☠ Skull and Bones — череп та кістки від Assassin's Creed IV: Black Flag. Гра на часі

Основні відомості про Skull and Bones

• Дата виходу: 16 лютого 2024 (дочасний доступ з 13 лютого)
• Платформа: ПК, PlayStation 5, Xbox Series S/X
• Платформа огляду: Xbox Series S (ключ надано на огляд Ubisoft)

Плавання довжиною у 10 років

Через майже десять років свого плавання «Летючий голландець» від Ubisoft під назвою Skull and Bones нарешті дістався землі.

Навіть пишучи це, доволі важко повірити, що це дійсно відбувається. Та хай там що, а Skull and Bones все-таки вийшла. Питання полягає лиш у тому, чи має гра потенціал бути чимось більшим ніж ходячий (чи плаваючий) мем?

Зміни, зміни і ще раз зміни

Свого часу, коли Skull and Bones анонсували у 2017 році, ця гра мала доволі багато сенсу для свого існування. Після надзвичайно популярної та вдалої механіки морських боїв у Assassin’s Creed III, яка повністю розкрилася у наступній Black Flag, гра, яка б зосередилася на розвитку цієї «піратської фантазії» могла б стати дійсно win-win ситуацією як для гравців, так і для компанії.

Проте серія ігор, яка породила ідею для Skull and Bones, отримала RPG-перезавантаження, а в частині Assassin’s Creed: Odyssey знову з’явилися морські бої з дуже схожою механікою, що вже ставило під сумнів необхідність окремого проєкту. Додайте до цього тектонічний зсув, який пережили мультиплеєрні ігри за це десятиріччя, отримавши нове дихання як сервісні ігри.

У випадку з розробкою Skull and Bones може видатися, що гра весь час гналася за чимось, що вже давно нікого не цікавить. Здавалося, виробництво доходить до завершення, і тут же — черговий поворот та зміна напрямку за вітром останніх тенденцій індустрії. Можна також припустити, що багато головного болю Ubisoft створив реліз Sea of Thieves, який сплутав усі карти та змусив розробників на майже готовій грі «допилювати» ідеї запозичені з іншої вдалої «піратської фантазії».

Загалом усі перипетії виробництва можна дізнатися у детальному відео від IGN нижче.

Водночас гра, яка за роки мала різне позиціювання — від PvP в стилі Rainbow Six до її сучасного вигляду у якості сервісної гри, де битви з іншими гравцями є лише необов’язковою опцією — нарешті вийшла, але питань про те, що ж воно таке, менше не стало. У самій Ubisoft описують цю гру таким чином, що все одно важко зрозуміти, що ми отримали:

Skull and Bones — це багатокористувацька військово-морська гра у відкритому світі, де ви станете піратом, пройшовши шлях від вигнанця до ватажка.

За кого ви граєте в Skull and Bones?

Дійсно, у Skull and Bones гравцю під його контроль надають піратський корабель. Ваша головна мета — знищувати своїх ворогів, грабувати торгові судна, порти, здобувати трофеї та піратську славу, а також вдосконалювати свою шхуну.

Гра, яка в першу чергу позиціюється як багатокористувацька, має й кампанію для одного гравця.

Що вона із себе представляє?

Розпочинається Skull and Bones з типової для Ubisoft та багатьох ігор місії наповненої екшном, яка має у короткий термін продемонструвати усі переваги та нюанси гри.

Ми вступаємо в гру в ролі капітана піратського корабля в Індійському океані, у якого зав’язується битва з переважаючими силами противника. Як би ми не намагалися, але наш корабель тоне і ми опиняємося ні з чим на берегах знелюдненого острова з залишками нашої команди.

Втративши корабель ми втрачаємо загалом усе, і нашому герою доведеться з самих низів будувати свою славу у піратському світі. Для цього ми отримуємо маленький човен і єдину зброю для нього — заточені палки.

Хто ти, воїне?

Загалом наш герой — це безіменний, мовчазний generic-персонаж. Редактор персонажа не може похвалитися великою варіативністю і ви отримаєте героя, який за збігом обставин може опинитися схожим на випадкового NPC, якого ви зустріли на одному з островів.

Зовнішність персонажа ви потім можете змінювати у грі безкоштовно, а також за срібло та іншу валюту купувати піратське вбрання, яке теж не особливо вирізняється варіативністю й загалом не додає жодних характеристик вашому герою — власне, в нього їх і нема.

Варто відзначити й анімацію рухів персонажа. Керування вашим героєм відчувається наче маріонеткою. Він наче пересувається у повітрі і дещо зашвидко рухається — можливо, це зроблено спеціально, аби не надто втомлювати гравців переміщеннями сушею, які необхідні лише для різних технічних дій.

«Череп і кістки» від Black Flag

Головна проблема зі Skull and Bones полягає у тому, що основній ідеї гри бракує саме того, що робило піратську частину Assassin’s Creed такою особливою — це відчуття свободи.

Ми могли пересуватися власним кораблем, досліджувати цікаві нам острови, та обирати як завершити розправу над своїм противником.

Адже дійсно, щойно морський бій між кораблями завершувався, ви як капітан свого судна брали на абордаж ворожий корабель. Ви перестрибували з одного корабля на інший та розсікали усіх своєю шаблею, пробиваючи собі шлях до багатства.

Битви з капітанами ворожих кораблів були ще однією родзинкою Black Flag. Ви знаходитеся посеред моря між двох палаючих кораблів та фехтуєте за те, кому ж дістанеться здобич та слава переможця. Навіть зараз, через десять років з релізу, якщо повернутися до Black Flag, це досі виглядає епічно та тепер уже ностальгійно.

Саме цього відтворення піратської фантазії бракує Skull and Bones, адже вона обмежується лише морськими битвами. Вони дійсно цікаві та загалом нагадують Black Flag. Водночас бракує ключової механіки — прицілу з урахуванням траєкторії польоту ядер. У Skull & Bones ви маєте приціл як у шутері та загалом у 80% попадаєте у своїх ворогів — вираховувати траєкторію загалом не так важливо.

Абордаж ворожого корабля обмежується заскриптованою анімацією як ваша команда перескакує на його палубу. Коли ви обираєте пограбувати якийсь порт, ви теж побачите катсцену. Натомість, як гравець, ви продовжите керувати кораблем та відстрілюватися від підмоги, що підходить до порту, або ж від захисних башт, які дещо потужніші за кораблі, й перемога залежить лише від того, чи достатньо у вас боєприпасів.

Ви не можете пересуватися власним кораблем, вам не дають можливості дослідити цікавий вам острів. Ви не можете оглянути свій корабель у всіх його деталях, піднятися на щоглу, пропливти своїм персонажем під ним. Висадка та посадка на корабель виглядає так, що ви підходите до човна, натискаєте потрібну кнопку, дивитеся на екран завантаження та коротку катсцену.

Старший куди пошлють

Сам факт існування модельки персонажа потрібен лише для того, щоб ви ним підійшли до торговця та продали, чи купили щось потрібне, або ж замовили у ремісника будівництво нового корабля чи гармати — це у разі, якщо він не відправить вас до іншого ремісника чи у плавання за потрібними ресурсами.

Звісно ваш герой також потрібен і щоб брати у типових піратських NPC завдання, чи як це називається у грі — контракти. Весь сюжет та побічні завдання присутні наче для виправдання існування ігроладу. Вони є лише обрамленням усього того, що ви й так робитимете у грі — морські бої та грабіж з гріндом — і загалом лише відволікають вас від цього, можливо, щоб це не набридло вам швидше, ніж могло б.

Формула завдань проста — піди та потопи моїх ворогів/конкурентів або ж займися збиранням поборів з торговців на нечисленних доступних для пішого переміщення островах.

Загалом можна говорити про те, що цю частину гри можна було б взагалі вирізати та зробити її у формі умовного меню, де ви розпоряджаєтеся своїми ресурсами та берете контракти, і тут навіть сюжетні катсцени виглядали б природніше і умовне існування вашого персонажа мало б сенс.

Корабель — справжній головний герой

Виходить, що головним персонажем цієї піратської пригоди є не той персонаж, якого ви створювали на початку гри, а ваш корабель. Водночас не якесь конкретне судно, а, так би мовити, ідея про «найкращий піратський корабель», яка водночас є і метою всієї гри.

Skull and Bones загалом обертається навколо того, що ви збираєте ресурси та кошти задля того, щоб купувати креслення нових кораблів та їхніх вдосконалень. Аби отримувати доступ до потужніших суден, вам потрібно «прокачувати» вашу піратську славу від умовного «ентузіаста» до «морського вовка», який гармату може встановити ледве не на кожному вільному сантиметрі свого судна.

Кастомізація корабля

Ви маєте можливість кастомізувати кожен свій корабель. Однак як і з вашим персонажем всі зміни є лише косметичними. Ви можете обрати кольори вітрил та самого судна, стиль стерна чи навіть тваринку, яка буде сидіти поряд з вашим героєм.

Однак усе це, відверто кажучи, не несе у собі жодного сенсу окрім естетичного задоволенння. Нове стерно, чи фігура на носі жодним чином не впливають на статистичні дані вашого корабля. Він не стає керованішим чи швидшим.

Уся косметика лише натякає на те, що у грі відверто напрошуються мікротранзакції для варіативності у змінах зовнішнього вигляду вашої плавучої фортеці.

Монетизація у Skull and Bones

Загалом, наразі про монетизацію у грі важко говорити щось із впевненістю. На момент релізу гри у внутрішній крамниці ви за реальні кошти можете придбати різноманітні косметичні набори для вашого персонажа або корабля.

Однак можна сміливо припустити, що надалі у Ubisoft цим доволі скупим списком не обмежаться. Внутрішня крамниця може розширитися, до прикладу, кресленнями для кораблів, елементів його декору та озброєння, що виглядає доволі логічно з огляду на сервісну складову гри. Водночас розробники можуть надати гравцям можливість купувати набори з потрібними ресурсами, якщо комусь не захочеться займатися їхнім збиранням у самій грі.

Також додамо, що ви можете придбати у крамниці внутрішньоігрову валюту за ту, що знаходиться у вашій справжній кишені.

У самій грі ви можете заробляти срібло й купувати за нього все, що можливо. Однак також є речі, які можна придбати лише за золото і саме його просто так заробити у вас немає можливості — його можна придбати лише за реальні гроші.

Також, як і в більшості інших сервісних ігор, у Skull and Bones будуть сезони. Наразі відомо, що гра отримає чотири сезони, однак все ще до кінця не зрозуміло, як вони будуть працювати. У грі є своє система бойових пропусків — безкоштовний (Smuggler Pass) для усіх охочих доєднатися до сезонів та платний (Smuggler Pass Token), який за словами Ubisoft надасть гравцям доступ до ексклюзивного контенту.

Лут, лут і ще раз лут

Процес збору ресурсів цікавим назвати важко, адже все, що потрібно робити, це вчасно натискати потрібну кнопку, щоб підняти плаваючу здобич або зрубати якесь дерево.

Звісно запаси можна поповнювати й цікавішим способом. Морський бій — це дійсно весела частина гри, хоча й управління вашим кораблем загалом є доволі аркадним і відчувається наче ви керуєте сучасним швидкісним катером, а не дерев’яною конструкцією пізнього XVII століття.

Маневрувати між ворогами загалом не складно і ви з впевненою точністю будете доставляти гарматні ядра до своїх противників. Певні труднощі може викликати шкала витривалості вашої команди — вона занадто швидко втомлюється, щоб змусити корабель йти швидко. Проте це з часом можна прокачати.

Сам екіпаж у такі моменти скаржиться на голод, оскільки приготована їжа дає їм підсилення. Загалом постійне ниття та вигуки екіпажу можуть дратувати. Вони кричать про все, що бачать, на випадок, якщо ви щось не помітили поряд.

Варто додати, що іноді команда вас попереджає про речі, яких насправді не існує. Екіпаж може застерегти вас від «величезного ворожого корабля» поряд. Однак ви такого просто не помітите. Можливо, це знак, що варто частіше годувати команду чи наливати їй менше рому.

Після успішних місій можна приміряти на себе амплуа торговця та продати своє чесно награбоване добро. Водночас є можливість просто придбати потрібний вам ресурс без зайвих пострілів з гармат.

Торгівля теж має свої нюанси. У Skull and Bones є система вигідніших цін у залежності від торговця: у когось можна дешевше придбати деревину, у когось — діжку з елем. Ціни, за якими у вас куплять ваші трофеї, також відрізняються. Проте проблема полягає у тому, що різниця у ціні не зажди варта часу, який вам доведеться витратити.

Зазвичай ви можете продати умовний ром комусь за ціною вищою на п’ять срібних монет. Однак для цього вам доведеться витратити хвилин десять, щоб дістатися до порту з цим торговцем. Звісно, що у грі є система швидкого переміщення, але воно відбувається за срібло. Відповідно, щоб продати діжку рому на 5 монет вигідніше зі швидким переміщенням, ви витратите не менш ніж 200 монет, що не завжди залишає вас з вигодою від проданого товару. Тому ви просто продасте товар першому ліпшому торговцю і вбережете себе від рутинного плавання між портами.

Також гра має й систему торгових шляхів між портами. Загалом вони існують лише для того, щоб гравець знав, на якому шляху йому з більшою вірогідністю випаде потрібний ресурс. Одні шляхи, до прикладу, спеціалізуються на деревині акації, інші — на діжках з елем.

З часом у вас з’явиться можливість прокладати власні торгові шляхи, з яких ви зможете отримувати пасивний дохід, однак для цього вам спершу потрібно зажити піратської слави та змусити ті чи інші сплюндровані порти працювати на вас. Щоб отримати контроль над ними, вам доведеться взяти участь у одній з випадкових світових подій, які періодично з’являються — Hostile Takeover чи Legendary Heist.

Таким чином, загалом усі веселощі гри обмежуються морським боєм, однак і він доволі швидко набридає, адже загалом битви доволі одноманітні та повторювані. Дещо розбавити це дійство можна, якщо ви вирішете створити команду з іншими гравцями, з якими разом зможете плюндрувати торгові порти. Однак єдиний плюс цього у тому, що ви лише швидше розправляєтеся з ворогами.

Бої між гравцями можуть здатися цікавішими, однак якщо у вас достатньо ремонтних наборів це все перетворюється у дурні перестрілки, де той, у кого менше запасів, вимушений буде втекти або ж піти на дно.

Що ми маємо у результаті зі Skull and Bones?

Отже, у сухому залишку (наскільке це можливо з грою про море), гра виглядає наче з Assassin’s Creed IV: Black Flag вирізали все, крім її новаторської механіки, та додали до того, що залишилося, певні задумки, що навіть після десяти років розробки залишилися готовими на половину.

Дійсно, гра до певної міри передає атмосферу пригод. Ви моментами можете відчути прохолодний океанський бриз чи замилуватися краєвидом (принаймні, якщо граєте на потужній консолі у режимі якості), проте з перших хвилин гра демонструє безнадійні сирість та недопрацьованість.

Окремо хочеться звернути увагу на ідею про корабель, як головного персонажа гри. Весь час, який мені доводилося займатися «тюнінгом» або будівництвом нового корабля, не полишало відчуття того, що у грі гарно б спрацювала загальна ідея полювання за історичними кораблями.

Проєкт міг би стати такою собі варіацією World of Warships про золоту еру піратства та навіть у такій ролі вписатися у світ Assassin’s Creed як спін-офф. Втім, на сьогодні маємо гру, яку відкладали величезну кількість разів з радикальною зміною концепції, наповнену цікавими ідеями, жодна з яких не доведена до якогось виразного результату.

Здається, Ubisoft випускає Skull & Bones просто, щоб позбутися її, зафіксувати збитки, витягнути хоч якусь копійку та забути як страшний сон. Якщо ж гендиректор компанії вважає її АААА-грою, то це лише через те, що на кожну «А» приходиться 2,5 роки її розробки. Можливо, для реалізації свого потенціалу  проєкту варто було все ж провести ще пару років в нетрях студії та стати ААААА-грою.

Попри наявність і позитивних моментів, Skull & Bones змусила пошкодувати витрачений на неї час, адже наразі існує дійсно велика кількість набагато цікавіших проєктів. Можливо якби вона вийшла в часи попереднього покоління, негативу було б менше.

Одне, що точно Skull & Bones може надати, так це урок усім студіям та видавцям, що іноді варто вчасно зупинятися.

Кому може сподобатися:

• ви фанат морських боїв у Assassin’s Creed IV: Black Flag
• ви фанат піратського вайбу, а історична достовірність — не головне
• вам взагалі нема чим зайнятися

Кому не сподобається:

• якщо з моменту анонсу Skull and Bones ви очікували, що це буде Assassin’s Creed IV: Black Flag, однак без «асасинів»
• ви цінуєте свій час та кошти