Телеграф Авеню
Якщо ви ігровий розробник або видавець і хочете, щоб ми оглянули вашу гру, надсилайте ключ на [email protected].
Основні відомості про Prince of Persia: The Lost Crown
- Дата виходу: 18 січня 2024 (15 січня з раннім доступом)
- Платформа: ПК, PlayStation 4/5, Xbox Series S/X, Nintendo Switch
- Платформа огляду: Xbox Series S (гра надана на огляд Ubisoft)
Про що Prince of Persia: The Lost Crown
Prince of Persia: The Lost Crown — це платформер з елементами метроїдванії, дія якого розгортається у міфологічному світі, заснованому на Давній Персії.
Гравець виступає в ролі Саргона, молодого перського воїна з унікальними здібностями, який вирушає в епічну подорож, щоб врятувати принца Гассана, спадкоємця перського престолу. Останнього викрали та привели на гору Каф — колись сакральне місце, яке нині потерпає від прокляття та наповнено зовсім не дружніми міфічними істотами.
Протягом своєї подорожі головний герой опанує нові сили, вивчить потужні комбінації та вдосконалить свої навички, щоб протистояти чудовиськам і відновити рівновагу всього світу.
Скептицизм шанувальників серії Prince of Persia
Перш ніж перейти до огляду гри, варто нагадати вам, в яких умовах вона виходить. У 2010 році світ побачила Prince of Persia: The Forgotten Sands, після якої Ubisoft спочатку оголосила про паузу, а через декілька років анонсувала розробку ремейку гри Sands of Time. Проєкт потрапив у виробниче пекло та в немилість шанувальників — у 2020 році компанії знову довелося відкласти ремейк на невизначений термін.
З того часу гравці вже залишили надію на гарне продовження серії, аж поки не прийшов 2023 рік — і Ubisoft анонсувала Prince of Persia: The Lost Crown.
Так, це не той ремейк Sands of Time, якого чекали, тому проєкт знову піддався критиці чи взагалі не потрапив у поле зору дуже багатьох геймерів (оскільки ніхто вже не чекав гру у всесвіті Prince of Persia). Схоже, немилість гравців продиктована відходом від формули, за яку серію колись полюбили — якщо трилогія Prince of Persia від Ubisoft була виконана у 3D та фактично є джерелом натхнення серії Assassin’s Creed, то нова The Lost Crown — скоріше данина поваги найпершим іграм та повернення до «бічного» платформера.
Саме це важливо зафіксувати — із The Lost Crown, після понад 10 років паузи Ubisoft вирішила піти іншим шляхом наперекір очікуванням.
Перша перевага The Lost Crown
Перше, що ви побачите у грі — варіативність налаштувань складності. Систему налаштувань, що пропонує Ubisoft, одразу можна відзначити, як перевагу та великий «плюс» — завдяки гнучкій складності гра буде доступна як хардкорним геймерам, так й казуальним гравцям.
Загалом, гра має два стани: режим «Дослідження» (Exploration) та режим «Під керівництвом» (Guided). Досвід від обраного режиму дійсно буде різним, але можна зрозуміти, що гра розрахована більше на режим «Дослідження».
Різниця між ними в цьому:
- Exploration — режим, рекомендований шанувальникам «метроїдванії», які планують власноруч дослідити світ та матимуть мінімальну кількість інформації на ігровій мапі;
- Guided — режим, який дуже спрощує проходження гри, оскільки у гравця з’являються додаткові маркери, підказки, доступ одразу до заблокованих місць тощо.
Разом з тим, можна гнучко налаштувати й саму складність світу — шкоду, яку ви отримаєте від мобів, складність босів тощо.
Це дозволяє налаштувати світ максимально під себе — і повірте, складність варіюється від «тільки сюжет» до «soulslike-платформер». Особисто автор цього тексту обрав середню складність в режимі «Дослідження» — й на одному з босів згадував про це кожного разу з двадцяти спроб здолати ворога.
Мандруючи горою Каф
Загалом, ігролад The Lost Crown складається з декількох елементів — вивчення рівня, бій з мобами або розв’язання логічних задач та пазлів. Інколи битви з босами. Увесь світ гри це єдине велике місто, що розташувалося у, над та під горою Каф. Великі зони пов’язані між собою системою заплутаних коридорів, які нерідко ведуть гравця в гору або вниз.
Досліджуючи різноманітні локації у Prince of Persia: The Lost Crown варто очікувати різний контент — відмінності не лише візуальні, а й геймплейні. Крім різних ворогів з різними здібностями, кожна з локацій має свої особливі пастки, тож вивчення рівнів має велике значення. Крім того, деякі з локацій матимуть приховані скарби — й не усі можна отримати відразу, оскільки немає необхідної здібності. Для цього розробники ввели систему спогадів — їх обмежена кількість. Це дозволяє не лише поставити відмітку, а саме зробити внутрішньоігровий «скріншот» — на мапі буде зображено, що саме ви побачили в ті чи іншій локації.
Своєю чергою створювати собі власні позначки вам гра не забороняє. Загалом, завдяки гарному дизайну рівнів з трактуванням шляху не виникне жодних проблем навіть в режимі «Дослідження».
А досліджувати у грі дійсно є що. The Lost Crown має побічні квести, виконання яких дозволяє зробити Саргона потужнішим; знайдені квести чи предмети допомагають більше дізнатися про саму гору Каф та про сам всесвіт.
Для пересування рівнями також є швидке переміщення між зонами — зазвичай, точки розташовані у спеціальних місцях, де відбувається і збереження (дерева Вак-Вак).
Швидке переміщення необхідне, оскільки після збереження та поповнення шкали здоров’я під деревом Вак-Вак усі ваші вороги, окрім босів, відроджуються. Тому, якщо ви вирішите ігнорувати швидке переміщення між зонами, прогулянка коридорами з точки в А в точку Б може перетворитися на ту ще розвагу.
Проте відродження мобів після чекпоінту відкриє іншу можливість — грінд. У грі він не обов’язковий, проте дозволяє заробити ресурси, які суттєво полешать проходження гри.
Персидський мікроменеджмент
Коли ви вже достатньо набігаєтеся коридорами, постане питання покращень головного героя. Ось тут нам допомагають вищезгадані ресурси.
У грі їх декілька видів, і все настільки добре проілюстровано та подано, що ви в жодному разі не переплутаєте, що до чого. Розкрити всі з них я не можу, оскільки це буде спойлер, проте ресурсів вдосталь, і, як уже вище зазначено, обов’язкового грінду в грі майже немає — хіба що лише на високих рівнях складності.
Ці самі ресурси також допоможуть, якщо ви та ваш герой заблукали — за невелику кількість валюти можна придбати ігрову підказку або навіть відкрити частину мапи.
В коридорах під горою Каф вам неодмінно зустрінуться вороги усіх можливих видів — літаючі, швидкі, великі, невидимі, ті, що отруюють та підпалюють. Проте нищити кожного з них також є чим — в інструментарії гравця є багато зброї. Основа — це пара мечів, які дозволяють робити стильні акробатичні комбо, змінюючи послідовність слабких та важких ударів, а також стрибків та підкатів. Згодом, звісно, ваші комбо перетворяться на смертельний балет з 6-9 вчасних натискань.
Разом з тим, є зброя й для дальніх атак — лук та чакрам. Лук має обмежену кількість стріл (яку можна збільшувати), й дозволяє не лише атакувати, а й стане незамінним для вирішення деяких головоломок. Чакрам — нескінченний, проте його активація також займає час.
Разом з тим, The Lost Crown дуже зосереджена на акробатичній частині (це ж Prince of Persia, врешті-решт). Саме тому незамінними супутниками, разом зі зброєю, стануть ухиляння та блокування. Ворогів можна перестрибувати, а також ковзати, прослизаючи крізь їхні ноги. Своєчасне парирування може заблокувати всю шкоду, а на битвах з босами призвести до декількох секунд дезорієнтації супротивника — а ці секунди на вагу золота. Система парирування ще й супроводжується унікальними анімаціями, і там дійсно є на що подивитися.
Варто поговорити й про «магічні» здібності героя. Саргон також має підвіску для амулетів, фактично, це пасивні скіли головного героя. Підвіска має обмеження — навіть якщо ви знайдете багато амулетів, вдягти зможете лише декілька.
У Саргона також є умовна «активна магія». Коли ви паруєте атаку ворога або робите комбо, то заповнюєте показник Атри (мани). Атру можна витрачати на вміння Саргона: нанести руйнівну атаку, спантеличити ворогів чи навіть вилікувати частину здоров’я. Варто зазначити, що увесь цей менеджмент здібностей та амулетів можна провести лише під деревом Вак-Вак — тому обережно міркуйте, що для вашого стиля гри дійсно найважливіше.
Просуваючись світом The Lost Crown, ви також будете знаходити частки могутнього артефакту, які наділять вас ще одним видом здібностей. Готуйтеся: буде багато приємностей, які особливо оцінять шанувальники старіших Prince of Persia.
Міфи Prince of Persia: The Lost Crown
Поговоримо трошки про візуальну складову та наповненість світу.
Гра виглядає приємно та яскраво, відчувається бажання розробників зосередитися на кожному аспекті. Це той приклад, коли невелика (у порівнянні з ААА) гра пророблена набагато краще. The Lost Crown дуже пасує її камерність —замість блукання гектарами порожніх лісів та луків ти знаєш, що кожна локація дійсно має, що тобі продемонструвати.
Разом з усім цим підходом розквітає середовищний геймдизайн — локації дозволяють дізнатися про світ набагато краще, ніж сюжет. Фони, кат-сцени, пастки, дизайн ворогів — усе настільки різноманітне, що мимоволі пробуджує у свідомості гравця уявлення про світ. Що ще краще, дозволяє гравцю заповнювати цей світ так, як він його розуміє.
Разом зі світом Ubisoft пропонує новий сюжет для серії. Цього разу ми граємо не за безіменного принца, та й не за принца загалом. Події гри, звісно, не претендують на історичну правдоподібність, проте згадують особистостей, що існували. Так, у фокусі — Персія через декілька десятків років після смерті царя Дарія. Також згадуються й сатрапи, й легенди, які датуються тим самим періодом, й інші особливості тогочасної Персії.
Гравець опиняється в ігровому світі під час нападу на Персію. Країну захищає група елітних воїнів, що мають назву Безсмертні — головний герой Саргон і є одним із них.
Одного дня викрадають сина цариці, принца Гассана, тож захисники відправляються на рятувальну місію до гори Каф і Стародавнього міста в ній. Колись на цій горі жив Сімург — Бог часу та знання й захисник персів, проте він зник 30 років тому. Без Сімурга з місцевістю творяться дивні дива: час не йде природною течією, часові лінії переплітаються, деінде виникають аномалії.
Просуваючись історією, ми дізнаємось, як Саргон потрапив до Безсмертних та які між ними стосунки, а ще гра має декілька сюжетних твістів. Проте The Lost Crown вирішила не фокусувати увагу гравця на історії головного героя, натомість більше розповідати про середу, до якої він потрапив. Це пасує грі — у такому жанрі потрібна динаміка, що стрімко несе гравця чисельними локаціями, а не глибокий сюжет.
На противагу тому, що звичайного сюжету в грі небагато, The Lost Crown пропонує дослідження гори Каф через знахідки та короткі діалоги з рідкими місцевими мешканцями. У грі насправді лише дев’ять побічних квестів, проте кожний з них має пророблений сюжет, через що гравець не відчуває їх «зайвість». За кожний з них призначена нагорода, проте головна з них — можливість дізнатися, що насправді сталося з казковим світом.
Так, сюжет у The Lost Crown не претендує на глибину та різномаїття — проте в платформерах-метроїдваніях він й не повинний бути на першому місці. Це не той жанр, в якому варто зосереджувати на сюжеті увагу.
Наприклад, попередня гра Ubisoft, Avatar: Frontiers of Pandora, виявилася дуже посередньою саме через такий сюжет. Проте, якщо в open-world RPG сюжет є необхідним елементом та рушієм дійства, то у платформері The Lost Crown головне — якнайшвидше пустити гравця за кермо досліджувати світ.
Загальні враження про Prince of Persia: The Lost Crown
У підсумку — Prince of Persia: The Lost Crown вийшла напрочуд доброю метроїдванією з елементами RPG.
Хоча автор цього тексту також має ностальгійні стосунки зі старішими іграми серії, The Lost Crown вдається роздивитися окремо від франшизи — і ця невелика гра все ж таки виявилася цікавим проєктом. У неї є три переваги, які повинні бути у кожного гарного платформера: механіки, що добре працюють, динаміка дійства, та всесвіт, що цікаво досліджувати.
На Xbox Series S у Prince of Persia: The Lost Crown практично нема багів чи проблем з продуктивністю та втрати кадрів — свої заявлені 60 FPS у 1440p гра досягає бездоганно, і виглядає, як стильний і динамічний мультфільм.
З точки зору всієї франшизи Prince of Persia, ми отримали платформер, який скинув з себе обов’язки наслідувати старі ігри серії та спробував переосмислити першоджерело і запропонувати щось нове. В результаті вийшло 20-30 годин цілком прийнятного сюжету та цікавого світу, які точно варті уваги.
Кому може сподобатися Prince of Persia: The Lost Crown:
- тим, хто шукає добрий камерний платформер for fun;
- тим, хто любить метроїдванію та персидські міфи;
- тим, хто хоче підтримати Ubisoft у розробиці подібних невеликих проєктів
Кому може не сподобатися:
- тим, хто скучив за «Принцами Персії» часів розквіту франшизи й чекав ремейку;
- тим, хто не любить платформери;
- тим, кому подобаються заплутані та глибокі сюжети в іграх.