PrinceShpil
Будучи консольним геймером, я завжди ставився до мобільних ігор дещо зверхньо. Донат, спрощена графіка, незручне керування, залежність від стану акумулятора – те, що перше спада мені на думку при їх згадці. Я ніколи не вважав себе цільовою аудиторію мобільних розваг, і досить рідко звертав свою увагу в їх сторону. Але, як і всюди, бувають виключення.
Видавці ігор іноді портують свої консольні хіти на мобільні платформи, даючи змогу власникам смартфонів та планшетів отримати повноцінний – в моєму розумінні – ігровий досвід на своїх девайсах. Досі памʼятаю як вперше запустив GRID Autosport на iPad та був приємно вражений графікою і взагалі можливістю грати в таку «велику» гру на невеличкому тонкому планшеті. Але все це скоріш виключення та, якщо бути відвертим, ігри не першої свіжості. Інша річ, коли нам пропонують пограти в щось нове та масштабне. Таке як свіженький Assassin’s Creed Mirage, наприклад. Або не такий свіженький але геніальний Death Stranding з його велетенським та мальовничим відкритим світом. І все це на «мобілках». Пару років тому про таке і помислити було важко.
Та поки Ubisoft та студія Кодзіми займаються поліруванням своїх хітів перед релізом, компанія Capcom вже встигла нас порадувати. Іменитий японський видавець, творець всесвітньою відомої горрор-серії Resident Evil, уклав угоду з Apple на портування власних проектів на їх мобільні пристрої. Все це стало можливо завдяки дуже потужним чипам, які використовуються в останніх моделях iPad та iPhone 15 Pro. Наприкінці жовтня японці випустили Resident Evil Village на «яблучних» девайсах, і я, як щасливий власник iPad Pro на чипі M1, просто не міг пройти повз такої нагоди і на власні очі не побачити, як така масштабна та доволі фотореалістична гра веде себе на планшеті.
Але почну я з самого початку, з того, про що в оглядах або перших враженнях зазвичай ніколи не згадують. З викачування та інсталяції гри. Чому на це взагалі потрібно звернути увагу? Справа в тім, що з магазину App Store нам пропонується завантажити лише невеличку частину гри розміром трохи більшим за 1 ГБ, яка дозволить вам запустити її та почати «справжнє» завантаження. І ось тут у мене почалися проблеми, з якими я на консолях ніколи не стикався: після годинного очікування індикатор застиг на місці і взагалі не проявляв хоч якихось ознак життя.
Довелося перезапускати додаток. Ситуація не дуже покращилася, і здавалося, що завантаження буде тривати вічно. Крім того екран планшету постійно вимикався, і, як мені здалося, в фоновому режимі процес завантаження взагалі припинявся. Але нарешті це сталося, і після пʼяти годин очікування планшет порадував сповіщенням, що мої страждання скінчилися і все готово. Втомленим та знервованим я почав гру.
І я був в захваті. Картинка на 11-дюймовому екрані тішила око крутою графікою, деталізацією та мʼякими немов шовк тінями. Це був так званий «консольний експіріенс» але на планшеті. На початку гри я взагалі не зазирав в налаштування графіки, лише милувався затишним інтерʼєром початкової локації – невеличкого будинка головного героя. І в цьому була основна пастка гри, бо коли ми потрапляємо на більш відкриту місцевість, залізо планшету на жаль вже не спроможне видавати таку ж плавну картинку. Та просідання кадрів – це ще пів біди. Найбільше моє здивування було, коли я доторкнувся екрану. До цього я керував виключно за допомогою геймпада, бо користуватися так званими віртуальними кнопками на дисплеї в подібних іграх зможуть тільки завзяті збоченці. Так ось, екран був настільки гарячим, що я ледь не отримав опік.
Мені стало трохи моторошно. Зовсім не в такий спосіб я планував отримати переляк від Resident Evil. Я одразу ж поліз в налаштування та почав прибирати всі «красоти», фільтрації та ефекти. Не допомогло. На екрані – мильна каша, – а температура досі як у нагрітої пательні. Зекономлю ваш час та перейду одразу до підсумку. Справи значно покращилися, коли я ввімкнув обмеження на позначці в 30 кадрів в секунду (відмічу, що налаштувань в грі дуже багато, майже як в компʼютерній версії). Планшет став ледь теплим, при тому що я повернув значну кількість ефектів та підвищив рівень графіки. Коли я змирився з грою в 30 fps, то нарешті почав отримувати насолоду від грання. Я поринув в цей небезпечний готичний світ на декілька годин та зміг відірватися лише тоді, коли мій планшет попросився на зарядку. Можна констатувати факт: Resident Evil Village цілком можливо повністю пройти на iPad і при цьому ваш гаджет не перетвориться на підсмажений шматок алюмінію. Не знаю як ви, а особисто я рахую це за велике досягнення.
***
Чи відбулась якась революція в мобільному геймінгу? Поки що рано про це говорити. Apple створила дійсно потужні чіпи для мобільних девайсів, але у мобільності є свій нюанс – відсутність активної системи охолодження. Маємо ситуацію, коли продуктивності вдосталь та вона упирається в банальний нагрів. Тим не менш, пограти та навіть повністю пройти з відносним комфортом Resident Evil Village на iPad з чипом М1 можна вже сьогодні, хоча і при 30 fps. Гадаю у власників планшетів на М2 справи ще краще. Тобто потенційно нові смартфони та планшети від яблучного гіганта цілком можуть стати прямими конкурентами як мінімум портативним консолям. Все залежить лише від попиту на «великі» ігри з боку власників цих мобільних пристроїв.