Андрій Чебанков.png)
Вітаннячко, панове сталкери. Для багатьох, включно з нами, серія S.T.A.L.K.E.R. стала витвором ігрового мистецтва. Вона, як та мавка, притягує своєю містичністю, та знайомою кожному атмосферою. А потім причаровує… Звичайно, усього цього ми б не відчували без детальної роботи над ЛОРом. З англійської: ЛОР – це Знання. Тобто, все те, що відомо нам про світ гри, його історію, персонажів і багато іншого. А S.T.A.L.K.E.R. дійсно є докладно проробленим усесвітом, в якому можна провести сотні годин і не помітити їх. Наприклад, в компанії з красенями зі сталкерських угруповань.
Одвічні вороги Долгу, наркомани, хіпани та анархісти. Одним словом – Воля. Ким є волівці насправді? Купкою наркоманів? Серйозним сталкерським об’єднанням? Чи може україномовними патріотами, які не визнають уряди, та корумповане керівництво України у всесвіті Сталкеру, подібно махновцям? Давайте розбиратися разом, у циклі про справжню історію сталкерських угруповань. Як то кажуть, лише факти.
ЩО ТАКЕ ВОЛЯ?
Угруповання “Воля” вважає себе такими собі борцями за свободу. Так, тавтологія увійшла до чату. Деякі її представники є доволі своєрідними та колоритними персонажами. Це анархічне угруповання, яке тим не менш, має певне уявлення про дисциплінованість, бо загони Волі працюють згуртовано, в них є польові командири, вони їх слухаються. Наприклад, в Поклику Прип‘яті, коли ми агітуємо загін «Бродяги» вступити до лав Волі вербувальник угруповання згадує, що, незважаючи на відсутність жорсткої ієрархії, в бою волівці зобов‘язані виконувати без обговорень накази «старшого». Хоча, про це згадується ще у Чистому Небі на Військових складах. В цілому, це логічно, бо без аспектів порядку діла б не вийшло, всі працювали б за принципом: “хто в ліс – хто по дрова”.
Часто заявляється, що через свою анархічну внутрішню будову, Воля виступає проти урядів і т.д. Ми не зовсім певні, що це так, бо Воля вона виступає проти того, щоб Зона була закритою територією під військовим наглядом, навіть навпаки, агітують, щоб про Зону знали всі держави світу, волівці також вважають, що на Великій Землі людям ллють про Зону “пекельні борошна” у вуха, через екрани телевізорів і т.д. Тобто, вони частково виступають проти уряду та його цепних псів, але не проти самої держави, її ідеї та сутностей. Це не сепаратистське якесь утворення, яке там ЧНР хоче зробити. А, як зараз модно казати, люди з активною громадянською позицією.
Вони якраз проти монополії уряду в питанні Зони, бо Зона унікальна, вони її досліджують, лише по своєму. Через це воюють з Долгом, військовими та періодично із вченими. Чому періодично? Тут вже питання досить цікаве, бо сталкерські угруповання протягом трилогії часто змінюють свої поведінкові риси. В ТЧ Воля в’яло ворогує із вченими, бо вчені – це урядова організація, в ПП – може навіть співпрацювати. Якщо зробити детальний аналіз угруповань та їх змін поведінки та ідеології в трилогії, то це займе окреме відео, яке теж ми плануємо, пізніше.
Звичайно, долгівці, як головний конкурент та ідеологічний ворог, так скажімо, запускав кампанію з дезінформації сталкерського суспільства стосовно Волі. Наприклад, називаючи їх всіх там поголовно наркоманами, укуреними та іншими далеко не лесними словами. Звичайно, такі люди серед угруповання були, а може й є, наприклад Ганжа – бармен з ЧН. Але наркомани справа така, що взагалі вміють проникати всюди, як таргани. У “Долгу” стовідсотково теж є. Це типова історія, коли з поодиноких випадків навмисне робиться трагедія світового масштабу. Принаймні, при Чехові Воля точно була більш злагоджена, а от при Лукаші, який планувався взагалі як головоріз на Великій Землі, який переховувався від влади в Зоні, проблеми поглибилися, це відчувається і в ігровому процесі, й в діалогах з НПС. Волю в ЧН більшість звичайних сталкерів, щонайменше, поважає, а в ТЧ – ну є вони там на складах та й добре, взагалі вони наркомани, люди кажуть, а ще й злочинці.
ЗАСНУВАННЯ ВОЛІ
А от дата заснування Волі — це велике питання. В Тінях Чорнобилю є інформація від “Інформатора”, так звуть персонажа, “Освєдомітєль” російською. Згідно із нею Воля – одне з найстаріших угруповань Зони. Її засновники загинули під час великої сутички з урядовими військами. Це, до речі, частково прояснює долю Чехова та чому в 2012 році керує Волею Лукаш. Бо, завдяки Чистому Небу, ми знаємо, що Волю заснував Чехов та Щукін і керували вони нею до 2011 року, включно.
Точної дати не існує, але Чехов та Щукін швидше за все прийшли до Зони в 2006 році, добували перші артефакти та, пізніше, на виручені кошти заснували, спорядили та підіймали угруповання. З тим, як до лав Волі йшли сталкери – їх репутація, зв’язки та статус у Зоні зростали. Наприклад, у Волі в ЧН є Ашот, який має власні канали поставок зброї, броні та іншого луту. Локі ж, згадує, що лідери Волі були хіпанами на Великій Землі. Хоча тут питання, чи має він на увазі Чехова та Щукіна, чи “польових командирів” Волі. Але, загалом, це має сенс, бо угруповання пронизане такими нотками “братерства”, “ні приховуванню Зони” і ось таким загальним вайбом субкультур. Який було порушено в 2011 році.
Власне, з розмов в Чистому Небі, та діалогу з Орестом, можна зробити висновок, що до 2011 року угруповання не вели війни. Тому тут, знову ж таки, хіпанство грало певну роль. Зокрема, Орест згадує, що як тільки зайшла мова, що треба “валити долгівців” він пішов. А звичайні сталкери іноді згадують, що до Надвикиду угруповання мирно, спокійно собі у власних пісочницях бавилися, а один одного не чіпали. Тут, знову, до слова наша заява на початку відео, що угруповання в Сталкері росли, розвивалися та змінювали свої початкові ідеології у всій трилогії. Цікавим моментом є згадка в ТЧ, що Воронін збирається про щось домовлятися із “волівцями”, ймовірно про перемир’я, на нейтральній території Великої Землі. На момент подій ПП вони про це не домовилися остаточно, але напруга між угрупованнями явно стає меншою. Втім, чи отримає ця історія продовження – можемо судити лише по S.T.A.L.K.E.R. 2.
ІСТОРІЯ ВОЛІ ДО 2012 року
У 2011 році Щукін зраджує Волю, зливає інформацію найманцям про прогалини в обороні Темної долини, яку ті використовують для вбивства загонів Волі, виконуючи контракт від невідомого замовника. Цікаво, що в Тіні Чорнобилю найманці не перестають цікавитися Волею, хоч війни між ними більше немає. Але про це згодом.
Також, в цей рік загони Волі захоплюють Військові склади, які згодом стануть їх основною Базою. Проводять не досить вдалі рейди до Лиманську, де їм довелося зіткнутися з Ренегатами, Монолітівцями, Найманцями та Долгівцями. Якщо судити з інформації з Тіні Чорнобилю (Інформатора), то під час закріплення на Військових складах – засновники Волі гинуть, а оскільки Чехов і є засновником – його доля зрозуміла, бо Щукіна за зраду повісили на дереві. Але у S.T.A.L.K.E.R. 2 це може цілком змінитися, бо прямо про смерть Чехова не кажуть.
Його наступником, знову ж таки, за інформації з Тіні Чорнобилю – стає Миклуха. Про нього можна почути, коли Стрілець проривається до Прип’яті. Виявляється, він зміг, до відімкнення Випалювача, з невеликою групою проникнути за Бар’єр та протягом цілого місяця там протриматися. Але зв’язку із ним не було та й про його похід, чомусь, ніхто не знав із угруповання. Вони думали, що він або на Велику Землю пішов, або героїчно загинув десь в Зоні. Також, в ТЧ є схованка “лідера Волі”, де згадується, що він єдиний, хто вижив з цього свого загону (але тут спірна інформація, бо в діалогах згадується, що група вижила майже повністю).
Після зникнення Миклухи – його святе місце у 2012 році, за місяць до подій ТЧ, швиденько зайняв Лукаш, який неоднозначна персона, як і Воронін в Долгу. Він ще більше почав відходити від першочергового вайбу Волі та дещо сильніше укорінив слабкопомітні прояви мілітаризації. Основна база Волі перестала бути схожою на східний базар, була сильно зміцнена у плані оборони, загалом походила на військову, як і раніше, а для оборони Бар’єру взагалі було засновано спецзагін під керівництвом Кепа та й за своє життя Лукаш переймається – тримаючи поряд двух кремезних тілоохоронців.
Але удар по Лукашу вирішив зробити дезертир Долгу – полковник Черепанов (Череп). Який не погодився з рішенням Вороніна про збройний нейтралітет та зібравши однодумців пішов до Військових складів, де зайняв хутір неподалік бази Волі. Він планував вбити Лукаша. Його витівка, судячи з усього, не знайшла успіху. Але в грі Стрілець може обрати здати загін Долгу, чи допомогти йому.
Цікаво, що найманці не залишили Волю просто так, з цим частково пов’язана й боязливість Лукаша за своє життя. У 2012 році угруповання зраджує Павлусь, який зливав їм якусь інформацію про угруповання. Хто так сильно цікавиться угрупованням, що хоче його послабити та знищити – незрозуміло до кінця. Це мало остаточно розкритися в скасованому S.T.A.L.K.E.R. 2, судячи з дизайн-документів. Але прямої конфронтації, як у 2011 між найманцями та Волею більше немає. Про це згадує дядько Яр в Поклику Прип’яті, який не хотів втягувати своїх друзів із Волі в чергову пряму збройну суперечку з найманцями через власні рахунки із ними.
З відкриттям дороги на Північ загони «Волі» під керівництвом Локі дісталися до Юпітера, де після збройної конфронтації із загонами «Долгу» заключили черговий “збройний нейтралітет”, аби сховатися від Викиду на території залізничної станції “Янів”, яку вони поділили між собою на дві половини та, тим самим, створили потужний сталкерський табір на Юпітері.
А подальша історія угруповання відкриється нам хіба в S.T.A.L.K.E.R. 2.
ЗАВЕРШЕННЯ
Що ж, здається, Викид в Зоні закінчився, як і наша сьогоднішня розповідь. Дякуємо, що присвятили їй свій час, а ми наразі прощаємося аби зовсім скоро продовжити розповіді про угруповання Зони та зустрітися знов на цьому ж самому місці – в Аномальному Притулку! Слава нації!