Андрій Чебанков
Вітаннячко! Так, ми знову вирішили згадати про модифікації. Це пов‘язане з тим, що після матеріалу про ремейк трилогії S.T.A.L.K.E.R. кілька коментаторів намагалися привернути нашу увагу заявами: «модмейкери зроблять». Це дещо нас бентежить — вклад модингу у розвиток спільнот Сталкеру безперечно великий, але чи дійсно це привід так перекладати на них якусь відповідальність чи щось подібне? Особливо, враховуючи той факт, що жоден серйозний проєкт, який міг підпасти під категорію «ремейк» на іншому рушієві — так і не вийшов у повному вигляді?
Ви можете парувати, мовляв є ж усілякі OGSM, OGSR чи Anomaly. Так, є. І так, в деяких моментах моди могли здобути славу на рівні офіційних адонів — знову ж таки Аномалі чи Lost Alpha. Довкола Anomaly взагалі розбудовувалася англомовна спільнота. І все ж таки: чи це теж саме, що офіційний ремейк чи ремастер? Звісно, що ні. Що в Аномалі, що в Lost Alpha є деякі моменти, які прямо суперечать офіційному ЛОРу, ці проєкти ніколи не стануть офіційними доповненнями в серії і не мають, насправді, ніякого практичного значення для серії. Окрім, як задля задоволення фанатів модифікацій.
Так-так, не дивуйтеся, саме фанатів модифікацій, бо фан-база будь якої гри, а здебільшого усесвіту гри, може бути доволі різношерстною. І люди, які грають в модифікації — це лише частина загального поняття про фанатів, яка у відсотковому значенні може досягати різних значень. Наприклад, із загального числа фанатів Skyrim у 2015 році модифікації цікавили лише десь 8%. А Skyrim — це ледь не найпопулярніша для модингу платформа у серії TES.
Втім, серія S.T.A.L.K.E.R. у плані модингу та відношення до нього завжди здавалася дещо цікавішою. Якщо бігло проглянути — спільноти по Сталкеру формувалися довкола модифікацій, найпопулярніший контент — це проходження модифікацій і все оце. В умовах, коли більшість цікавиться модами — частина рано чи пізно таки їх спробує. Задля того, щоб перевірити це ми провели невеликий соціальний експеримент.
Ми запитали у аудиторії чи цікаві вам моди. Аудиторія нашого ТҐ-каналу на момент опитування та після перезапуску складає 370 підписників, а аудиторія Ютубу — 7.000+ підписників. Опитування не є 100% точним, але все ж може продемонструвати загальний настрій більшості. Після чого ми перейдемо до аналітики реальних можливостей модмейкерів проти офіційного ремейку від компанії.
Результати опитування
Загалом, опитування цілком показало, що все доволі відносно. Часто грає у модифікації близько 29% нашої аудиторії, ще близько 23% інколи можуть запустити якийсь цікавий собі мод та провести в ньому вечори. Ще близько 22% дуже рідко грають в моди, скоріше за все лише в популярні у спільноті, типу тієї ж Аномалі. 13,5% — лише раз (або максимум кілька разі) пробували грати в моди. І 12,5% — не цікавилися модами, або лише збираються їх спробувати коли-небудь.
Це опитування свідчить, якщо округлити, що майже 1000 фанатів, з однієї лише української спільноти, які дивлять Аномальний Притулок, можуть ніколи не спробувати фанатського ремейку. Ще раз: 1000 лише з тієї частини української спільноти, яка дивиться АП. Тобто, їх ще більше, бо фанати не закінчуються на 7000+ наших підписниках. А у розрізі світу — ця цифра стає ще більшою.
Звісно, ця спроба в математику відносна і не може відобразити повну картину. Бо не всі слідкували за новинами каналу та прийняли участь в опитуванні. Але тим не менш,це свідчить про те, що новина щодо офіційного ремейку розлетиться серед значно більшої аудиторії, ніж про фанатський, то чим вони відрізняються і чи може фанат замінити офіціалів?
Фанатський ремейк
Загалом, з явищем модмейкерства більшість серйозних компаній бориться. Інколи це призводить до репутаційних скандалів, інколи до судових засідань, які зачасту не на користь модоробам. Ігрові компанії ледь не прирівнюють його до піратства.
Це й не дивно. Дивіться, ігрові компанії у першу чергу мають на меті заробити побільше коштів. Моди майже не монетизуються, а доволі часто фанати самостійно підтримують модоробів добровільними пожертвами. Звісно, що анікопійки не йде з них компанії. Це вже потенційно втрачений прибуток.
Також, модмейкери є фанатами ігрового Всесвіту, вони тісно вплетені у спільноту, вони знають, що хочуть фанати, бо роблять це заради задоволення, вони б й самі часто хотіли це бачити в грі. А от корпорації, як та ж ЕА, що має у розпорядженні три десятки таких всесвітів — вплетена у комунікацію з фанатами значно слабше. Вона аналізує не стільки своїх фанів, скільки тренди ринку. До прикладу вам Battlefield, який спочатку мав один шлях розвитку, а потім став схожим спочатку на Call of Duty, потім там чого тільки не було, навіть королівська битва. Бо це популярно на ринку, а не у фан-спільноті.
До чого це призводить? Знову до втрати потенційного прибутку. Фанати не хочуть цього — вони й не придбають його, або здійметься хвиля гейту, або ще багато інших моментів, які просто можуть поховати й гру, й навіть цілу серію. А модмейкери навпаки пропонують фанатові те, що він чекає.
Якщо ж компанія таки аналізує уподобання фанатів — це може вилитися у те, що й компанія, й модмейкери починають робити одне й те ж саме. Наприклад, Capcom перед початком роботи над своїми ремейками Resident Evil частенько починає вставляти палиці у колеса модмейкерам, наполегливо просячи їх припинити роботу. А все чому? Тому, що фанатський ремейк може вплинути на продаж офіційного, і знову потенційно втрачений прибуток.
Ще буває так, що модмейкери поєднують у своїх роботах різні ігри. Фактично, «крадуть» модельки і все тому подібне з однієї гри, адаптовуючи в іншій. Знову виникають юридичні питання. Тут за прикладом особливо далеко ходити не треба, була на Сталкер одна модифікація від росіян, яка брала напрацювання з російської Escape from Tarkov. Розробники останньої натякнули, що так робити не варто, пригрозили судом і модмейкери припинили роботу. На офіційного розробника це мало впливає, але все ж таки.
Тож, так чи інакше з модингом періодично боряться, бо він заважає компанії, це зрозуміло. Але ця боротьба часто може бути репутаційно шкідливою. Бо фанати завжди будуть старатися захищати інших фанатів більше, до того ж, моди ще є формою вираження творчого потенціалу. Ну й на останок напрацювання ентузіастів інколи є корисними офіційним розробникам. А кожен фанат буде хотіти своїй улюбленій грі тільки хорошого. Якщо це не «єдинофанатська» братія з російськомовного ком‘юніті, звісно.
Власне, вже з цього можна виділити щонайменше 2 головних плюси фанатського ремейку — він є безкоштовним, з урахуванням бажань фанатів та ще й зроблений з фанатською прискіпливістю. А ще мінус — фанатська прискіпливість у поєднанні з формою вираження творчості може вилитися у те, що іншій половині фанатів ця творчість не сподобається, бо відступає від оригіналу.
Далі варто виділити проблематику якості. Фанатський ремейк, зроблений купкою ентузіастів, не порівнюється з ресурсною базою офіціалів. Так, є приклади ігор, які зроблені навіть однією людиною, та мають високу планку якості. Але ця якість протиставляється якості людей, які мають багаторічний досвід роботи над іграми, а також працюють за гроші, себто мають мотиваційний елемент набагато вищий, за похвалу. Ну не будете ви працювати за безкоштовно та виділяти на це 24/7 часу, як би ви там не розповідали. Всі хочуть їсти та пити. А це вже виллється у затягнуту на десятиліття розробку, яка застріє ще раніше, ніж вийде і не буде такою привабливою, як на анонсі.
Офіційний ремейк
Що ж нам може запропонувати офіційний ремейк? В першу чергу, те, що він є офіційним. Його зробила компанія, в руках якої знаходиться ЛОР та канон усієї серії. Від якої залежить майбутнє вашої улюбленої серії та шлях його розвитку. Він може привести до ладу прогалини, які породили сиквели та спін-офи, приводячи усю серію до єдиного знаменника.
По-друге, він вийде набагато швидше, ніж фанатський, бо в руках компанії знаходяться вже готові матеріали, які треба лише покращити, майже пропускаючи стадію вигадування чогось зовсім нового. Ви можете подумати, що у фанатів – це теж є. Але у фанатів виникне юридична проблема, бо чи не є це крадіжкою інтелектуальної власності, особливо, якщо ремейк на іншому рушієві? Також, в компанії є фінансові та людські ресурси, які також й пришвидшують швидкість роботи, й покращують остаточний результат. Відповідно, ремейк не застаріє до свого виходу. Якщо не потрапить у виробниче пекло, звісно, але це вже зовсім інша історія.
По-третє, вихід ремейку та його фінансовий успіх у 99,9% випадків дає зелене світло розробці продовжень. А це вже означає, що ми можемо побачити й триквели, й купу інших історій у всесвіті.
В-четвертих, офіційний ремейк не порушує юридичних проблем та не породжує репутаційних втрат, якщо він звісно не є повним плювком в адресу фанатів. Наприклад, як ремейк шутеру XIII.
І в-п‘ятих, офіційний ремейк, незважаючи на те, що він не безкоштовний, буде доступний більш ширшій аудиторії. Він охоплює й фанатів оригіналу, й людей, які не цікавляться або слабко цікавлять модами, й нових гравців, які зможуть та захочуть ознайомитися з всесвітом завдяки ремейку, і не можуть комфортно грати у морально застарілі оригінали. Тут можна цілком спокійно наводити приклад того, як деякі ігрові ЗМІ роздмухують фанатські доопрацювання. Колись була така гра, як Vampire Bloodlines: Masquerade, яка мала жахаючу низку технічних проблем, які буквально нівелювали всю її крутість світу, наративу та інших аспектів. Фанати зробили патч самостійно. Але, якщо подумати головою, захотіли ви її купити, не знаючи про те, що вона забагована чи дійсно ви будете шукати якийсь там патч столітньої давнини від фанатів, а не просто скажете: “фу” і не підете робити рефанд? Тим паче, що патч не панацея і не всі проблеми вирішує.
***
Фраза про те, що «модмейкери зроблять» виникла однозначно не на пустому місці. Але вона банально не витримує критики, бо порівняння неофіційного моду на стару гру, який у 90% матиме запозичений контент та код з інших ігор, логічні нестикування та додає ще більше прогалин у всесвіті гри, а також знаходиться на напівлегальному положенні, та ще й який чекатимете ви десятиліття, а може й не дочекаєтеся взагалі — банально не можливе з офіційною частиною серії, яка доповнює світ, покращує ігролад та сюжет до сучасних стандартів індустрії, та яка може стати орієнтиром для продовження серії.
Зверніть увагу на те, як вчинила Konami. Серія Silent Hill через їх безглузді рішення померла, але з часом здобула статусу культової. Їх головний конкурент задає тренд на ремейки, які приносять чималі прибутки і Konami захотіла урвати кусок пирога. Вони обрали Silent Hill 2 у якості претендента на ремейк, віддали його на виробництво студії, яка вже собаку з‘їла на горорах та до того ж, розробники якої є прискіпливими фанатами оригінальних частин. Запустили рекламну кампанію, яка показала неймовірний ажіотаж та очікування серед аудиторії і ще до релізу дала зрозуміти, що їх великі плани на відродження серії не даремні. Зараз вже анонсовано кілька продовжень.
Фанатські ж ремейки ніколи не зможуть замінити офіційні. Максимум – вона дадуть офіційній компанії привід звернути увагу на її творців. А от з якої причини: з позовом до суду чи пропозицією стати частиною команди – це вже зовсім інша історії.