Андрій Чебанков
Свого часу серія System Shock була популярною, її любили, нею захоплювались. Вона навіть має свого духовного спадкоємця – гру Bioshock. Але є величезний пласт гравців, котрий в силу свого віку не мав змоги ознайомитися з нею, як не як, а гра 1994 року. Ремейк – це чудова нагода спробувати гру, котру колись оминули.
Втім, System Shock, це насправді далеко не та гра, яка користується любов’ю з боку сучасної аудиторії. В якийсь момент про неї успішно забули гравці, вона застаріла, її ігрові механіки та інтерфейс зараз виглядають незграбними та не іграбельними. Тому, історія створення ремейку свого роду не менш трагічна, але заслуговує на окремий розбір, колись, можливо. Як би там не було, Kickstarter у проєкту був доволі успішним. Спочатку ремейк довгий час намагалися робити на Unity, але версія, котра має вийти вже у березні 2023 року створена на більш зручному Unreal Engine. Розробники навіть брали перерву, реліз кілька разів переносився. І ось у 2023 році Nightdive Studios зуб готова віддати, що вже на початку весни ми в неї зможемо погратися.
Розробники виклали в рамках Steam Next Fest демо-версію ремейку, а ми спробуємо поглянути та розібрати, чи варта гра уваги. Тим паче, що у розробці брали участь доволі таки імениті розробники, серед яких Кріс Авалон, що працював над Fallout 2, Fallout New Vegas та багатьма іншими культовими проєктами. Втім, Кріс кілька років тому потрапив у ситуацію, яка його “закенсилила”, і чи користувалися його напрацюваннями розробники, чи вирізали, як це зробили з новою частиною Маскараду -– нам не відомо, та й ми не заглиблювалися. В будь-якому разі, System Shock Remake – це один з проєктів, які з моменту анонсу знаходяться у вішлистах.
З повагою до оригіналу?
Від самого запуску помітно, що розробники ставляться до оригінальної гри з високою повагою. Вони помітно підтягнули графіку, але додали в неї ефекти пікселізації. З іншого боку, такий підхід дещо зістарює гру і може бути не всім до вподоби. Загальна атмосфера проєкту, яка передається з перших секунд через звуки, музику, освітлення та інше – цілком на достойному рівні. Гравців тримають в напрузі постійно. І можна з упевненістю сказати, що це правильний шлях. Навіть в самому ігроладі тепер набагато більше імерсивних механік, ніж було в оригінальному System Shock.
Втім, все ж таки, виникають деякі сумніви. Якщо ви грали в Resident Evil 2 Remake, то там відчуття того, що це гра навіяна якимось проєктом минулого, виникає от настільки рідко, що ти майже не помічаєш цього. В ремейку System Shock у тебе є розділення на купу рівнів, тобі треба проходити через десяток дверей і відчуття старості, неначе ти граєш в якийсь шутерок часів перших DOOM, все ж відчувається доволі сильно. І це радше мінус якраз самій грі, бо проєкт закине деяка частина аудиторії через півгодинки гри. Повага до оригіналу – це добре, але System Shock Remake аж ніяк не та гра, в яку прийде освіжити свої спогади аудиторія рівня Resident Evil. Історія System Shock не розтягнулася на десятиліття з кільканадцятю іграми, кількома кінофраншизами, мультиками і т.д. Їй треба завойовувати сучасну аудиторію набагато більше, ніж Resident Evil, а ремейк цього не робить.
Ну, добре, бойова система тут мені нагадала більше Bioshock, а от постійні коридорчики – перші DOOM. Вийшла певна мішанина стилів і не сказати, що вона поганою вийшла. А от не на свій час – так. Головоломки, сам стиль бою, амуніція та її здобуття – вони всі нагадують шутери від першої особи старої школи. Не подумайте, що це звучить, як якесь приниження гри виключно за олдскул стиль. Ні, це навіть в деякій мірі цікаво, тим паче, що цей ремейк прибирає незграбність керування та багато інших проблем подібних шутерів, але я маю великі сумніви, що це сподобається аж всім. Для сучасного гравця – це загадкові ігри, в певній мірі складні ігри. Тобто, так званий поріг входу у них доволі високий. І System Shock Remake знижує його, але не прям вже й набагато.
Сказати, що складність у гри висока? Ні, навряд. Але відчуття того, що кожен пройдений тобою крок, кожна знайдена аптечка чи боєприпас – це вже певна невелика перемога є, що лише додає балів елементу напруги. Ти можеш йти цими коридорчиками, вслуховуючись у кожен шерех, стояти на повороті і про себе думати – там я точно щось чув, отже там ворог і доведеться битися. Сама космічна станція працює на атмосферу і я точно можу бути певним, що оригінальна гра не давала таких відчуттів.
Етап розгляду сюжету ми пропустимо, бо це та гра, котру хочеться пізніше пройти в повній версії і оцінити вже всю картину, як сюжетного дійства, так й ігроладного. Єдине, що відмічу, це те, що деякі ролики в демці, мабуть всі, є такими, котрі не можна пропустити. Ненавиджу, коли ролики роблять такими. Тим паче, коли навіть Game Over є роликом, що не пропускається. До слова про сюжет, деякі моменти подають через усі оці аудіозаписи, записочки і тому подібні штуки. Хто грав у Bioshock – зрозуміє. І це теж певного роду анахронізм. Сучасні ігри, знову ж таки, надто рідко використовують такий елемент подачі історії.
***
Як би там не було, System Shock Remake – це той випадок, коли вам дійсно варто краще спершу запустити демку та перевірити, чи підходить вам ця гра, ніж купити гру, бо вона існує, а потім з криком “Рефанд!!!” бігти у підтримку Steam, бо вона вам не сподобалася. Гра розробляється наче й задля осучаснення проєкту, нового бачення цього проєкту, але робиться в дещо олдскульному стилі настільки, що виникає дуже сумнівне ставлення до нього. Тож, тут дивіться самі.