kozermax
Читайте першу частину циклу про ранню історію японського геймдеву — про Nintendo.
Історія Sega починається зовсім не там, де здається на перший погляд. На відміну від більшості відеоігрових компаній Японії, які беруть свій початок в маленьких місцевих бізнесах з ремонту телевізорів або компаніях з постачання електроенергії, Sega народжується в 1931 році в Нью-Йорку. Син єврейських мігрантів українського походження Ірвінг Бромберг засновує компанію Irving Bromberg Company для обслуговування вендінгових апаратів і ранніх версій пінбол-автоматів, що саме набирали популярності. Одним із ранніх досягнень його компанії був успішний продаж та популяризація пінбол-автоматів Bingo та Contact.
Ірвінг Бромберг, Нью-Йорк, 1932 рік. Фото
😲 Цікавий факт:
Пінбол-автомат Bingo виробництва Bingo Novelty Company вважається прабатьком всіх сучасних пінбол-автоматів, тоді як Contact є однією з перших комерційних електромеханічних ігор. Обидва апарати суттєво сприяють розвитку інтересу суспільства до того, що можна назвати ранніми витоками відеоігор
До кінця 30-х син Ірвінга Мартін закінчує старшу школу і приєднується до сімейного бізнесу, допомагаючи батькові з продажем та рекламою ігрових апаратів. У 1940 сім’я Бромберг відправляється на Гаваї, де Ірвінг, його син Мартін і два партнери Ґлен Генсен і Джеймс Гамперт засновують нову компанію Standard Games. Нова фірма спеціалізується на продажі вендінгових та ігрових апаратів американським військовим базам на території Гавайських островів. У цей час Мартін проходить військову службу механіком у порту Перл-Харбор.
В 1945 партнери продають Standard Games і використовують новий капітал для заснування компанії Service Games, в якій Гамперт виступає в ролі спеціаліста з реклами, а батько і син Бромберги займаються питаннями поставок і продажів. Для покращення свого іміджу Мартін Бромберг змінює своє ім’я на Марті Бромлі через негативні асоціації з єврейським прізвищем. Нова компанія зміщує свій фокус з пінбол-машин та вендінгових апаратів на імпорт та продаж азартних гральних автоматів як найбільш вигідне джерело доходу.
😲 Цікавий факт:
Service Games бере свою назву від гри слів, де “service” це і послуга (допомога армії з розвагою солдатів), і обслуговування (компанія займалася всіма етапами імпорту, продажу та обслуговування апаратів), і військова служба (автомати поставлялися на американські тихоокеанські військові бази)
Оригінальне лого Service Games
Найпершим азартним ігровим автоматом, який продає Service Games, стає апарат типу High Top Bell виробництва американської компанії Mills. Service Games викуповує старі апарати у виробника, приводить їх у робочий стан та змінює логотип виробника на свій власний. Через обмежений простір на апараті, довга фраза Service Games Bell перетворюється на SEGA BELL — саме так вперше з’являється на світ легендарна назва.
В 1951 все кардинально змінюється: Конгрес США забороняє перевезення азартних гральних автоматів через кордони штатів і територій. Цей закон міг би повністю знищити бізнес Service Games, проте партнери знаходять лазівку: закон забороняє продаж апаратів на теренах США, але в ньому не згадуються американські військові бази на території інших країн. В 1952 Марті Бромлі споряджає двох працівників Річарда Стюарта і Реймонда Лемера у відрядження в Японію з метою встановити ділові контакти з численними американськими військовими базами на території повоєнної Японії. До 1953 Стюарт і Лемер формують японський підрозділ компанії Service Games Japan, наймають штат працівників і навіть запускають свою мануфактуру для обслуговування і виробництва автоматів силами місцевих працівників.
Service Games врятована від банкрутства та переживає новий бум фінансового успіху. У цьому ж році Бромберг та партнери реєструють холдинг Service Games Inc. Panama для керування новими підрозділами компанії. Силами холдингу компанія реєструє ще кілька регіональних гілок на Гуамі, в Кореї та Філіппінах з Японією як опорним пунктом для експорту автоматів на Далекий Схід. На цьому етапі розвитку компанія має практично повну монополію на ринку, який сама ж і створила. Service Games не має конкурентів, а головним джерелом проблем служить лише уряд США, який ставить багато питань про несумлінність компанії. Саме державне втручання спричинить падіння Service Games та її подальшу трансформацію в повністю японську компанію.
За роки свого існування Service Games постійно піддавалася увазі з боку влади. У 1958 році один із працівників Service Games Hawaii звертається до Податкового управління США з інсайдерською інформацією, яка запускає масштабне розслідування у всіх сферах діяльності компанії. Справа виявляється настільки гучною, що піддається народному розголосу. У центрі скандалу, як власник компанії, опиняється Марті Бромлі — його звинувачують у хабарництві, нелегальному користуванні військовим транспортом, підробці документів, незаконному збагаченні та здирстві. Інших співробітників компанії також звинувачують у крадіжках, побоях, залякуванні, зґвалтуванні та нелегальному володінні зброєю.
Все це сприяє повному знищенню репутації компанії, а в період з 1958 по 1961 була низка заборон діяльності компанії на території військових баз США по всьому світу. Навіть після припинення існування холдингу Service Games в його оригінальному вигляді ключові особи компанії піддавалися розслідуванням аж до 1971 року.
На тлі проблем Service Games із законом, японська гілка компанії була розформована і перереєстрована під виглядом двох повністю японських компаній: Nihon Goraku Bussan (日本娯楽物産株式会社, Japan Entertainment Trading) і Nihon Kikai Seizou (日本機械製造, Japan Machine Manufacturing).
Перша займалася продажем автоматів, а друга — їх виробництвом та обслуговуванням. Nihon Goraku Bussan очолив Річард Стюарт, а Nihon Kikai Seizou — Реймонд Лемер. Обидва партнери зареєстрували компанії під злегка зміненими іменами Дік Стюарт і Рей Лемер, щоб дистанціювати себе від зв’язку з Service Games.
Через заборону продажу та обслуговування азартних гральних автоматів на території Японії, компанія змінює свій фокус на інші платні апарати розважального характеру, такі як музичні автомати та фотографічні будки. Nihon Kikai Seizou реєструє в Японії торгову марку Sega для використання у своїх пристроях. Першим пристроєм під тепер уже японським брендом Sega стає музичний автомат Sega 1000. Його відмінною рисою стало те, що це був перший японський музичний автомат — всі музичні автомати, що продавалися на той момент в Японії, були імпортовані зі США.
У 1964-1965 роках відбулося кілька змін, які й призвели до існування компанії Sega у її нинішньому вигляді. Nihon Goraku Bussan спочатку поглинає Nihon Kikai Seizou, а потім здійснює злиття з іншою японською компанією американського походження — Rosen Enterprises. Заснована в 1954 році американським ветераном Корейської війни Девідом Розеном, компанія спочатку спеціалізувалася на поставці сувенірів з Японії в США і назад, потім почала виробництво та обслуговування фотографічних будок, і в результаті змістила свій фокус на ринок електромеханічних ігор, що саме зароджувався.
Розен займався імпортом, продажем та обслуговуванням таких ігор на території кінотеатрів, магазинів та інших критих приміщень. Нова компанія, сформована після злиття Nihon Goraku Bussan, Nihon Kikai Seizou та Rosen Enterprises отримує назву Sega Enterprises, Ltd з Девідом Розеном у ролі виконавчого директора.
😲 Цікавий факт:
Участь Розена сприяла появі окремих приміщень для електромеханічних гральних автоматів — прототипів відеоігрових аркадних центрів. На жаль, сьогодні ігрові аркади переживають не найкращі часи: через 50 років активної діяльності у цій сфері Sega залишає аркадний бізнес. У 2020 році компанія продала 85% своїх аркад фірмі Genda Inc, а 28 січня 2022 року — 15% аркад, що залишилися. Впродовж цього ж року назва Sega назавжди зникне з фасадів легендарних центрів
Першим комерційним успіхом нової компанії стає електромеханічний ігровий автомат Periscope. Він був розроблений японським інженером Масаєю Накамурою в 1965 році під назвою Torpedo Launcher, а потім у 1966 році перевипущений Sega як Periscope. Приголомшливий успіх апарату вважається початком епохи аркадних гральних автоматів. На хвилі успіху аркадних автоматів Масая Накамура перейменував свою власну компанію на Namco і вивів її в лідери розважального бізнесу. Компанія існує і до цього дня у вигляді холдингу Bandai Namco, якому належать такі мультимедіа-франшизи, як Dark Souls, Gundam, Tekken, Digimon, God Eater, Pac-Man, Soulcalibur, Tales, Ace Combat та багато інших.
Після успіху Periscope слідує нова хвиля угод та реструктуризацій. Компанію викуповує американський конгломерат Gulf+Western, який також володіє Paramount Pictures і багатьма іншими розважальними компаніями. Девід Розен очолив нову гілку батьківської компанії, тоді як Sega Enterprises змінила кілька директорів. У період з 1970 по 1980 Sega займається великою експансією на території США: засновує або викуповує аркадні центри, укладає стратегічні ліцензійні угоди та навіть відкриває свій власний сімейний центр розваг із дитячим рестораном та аніматронними фігурами.
Ще два ключові злиття відбуваються в 1979 році, коли Sega купує виробника мікроконтролерних ігор Gremlin і дистриб’ютора аркадних автоматів Esco Trading. Обидва кроки сприяють подальшому розвитку компанії як виробника відеоігрових автоматів. Девід Розен надалі зізнається, що придбав Esco Trading виключно заради управлінських навичок її засновника та директора Хаяо Накаями, якого він призначає віце-президентом.
Надалі Накаяма зіграє найважливішу роль розвитку компанії – разом із зусиллями Девіда Розена йому вдається провернути найскладнішу угоду з викупу акцій Sega у Gulf+Western, цим зробивши Sega знову повністю незалежною компанією. Це досягнення приносить йому роль виконавчого директора незалежної Sega у 1984 році — посаду, яку він обійматиме до 1999-го року.
Саме Накаяма допомагає врятувати Sega від чергового банкрутства під час відеоігрової кризи 1983 року. У той час, коли американські конкуренти залишають ринок, він рекомендує використовувати навички та знання компанії для випуску своєї власної домашньої консолі.
Під його керівництвом у 1982 році компанія випускає SG-1000 – першу відеоігрову установку Sega. Вона не має великого успіху, але Накамура не здається, і вірить, що на американському ринку їх чекає успіх. Паралельно з цим Sega розробляє нові аркадні автомати, що відроджують інтерес громадськості до аркадних центрів – Hang-On, OutRun, Space Harrier та UFO Catcher. З подачі Накаями засновано новий американський підрозділ компанії Sega of America.
SG-1000
Після трьох ітерацій SG-1000 в Японії, Sega перейменовує нову версію консолі в Master System і дає їй футуристичний дизайн, покликаний сподобається західному покупцеві. Здавалося б, новий пристрій чекає успіх, але Sega стикається з іншим гравцем на ринку — поки що маловідомою для американського споживача компанію Nintendo.
Зухвалі сусіди застосовують небачену раніше в цій індустрії тактику – вимагає від розробників відеоігор, щоб їхні продукти були ексклюзивом для консолі Nintendo. Це спонукає Sega фінансувати самостійну розробку ігор для Master System. Так зароджується довге протистояння двох гігантів відеоігрової індустрії, яке отримало назву «консольні війни», який не лише сформував сучасну ігрову індустрію, якою ми її знаємо, але також вплинув на маркетинг в усіх інших сферах по всій планеті.
Саме про цей період ми розповімо докладніше наступного разу.
Читайте інші цікаві матеріали з тематичного місяця за позначкою «Місяць Японії»