Serhii Mezhuiev
Продовження неперевершеної The Last of Us на момент релізу викликало бурхливе обговорення сексуальної орієнтації Еллі — головної героїні гри. І доки списи продовжують ламатись у завзятих дискусіях на цю тему, ми вирішили дослідити сексуальне різноманіття в ігровій індустрії. І почнемо ми з самого початку зародження ігрової індустрії.
Якщо вам ліньки читати стільки тексту, то ось вам теж саме у відеоформаті:
80-90 роки.
Ще у далекому 1986 році Infocom — американська компанія, відома як виробник текстових квестів, випустила гру Moonmist. Це була інтерактивна текстова пригода, сюжет якої не був сталим, а змінювався залежно від вибору читача.
Головний герой — молодий детектив, який попросив подругу Тамару Лінд дослідити її новий будинок — замок Тресілліан у Корнволі що в Англії. Нещодавно Тамара заручилася з лордом замку Джеком Тресільяном і була дуже щаслива, доки не почала бачити Білу леді — привид, який начебто переслідував замок століттями.
В одній з можливих сюжетних ліній з’ясовується, що Вів’єн, подруга лорда Джека, перед її самогубством була у стосунках зі своєю колишньою нареченою Дірдрі, і ревнувала, що та обрала лорда Джека замість неї. Так, це навряд чи можна назвати значущим персонажем, але тим не менш вона вважається першим визнаним гомосексуальним персонажем у відеоіграх.
Трохи згодом у 1988 році в грі Super Mario Bros. 2 з’являється Бірдо — рожевий динозавр, одягнений у червону стрічку. Вважається, що це перший трансґендерний персонаж у відеоіграх. Я вже бачу як ви кажете «Воу-воу-воу! Що ти таке верзеш!»
Пояснюю. В Україні 8-бітні консолі переважно були представлені китайскими підробками з картриджами «999 ігор». А от у комплекті до оригінальних картриджів NES йшов посібник з додатковою інформацією як-то сюжет, опис персонажів і таке інше. Англійський посібник для Super Mario Bros. 2 описує Бірдо як персонажа, який «думає, що він — дівчинка» і якому би більше пасувало ім’я Бірдетта. У подальших виданнях будь-які натяки на те, що Бірдо трансґендер, були видалені і замінені на «невизначену стать», або просто залишені уяві гравця. Згодом, починаючи з гри Mario Tennis, Nintendo просто вказувала Бірдо як жінку, зображаючи Бірдо та Йоші в стосунках.
Можете уявити, що Nintendo, компанія, яка вважається осередком сімейних ігор та консервативна у своїх посиланнях на сексуальність могла таке втнути? Ось і ми не можемо.
У 1988 році виходить поінт-н-клік гра Caper in the Castro. Гравець бере на себе роль приватної детективки-лесбійки Тракер МакДайк, яка повинна знайти свого викраденого друга та драґ-квін (сленговий вираз, що використовується для позначення чоловіків, які переодягаються в жіночій одяг) Тессі ЛаФемме. Для цього гравець вивчає різні місця на вулиці Кастро, щоб знайти інформацію про зникнення ЛаФемме. Лаштунки гри, до речі, засновані на історичному гей-районі Сан-Франциско — Кастро. Це найдавніша відома комп’ютерна гра, яка зосереджується на темах ЛГБТ.
Згодом у 1989 році виходить гра Circuit’s Edge від Westwood Studios, яка згодом прославиться такими серіями як Command & Conquer та Dune. Ця науково-фантастична DOS-гра містить різноманітних ґеїв та трансґендерних персонажів.
90-00 роки.
В 1993 році світ побачила FMV-гра Dracula Unleashed. Це був один із найдавніших тайтлів, що широко використовував відео з живими акторами, як невід’ємну частину ігроладу. Ми граємо за молодого техаського бізнесмена на ім’я Олександр Морріс, який приїхав до Лондона взимку 1899 року для дослідження дивних обставин смерті свого брата Квінсі. А заодно закохується в місцеву дівчину на ім’я Анізетта та заручається з нею. Згодом виявляється, що хтось нападає ночами на жінок, кусає їх за шиї і п’є кров, а самі жінки по якомусь часі починають займатися тим же. І схоже, що наступною жертвою обрана Анізетта і лише Алекс за допомогою деяких героїв може завадити цьому.
Один з другорядних персонажів на ім’я Альфред Горнер — гомосексуальний співвласник книгарні, який кидає хтиві погляди в бік протагоніста. Це був перший випадок, коли ґей-персонаж у комп’ютерній грі отримав мовленнєву роль.
Але перенесемся від часів, коли ігрова індустрія лише ставала на ноги в часи коли вона вже почала робити перші впевнені кроки. У 1994 році для Sega Genesis виходить третя частина beat ’em up-серії Streets of Rage. Одним з босів був яскравий персонаж на ім’я Еш. Одягнений він був у шкіряний одяг і мав доволі специфічний мувсет. Еш був присутній в оригінальній японській версії гри, але пізніше його вилучили, аби захистити невинність західної аудиторії. Хоча його можна було знову додати за допомогою чіт-кодів.
Еш — один з прикладів, коли розробники йшли на поступки через певні регіональні особливості. Теж саме сталось з іншим популярним персонажем Poison. Вперше гравці побачили її в якості другорядного боса в грі Final Fight 1989 року, але потім вона регулярно з’являлась як ігровий персонаж в серій Street Fighter. Спочатку Poison була жінкою, але розробники боялись, що це призведе до того, що гра буде погано сприйматись на заході через те, що в ній доводиться бити жінку. Тому вони вирішили описати Poison як трансґендера. Ні, це не жарт. В Capcom дійсно вважали, що це буде сприйматись краще. Проте коли гра вийшла Poison була замінена на чоловічого персонажа. У Street Fighter V: Arcade Edition (2018) її трансґендерна особистість згадується частіше. Під час діалогу с Люсією вона каже наступне:
Є деякі речі, які ми просто не можемо контролювати. Ти можеш народитися в багатій сім'ї або в сім'ї, яка живе на смітнику гаража. Чи ти чоловік, чи жінка, ти не можеш обрати, ким ти народишся у цьому світі
Це натяк на те, що вона народилася із статтю, що не відповідає її внутрішній істоті. На це ж натякає одна з її виграшних цитат:
Я така, яка я є. І я трясця пишаюся цим!
Ще одна з цитат Poison у разі перемоги звучить наступним чином:
Бути об’єктом пліток — це доказ моєї популярності!
Це натякає на суперечки та неоднозначність навколо її ґендерної ідентичності.
У 1995 році світ побачив графічний квест I Have No Mouth, and I Must Scream, заснований на однойменному оповіданні Гарлана Еллісона. В оповіданні Бенні, геніального та вродливого вченого задля покарання було понівечено і трансформовано так, що той нагадував гротескну мавпу з гігантським статевим органом. Його колишня гомосексуальність була змінена і йому доводилось регулярно займатися сексом з Еллен, іншим жіночим персонажем.
У грі ж Бенні був надто вимогливим військовим офіцером, який вбив усіх членів свого підрозділу. Попри те, що у книзі цей персонаж був ґеєм, у грі його орієнтація ніколи не вказується напряму. Він убив солдата під його командуванням, який був «слабким», що б це не значило. Це, звісно, не означає, що він спав із тим, кого вбив, перш ніж позбутись усіх свідків, але один з убитих солдатів згадує про якийсь «секрет».
Phantasmagoria: A Puzzle of Flesh — відеогра жанру інтерактивне кіно/психологічний хоррор-квест, що вийшла в 1996 році від компанії Sierra Entertainment.
Кертіс – головний герой гри. Він також є близьким другом зі своїм колегою-ґеєм Тревором. Кертіс зізнається своєму психіатру, що у нього є почуття до Тревора і вони майже цілуються пізніше в грі. Творці гри під час інтерв’ю 1997 року на пряме питання чи є Кертіс бісексуалом відповіли наступне:
Як чужа (інопланетна) істота, він не є ані чоловіком, ані жінкою, і його приваблюють обидві статі
Таким чином Кертіс став першим ігровим не-гетеросексуальним персонажем у відеоіграх.
«Війна. Війна ніколи не змінюється» каже нам незмінне гасло серії Fallout. Так само не змінюється той факт, що у 1998 році Fallout 2 здобув славу, після того, як, з поміж інших постапокаліптичних розваг, показав одностатевий шлюб у той час, коли це було неможливо навіть в Америці. Мірія та Давін — брат і сестра. Гравець може займатися сексом і одружуватися з кимось із них, незалежно від статі.
У наступній грі Fallout 3 головний герой, незалежно від статі, може користуватися послугами повії-дівчини на ім’я Нова в місті Мегатон. Окрім цього у місті під назвою Underworld гравець зустрічає ґуля-жінку на ім’я Керрол, якій пропонується бути в романтичних стосунках з іншою жінкою ґулем на ім’я Ґрета. І хоча достеменно невідомо, чи романтичні стосунки мали місце, але якщо грати за жіночого персонажа, Ґрета ревно попередить гравця триматися подалі від Керол. Через два роки у Fallout: New Vegas варіанти для одностатевих пригод трохи розширюються. Головного героя, безіменного Кур’єра, можна обрати як чоловіка, з перком Переконаний холостяк, що надає йому кілька переваг з іншими NPC-чоловіками (і, слідуючи стереотипу про ґеїв, головний герой більше розуміє та сприймає емоції, що в свою чергу надає йому можливість краще зрозуміти тяжке становище німої та поневоленої супутниці Крістін). Цей перк має також жіночий еквівалент який красномовно називається Шерше ля фам.
На 188му торгівельному посту можна зустріти одного з можливих компаньонів Вероніку — молоду писарку з Братства сталі, яка зізнається головному героєві, що мала почуття до іншої дівчини у Братстві і натякнула, що це щойнозгадана Крістін Ройс, котра теж згадує, що була у стосунках з дівчиною в дні її братства.
Ще один можливий компаньон Аркад Ґаннон, лікар із Послідовників Апокаліпсису, відкритий ґей, Це можна дізнатись, обговорюючи його орієнтацію, якщо обрані певні діалогові шляхи.
Ну і, закриваючи тему компаньйонів у Fallout: New Vegas, варто згадати, що якщо ви граєте з перком Шерше ля фам, то Роза Кессіді (Кесс) заявить, що коли вона досить вип’є, їй байдуже, з ким вона лягає в ліжко, але різко завершує діалог після цього.
Блукаючи безкрайніми просторами Могаве ви можете зустріти капрала Бетсі з НКР. Через отриману при зґвалтуванні психологічну травму, Бетсі сама стала домагатися інших жінок. Вона може фліртувати з досить привабливою жінкою-Кур’єром у якої показник Харизми не нижче 7 і сподівається отримати в напарники «гарячу блондинку».
Наприкінці тисячоліття виходить японська ролівка Star Ocean: The Second Story. Це була перша гра в серії, що вийшла за межі Японії і була видана в Північній Америці в травні 1999 року та в Європі в квітні 2000 року.
Історія цього наукового фентезі зосереджується навколо молодого чоловіка на ім’я Клод Кенні, курсанта з космічної організації Землі, що потрапив на нерозвинену планету середньовічного рівня. Там він зустрічає кількох супутників і мусить зупинити змову злої організації, яка охоплює кілька світів, перш ніж знайти дорогу додому.
Гравець може грати за Клода чи Рену. Вони можуть мати певний рівень дружби та романтики з кожним набутим членом партії. Ештон (член партії чоловіка) та Пресіс (член партії жінки) можуть піти на побачення з гравцем, незалежно від статі їх персонажа.
Ну і раз ми вже згадали японські ролівки, то погляньмо на серію Persona. Persona 2: Innocent Sin містить двох гомосекусальних героїв, одним з яких є наш протаґоніст, Суу Тацуя — який здатний підтримувати стосунки з іншим чоловічим персонажем, Куросу Джуном. Джун — жіноподібний хлопчик, портрет якого значною мірою запозичує елемент японської культури Яой. У серії також зустрічаються інші ЛГБТ-персонажі — у тому числі інтерсекс-ворожка Сумару Джіні — але жоден з них не такий важливий, як Тацуя та Джун. Їх стосунки найбільш правдоподібні, а також справді переконливі. У продовженні Eternal Punishment з’являється Анна — спортсменка, стосунки якої з її нав’язливою шанувальницею Норіко містять лесбійські обертони. У Persona 4 є ігровий персонаж Канджі Тацумі, який виявляє інтерес до іншого хлопчика (крос-дрессера Наото). Він шокований і розгублений щодо власних почуттів до нього.
Згодом його «Тіньовий Я» проявляється як надмірно мужня та яскрава ґей-карикатура, і розказує про те, як він ненавидить дівчат, любить хлопців і всіляко дражнить його…
Проте його сексуальна орієнтація залишається неоднозначною у всіх серіях і досі бурхливо обговорюється на тематичних форумах.
В 1999 році виходить квест The Longest Journey, який отримав численні нагороди і титул «гри року» від безлічі спеціалізованих видань. Готель, у якому живе головна героїня, належить Фіоні та Міккі, лесбійській парі. У сиквелі Dreamfall Chapters Кіан Альване, один із ігрових персонажів, — ґей. Цю особливість він розкриває лише тим, кого вважає гідними знати. Згодом Red Thread Games це підтвердили в одному з обговорень на офіційному форумі. Ще один персонаж цієї гри — Ліхо — розповідає Кіану, що він бісексуал, і що він завжди був змушений приховувати це від своєї сім’ї та друзів, бо, якби його народ дізнався про це, то Ліхо був би вигнаний. Ну або не розповідає. Це залежить від більш ранніх рішень гравця.
Як бачимо відеоігрова індустрія почала експериментувати з сексуальним різноманіттям в іграх доволі давно і пройшла великий шлях від обережного та поступового введення лгбт-персонажів до того різноманіття, яке бачать сучасні ґеймери. Але деяким людям досі важливіше, з ким спить персонаж, ніж сам персонаж. Чи робить поцілунок Еллі з подругою цей персонаж менш глибоким та виразним? Безумовно ні.
І як би комусь не хотілось, але саме рух за права секс-меншин заклав основу та можливість появи таких персонажів, як Еллі. Тож поважайте себе та людей навкруги і дивіться на те, яка перед вами особистість, а не на те які вона має сексуальні вподобання.