Владислава Шевченко
Ваш сервер — чи не найважливіша частина ІТ-інфраструктури вашого бізнесу чи організації. Він виконує багато функцій таких як зберігання даних, управління даними, хостинг вебсайтів та вебсторінок, обслуговування електронної пошти тощо. Зважаючи на це, будь-яке відхилення від нормальної роботи сервера може призвести до проблем у функціонуванні цілої організації.
Те що сервери важливі для роботи усієї структури операцій розуміють і кіберзлочинці. Саме тому необхідно приділяти особливу увагу безпеці та захисту серверів від потенційних загроз.
У цій статті, ми поділимося найкращими, але водночас доступними практиками для забезпечення захисту серверів.
5 простих стратегій захисту серверів
Ми перелічимо 5 основних стратегій-порад захисту серверів, які ви можете легко імплементувати.
1. Впровадьте правила фізичного доступу до сервера
Якщо ви маєте локальний сервер, фізичний доступ — це базовий, але вкрай важливий аспект серверної безпеки.
Якщо зловмисники зможуть отримати фізичний доступ до сервера, всі інші заходи безпеки будуть недієвими. Наприклад, хтось може просто підійти до сервера і під’єднати до нього флешку. Це все, що потрібно, щоб скомпрометувати його захищеність.
Щоб запобігти фізичному втручанню треба розробити та впровадити правила управління фізичним доступом до вашого сервера.
Для початку, запевніться, що ваш сервер розташований в окремій кімнаті, доступ до якої суворо регулюється. Далі, ви можете впровадити наступні методи контролювання фізичного доступу:
Такі прості, але дієві заходи фізичної безпеки запобігають несанкціонованому доступу до сервера, крадіжці даних, та інфікуванню сервера вірусним програмним забезпеченням.
2. Регулярно оновлюйте програмне забезпечення сервера
Одним з найпростіших, але важливих методів забезпечення безпеки сервера є постійне оновлення операційної системи сервера та іншого встановленого програмного забезпечення. Своєчасне оновлення гарантує, що сервер не буде вразливим через застарілі елементи програм.
Операційні системи та програми зазвичай оповіщують про появу загальних оновлень та критичних оновлень безпеки. Тому стратегію регулярного оновлення версій програм досить легко реалізувати.
3. Встановіть та підтримуйте роботу брандмауера
Поширеною загрозою для серверів є витік або крадіжка даних. Хакерам відомо, що сервери містять цінну інформацію, тому вони часто атакують їх з метою її викрадення. Зловмисники намагаються отримати доступ до серверів і скопіювати або “винести” дані за межі контролю їхніх власників. Для досягнення мети, вони маскують свої дії таким чином, щоб вони були схожі на звичайний мережевий трафік.
У цьому контексті, брандмауер відстежує і контролює весь трафік, що надходить на ваш сервер і відправляється ним, що допомагає ідентифікувати потенційні загрози.
Після встановлення брандмауера важливо відстежувати його роботу, що охоплює конфігурацію правил та політик брандмауера, моніторинг логів, та контроль відкриття портів. Якщо дотримуватись загальних правил підтримки роботи брандмауера, захист вашого сервера стане у двічі сильнішим.
4. Використовуйте VPN для захисту віддаленого доступу до сервера
Скоріш за все, вам хоча б один раз доведеться надати дозвіл на віддалений доступ до вашого сервера. У такому випадку, кількість потенційних загроз стрімко підвищується. Ваші співробітники, особливо ті, хто працює у віддаленому форматі, можуть використовувати публічні мережі для того, щоб отримати доступ до сервера. Публічні мережі не є такими ж захищеними, як, наприклад, ваша внутрішня мережа, тому вірогідність перехоплення трафіку та появи інших загроз — дуже велика.
Це не означає, що треба перестати надавати віддалений доступ (це навряд чи реалістично); але ви можете використовувати VPN для більшого захисту вашого сервера.
Якщо говорити про локальний VPN, (у нашому випадку той, що встановлений на сервері), він має діапазон або пул IP-адрес, які дозволяють доступ до сервера. Таким чином, якщо зловмисник буде намагатися увійти на сервер, спроба буде невдалою, бо його IP-адреса не є однією з тих, що належать до пула. У цьому випадку, єдиним варіантом “здолати” такий захист було б отримати доступ до самого VPN, що на практиці дуже складно.
Віртуальні приватні мережі (VPN) використовують розширені протоколи шифрування та автентифікації, щоб запобігти перехопленню мережевого трафіку та несанкціонованому доступу до вашого сервера. Для будь-якої організації, яка хоче надати своїм віддаленим працівникам доступ до внутрішніх мережевих ресурсів, таких як сервери, без шкоди для безпеки, використання VPN є обов’язковим.
5. Використовуйте шифрування конфіденційних даних
Шифрування відіграє вирішальну роль у захисті конфіденційних даних, що зберігаються на серверах.
Воно забезпечує “нечитабельність” конфіденційність даних: тобто навіть якщо дані перехоплені, їх неможливо прочитати без ключа розшифровки. Шифрування також гарантує, що під час передачі, дані не можливо буде перехопити та видозмінити. І звичайно ж, воно також може допомогти встановити автентичність даних, які були передані.
Таким чином, шифрування необхідне для забезпечення безпеки та конфіденційності даних на вашому сервері.
Висновок
Серверна безпека – доволі велика тема, та ті способи захисту, які ми перелічили не є повним списком можливих варіантів захисту сервера. Не дивлячись на це, такі стратегії як впровадження правил фізичного доступу, регулярне оновлення програмного забезпечення, наявність брандмауера, VPN, і шифрування даних — це відправна точка на шляху до ефективного захисту сервера від кіберзагроз.