eyvind
Ігри все більше вражають чіткістю, реалістичністю, спецефектами та іншими візуальними прийомами. Авжеж, коли береш консоль нового покоління або збираєш потужний ігровий ПК, хочеться, щоб і екран відповідав вимогам та дозволяв повністю зануритися в ігрову атмосферу.
У звичайних телевізорах з’явилися технології, про які ще 10 років тому чули лише ентузіасти, все більше з’являється параметрів, у яких треба розбиратись. У цьому матеріалі ми розповімо вам про ті характеристики телевізора, які важливі для геймінгу, щоб ви могли в них орієнтуватися та обрати найкращу модель за вашими побажаннями й бюджетом.
Діагональ
Якщо обмежень по бюджету нема, то все просто — беріть максимальну, яку фізично дозволяє ваше приміщення. Проте, швидше за все, ви все ж хочете витратити кошти ефективно, тому пропонуємо розглянути як нижню, так і верхню межі за цими параметрами.
Для отримання повної гами вражень мінімальною діагоналлю телевізора буде 40 дюймів (або 106 см). Телевізор з такою діагоналлю підійде для невеликих приміщень, якщо ви гратимете переважно на самоті і на невеликій відстані від екрана — до 2 метрів. Відповідно зі збільшенням цих параметрів необхідно й збільшувати діагональ.
Загалом, ідея в тому, щоб зображення телевізора займало більшу частину вашого поля зору. Тож можемо припустити, що для значної кількості українських віталень 65-дюймового телевізора цілком вистачить.
Роздільна здатність
Одразу скажемо: про 1080p чи тим більше 720p забудьте — купляти новий телевізор з такою роздільною здатністю вже нема жодного сенсу. Тож ми стоїмо перед дилемою: брати зараз 4K чи вже дивитися на 8K з прицілом на майбутнє.
8K-телевізори поступово починають спускатися у ціновий сегмент «середній преміум», однак відбувається це не лише коштом здешевшання виробництва відповідних матриць (хоча і ним також). Річ у тім, що коли виробник хоче продавати пристрій на новій технології більш активно, але здешевшити цю технологію поки не може, економія відбуватиметься на інших характеристиках девайса — і не лише на «додаткових приколах», які ви можете вважати непотрібними.
Наприклад, у таких телевізорах може мати слабкий процесор, відсутні алгоритми покращення зображення, погані матеріали корпусу, а ще могли заощадити на розробці й тестуванні програмного забезпечення тощо. Таким чином, обравши недорогий 8K-телевізор у 2023-2024 році ви можете опинитися з девайсом, що незбалансований по своїх параметрах, і має низку помітних проблем.
Для відображення 8K потрібна не лише матриця з відповідною роздільною здатністю, але й потужний процесор, який зможе обробляти зображення. Якщо виробник зекономив на процесорі (а швидше за все саме це він і зробив), навіть зображення може відчутно гальмувати — не кажучи вже про систему загалом.
Тож ваш телевізор формально може підтримувати роздільну здатність «з майбутнього», однак коли така роздільна здатність справді стане звичайною справою, він буде морально застарілим і за своїми можливостями значно відставатиме від актуальних на той момент моделей.
4K-телевізори вже кілька років як стали масовим продуктом, виробництво таких матриць є налагодженим, і в результаті навіть бюджетні моделі пропонують пристойний рівень користувацького досвіду. А разом з цим підтягнувся і контент — нові ігри на консолях вже майже завжди працюють у 4K, і навіть стримінгові сервіси для кіно і серіалів знімають їх саме з таким прицілом. Натомість 8K-контенту на цей момент досі об’єктивно дуже мало.
Тож наша рекомендація на 2023-2024 роки така. Якщо ви маєте обмежений бюджет, розглядайте зараз 4K-телевізор і зайві гроші краще вкладіть в інші параметри й можливості вашого екрана.
Технологія дисплея та алгоритми покращення зображення
З ґлузду з’їхати можна від абревіатур, які позначають різні технології, за якими виготовляють матриці. Якщо ви — не техногік, і звертаєте увагу на всі ці технології лише коли, власне, оновлюєте телевізор, то зрозуміти різницю непросто.
Загалом на ринку зараз фактично існують два найбільші сімейства телевізійних дисплеїв — LCD та OLED. Більшість інших абревіатур, які вам зустрінуться в контексті телевізорів, означатимуть різновиди LCD-телевізорів, тож не варто плутати, наприклад, маркетинговий бренд QLED з технологією OLED — це зовсім різні історії. Але давайте про все по порядку.
LCD
LCD — це старі-добрі рідкі кристали, які відомі нам уже багато років. Якщо дуже просто, то такий дисплей складається з рідкокристалічної матриці, різноманітних фільтрів та підсвічування. Саме від типів цих компонентів залежить кінцева якість картинки, яку ви бачите на екрані. Рідкокристалічні телевізори є найбільш поширеними, присутні в усіх цінових сегментах, і при цьому пройшли значний шлях задля досягнення високої якості зображення. Якщо ви маєте обмеження за бюджетом, обирайте саме LCD-телевізор.
Сучасні рідкокристалічні матриці бувають IPS або VA, в яких теж є безліч варіацій. Зазвичай виробники навіть не вказують тип матриці в легкодоступних маркетингових матеріалах — він може бути захований десь у інструкціях або глибинах сайту. Ось яка між ними різниця:
- IPS — забезпечує натуральні кольори та широкі кути огляду, однак не найкраще підійде для ігор через великий час відгуку матриці (про цю характеристику ми поговоримо пізніше), низьку контрастність і подекуди «світіння» навколо яскравих об’єктів.
- VA та варіації (MVA, SVA і так далі) — краще підходять для ігор, оскільки дають високу контрастність. Раніше багатьма відзначалися проблеми з відображенням кольорів на екранах такого типу, однак це не так актуально сьогодні, адже виробники багато уваги приділяли цьому аспекту останніми роками.
- QLED — це MVA-телевізори з додатковим фільтром, що зберігає всі переваги й недоліки технології, але при цьому дає чистий білий колір і більш насичені кольори загалом.
- NanoCell — це подібне покращення рідкокристалічних телевізорів від LG, але вже на основі IPS з усіма її недоліками для ігор.
Загалом, якщо ви обираєте саме рідкокристалічний телевізор для ігор, то найкраще обирати VA або його покращену версію — QLED. Усі LCD-телевізори, в принципі, вже знаходяться в однаковому ціновому діапазоні, тож обирати в цьому плані не важко. Однак варто звернути увагу ще на один аспект, а саме тип підсвічування. На ринку зараз бувають такі:
- Бокове підсвічування (Edge-lit) — це коли світлодіоди розташовані по краях дисплея; таке підсвічування пропонує більш високу контрастність, але може мати «засвіти» по краях дисплея; також може бути доступним локальне затемнення (про це нижче)
- Пряме підсвічування (Direct-lit) — тут світлодіоди розташовані позаду дисплея; такі телевізори запропонують більшу яскравість та рівномірність пісдвічування, однак матимуть проблеми з відображенням чорного кольору (він буде більш схожий на темно-сірий)
- Повноматричне підсвічування (Full-array) та Mini LED — найновіші технології підсвічування, в яких світлодіоди по-різному згруповані; це вирішує проблеми з контрастністю та дозволяє забезпечити глибший чорний колір завдяки локальному затемненню; може виникати «світіння» навколо деяких об’єктів на екрані
Дисплеї з повноматричним та Mini LED підсвічуванням, а також деякі Edge-lit дисплеї мають локальне затемнення. Це можливість змінювати яскравість світлодіодів в залежності від контенту, що відображається на екрані. Завдяки цьому можна досягти найкращих показників контрасності, а також глибокого чорного кольору.
Підсумовуючи, найкращим вибором для геймінгу серед LCD-телевізорів буде екран з VA-матрицею та підтримкою локального затемнення. Якщо ж ви хочете перейти на наступний рівень, вам — пряма дорога до OLED-телевізорів.
OLED
Попри схожість з абревіатурами різноманітних підсвічувань, OLED-телевізори — це принципово інша технологія. Річ у тім, що цим телевізорам якраз узагалі не потрібне підсвічування, адже зображення формується органічними світлодіодами, які світяться самі.
Технологія дозволяє досягти справжнього чорного кольору (адже світлодіоди вимикаються на чорних ділянках зображення), найвищої фізично можливої контрастності, насичених кольорів, найкращого кута огляду, високої енергоефективності та значно менших фізичних розмірів (вони набагато тонкіші).
Насправді достатньо зайти в будь-який магазин електроніки, де представлені ці телевізори — якість зображення одразу кидається в очі. Це справжній прорив для ринку. Однак варто зазначити, що у OLED-телевізорів є і свої недоліки. Серед таких, зокрема, невисока яскравість — хоча більшості людей її може вистачити, перед покупкою варто подивитися, чи є рівень яскравості достатнім саме для вас
Про потенційне вигорання екрану варто поговорити окремо. Страх вигорання екрану переслідує OLED з самої появи цих дисплеїв на ринку. Хоча проблема існує, для звичайного користувача вона є дещо перебільшеною.
Вигорання екрану — це коли на вашому телевізорі залишається помітний слід від якогось зображення. Це відбувається тому, що органічні світлодіоди мають свій життєвий цикл і рано чи пізно відмирають, залишаючи по собі оцей слід.
Виглядає страшно, однак такої ситуації насправді досягти нелегко. Вам потрібно кожен день годинами тримати статичні елементи зображення на ввімкненому телевізорі впродовж років.
У реальному житті ви дивитеся телебачення, перемикаєтеся на кіно, потім — запускаєте ігри, контент постійно змінюється, тому ваші світлодіоди вигорають значно повільніше. Таким чином ваш телевізор швидше морально застаріє років за 10, ніж ви стикнетеся з першими ознаками вигорання.
Ключовим же недоліком OLED-телевізорів досі є вартість. Виробники останніми роками ведуть агресивний маркетинг і знижують ціни як тільки можуть, але OLED-телевізори все ще залишаються дорогим задоволенням. OLED-моделі з найменшими діагоналями станом на момент публікації коштують так само, як великі (65″+) QLED-телевізори, а різниця, враховуючи різноманітні примочки других, вже не настільки разюча.
Хоча якість зображення, яку пропонує OLED, дійсно чудова, якщо перед вами стоїть вибір між ним та, наприклад, адекватною діагоналлю, ми рекомендуємо обирати саме розмір — в такому разі задоволення від великого екрану ви отримаєте більше.
Якщо ж бюджет дозволяє, то як для ігор, так і загалом для споживання будь-якого контенту однозначно треба вибирати OLED.
MicroLED
Наступним кроком у розвитку технологій стане MicroLED — це матриця на основі неорганічних світлодіодів, яка вирішує проблеми OLED. Вони вигорають значно повільніше, можуть давати значно яскравіше зображення. Телевізори на MicroLED будуть ще більш тонкими, енергоефективними та матимуть час відгуку на рівні наносекунд.
Проте сьогодні на ринку моделей MicroLED одиниці, коштують вони десятки тисяч доларів і мають значну кількість недоліків та проблем, тож пройдуть роки перед тим, як ми побачимо такі телевізори доступними масовому користувачеві. Чекати нема сенсу.
Параметри, важливі для ігор
Коли ми визначилися з найголовнішими технологіями, треба згадати ще низку параметрів, які необхідні, аби отримати максимальне задоволення від ігор на вашому великому екрані.
HDMI 2.1
Перш за все, потрібно передсвічитися, що ваш телевізор матиме роз’єм HDMI версії 2.1. Завдяки ньому можливо використання відповідних технологій покращення зображення. HDMI 2.1 використовується останнім поколінням консолей та більшістю нових відеокарт навіть середнього цінового сегменту.
Затримка введення та час відгуку матриці
Ці два параметри часто плутають, адже вони обидва пов’язані з тим, наскільки динамічним є зображення на екрані, і вимірюються в мілісекундах.
Час відгуку матриці (response time) — це період, що потрібен пікселю для зміни кольору. Якщо час відгуку матриці є зависоким, у динамічних сценах ви помічатимете шлейфи від різних об’єктів. Це є класичною проблемою IPS-матриць, тому ми й не рекомендуємо їх для ігор.
Нормальним для будь-яких задач є показник нижче 10 мс, тож придивіться до цього параметру.
Затримка введення (input lag або latency) — це час між тим, коли ви натискаєте кнопку на геймпаді, і реакцією зображення на вашу дію. Вона пов’язана з тим, що процесору телевізора необхідний час, щоб обробити оновлене зображення згідно з тим, що ви зробили. Чим потужніший цей процесор і чим менше застосовується різних алгоритмів покращення зображення, тим меншою буде затримка введення.
Затримка до 30 мс вже вважається прийнятною, однак для справді гарного досвіду потрібно шукати телевізори з цим показником нижче 15 мс.
Телевізори з HDMI 2.1 часто мають підтримку функції ALLM — автоматичного режиму низької затримки. Коли такий телевізор отримує сигнал з ігрової консолі через порт HDMI, він перемикає екран на спеціальний ігровий режим, мінімізуючи затримку введення. Зазвичай це відбувається коштом вимкнення різноманітних технологій покращення зображення, які застосовуються під час простого перегляду контенту.
Таким чином більшість телевізорів досягає затримки десь 10 мс.
Частота оновлення та VRR
Частоту оновлення на практиці можна прирівняти до того, скільки кадрів на секунду ви отримаєте у своїх іграх. Тобто, телевізор 60 Гц зможе дати вам максимум 60 кадрів на секунду, 120 Гц — 120 FPS і так далі.
Сьогодні вже є певний сенс підготуватися до майбутнього. Навіть на поточному поколінні консолей деякі ігри можуть демонструвати високу частоту кадрів, а за кілька років нам покажуть наступне покоління, яке, ймовірно, вже стабільно вмітиме в AAA-проєкти у 120 к/с чи навіть більше. Ще більше сенсу є, якщо ви збираєтеся використовувати телевізор із сучасним ігровим ПК.
Тож варто звертати увагу на телевізори з частотою оновлення 120 Гц або більше. Проте, якщо для вас частота кадрів не є важливою, стандартних 60 Гц буде цілком достатньо для всіх потреб.
VRR — це технологія, яка підлаштовує частоту оновлення екрана під частоту кадрів на секунду у вашій грі. Корисно для стабілізації картинки, якщо розробники недостатньо оптимізували свій проєкт і фреймрейт трошки стрибає, але не та опція, заради якої треба пожертвувати чимось іншим.
HDR — широкий динамічний діапазон, це парасолька над набором технологій, які покращують зображення, розширюючи палітру кольорів і контрастність телевізорів. До появи HDR багато екранів просто не могли відобразити низку кольорів, які ми бачимо в реальному житті.
Також важливо розуміти, що для отримання досвіду HDR, необхідний телевізор з його підтримкою, стороннє джерело (наприклад, ігрова консоль) теж має підтримувати HDR, і також сам контент (скажімо, гра) також мусить мати опцію HDR. На щастя, всі консолі останнього покоління, а також більшість сучасних AAA-ігор підтримують HDR.
Існує три основних стандарти HDR:
- HDR10 — вже типовий стандарт навіть для бюджетних телевізорів; в його межах на телевізор надсилається статичний набір даних про те, як відображати реалістичні кольори
- HDR10+ — на відміну від звичайного HDR10, працює покадрово, що дозволяє зробити зображення ще більш реалістичним
- Dolby Vision — власна, значно більш потужна технологія HDR від Dolby, яка може відображати 4096 відтінків основних кольорів (на відміну від попередніх двох стандартів, які вміють лише у 1024 відтінки)
Сьогодні HDR у тому чи іншому вигляді присутній ледь не в усіх актуальних телевізорах, але є суттєва різниця між тим, як кожен із них реалізує це. Тут правило просте: бюджетні телевізори справляються з цим гірше, у середньому та преміум сегментах ситуація значно краща.
Якісний HDR вартує того, щоб за нього доплатити грошенят, але побачити, наскільки картинка насправді є реалістичною, можна лише під час перегляду зображення наживо — наприклад, у магазині.
Smart TV
Взяти телевізор, який би просто виконував функцію екрана, сьогодні практично неможливо. У комплекті завжди йде операційна система зі смарт-функціями. Наразі є три найбільш популярних системи, які конкурують між собою.
Це дві пропрієтарні системи — webOS, яку розвиває компанія LG і Tizen від Samsung. Всі інші розробники переважно використовують Android TV. Зупинятися детально на цих системах особливо нема сенсу, адже всі вони за своїми можливостями приблизно однакові, застосунки всіх стримінгових сервісів також присутні в усіх операційних системах.
Тож питання практично зводиться лише до ваших вподобань в інтерфейсі, але в будь-якому разі, не рекомендуємо обирати телевізор за цим параметром — ніяка ОС не замінить вам якість картинки. А оскільки ми обираємо телевізор для ігор, то нагадаємо, що на консолях також є все потрібне і для перегляду контенту.
Звук
Так чи інакше, абсолютна більшість сучасних телевізорів не здатна забезпечити вам справді хороший аудіодосвід просто в силу своїх фізичних розмірів — виробники намагаються зробити свої панелі якомога тонкішими, тож хороші динаміки туди просто не поміщаються. На ринку існує декілька поодиноких моделей телевізорів, де на звуку зроблено певний акцент, однак навіть вони можуть забезпечити враження лише дещо краще середнього.
Бюджетні ж моделі можуть взагалі мати слабкий аудіопроцесор, через який може виникнути затримка звуку на цілих 100-200 мс. Тож разом із придбанням телевізора одразу придивляйтеся до додаткового аудіо — саундбару чи повноцінної аудіосистеми на все приміщення.
Для того, щоб отримати найкращий звуковий досвід, ваш телевізор має бути також до цього готовим. Тому знову наголошуємо на важливості HDMI 2.1, про який ми вже казали, адже він підтримує технологію eARC.
eARC або удосконалений реверсивний звуковий канал дозволяє передавати звук найвищої якості та підтримує всі сучасні технології покращення звуку, такі як Dolby Atmos, DTS:X, і в тому числі PlayStation 3D Audio та інші. Лише з eARC ви отримаєте справді якісний звук в іграх.
***
Тепер ви знаєте все, що потрібно для вибору телевізора для ігор. Сподіваємося, цей гайд стане вам у нагоді.