synchro_space
Біомімікрія — це, у першу чергу, про стосунки людини та природи, де природа є джерелом натхнення для людських технологій та моделлю для вирішення складних проблем. Природоорієнтованість стає новим трендом, а інвесторів усе більше цікавлять інноваційні рішення, натхненні природними процесами. Наприклад, Fermanian Business & Economic Institute прогнозують, що до 2030 року рішення за логікою біомімірії створять 2 млн робочих місць у США та становитимуть $425 млрд ВВП країни. Українські інноватори не відстають від глобальних трендів і пропонують власні рішення для забезпечення сталого розвитку.
Так, у червні завершився національний етап конкурсу рішень за логікою біомімікрії, проведений Програмою розвитку ООН в Україні спільно з Biomimicry Institute (США). У конкурсі перемогли три команди, які отримали менторську підтримку хабу інновацій для міст СИНХРО ПРОСТІР, і представляють далі Україну на світовій арені серед трендсеттерів у сфері біоміметичних інновацій.
Проєкти, які перемогли на національному етапі конкурсу, цікаві не лише своїми винаходами, а й тенденцією, яку вони демонструють своїми досягненням — величезний місцевий науковий потенціал що залишився у спадок від часів процвітання Української академії наук заснованої ще в 1918 році. На цей потенціал варто звернути увагу, не дати занепасти – а навпаки допомогти розвинутись, масштабувати і створити рішення що можуть трансформувати Україну і світ.
Секрет “виживання” і масштабування наукових винаходів
Як заявляють в Інституті біомімікрії: “Основна ідея полягає в тому, що природа вже вирішила багато з проблем, з якими ми стикаємося. Тварини, рослини і мікроби є неперевершеними інженерами. Після мільярдів років досліджень і розробок невдачі стають копалинами, а те, що нас оточує, — це секрет виживання”.
На жаль, в Україні дуже часто навіть найбільш яскраві та інновативні винаходи науковців не знаходять втілення в реальному житті. Вони стають такими “копалинами”, залишаючись в гуртках Малої Академії Наук, на сторінках академічних журналів, дисертацій чи монографій без подальшого використання в реальних умовах.
Недостатньо знайти вирішення якоїсь проблеми, треба розуміти як далі розвивати і масштабувати таке вирішення. Є багато різних варіантів – один з них – розвиток і масштабування через підприємництво. Якщо у рішення є користувачі, є клієнти, на нього є попит – саме це стає умовою його масштабування. І саме так воно може спричинити глобальний вплив на вирішення проблеми, і дійсно змінити цілий світ.
Цікаво, що в самому ядрі підприємництво та наука доволі схожі: в обох сферах люди розробляють різноманітні гіпотези, тестують їх і виробляють рішення для тих чи інших проблем.
Команди, які перемогли на національному конкурсі рішень за логікою біомімікрії, надзвичайно вдало поєднують цю ідею.
Які наукови винаходи виграли на конкурсі з біомімікрії цього року?
Приведемо три приклади – рішення об’єднані біоміметичним підходом та темою #дизайн_без_відходів.
Ідея, що перемогла на національному конкурсі — інноваційний пристрій, який генерує електроенергію лише з коливання гілок на деревах!
Сам прилад послуговується законами електромагнітної індукції. Інакше кажучи, він мімікрує поведінку… Акул! Цікаво, що акули мають електромагнітні рецептори в своїх організмах і таким чином розпізнають магнітні поля своєї здобичі. Власне, це і є втілення електромагнітної індукції в природі. Команда на чолі з Оленою Коваленко, ученицею Політехнічного ліцею КПІ в Києві, у своєму пристрої надихаються електромагнітною індукцією, адже прилад працює за такою ж логікою — «сприймає» коливання гілок дерева, до якого він прикріплений, та генерує від цього електричний струм. Через свою мобільність і легкість у використанні цей пристрій може відкрити нові двері на шляху до децентралізації постачання електроенергії. Більше того, він значно дешевший в експлуатації за аналоги, які генерують енергію від сонця, вітру тощо.
Другий приклад — проєкт MOL — результат роботи команди на чолі з науковцем Любомиром Мацеха-Українським та біологом Василем Полюйко.
Команда дослідила структуру організму молі-вогнівки та дійшла безпрецедентних висновків: ця комаха здатна переробляти пластик! Пояснення цьому явищу таке: міль-вогнівка на певному етапі свого життя плутає склад поліетилену з воском та може ним харчуватися без шкоди для свого організму. Внаслідок такої процедури вогнівка генерує етиленгліколь — речовину, популярну в промисловості та аграрному секторі. Наприклад, етиленгліколь використовується як складова гальмівної рідини в автомобілях або в системах рідкого охолодження комп’ютерів. Цю корисну властивість молі-вогнівки автори проєкту планують використати наступним чином: розробити контейнер, в якому буде знаходитися комаха. У ці контейнери будуть спрямовані поліетиленові відходи, а міль у свою чергу перероблятиме їх та при цьому генерувати нову речовину. На цю ідею вже звернули увагу німецькі легкі промисловці, а ми оптимістично налаштовані щодо майбутнього проєкту та сподіваємося, що після міжнародного конкурсу ще більше компаній зацікавляться проєктом MOL!
Третій приклад — проєкт «Біорозкладні шнури» ініційований командою дослідників Львівської політехніки та очолюваний кандидаткою хімічних наук Наталією Фігуркою.
Власне, ідея проєкту спрямована на переорієнтацію сільського господарства вeco-friendly сторону, а саме на зменшення обсягів використання пластику. Команда пропонує дієву альтернативу синтетичним шнурам, якими зараз переважно підв’язують тепличні культури та які суттєво забруднюють ґрунт. Біорозкладний шнур натомість відтворює стебло рослини та є повністю органічним. Справа в тому, що матеріали, з яких створений цей шнур, за довговічністю збігаються з життєвим циклом рослини. Відповідно, їх можна легко відправити в ґрунт разом із відпрацьованим біоматеріалом. У свою чергу, як шнур, так і рештки рослини, будуть гнити без шкоди для природи, а навіть із користю. Прогресивні тепличні господарства вже виявили зацікавленість у цьому продукті на рівні попереднього тестування, тож ми сподіваємося, що він знайде своїх користувачів у ще більших масштабах!
Як побудувати бізнес із природою?
СИНХРО ПРОСТІР своєю менторською допомогою прагне вивести команди з такими інноваційними рішеннями на міжнародну арену. Ми допомагали командам із розробкою бізнес-моделі та маркетингової стратегії, створенням відеопрезентацій та підготовкою заявок на міжнародний конкурс. Ці заходи не лише допоможуть командам вийти на глобальний рівень, а й сприятимуть їхній життєздатності в бізнес-середовищі.
Наприклад, команда “Коливання гілок” прийшла на програму маючи хороший прототип та попереднє розуміння своєї цільової аудиторії. Протягом менторських сесій учасники визначили спільною задачею глибше розуміння користувачів та їх потреб і поставили мету перевірити припущення команди щодо цього.
Менторки допомогли команді знайти реальних користувачів, що зацікавилися їх продуктом та провести з ними глибинні інтерв’ю. Це допомогло по іншому подивитися на рішення, знайти нові шляхи його застосування (наприклад, вішати прилад не лише на гілки дерев, але і на рюкзак людини що йде в похід) та нову цільову аудиторію.
Також, команда розробила план створення свого прототипу, що є мінімальною ціннісною версією продукту та допоможе їм поширити своє рішення серед користувачів і отримати більше зворотнього зв’язку про їх досвід взаємодії з продуктом.
В свою чергу, команда MOL прийшла на програму маючи розроблені креслення свого прототипу та хорошу підготовку в напрямку дослідження цільової аудиторії і шляхів застосування рішення.
Протягом програми команді вдалося надрукувати прототип та разом з менторками розробити план його поширення серед користувачів та аналізу їх досвіду. Розуміння того, як люди взаємодіють з продуктом допомогло команді за підтримки менторок розширити своє бачення та сфокусуватися на подальшому дослідженні і розвитку. MOL звернули більшу увагу на те, що їх рішення не лише фактична коробка із личинками молі, але і спеціальна речовина що застосовується для переробки пластику. Таким чином, команда сфокусувалася на розширенні своєї діяльності в напрямку виділення даної речовини та окремого її застосування.
Також, на початку участі в програмі команда “Біорозкладні шнури” мала розроблений прототип, що також тестувався з фермерами, котрі є найбільш зацікавленими користувачами рішення. Завдяки роботі з менторками команда побачила нові шляхи застосування продукту та відкрила для себе можливості взаємодії з новою цільовою аудиторією. Разом вони розробили мапу клієнтського досвіду для розуміння того, як користувач взаємодіє з продуктом на всіх етапах та побачили багато моментів, що ще потребують доопрацювання. На момент завершення програми команда отримала ширше розуміння усіх точок перетину рішення і потенційних користувачів, а також способи взаємодії з новими цільовими аудиторіями та закриття нових потреб.
Ми переконані, що стартапи-переможці національного конкурсу створюють прецедент, який дасть поштовх для розвитку українських наукових винаходів. У майбутньому це може втілитися в нову тенденцію в Україні, де дослідницькі команди зможуть вдало просувати свої ідеї та розробки як на локальному рівні всередині країни, так і на глобальному рівні, змінюючи світ на краще!