Євгенія Клепа
Міжнародний день відкритих даних (Open Data Day) вперше ініціювали у 2010-му. Відтоді щороку на початку березня світова open data спільнота проводить заходи у різних містах та країнах, на яких розповідає, чому важливо відкривати суспільно важливі дані, які рішення можна створювати на їх основі, та обговорює проблеми, що постають перед ком’юніті.
Цьогоріч Міжнародний день відкритих даних припав на 7 березня. В Україні святкування відбулось 4 березня. Вінниця, Дрогобич, Запоріжжя, Кропивницький, Луцьк, Львів, Маріуполь, Харків і Хмельницький онлайн приєднались до учасників події у Києві. Публікуємо двадцятку найцікавіших тез від спікерів київського Open Data Day 2020. Вони допоможуть зрозуміти, куди рухатиметься галузь відкритих даних найближчим часом.
Екологія чи антикорупція? Пріоритетні сфери відкриття даних в Україні
Зі сцени київського Open Data Day керівниця напряму відкритих даних проєкту USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS» Катерина Оніліогву нагадала про нещодавнє дослідження економічного впливу відкритих даних на рівні ЄС. Воно допомагає зрозуміти стан відкритих даних у ЄС, побачити перешкоди розвитку сфери і рекомендації фахівців.
Україна слідує цим рекомендаціям: почалася робота над змінами до Постанови №835, яка регулює сферу відкритих даних, йде робота над новим дизайном порталу відкритих даних, щоб дані були більш доступними, розвивається опен дата спільнота, зокрема, запущено четвертий цикл всеукраїнського конкурсу стартапів Open Data Challenge. Та щоб розвиватися далі, потрібно визначити пріоритетні сфери, в яких відкриті дані можуть кардинально зміни траєкторію та темпи розвитку, адже, як зазначає експертка, не на кожну сферу відкриті дані мають однаковий вплив.
Відкриття невеликої кількості важливих наборів даних має значно більший ефект, ніж 80% менш важливих наборів. У нас є вибір: або за принципом повної відкритості ми відкриваємо все, або за принципом ефективної відкритості відкриваємо найважливіші набори і пріоритизуємо роботу з ними
Олексій Дорогань, виконавчий директор BRDO
Спікери зазначають, що державі варто спрямовувати максимум зусиль на «діджиталізацію» тих галузей, де можна отримати найбільше користі. Це може бути сфера, яка вже зараз приносить багато податків (як агробізнес), або певна проблема, яку ми вирішимо для себе, а потім експортуємо рішення в інші країни.
Ми (в Україні — ред.) повинні фокусуватись. Наприклад, Австралія сконцентрувалась на прогнозуванні хронічних захворювань. Умовний мільярд доларів, який країна може вкласти в роботу з даними, інвестується в один напрям. Україна має визначити, в чому ми найкращі. Можливо, це антикорупція. Загалом чотири чи п’ять варіантів є, з яких можна обрати. Далі ми маємо працювати з відкритими та закритими датасетами й інвестувати в стартапи, які з цим працюють
Олександр Краковецький, Microsoft, Donor UA
Ще одна важлива сфера — environmental management («екологічний менеджмент»). Відкриті дані допоможуть зрозуміти, наскільки ефективно ми використовуємо природні ресурси, які види людської діяльності забруднюють довкілля та прискорюють зміни клімату і що робити, аби попередити негативні наслідки.
Галузі з найбільш потужним потенціалом — надра, природні ресурси, екологія. Історично склалось, що у цих галузях в Україні багато корупції, а відкривати дані у сферах з високим рівнем корупції найважче. Проте надра та екологія — це те, що безпосередньо впливає на нас, це наше спільне державне майно, це те, що впливає на здоров’я і є важливим для кожного. “Природні ресурси” — звучить абстрактно, але це земля, ліс, надра, риба... Це найдорожче, — звісно ж, крім людей, — що є у нас в Україні
Олексій Дорогань, BRDO
Real time data, shared data та колаборація держави, стартапів і бізнесу
Відкриті дані традиційно пов’язують з прозорістю урядування. Раніше багато говорили лише про обов’язок державних розпорядників відкривати дані, а тепер все більше уваги приділяють співпраці державного та приватного сектору. Для України це особливо актуально. Зокрема Олександр Іванкін зазначив, що OpenDataBot вже почав не читати державу, а писати її — допомагаючи підприємцям звітувати про доходи та платити податки. А Віктор Гурський підкреслив, що наша держава має достатньо сміливості, щоб передати стартапам ті задачі, які не може чи не встигає вирішити самостійно.
Необхідно розширювати формати співпраці держави зі стартапами. Наприклад, проєкт Штрафи UA працює без відкритих даних, але йому не потрібен певний дата-сет, адже щоб налагодити сплату штрафів, потрібно лише ділитись цією інформацією з обмеженим доступом (про водійські посвідчення, про сплату штрафів тощо) за допомогою захищених АРІ. Держпослуги та адміністративні послуги також можна надавати через АРІ для third-party бізнесу, щоб цей ринок розвивався
Віктор Гурський, співзавновник Social Boost
Експерти також багато говорять про співпрацю різних комерційних компаній між собою — задля комплексного вирішення проблем і створення абсолютно нових рішень.
Мені найближча концепція Shared Data. Взяти до прикладу принцип Mobility as a Service (MaaS) у сфері транспорту — це про те, як перемістити людину з точки А в Б, надавши їй послугу. Тут і виникає потреба у shared data. Треба зібрати провайдерів перевезень: car sharing, bike sharing, електросамокати, Uber, публічний транспорт, приватних перевізників. Це можна об’єднати в одну платформу і оптимізувати пасажиропотоки, маршрути для пасажира — ще й залежно від того, що саме людина потребує: чи зменшити викиди СО2, чи доїхати дешевше, а може швидше
Євген Лісняк, старший директор VISA, керівник зі стратегічних партнерств у регіоні CISSEE
Учасники Open Data Day зазначають, що компанії зараз не завжди розуміють, як і для чого вони можуть використовувати наявні дані. Проте з допомогою консультантів вони знаходять корисні інсайти і приймають ефективні рішення.
Як переконати великий приватний бізнес відкривати дані? Громада може впливати на бізнес, конкретно показуючи йому додаткові цінності та вигоди, та водночас бути лобістом у державних органах влади. Наприклад, Airbnb використовує Facebook для логіну, а це відкриті дані, АРІ Google для мап, АРІ VISA для виконання оплати. Так і поєднались три бізнеси: дані Facebook, дані карт Google, дані оплати VISA, щоб реалізовувати спільні взаємовигідні проекти
Євген Лісняк, VISA
В подальшому на нас чекає збільшення кількості даних, які аналізуються, а також робота з real-time data.
Потрібно генерувати більшу кількість даних за допомогою інтернету речей (ІoТ) і розбудови інфраструктури маячків і датчиків, які збирають real-time дані і, які можуть бути використані бізнесом: транспортні дані — логістичним бізнесом (страшно подумати, скільки грошей втрачають міста і економіка країни через поганий трафік-менеджмент), екологічні дані — забудовниками. Всі ці дані корелюватимуть з діяльністю бізнесу
Віктор Гурський, Social Boost
Дані як основа прийняття бізнес-рішень
Практично в усіх вертикалях бізнесу вже є компанії, які приймають рішення, спираючись на аналіз даних — як відкритих, так і закритих, власних. Такий підхід дозволяє об’єктивно оцінити, які напрями діяльності приносять найбільший прибуток, а які лише збільшують витрати.
Фактично сфера залучення data scientists нічим не обмежена: роздріб і банківська галузь, виробництво, ІТ, освіта... Вони потрібні всюди, де є дані, а найбільше — там, де є запит на прийняття рішень на основі цих даних
Вероніка Тамайо Флорес, керівниця консалтингового напряму Data Science UA
Загалом ринок дата-аналітики продовжує зростати, і в найближчі кілька років навички роботи з даними будуть надзвичайно затребуваними. Деякі спікери навіть зазначали, що самі шукають фахівців, які поєднують дві експертизи, приміром, в економіці та data science.
Складові успіху open data сервісів
Засновник OpenDataBot Олександр Іванкін розповів про шлях проєкту до 1 млн юзерів. Серед ключових причин успіху він назвав команду.
«Завдяки юристу Микиті Підгайному ми працюємо лише з легальними даними, це принципово. Завдяки журналістці Дарині Даниленко ми знаємо, як донести будь-яку ідею до ЗМІ та аудиторії. Завдяки партнерові Андрію Хорсеву ми робимо це все системно».
Також у OpenDataBot є команда GR (government relations), яка щодня проводить системну роботу щодо звернень громадян та відкриття закритих поки що реєстрів.
Олександр також порадив використовувати простий набір технологій, у випадку OpenDataBot це були PHP та MySQL, а більшість діалогів взагалі були написані без участі програмістів, їх розробляли юристи на платформі pipe.bot.
«Обирайте найпростіший набір технологій. Моя мета і сьогодні полягає в тому, щоб будь-який студент міг прийти в OpenDataBot і через день написати якийсь код. Звісно, цей код не піде в продакшен, але допоможе швидко зрозуміти, як усе має працювати».
Швидко та глибоко розбиратись у роботі компанії допомагає власна вікі-система, якою користуються розробники, журналісти, юристи — усі члени команди OpenDataBot.
Дані, зрозумілі кожному: data visualization
Ще одна тенденція пов’язана з тим, аби дані приносили користь і були зрозумілими широкому колу людей. Для цього необхідно їх візуалізувати: визначити найкращий формат і носій даних, сформувати інтуїтивно зрозуміле зображення, а потім протестувати, наскільки аудиторія розуміє його значення.
Зараз, у період соціальних мереж, у людини сформувалась особлива форма сприйняття інформації. І для того, щоб певна інформація дійшла до аудиторії, треба шукати формати, які будуть перетинатися з ідеєю соцмереж. Тому ми зараз робимо не лише статичні інфографіки, а, наприклад, подаємо їх у форматі відео, адже багато людей віддають перевагу саме йому, а також шукаємо нові носії інформації
Анна Денисенко, координаторка проєкту ЛУН Місто
Основний виклик фахівців з візуалізації даних — представити їх у максимально зрозумілій для аудиторії формі, при цьому не втративши точності й об’єктивності.
На відміну від художників, ми не можемо просто малювати те, що нам подобається. У нас в пріоритетах на першому місці точність, далі зручність (щоб інфографіку було зручно прочитати з телефона, щоб її зрозуміла людина, яка кольори не відрізняє тощо) і вже на останньому місці стоїть краса
Іван Микуляк, засновник GeoDesign.info
Бери і роби: практичні поради бізнесу щодо використання даних
Учасники також дали поради, які допоможуть українським підприємцям застосувати знання про роботу з даними у власному бізнесі.
Історичні дані про погоду доступні на багато місяців назад, і ми навіть маємо прогнози. Якщо ви візьмете дані про погоду і зв’яжете їх з даними свого стартапу, свого бізнесу, то побачите, як вона впливає на ваші врожаї, логістику тощо. Ми колись для клієнта порахували, як впливає погода на кількість палива, яке спалює транспорт: якщо фура виїжджає на день-два пізніше, не в дощ, вона спалює значно менше. Зрештою це допомогло компанії заощаджувати мільйони доларів. Думайте, які є відкриті дані і як їх застосувати для свого бізнесу
Борис Працюк, Scalarr
Як розповідає Олександр Краковецький, будь-який бізнес, який спробує впровадити в себе якийсь елемент з використанням ШІ на кшталт чатбота, computer vision чи машинного навчання, зіштовхнеться з мільйоном проблем. Потрібно одразу шукати відповіді на питання: де знаходяться дані, наскільки вони структуровані, чи готовий бізнес до впровадження штучного інтелекту, чи готові співробітники, які навички потрібні, чи є у всіх смартфони з сучасною операційною системою тощо.
Навіть маленька ціль поставить вас перед величезною кількістю проблем, які ви навряд чи зможете вирішити за день, місяць чи навіть рік. Але ви дізнаєтесь, що таке структуровані дані, відкриті дані, що таке хмарні технології, business process automation, cloud readiness, AI readyness тощо. Навіть якщо чатбот не буде мегакорисним, ви пройдете шлях цифрової трансформації в маленькому масштабі. Потім ви зможете додавати нові сервіси, у вас буде достатньо бази, щоб впроваджувати більш серйозні зміни
Олександр Краковецький, Microsoft, Donor UA
Окремими активностями на заході стали воркшоп від аналітика Texty.org.ua Богдана Тишкевича й алея стартапів за участі проєктів «Відкрита влада», NORA, «Мапа реновації», Штрафи UA, Lvivcityhelper, CoST «Прозора інфраструктура». На алеї також працював стенд національного конкурсу стартапів на основі відкритих даних Open Data Challenge, призовий фонд якого цьогоріч складає 3,5 млн гривень. Заявки на конкурс приймаються на сайті odc.in.ua до 5 квітня.
Святкування Дня відкритих даних в Україні пройшло за підтримки Міністерства цифрової трансформації у межах проєкту USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS». До організації події також долучилися 1991 Open Data Incubator і Фонд Східна Європа.