Юлія Громило
Знаєте, кожен, хто читає це, може з гордістю називатися поколінням, що пережило зліт і падіння дискети! Пам’ятаєте цю штуку? Гнучкий диск для багаторазового запису та зберігання інформації, що був популярним у нульових. Зараз його можна знайти хіба в музеї, але який же прогресивний то був винахід наприкінці минулого століття.
Так, сьогодні технології розвиваються з такою шаленою швидкістю, що за своє життя ми встигаємо стати першопрохідцями у їх використанні, а потім отримати прізвисько «олдскул», якщо раптом не встигли вчасно переключитися на новий тренд. Та не все зникає так швидко, як дискета.
Деякі винаходи у свій час наскільки полегшили нам життя, що ми не можемо уявити себе без них. Усі передбачення щодо того, на що нам чекати у найближчі роки і до чого готуватися морально й інтелектуально, зібрані в єдиній таблиці зі 100 проривних технологій.
Найближчий горизонт (сьогодні — і до 10 років)
100 — небагато й немало, якщо ми говоримо про кількість винаходів, які змінять наше життя. Та не все одразу.
Розумні прилади, безпілотні автомобілі, штучне м’ясо й пасажирські дрони… Вони вже існують і щоразу знаходять більше прихильників серед населення нашої планети. Це питання кількох років — коли ви пеленатимете свою дитину в розумний підгузок чи платитимете за каву біткоїном.
У Сполучених Штатах зараз відбувається бум роботизації в сфері логістики. Типовий склад Amazon вже пару років виглядає як мурашник з роботів. Наступне покоління роботів для супермаркетів виглядає як щось середнє між трансформером і роєм бджіл, наприклад концепт Ocado. У робототехніки зникли перешкоди, ця технологія наразі на стрімкому підйомі.
Інший горизонт — зелені технології, які є реальними, і хоч повільно та впевнено набирають популярності у світі. Від станцій концентрованої сонячної енергії в Іспанії до мікромасштабного добування енергії в Китаї та Британії, інфраструктура наших міст по всьому світу ще пройде довгий шлях третьої промислової революції. А в Україні ви можете поспілкуватися з командою greencubator, щоб переконатися у незворотності цього процесу.
Ботлнек енергетичної децентралізації зараз в акумуляторах. Для його вирішення йде гонитва між двома амбіційними компаніями. Перший претендент — це дітище Ілона Маска, який зробив ставку на здешевлення перевірених часом літій-полімерних акумуляторів за рахунок величезного об’єму виробництва на Giga Factory.
Другий претендент на злам ринку акумуляторів — іспанська команда винахідників, які будують виробництво батарейок на базі графену.Графенові акумулятори забезпечують енергоємність у рази вищу за літій-полімерні при нижчій ціні сировини. Але технологія дуже нова, і виробництво треба налаштовувати з нуля, у той час коли Маску треба все зібрати докупи та оптимізувати готовий конструктор.
Усе частіше чуємо сьогодні про штучне м’ясо — найкращу альтернативу традиційним м’ясопродуктам. Його створюють двома способами: або з клітини тварини (як це робить Memphis Meats), або з рослинних компонентів (наприклад, Impossible Foods використовує пшеницю, картоплю, кокосову олію і гем — небілкові фрагменти гемоглобіну).
Найближче до ринку в цій сфері знаходиться проект Beyond Meat, які вже продають свої бургери веганам в різних штатах. Смак майже не відрізняється, а ось викиди в атмосферу такий спосіб створення продукту значно знизить, адже за статистикою, на тваринництво приходиться більша частка викидів в атмосферу, ніж на транспорт. Проблема технології на даний момент — це ціна продукції, що має зменшитись із масштабуванням виробництва.
Середній горизонт (від 10 до 20 років)
Мегамасштабне опріснення, біопаливо з водоростей, 3D-друк органів і ще з десяток технологій вже досліджені й очікують своєї черги для експериментів.
Наприклад, компанія Tesla нині займається розробкою розумних енергосистем для будинків і підприємств — Powerwall та Powerpack, які зможуть акумулювати енергію з відновних джерел і зберігати надлишок (якщо такий є), або ж заряджатися в найвигідніший час із найнижчими тарифами (якщо використовується централізоване енергопостачання).
Таким чином, розумні акумулятори завжди будуть готові виявити будь-які збої в роботі електромереж і стати резервним джерелом енергії. До речі, контроль і управління розумними енергосистемами буде здійснюватися за допомогою смартфона, є навіть український стартап у цій царині.
Біотехнології — це галузь, у якій можливості людства починають виглядати як магія. Перша клітина, з якої витягли її природне ДНК і завантажили синтетичне, з’явилась 8 років тому. Хітом синтетичних біотехнологій безумовно є CRISPR CAS9 — протеїновий комплекс, який дозволяє працювати з геномом так само, як Word чи Google Docs із текстом. Перша пара генетично модифікованих двійнят уже народилися в Китаї. Їх модифікація — це лише стійкість до ВІЛ, адже їх батько є ВІЛ-позитивним. Але це лише історія, яка стала публічно доступною.
Ми можемо тільки гадати, що там відбувається в секретних лабораторіях. Низка інститутів і приватних компаній зараз працюють над тим, як змусити працювати CRISPR на вже дорослих людях, щоб змінювати генетичний код одразу цілого дорослого організму. Окрім них є навіть спілки людей, що проводять досліди над своїм геномом і обмінюються досвідом за тим самим принципом, за яким йде розробка open-source програмного забезпечення.
Біоінженери з Державного Університету Арізони зробили аналог CRISPR для бактеріального РНК і реалізували на основі цього механізму тюринг-повну логіку на бактеріальних рибосомах. Програмовані бактерії це вже реальність, і з цією технологією лікування всіх інфекційних захворювань і онкозахворювань перетворюється з теми досліджень на інженерну задачу.
Офісний біохакінг, який тестує британська компанія BioTeq шляхом імплантації чипів під шкіру, — спосіб полегшити життя чи порушення прав і особистого простору людини? Це середній горизонт і близьке майбутнє — тобто те, що буде звичним і нормальним не тільки для наших дітей, а й для нас самих.
Далекий горизонт (від 20+ років)
Червоні технології звучать як із науково-фантастичних книг, але це не робить їх недосяжними. До слова, навіть «робот» у ХХ столітті був лише вигадкою фантастів, а у ХХІ вже став реальністю. Ну і якщо пам’ятаєте, Ілон Маск вже давно зацікавився вакуумним транспортом , космічними подорожами і колонізацією Марсу, тому деякі з них можуть бути набагато ближчими, ніж здається на перший погляд.
Приміром, американська організація SENS Research Foundation намагається спростувати той факт, що старіння є неминучим процесом; навпаки, старість — це хвороба, яку можна подолати. І взагалі, науково-технічний прогрес — це не лише про машини і двигуни, а й про транслюдські технології. Терапія стовбуровими клітинами чи введення в організм суїцидальних генів, що контролюватимуть швидкість оновлення клітин тканин, можуть стати реальними способами омолодження і дозволять продовжити життя людини принаймні на 30 років.
А ось сірим позначені наші вигадки. Та хто з нас не любить інколи пофантазувати і змоделювати світ, який вже непідконтрольний людині? Малоймовірно, але не неможливо. Наприклад, фільм 2018 року «Першому гравцю приготуватися» описав, як із допомогою технологій ми зможемо буквально жити у віртуальному світі. «Матриця» (1999) узагалі поставив під сумнів реальність нашого світу, про що натякають такі вчені як Аніл Сет.
Це мотивує науковців осягнути суть свідомості й надати її штучному інтелекту. Ботлнек для повноцінної віртуальної реальності — це інтерфейс комп’ютер-мозок. І цією розробкою зараз займається компанія Neuralink , вгадайте кого? Знову Ілона Маска.
Ми не втомимося повторювати, що майбутнє чекає на розумних особистостей, тому ми будемо нагадувати собі і вам, як багато ще треба осягнути людям третього тисячоліття.
Таблиця вперше була розроблена Imperial Tech Foresight. Переклад здійснила редакція видання «Що біткоїться».
«Що біткоїться» — це освітньо-медійний ресурс про криптовалюти, блокчейн і нові технології з гумором. А ще є Telegram-канал зі щоденними брифами.