Вікторія Золотова
Блискучі ідеї, що народилися в Україні після 1991-го та «перевернули» медичну науку в усьому світі, показали на виставці «Майбутнє мотивує». Це відбулося в рамках проекту «Нагорода Sanofi молодим науковцям за дослідження в медицині».
Рідкий струменевий скальпель — Віктор Бочаров
Колишній конструктор авіаційного концерну «Антонов» все життя досліджував розвиток гідравлічної струменевої техніки. Розробляючи системи для авіаційної промисловості, науковці під керівництвом доктора наук Бочарова перенесли цю технологію в медицину. Вони винайшли рідкий струменевий скальпель – винахід, що не має аналогів у Європі.
Як зі шприца, зі скальпеля під високим тиском витікає тонкий струмінь води. Цей струмінь роз’єднує тканини і капіляри. При цьому він не пошкоджує великі судини, що зменшує втрати крові до мінімуму. Це дозволяє не тільки скоротити тривалість операції, а й значно зменшити період післяопераційної реабілітації пацієнтів.
Хірургічний шов-блискавка — Віталій Запека
Полтавський інженер-механік Запека розробив хірургічний шов-блискавку. Це – пластиковий пристрій. Він клеїться до тіла за допомогою липкої плівки. Потім він розкривається, як блискавка на одязі, відводиться убік, щоб не заважати скальпелю хірурга, і закривається після операції. Все проводиться буквально за декілька секунд. При цьому можна обробляти рану, не висмикуючи нитки і не витягуючи скоби.
Шов-блискавка зупиняє кровотечу, не призводить до нагноєння, появи шрамів та довгого загоєння рани. Користуватися цією розробкою можна без спеціальної підготовки. Він максимально підходить для термінової допомоги постраждалим у ДТП або катастрофах.
Електродерматом — Андрій Ковальчук
Андрій Ковальчук – завідувач відділення опікової травми лікарні швидкої допомоги у Тернополі. До наукових пошуків Ковальчука змусило старе обладнання, з яким йому доводилося працювати щодня у лікарні.
Електродерматом рятує життя людям із опіками до 90% від загальної площі тіла. Цей пристрій здатен зрізати шкіру товщиною з волосину – 0,01 мм.
Годинник-глюкометр — Петро Бобонич
У 2002 році на цукровий діабет захворіла дружина науковця-фізика Бобонича. Саме для неї вчений створив неінвазивний пристрій, що вимірює цукор в крові.
Винахід Бобонича складається з мультиметра та кліпси. Саме на ній розміщений спеціальний фотоприймач. Аби виміряти рівень цукру в крові, необхідно одягнути кліпсу на вухо. Далі слід увімкнути прилад, натиснути на кнопку і результат з’явиться на табло годинника.
Біосенсор для одночасного аналізу креатиніну і сечовини — Світлана Марченко
Кандидат біологічних наук розробила портативний біосенсор для одночасного аналізу креатиніну та сечовини. Це спрощує вимірювання цих показників під час гемодіалізу (механічного очищення крові). Упродовж 2 хв — навіть у домашніх умовах — можна отримати значення показників, що свідчить про наявність ниркової недостатності.
Застосування аутологічної пуповинної крові — Ілля Ємець
З 1992 року Ємець вперше у світі пропонує використовувати для оперування немовлят пуповинну кров замість донорської. Доведено, що пуповинна кров краще сприймається дитячим організмом та сприяє швидшій реабілітації.
Екзоскелет UniExo — Антон Головаченко
23-літній киянин винайшов UniExo. Цей пристрій допомагає під час реабілітації людей, які мають проблеми з опорно-руховим апаратом після інсульту чи аварії. Конструкцію легко сховати під одягом. А коштує такий екзоскелет дешевше за конкурентні рішення за кордоном. Користувач керує пристроєм за допомогою нейрошолому або нейробраслетів. Вони зчитують сигнали мозку. Головченко написав спеціальну програму, що підлаштовується під потреби людини. 2017 року винахід переміг на престижному конкурсі Кремнієвої Долини.
Фазаграф — Леонід Файнзільберг
Київський науковець разом із групою вчених розробив прилад, що дозволяє виявляти проблеми з серцем на початкових стадіях. Цей електрокардіограф точно показує аритмічні відхилення в роботі серця. Варто лише потримати його великим пальцями обох рук 30 сек.
Встановлення механізмів виникнення деяких мутацій у ДНК — Ольга Броварець
Броварець стала наймолодшим доктором фізико-математичних наук у віці 29 років. Вона прославилася тим, що перша встановила закономірності виникнення деяких мутацій у ДНК. Її оригінальна концепція допоможе розробити протиракові та противірусні препарати. До наукових знахідок ученої ці закономірності залишалися загадковими.
Електрозварювання м'яких тканин — Борис Патон
Інженер-електрик за фахом розробив зварювання живих тканин, що широко застосовується в гінекології, урології, офтальмології та онкології. Електрозварювання – це спосіб з’єднання м’яких тканин за допомогою високочастотного електроструму. Із використанням цієї технології вже зроблено понад 100 тис операцій.