Олександр Мельник
Amazon: Відкусити чужий пиріг
Попри те, що в наших краях медіаплеєри, розумні голосові помічники, колонки та імперія медіаконтенту Amazon не є настільки поширеними. А про Alexa у нас радше згадують як про голосову екзотику. Проте ринок Північної Америки міцно «застряг» у можливостях корпорації Джефа Безоса. Вже й не віриться, що колись головний прибуток цієї компанії генерували книжки та відеокасети й диски. Amazon Inc. добре знає, що середньостатистичному американцеві чи канадійцеві не потрібні надпотужні можливості планшетів чи складні налаштування у красивих космічних інтерфейсах. Натомість просто треба натиснути декілька кнопок, оплатити Spotify, Hulu, ESPN чи Netflix, придбати товари із доставкою та знижками через Amazon Prime.
Компанія успішно прямує до трильйонної капіталізації саме завдяки тому, що вчасно встигає помічати чужі перспективні ніші — а потім займає їй, вбиваючи конкурента за рахунок гнучкості, адаптивності, кросплатформенності та нижчої ціни. Нова відеоприставка завбільшки з телефон із підтримкою 4K та найпопулярніших контент-сервісів, що була презентована нещодавно, — черговий доказ на користь цього твердження. Amazon збирається добряче «понадкусювати» пиріг медіаконтенту, в якому традиційно були лідером Apple та Google (а у випадку ринку США — ще й Roku, що випускає портативний медіаплеєр-«свисток»). Робить вона це за рахунок порівняно нижчої ціни та меншого розміру свого нового ґаджету Fire TV 4K (та Fire Stick). Тактика є цілком слушною і може принести неабиякі комерційні плоди:
Google: Крізь навушники до телефонів
Поки всі оглядачі розбирали недоліки, можливості, тонкощі дизайну та перспективи нового покоління топових смартфонів Google лінійки Pixel, на мою думку, варто було би більше уваги приділити новим навушникам. Так, саме тим, які — згідно із заявами корпорації — вмітимуть перекладати 40 мовами світу, на додачу до англійської. Оптимісти кажуть, що років за 5-10 потреба у вивченні мов відпад. Пропоную все-таки бути реалістами і проаналізувати, навіщо все це в короткостроковій перспективі.
Річ у тім, що нові нові навушники Buds повністю розкривають свої голосові та перекладацькі можливості лише в парі із новими смартфонами Google Pixel другого покоління. Хочеш спробувати світ, що говорить 40 мовами — купи смартфон, а не лише аксесуар за $140. Відтак бачимо, як «корпорація добра» вкотре презентує «непомітну новинку», котра стає додатковим стимулом для купівлі основної, «помітної». Свого часу пошта Gmail стала «непомітним» стимулом до зростання запиту на корпоративні платні акаунти та хмарні можливості Google. Потім реклама «непомітно» розвивалася і приносила дедалі більші прибутки завдяки пошуковику (основному продукту компанії). Тепер настала черга «заліза». Тож мабуть, доречно подивится огляд нових «гуглофонів». Зрештою, саме вони стануть ключем до нової ери голосового перекладу від Google:
SpaceX: Почати Марс із Землі
І третій, хто минулого тижня дав нам урок презентації більшої ідеї крізь меншу — це Ілон Маск. Його ідея космічного корабля BFR для висадки груп колоністів на Марс — це велика мета, Але вона потребує стратегічних ресурсів, чималого інвестування та розгортання наукомісткого виробництва, якого немає навіть у SpaceX та NASA разом взятих на цей момент. Проте за більшою (і нібито надмірно амбітною та недосяжною) метою підкорення Марсу є порівняно менша, але реалістичніша. Маск пропонує запускати короткострокові рейси своїх ракет між різними містами та країнами. Отже, космічний політ для людства у 2020 році може стати чимось на кшталт годинної поїздки електричною із невеличкого міста-супутника до мегаполіса. Зрештою, якщо японці їздять сінкасенами на роботу по 2 години, чому би їм не літати у відрядження за 40 хвилин?
BFR — це корабель завдовжки 48 м із вантажним відсіком висотою з 8-поверховий будинок. Ємність відсіку складає 450 м³. Пасажирський відсік вміщує 40 кают на 2-3 особи, спільні приміщення та сховище від радіації на випадок сонячної бурі. Проте «обкатати» цю ракету в реальному тривалому польоті до Марсу чи інших планет — затія недешева. А от почати перевірку життєздатності такої технологічної розробки на невеликі відстані із частими зльотами та приземленнями на Землі — зовсім інша справа.
Маск — як свідчить його біографія, написана Ешлі Венсом, — не любить програвати і ніколи не ризикує, допоки всі чинники та умови середовища його експерименту не набудуть ознак стабільності та високої ймовірності здійснення. Те, що ідея міжконтинентальних перельотів виникає паралельно із проектом швидкісних вакуумних капсул Hyperloop між великими містами на всіх контитентах — не випадковість. Маск крок за кроком створює автономну транспортну інфраструктуру та тестує різні складові одного і того ж паззлу. А кінцева картинка, яка має утворитися — це повністю готова і перевірена внаслідок нескінченних тестів система транспортування в космосі, атмосферою та суходолом. Її можна буде розгортати не лише на Землі, але й на будь-яких інших планетах. Поки футурологи та фантасти лише фіксують власні прогнози та творчі проекції уявлень про колонізацію інших планет та доставку звідти вантажів та корисних копалин, Ілон Маск починає робити «непомітні» (з позиції загальнотехнічного поступу) кроки. Вони приведуть не лише його компанії, але й усе людство до значно масштабніших перетворень:
Один тиждень — і одразу три компанії демонструють нам, як непомітні, малі кроки є насправді складовими масштабнішої перспективи. Якщо розвиваєте власний технологічний бізнес, вчіться саме такій тактиці. Бо навіть у стародавньому китайському «підручнику» із військової стратегії «Мистецтво війни» йдеться про те, що великі перемоги здобуваються малими кроками. За декілька тисячоліть в цьому плані нічого не змінилося.