Микола Гандзюк
На дорогах все частіше можна зустріти незвичайний вид транспорту — електромобіль. Попит на таке авто постійно зростає — перш за все, через економічні кризи, збільшення вартості бензину і газу, погіршення екології. Як все починалося колись?
Перші електромобілі
Електромобіль виготовлений раніше за двигун внутрішнього згоряння. Як би дивно це не звучало: 1839 року Роберт Андерсон розробив прототип електроавтомобіля. Автомобіль, схожий на візок із електродвигуном, був створений у 1841 році. Згодом на міжнародній виставці електрики у Франції було представлено електромобіль Густава Трове, який був триколісним, досягав швидкості 12 км/год, максимальна дальність ходу — 26 км. Згодом підтягнулися й німці. Перший німецький електромобіль Флокена створили 1888 року.
Початок ХХ століття
У 1901 році Фердинанд Порше розробив гібридне авто Lohner–Porsche Mixte Hybrid із мотор–колесами, кожне з яких потужністю 2,5–3,5 к.с., на короткий час розвивали потужність до 7 к.с. Замість важких батарей як джерела енергії авто було оснащене двигуном внутрішнього згоряння, що виконував роль генератора.
Спочатку запас ходу і швидкість електромобілів та бензинових «екіпажів» була приблизно однаковою. Недоліком ранніх електромобілів стала складна система підзарядки. Оскільки тоді не існувало вдосконалених перетворювачів перемінного струму на постійний, зарядку здійснювали вкрай складним способом. Щоби підзарядити «залізного коня», потрібен був електромотор, що працював від змінного струму й крутив вал генератора, до якого під’єднували батареї електромобіля. У 1906 році винайшли порівняно простий в експлуатації діодний міст (випрямляч струму). Однак це не вирішило по суті проблему підзарядки. Відтак розвиток електромобілів як засобів пересування практично зупинився.
Ренесанс 1960-х
Відродження інтересу до електромобілів відбулося в 1960–ті роки через екологічні проблеми автотранспорту і особливо у 1970–ті. Тоді різко зросла ціна на бензин як результат енергетичної кризи 1973 року. Втім, інтерес тривав недовго: після 1982 року кон’юнктура нафтового ринку знову змінилася.
Каліфорнія завдає удару
На початку 1990–х штат Каліфорнія був одним з найбільш загазованих регіонів США. Каліфорнійським Комітетом Повітряних Ресурсів (CARB) було прийняте рішення. У 1998 році 2% із проданих у Каліфорнії автомобілів не повинні створювати вихлопів, а до 2003 року таких автівок має стати 10%. Компанія General Motors відреагувала однією з перших і 1996 року почала серійний випуск моделі EV1 з електричним приводом. Особливістю автівки було те, що вона не продавалася за повною ціною, а була призначена для здачі в лізинг.
Деякі автовиробники також почали продаж електромобілів в Каліфорнії. Основною масою користувачів EV1 стала голлівудська богема. Всього з 1997 року в Каліфорнії було продано близько 5,5 тис автівок від різних виробників. Судячи з їхніх відгуків, ця перша машина дуже подобалася власникам, тож наступним кроком повинен був стати початок масового продажу електромобілів.
Втім, екологічної революції не сталося. Нафтовиробники домоглися скасування закону, розуміючи небезпеку того, що електромобілі могли витіснити звичайні автомобілі. CARB змінив вимогу нульової емісії на вимогу дуже низької. Коли сплив термін лізингу EV1 (у 2002—2003 роках), компанія General Motors (всупереч власним запевненням) відмовилася подовжити випуск автівки або продати автомобілі тим користувачам, які висловлювали таке бажання і були готові викупити машини. Натомість майже всі зроблені електромобілі було вилучено у користувачів (тільки «Toyota» залишила власникам електричні RAV–4). Окремі екземпляри автівок подарували музеям. Формальною причиною вилучення електромобілів називалося нібито закінчення терміну служби акумуляторів
На сцену виходить Ілон Маск — та інші гравці
Ексцентричний винахідник, розробник та менеджер-революціонер — як його тільки не називали
5 міфів, які зруйнував Ілон Маск — та книга про нього. Саме завдяки йому та його серії електромобілів Tesla відбулося відродження електромобілів як перспективного виду транспорту. Він не був самотнім у своєму прагненні зробити електромобіль доступним та поширеним видом транспорту. Однак усі його конкуренти чи компанії-аналоги більше захоплювалися експериментами, аніж реальними серійними моделями. 22—23 травня 2010 року перероблена в електромобіль Daihatsu Mira EV, творіння Японського клубу, проїхала 1003,184 км на одному заряді акумулятора.
24 серпня 2010 р. електромобіль «Venturi Jamais Contente» з літій–іонними акумуляторами, на солоному озері у штаті Юта, встановив рекорд швидкості 495 км/г на дистанції в 1 км. Прогнозувалося, що до 2015 року ринок електротранспорту досягне $227 млрд — і цей прогноз практично справдився. Втім, головними переможцями в цьому сегменті стали не представники азійських компаній, а американець — Ілон Маск — та його компанія Tesla
Ілон Маск за 4 роки хоче створити нейроінтерфейс для мозку. Домігся він цього за рахунок експериментів та новаторства, а також максимізації зручності та контрольованості авто. З огляду на спорудження так званої «Гігафабрики» та інноваційної моделі продажів за попереднім замовленням перспективи Tesla більш ніж позитивні.
Як заохочуть перехід на екоавтівки?
Найбільший відсоток серед загальної кількості нових придбаних авто на електриці серед європейських країн (до 20%) було зафіксовано у Норвегії завдяки компенсаціям на придбання електроавтомобілів від уряду. До речі, урядові пільги щодо кредитування чи купівлі за повну вартість електромобілів впливають на те, як продається така техніка. Наприклад, у Данії відсоток електромобілів серед придбаних нових автівок навіть зменшився у 2016 через скасування таких пільг.
Поширенню електротранспорту сприяє розбудова інфраструктури. Станом на 2015 рік у світі було 1 млн приватних зарядних пристроїв, 162 тис публічних звичайних зарядних станцій для електроавто і 28 тис публічних швидких підзарядних станцій. За прогнозами IRENA, до 2030 року у світі буде 160 млн електромобілів. Вся ця техніка споживатиме 30% виробленої на планеті електроенергії.