<p>У 2023 році уряд України представив два законопроєкти (<a href="https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/43123" target="_blank" rel="noopener noreferrer">№1</a>, <a href="https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/43232" target="_blank" rel="noopener noreferrer">№2</a>) про оподаткування криптовалют — обидва проєкти не викликали захоплення у спільноті. У січні 2024 року представники НБУ повідомили, що жоден проєкт не буде ухвалено в поточному вигляді.

Такий стан речей ускладнює ведення криптовалютного бізнесу та інтеграцію блокчейн-ініціатив у країні. Відсутність регулювання заважає проєктам працювати так само ефективно, як вони це можуть робити в інших юрисдикціях, які вже розв'язали нормативне питання і пропонують вигідні умови для роботи та розвитку.

Усім привіт, я <a href="https://t.me/Bitcoin_Pear" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Вадим Груша</a>, CEO <a href="https://trusteeglobal.com/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Trustee Plus</a>. Сьогодні я хотів би звернути вашу увагу на питання оподаткування. Давайте подивимося, на якому етапі перебуває регулювання в Україні, які існують варіанти податків і що з цього приводу думають представники криптовалютних компаній і пересічні криптокористувачі.
</p><h2>Як розвивалося регулювання в Україні</h2>
Незважаючи на те, що величезна кількість людей у нашій країні володіють цифровими активами (10,6% населення за даними <a href="https://triple-a.io/crypto-ownership-data/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">TripleA</a>), а десятки компаній успішно працюють і розширюються на європейський ринок, регулювання криптовалюти в Україні тривалий час перебувало в зародковому стані. Лише 2022 року Верховна Рада ухвалила закон «<em>Про віртуальні активи</em>», що регулює обіг крипти на території країни.

Цей закон дає визначення віртуальним активам, дає можливість криптобіржам легально працювати, банкам — відкривати рахунки для криптокомпаній, а громадянам — отримувати судовий захист. Він мав набути чинності після ухвалення поправок до Податкового кодексу. Але що завадило цьому і що сталося далі?

Після того, як Україна стала кандидатом на вступ до ЄС, законопроєкт було вирішено переписати з урахуванням MiCA — європейських положень про регулювання. У серпні 2023 року уряд ухвалив законопроєкт про цифрові речі. Їх визначення також включає і <em>віртуальні активи</em>. У теорії, його запуск випередить попередній закон, дозволивши громадянам легально зберігати криптовалюту і захищати права в разі крадіжки. На сьогодні цей закон також не набув чинності. У грудні питання про оподаткування активів внесли до Національної стратегії доходів 2024-2030, наголосивши на <em>важливості </em>його якнайшвидшого вирішення.

Варто зазначити, що незважаючи на відсутність податкових правил, державні та муніципальні управлінці зобов'язані вказувати в декларації цифрові активи. Наприклад, у січні голова Миколаївської адміністрації Віталій Кім <a href="https://public.nazk.gov.ua/documents/fc55932d-e08e-49aa-b1de-fd694c44e323" target="_blank" rel="noopener noreferrer">задекларував</a> 0,71 BTC. Але на звичайних громадян цей пункт не поширюється.
<h2>Варіанти оподаткування</h2>
У листопаді 2023 року на розгляд внесли відразу два проєкти про оподаткування.
<h3>Перший варіант</h3>
Поправки до Податкового кодексу мають запровадити правила декларування доходів від торгівлі або інвестицій у криптовалютні активи для приватних і юридичних осіб:
<ul>
 	<li>За деяким винятком прибуток фізичних осіб оподатковується за ставкою 18%;</li>
 	<li>Додатковим податком виступає військовий збір за ставкою в 1,5%.</li>
 	<li>Віртуальні активи класифікуються на придбані, подаровані та отримані в результаті обміну. Кожна операція підтверджується документом.</li>
 	<li>Податком обкладається тільки дохід. Якщо людина купила BTC на $1 млн і продала за $1 млн і $100, то податок припаде тільки на $100. Сума доходу визначається в момент продажу активів за фіатні валюти;</li>
 	<li>Постачальники послуг, зокрема криптобіржі, стають податковими агентами своїх користувачів. Цей пункт став головною причиною справедливої критики законопроєкту.</li>
</ul>
Представники криптовалютних компаній відзначили надмірність ставки і зазначили, що вона дорівнює ставці на доходи від продажу цінних паперів. Засновник біржі Kuna назвав проєкт <em>«беззмістовним, таким, що не має чіткої і зрозумілої мети»</em>.

Визначення криптобірж як податкових агентів спричинило б навантаження як на обмінники, так і на самих користувачів, оскільки в їхні обов'язки планувалося ввести нарахування, утримання та зберігання податків. При цьому криптобіржі потрібно враховувати витрати користувачів, всупереч відсутності доступу до інформації.

Такі заходи можуть призвести тільки до переходу користувачів на зарубіжні біржі та відтоку криптовалютних компаній у більш вигідні та прозорі юрисдикції.
<h3>Другий варіант</h3>
Заступник міністра цифрової трансформації заявив, що в першому законопроєкті немає двох головних умов — простих правил і стимулюючої податкової ставки. Через 10 днів після презентації, Мінцифри випустило свій варіант оподаткування.
<ul>
 	<li>Дохід фізичних осіб оподатковується за ставкою 5% — у перші три роки, 9% — у наступні п'ять років, 18% — на постійній основі;</li>
 	<li>Як і в першому випадку, податок нараховується на суму, отриману в момент продажу. Тобто в момент обміну активів у фіатну валюту, наприклад, гривню;</li>
 	<li>Податкова ставка на прибуток юридичних осіб також становить 18%;</li>
 	<li>Право на ставки в 5% і 9% мають тільки ті особи, чиї доходи не перевищують 7 мільйонів гривень на рік.</li>
</ul>
Головна відмінність другого законопроєкту — постачальники послуг не платять податки і не декларують доходи користувачів. Вони подають тільки податкову звітність. Клієнти отримують звіти від бірж і самостійно формують декларацію.

Також постачальники послуг не платять ПДВ і можуть скористатися пільговою ставкою в 9%. Будь-які інші юридичні особи, які отримують прибуток від криптовалют — 18%.

Автори законопроєкту розраховують, що окремі його пункти запрацюють уже на початку 2025 року. А стимулююча політика дасть змогу підвищити привабливість криптовалютного сектору України та збільшити податкові надходження до бюджету.

<em>За даними </em><a href="https://drive.google.com/file/d/1u2PsocXomEeoYX08lafTs3HvhYZch_hk/view" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><em>Ukraine Economic Outlook</em></a><em>, Україна в період із 2016 до 2022 року втратила $48,8 млрд потенційного прибутку населення (включно з доходами майнерів) і приблизно $4 млрд податкових надходжень через відсутність нормативної та податкової бази для регулювання криптовалютного ринку.</em>
<h3>Регулювання та оподаткування у 2024 році</h3>
У січні 2024 представники Національного банку та Верховної Ради України заявили, що жоден із внесених на розгляд законопроєктів щодо регулювання криптовалютного сектору не буде прийнято в представленому вигляді. Фінальна версія проєкту буде виправлена з урахуванням рекомендацій Міжнародного валютного фонду. Це стосується як закону <em>«Про віртуальні активи»</em>, так і варіантів оподаткування.

Оскільки законопроєкт ще не було ухвалено в ЄС, то його впровадження, за <a href="https://incrypted.com/v-rade-i-nbu-isklyuchili-prinyatie-zakonoproektov-o-kriptoaktivah-v-nyneshnih-redakciyah/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">словами</a> директора Департаменту стратегії та розвитку НБУ Арсена Макарчука, <em>«поки що не є необхідним»</em>. А заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков <a href="https://twitter.com/abornyakov/status/1660731896492351488?ref_src=twsrc%5Etfw" target="_blank" rel="noopener noreferrer">заявив</a>, що <em>«правильним буде впровадження тільки важливих положень, які полегшать адаптацію криптобізнесу до нормативної бази нашої юрисдикції»</em>.

Згідно з планом, НБУ і Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку зобов'язані розробити поправки вже до середини 2024 року. Проте навіть співробітники уряду зазначають, що процес може затягнутися на більший термін.
<h2>Що з цього приводу думає ринок</h2>
На початку 2024 року на зустрічі <em>«Легалізація віртуальних активів в Україні» </em>засновники криптовалютних проєктів обговорили нинішній стан законодавства у сфері віртуальних активів. Вони дійшли висновку, що органи влади, які працюють над створенням нормативної бази, мають діаметрально протилежні погляди.

Відсутність бачення і спільної думки призвели до того, що Україна втратила шанс стати однією з перших. За цей час інші країни “побудували” правове регулювання, спрямоване на активне залучення нових проєктів та інвестицій. Щоб змагатися з цим, умови України мають бути не просто привабливими, але вигідними на тлі інших юрисдикцій.

Сьогодні створення нормативної та податкової бази для криптоіндустрії фактично поставлено на стоп. Усі подані законопроєкти заморожені, а ухвалений ВРУ і підписаний Президентом закон не працює. Цифрові активи перебувають у <em>«сірій зоні»</em> — вони не заборонені, але їхнє використання обмежене.Тож криптобізнес буквально працює не завдяки державі, а всупереч їй. Наприклад, жоден сервіс не може дозволити клієнтам купувати криптовалюту з картки за гривні безпосередньо. Для обходу цієї проблеми компанії пропонують купівлю з валютних карт або придбання криптовалют за допомогою партнерів з інших юрисдикцій. Так покупка криптовалюти за фіат та оплата товарів за допомогою криптокартки реалізована в <a href="https://trusteeglobal.com/?refferals=t89c7684zP" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Trustee Plus</a>.

Усе це позначається і на розвитку криптовалютних проєктів. Компанії працюють наосліп, не знаючи, що чекає на них попереду. Це призводить до того, що вони змушені шукати нові шляхи і юрисдикції з прозорою і привабливою політикою.

Сподіваюся, що незабаром відповідь на проблему регулювання та оподаткування буде знайдено. І ми отримаємо справедливе рішення, що відповідає запитам часу!

 

 

<p>У 2023 році уряд України представив два законопроєкти (<a href="https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/43123" target="_blank" rel="noopener noreferrer">№1</a>, <a href="https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/43232" target="_blank" rel="noopener noreferrer">№2</a>) про оподаткування криптовалют — обидва проєкти не викликали захоплення у спільноті. У січні 2024 року представники НБУ повідомили, що жоден проєкт не буде ухвалено в поточному вигляді.</p><p>Такий стан речей ускладнює ведення криптовалютного бізнесу та інтеграцію блокчейн-ініціатив у країні. Відсутність регулювання заважає проєктам працювати так само ефективно, як вони це можуть робити в інших юрисдикціях, які вже розв&#8217;язали нормативне питання і пропонують вигідні умови для роботи та розвитку.</p><p>Усім привіт, я <a href="https://t.me/Bitcoin_Pear" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Вадим Груша</a>, CEO <a href="https://trusteeglobal.com/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Trustee Plus</a>. Сьогодні я хотів би звернути вашу увагу на питання оподаткування. Давайте подивимося, на якому етапі перебуває регулювання в Україні, які існують варіанти податків і що з цього приводу думають представники криптовалютних компаній і пересічні криптокористувачі.</p><h2>Як розвивалося регулювання в Україні</h2><p>Незважаючи на те, що величезна кількість людей у нашій країні володіють цифровими активами (10,6% населення за даними <a href="https://triple-a.io/crypto-ownership-data/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">TripleA</a>), а десятки компаній успішно працюють і розширюються на європейський ринок, регулювання криптовалюти в Україні тривалий час перебувало в зародковому стані. Лише 2022 року Верховна Рада ухвалила закон «<em>Про віртуальні активи</em>», що регулює обіг крипти на території країни.</p><p>Цей закон дає визначення віртуальним активам, дає можливість криптобіржам легально працювати, банкам — відкривати рахунки для криптокомпаній, а громадянам — отримувати судовий захист. Він мав набути чинності після ухвалення поправок до Податкового кодексу. Але що завадило цьому і що сталося далі?</p><p>Після того, як Україна стала кандидатом на вступ до ЄС, законопроєкт було вирішено переписати з урахуванням MiCA — європейських положень про регулювання. У серпні 2023 року уряд ухвалив законопроєкт про цифрові речі. Їх визначення також включає і <em>віртуальні активи</em>. У теорії, його запуск випередить попередній закон, дозволивши громадянам легально зберігати криптовалюту і захищати права в разі крадіжки. На сьогодні цей закон також не набув чинності. У грудні питання про оподаткування активів внесли до Національної стратегії доходів 2024-2030, наголосивши на <em>важливості </em>його якнайшвидшого вирішення.</p><p>Варто зазначити, що незважаючи на відсутність податкових правил, державні та муніципальні управлінці зобов&#8217;язані вказувати в декларації цифрові активи. Наприклад, у січні голова Миколаївської адміністрації Віталій Кім <a href="https://public.nazk.gov.ua/documents/fc55932d-e08e-49aa-b1de-fd694c44e323" target="_blank" rel="noopener noreferrer">задекларував</a> 0,71 BTC. Але на звичайних громадян цей пункт не поширюється.</p><h2>Варіанти оподаткування</h2><p>У листопаді 2023 року на розгляд внесли відразу два проєкти про оподаткування.</p><h3>Перший варіант</h3><p>Поправки до Податкового кодексу мають запровадити правила декларування доходів від торгівлі або інвестицій у криптовалютні активи для приватних і юридичних осіб:</p><ul><li>За деяким винятком прибуток фізичних осіб оподатковується за ставкою 18%;</li><li>Додатковим податком виступає військовий збір за ставкою в 1,5%.</li><li>Віртуальні активи класифікуються на придбані, подаровані та отримані в результаті обміну. Кожна операція підтверджується документом.</li><li>Податком обкладається тільки дохід. Якщо людина купила BTC на $1 млн і продала за $1 млн і $100, то податок припаде тільки на $100. Сума доходу визначається в момент продажу активів за фіатні валюти;</li><li>Постачальники послуг, зокрема криптобіржі, стають податковими агентами своїх користувачів. Цей пункт став головною причиною справедливої критики законопроєкту.</li></ul><p>Представники криптовалютних компаній відзначили надмірність ставки і зазначили, що вона дорівнює ставці на доходи від продажу цінних паперів. Засновник біржі Kuna назвав проєкт <em>«беззмістовним, таким, що не має чіткої і зрозумілої мети»</em>.</p><p>Визначення криптобірж як податкових агентів спричинило б навантаження як на обмінники, так і на самих користувачів, оскільки в їхні обов&#8217;язки планувалося ввести нарахування, утримання та зберігання податків. При цьому криптобіржі потрібно враховувати витрати користувачів, всупереч відсутності доступу до інформації.</p><p>Такі заходи можуть призвести тільки до переходу користувачів на зарубіжні біржі та відтоку криптовалютних компаній у більш вигідні та прозорі юрисдикції.</p><h3>Другий варіант</h3><p>Заступник міністра цифрової трансформації заявив, що в першому законопроєкті немає двох головних умов — простих правил і стимулюючої податкової ставки. Через 10 днів після презентації, Мінцифри випустило свій варіант оподаткування.</p><ul><li>Дохід фізичних осіб оподатковується за ставкою 5% — у перші три роки, 9% — у наступні п&#8217;ять років, 18% — на постійній основі;</li><li>Як і в першому випадку, податок нараховується на суму, отриману в момент продажу. Тобто в момент обміну активів у фіатну валюту, наприклад, гривню;</li><li>Податкова ставка на прибуток юридичних осіб також становить 18%;</li><li>Право на ставки в 5% і 9% мають тільки ті особи, чиї доходи не перевищують 7 мільйонів гривень на рік.</li></ul><p>Головна відмінність другого законопроєкту — постачальники послуг не платять податки і не декларують доходи користувачів. Вони подають тільки податкову звітність. Клієнти отримують звіти від бірж і самостійно формують декларацію.</p><p>Також постачальники послуг не платять ПДВ і можуть скористатися пільговою ставкою в 9%. Будь-які інші юридичні особи, які отримують прибуток від криптовалют — 18%.</p><p>Автори законопроєкту розраховують, що окремі його пункти запрацюють уже на початку 2025 року. А стимулююча політика дасть змогу підвищити привабливість криптовалютного сектору України та збільшити податкові надходження до бюджету.</p><p><em>За даними </em><a href="https://drive.google.com/file/d/1u2PsocXomEeoYX08lafTs3HvhYZch_hk/view" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><em>Ukraine Economic Outlook</em></a><em>, Україна в період із 2016 до 2022 року втратила $48,8 млрд потенційного прибутку населення (включно з доходами майнерів) і приблизно $4 млрд податкових надходжень через відсутність нормативної та податкової бази для регулювання криптовалютного ринку.</em></p><h3>Регулювання та оподаткування у 2024 році</h3><p>У січні 2024 представники Національного банку та Верховної Ради України заявили, що жоден із внесених на розгляд законопроєктів щодо регулювання криптовалютного сектору не буде прийнято в представленому вигляді. Фінальна версія проєкту буде виправлена з урахуванням рекомендацій Міжнародного валютного фонду. Це стосується як закону <em>«Про віртуальні активи»</em>, так і варіантів оподаткування.</p><p>Оскільки законопроєкт ще не було ухвалено в ЄС, то його впровадження, за <a href="https://incrypted.com/v-rade-i-nbu-isklyuchili-prinyatie-zakonoproektov-o-kriptoaktivah-v-nyneshnih-redakciyah/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">словами</a> директора Департаменту стратегії та розвитку НБУ Арсена Макарчука, <em>«поки що не є необхідним»</em>. А заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков <a href="https://twitter.com/abornyakov/status/1660731896492351488?ref_src=twsrc%5Etfw" target="_blank" rel="noopener noreferrer">заявив</a>, що <em>«правильним буде впровадження тільки важливих положень, які полегшать адаптацію криптобізнесу до нормативної бази нашої юрисдикції»</em>.</p><p>Згідно з планом, НБУ і Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку зобов&#8217;язані розробити поправки вже до середини 2024 року. Проте навіть співробітники уряду зазначають, що процес може затягнутися на більший термін.</p><h2>Що з цього приводу думає ринок</h2><p>На початку 2024 року на зустрічі <em>«Легалізація віртуальних активів в Україні» </em>засновники криптовалютних проєктів обговорили нинішній стан законодавства у сфері віртуальних активів. Вони дійшли висновку, що органи влади, які працюють над створенням нормативної бази, мають діаметрально протилежні погляди.</p><p>Відсутність бачення і спільної думки призвели до того, що Україна втратила шанс стати однією з перших. За цей час інші країни “побудували” правове регулювання, спрямоване на активне залучення нових проєктів та інвестицій. Щоб змагатися з цим, умови України мають бути не просто привабливими, але вигідними на тлі інших юрисдикцій.</p><p>Сьогодні створення нормативної та податкової бази для криптоіндустрії фактично поставлено на стоп. Усі подані законопроєкти заморожені, а ухвалений ВРУ і підписаний Президентом закон не працює. Цифрові активи перебувають у <em>«сірій зоні»</em> — вони не заборонені, але їхнє використання обмежене.Тож криптобізнес буквально працює не завдяки державі, а всупереч їй. Наприклад, жоден сервіс не може дозволити клієнтам купувати криптовалюту з картки за гривні безпосередньо. Для обходу цієї проблеми компанії пропонують купівлю з валютних карт або придбання криптовалют за допомогою партнерів з інших юрисдикцій. Так покупка криптовалюти за фіат та оплата товарів за допомогою криптокартки реалізована в <a href="https://trusteeglobal.com/?refferals=t89c7684zP" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Trustee Plus</a>.</p><p>Усе це позначається і на розвитку криптовалютних проєктів. Компанії працюють наосліп, не знаючи, що чекає на них попереду. Це призводить до того, що вони змушені шукати нові шляхи і юрисдикції з прозорою і привабливою політикою.</p><p>Сподіваюся, що незабаром відповідь на проблему регулювання та оподаткування буде знайдено. І ми отримаємо справедливе рішення, що відповідає запитам часу!</p><p> </p><p> </p>

Головне українське криптомедіа. Тут ви знайдете найголовніші новини криптовалют та індустрії блокчейну. А наша Академія з навчальними матеріалами допоможе розібратися новачкам у світі криптоіндустрії, а також підкине корисної інформації досвідченим криптанам.

Крипто

<p style="text-align: center"><strong>Спонсор рубрики</strong></p>

Усім привіт, я Вадим Груша, CEO Trustee Plus. Сьогодні я хотів би звернути вашу увагу на питання оподаткування.

<p>У 2023 році уряд України представив два законопроєкти (<a href="https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/43123" rel="noopener noreferrer" target="_blank">№1</a>, <a href="https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/43232" rel="noopener noreferrer" target="_blank">№2</a>) про оподаткування криптовалют — обидва проєкти не викликали захоплення у спільноті. У січні 2024 року представники НБУ повідомили, що жоден проєкт не буде ухвалено в поточному вигляді. Такий стан речей ускладнює ведення криптовалютного бізнесу та інтеграцію блокчейн-ініціатив у країні. Відсутність регулювання заважає проєктам працювати так само ефективно, як вони це можуть робити в інших юрисдикціях, які вже розв'язали нормативне питання і пропонують вигідні умови для роботи та розвитку. Усім привіт, я <a href="https://t.me/Bitcoin_Pear" rel="noopener noreferrer" target="_blank">Вадим Груша</a>, CEO <a href="https://trusteeglobal.com/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">Trustee Plus</a>. Сьогодні я хотів би звернути вашу увагу на питання оподаткування. Давайте подивимося, на якому етапі перебуває регулювання в Україні, які існують варіанти податків і що з цього приводу думають представники криптовалютних компаній і пересічні криптокористувачі.</p><h2>Як розвивалося регулювання в Україні</h2><p>Незважаючи на те, що величезна кількість людей у нашій країні володіють цифровими активами (10,6% населення за даними <a href="https://triple-a.io/crypto-ownership-data/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">TripleA</a>), а десятки компаній успішно працюють і розширюються на європейський ринок, регулювання криптовалюти в Україні тривалий час перебувало в зародковому стані. Лише 2022 року Верховна Рада ухвалила закон «<em>Про віртуальні активи</em>», що регулює обіг крипти на території країни. Цей закон дає визначення віртуальним активам, дає можливість криптобіржам легально працювати, банкам — відкривати рахунки для криптокомпаній, а громадянам — отримувати судовий захист. Він мав набути чинності після ухвалення поправок до Податкового кодексу. Але що завадило цьому і що сталося далі? Після того, як Україна стала кандидатом на вступ до ЄС, законопроєкт було вирішено переписати з урахуванням MiCA — європейських положень про регулювання. У серпні 2023 року уряд ухвалив законопроєкт про цифрові речі. Їх визначення також включає і <em>віртуальні активи</em>. У теорії, його запуск випередить попередній закон, дозволивши громадянам легально зберігати криптовалюту і захищати права в разі крадіжки. На сьогодні цей закон також не набув чинності. У грудні питання про оподаткування активів внесли до Національної стратегії доходів 2024-2030, наголосивши на <em>важливості </em>його якнайшвидшого вирішення. Варто зазначити, що незважаючи на відсутність податкових правил, державні та муніципальні управлінці зобов'язані вказувати в декларації цифрові активи. Наприклад, у січні голова Миколаївської адміністрації Віталій Кім <a href="https://public.nazk.gov.ua/documents/fc55932d-e08e-49aa-b1de-fd694c44e323" rel="noopener noreferrer" target="_blank">задекларував</a> 0,71 BTC. Але на звичайних громадян цей пункт не поширюється.</p><h2>Варіанти оподаткування</h2><p><br></p><p>У листопаді 2023 року на розгляд внесли відразу два проєкти про оподаткування.</p><h3>Перший варіант</h3><p><br></p><p>Поправки до Податкового кодексу мають запровадити правила декларування доходів від торгівлі або інвестицій у криптовалютні активи для приватних і юридичних осіб:</p><ul><li>За деяким винятком прибуток фізичних осіб оподатковується за ставкою 18%;</li><li>Додатковим податком виступає військовий збір за ставкою в 1,5%.</li><li>Віртуальні активи класифікуються на придбані, подаровані та отримані в результаті обміну. Кожна операція підтверджується документом.</li><li>Податком обкладається тільки дохід. Якщо людина купила BTC на $1 млн і продала за $1 млн і $100, то податок припаде тільки на $100. Сума доходу визначається в момент продажу активів за фіатні валюти;</li><li>Постачальники послуг, зокрема криптобіржі, стають податковими агентами своїх користувачів. Цей пункт став головною причиною справедливої критики законопроєкту.</li></ul><p>Представники криптовалютних компаній відзначили надмірність ставки і зазначили, що вона дорівнює ставці на доходи від продажу цінних паперів. Засновник біржі Kuna назвав проєкт <em>«беззмістовним, таким, що не має чіткої і зрозумілої мети»</em>. Визначення криптобірж як податкових агентів спричинило б навантаження як на обмінники, так і на самих користувачів, оскільки в їхні обов'язки планувалося ввести нарахування, утримання та зберігання податків. При цьому криптобіржі потрібно враховувати витрати користувачів, всупереч відсутності доступу до інформації. Такі заходи можуть призвести тільки до переходу користувачів на зарубіжні біржі та відтоку криптовалютних компаній у більш вигідні та прозорі юрисдикції.</p><h3>Другий варіант</h3><p><br></p><p>Заступник міністра цифрової трансформації заявив, що в першому законопроєкті немає двох головних умов — простих правил і стимулюючої податкової ставки. Через 10 днів після презентації, Мінцифри випустило свій варіант оподаткування.</p><ul><li>Дохід фізичних осіб оподатковується за ставкою 5% — у перші три роки, 9% — у наступні п'ять років, 18% — на постійній основі;</li><li>Як і в першому випадку, податок нараховується на суму, отриману в момент продажу. Тобто в момент обміну активів у фіатну валюту, наприклад, гривню;</li><li>Податкова ставка на прибуток юридичних осіб також становить 18%;</li><li>Право на ставки в 5% і 9% мають тільки ті особи, чиї доходи не перевищують 7 мільйонів гривень на рік.</li></ul><h3>Головна відмінність другого законопроєкту — постачальники послуг не платять податки і не декларують доходи користувачів. Вони подають тільки податкову звітність. Клієнти отримують звіти від бірж і самостійно формують декларацію. Також постачальники послуг не платять ПДВ і можуть скористатися пільговою ставкою в 9%. Будь-які інші юридичні особи, які отримують прибуток від криптовалют — 18%. Автори законопроєкту розраховують, що окремі його пункти запрацюють уже на початку 2025 року. А стимулююча політика дасть змогу підвищити привабливість криптовалютного сектору України та збільшити податкові надходження до бюджету. <em>За даними </em><a href="https://drive.google.com/file/d/1u2PsocXomEeoYX08lafTs3HvhYZch_hk/view" rel="noopener noreferrer" target="_blank"><em>Ukraine Economic Outlook</em></a><em>, Україна в період із 2016 до 2022 року втратила $48,8 млрд потенційного прибутку населення (включно з доходами майнерів) і приблизно $4 млрд податкових надходжень через відсутність нормативної та податкової бази для регулювання криптовалютного ринку.</em>Регулювання та оподаткування у 2024 році</h3><p>У січні 2024 представники Національного банку та Верховної Ради України заявили, що жоден із внесених на розгляд законопроєктів щодо регулювання криптовалютного сектору не буде прийнято в представленому вигляді. Фінальна версія проєкту буде виправлена з урахуванням рекомендацій Міжнародного валютного фонду. Це стосується як закону <em>«Про віртуальні активи»</em>, так і варіантів оподаткування. Оскільки законопроєкт ще не було ухвалено в ЄС, то його впровадження, за <a href="https://incrypted.com/v-rade-i-nbu-isklyuchili-prinyatie-zakonoproektov-o-kriptoaktivah-v-nyneshnih-redakciyah/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">словами</a> директора Департаменту стратегії та розвитку НБУ Арсена Макарчука, <em>«поки що не є необхідним»</em>. А заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков <a href="https://twitter.com/abornyakov/status/1660731896492351488?ref_src=twsrc%5Etfw" rel="noopener noreferrer" target="_blank">заявив</a>, що <em>«правильним буде впровадження тільки важливих положень, які полегшать адаптацію криптобізнесу до нормативної бази нашої юрисдикції»</em>. Згідно з планом, НБУ і Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку зобов'язані розробити поправки вже до середини 2024 року. Проте навіть співробітники уряду зазначають, що процес може затягнутися на більший термін.</p><h2>Що з цього приводу думає ринок</h2><p>На початку 2024 року на зустрічі <em>«Легалізація віртуальних активів в Україні» </em>засновники криптовалютних проєктів обговорили нинішній стан законодавства у сфері віртуальних активів. Вони дійшли висновку, що органи влади, які працюють над створенням нормативної бази, мають діаметрально протилежні погляди. Відсутність бачення і спільної думки призвели до того, що Україна втратила шанс стати однією з перших. За цей час інші країни “побудували” правове регулювання, спрямоване на активне залучення нових проєктів та інвестицій. Щоб змагатися з цим, умови України мають бути не просто привабливими, але вигідними на тлі інших юрисдикцій. Сьогодні створення нормативної та податкової бази для криптоіндустрії фактично поставлено на стоп. Усі подані законопроєкти заморожені, а ухвалений ВРУ і підписаний Президентом закон не працює. Цифрові активи перебувають у <em>«сірій зоні»</em> — вони не заборонені, але їхнє використання обмежене.Тож криптобізнес буквально працює не завдяки державі, а всупереч їй. Наприклад, жоден сервіс не може дозволити клієнтам купувати криптовалюту з картки за гривні безпосередньо. Для обходу цієї проблеми компанії пропонують купівлю з валютних карт або придбання криптовалют за допомогою партнерів з інших юрисдикцій. Так покупка криптовалюти за фіат та оплата товарів за допомогою криптокартки реалізована в <a href="https://trusteeglobal.com/?refferals=t89c7684zP" rel="noopener noreferrer" target="_blank">Trustee Plus</a>. Усе це позначається і на розвитку криптовалютних проєктів. Компанії працюють наосліп, не знаючи, що чекає на них попереду. Це призводить до того, що вони змушені шукати нові шляхи і юрисдикції з прозорою і привабливою політикою. Сподіваюся, що незабаром відповідь на проблему регулювання та оподаткування буде знайдено. І ми отримаємо справедливе рішення, що відповідає запитам часу!&nbsp;&nbsp;</p>

<p>У 2023 році уряд України представив два законопроєкти (<a href="https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/43123" rel="noopener noreferrer" target="_blank">№1</a>, <a href="https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/43232" rel="noopener noreferrer" target="_blank">№2</a>) про оподаткування криптовалют — обидва проєкти не викликали захоплення у спільноті. У січні 2024 року представники НБУ повідомили, що жоден проєкт не буде ухвалено в поточному вигляді. Такий стан речей ускладнює ведення криптовалютного бізнесу та інтеграцію блокчейн-ініціатив у країні. Відсутність регулювання заважає проєктам працювати так само ефективно, як вони це можуть робити в інших юрисдикціях, які вже розв&#8217;язали нормативне питання і пропонують вигідні умови для роботи та розвитку. Усім привіт, я <a href="https://t.me/Bitcoin_Pear" rel="noopener noreferrer" target="_blank">Вадим Груша</a>, CEO <a href="https://trusteeglobal.com/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">Trustee Plus</a>. Сьогодні я хотів би звернути вашу увагу на питання оподаткування. Давайте подивимося, на якому етапі перебуває регулювання в Україні, які існують варіанти податків і що з цього приводу думають представники криптовалютних компаній і пересічні криптокористувачі.</p><h2>Як розвивалося регулювання в Україні</h2><p>Незважаючи на те, що величезна кількість людей у нашій країні володіють цифровими активами (10,6% населення за даними <a href="https://triple-a.io/crypto-ownership-data/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">TripleA</a>), а десятки компаній успішно працюють і розширюються на європейський ринок, регулювання криптовалюти в Україні тривалий час перебувало в зародковому стані. Лише 2022 року Верховна Рада ухвалила закон «<em>Про віртуальні активи</em>», що регулює обіг крипти на території країни. Цей закон дає визначення віртуальним активам, дає можливість криптобіржам легально працювати, банкам — відкривати рахунки для криптокомпаній, а громадянам — отримувати судовий захист. Він мав набути чинності після ухвалення поправок до Податкового кодексу. Але що завадило цьому і що сталося далі? Після того, як Україна стала кандидатом на вступ до ЄС, законопроєкт було вирішено переписати з урахуванням MiCA — європейських положень про регулювання. У серпні 2023 року уряд ухвалив законопроєкт про цифрові речі. Їх визначення також включає і <em>віртуальні активи</em>. У теорії, його запуск випередить попередній закон, дозволивши громадянам легально зберігати криптовалюту і захищати права в разі крадіжки. На сьогодні цей закон також не набув чинності. У грудні питання про оподаткування активів внесли до Національної стратегії доходів 2024-2030, наголосивши на <em>важливості </em>його якнайшвидшого вирішення. Варто зазначити, що незважаючи на відсутність податкових правил, державні та муніципальні управлінці зобов&#8217;язані вказувати в декларації цифрові активи. Наприклад, у січні голова Миколаївської адміністрації Віталій Кім <a href="https://public.nazk.gov.ua/documents/fc55932d-e08e-49aa-b1de-fd694c44e323" rel="noopener noreferrer" target="_blank">задекларував</a> 0,71 BTC. Але на звичайних громадян цей пункт не поширюється.</p><h2>Варіанти оподаткування</h2><p></p><p>У листопаді 2023 року на розгляд внесли відразу два проєкти про оподаткування.</p><h3>Перший варіант</h3><p></p><p>Поправки до Податкового кодексу мають запровадити правила декларування доходів від торгівлі або інвестицій у криптовалютні активи для приватних і юридичних осіб:</p><ul><li>За деяким винятком прибуток фізичних осіб оподатковується за ставкою 18%;</li><li>Додатковим податком виступає військовий збір за ставкою в 1,5%.</li><li>Віртуальні активи класифікуються на придбані, подаровані та отримані в результаті обміну. Кожна операція підтверджується документом.</li><li>Податком обкладається тільки дохід. Якщо людина купила BTC на $1 млн і продала за $1 млн і $100, то податок припаде тільки на $100. Сума доходу визначається в момент продажу активів за фіатні валюти;</li><li>Постачальники послуг, зокрема криптобіржі, стають податковими агентами своїх користувачів. Цей пункт став головною причиною справедливої критики законопроєкту.</li></ul><p>Представники криптовалютних компаній відзначили надмірність ставки і зазначили, що вона дорівнює ставці на доходи від продажу цінних паперів. Засновник біржі Kuna назвав проєкт <em>«беззмістовним, таким, що не має чіткої і зрозумілої мети»</em>. Визначення криптобірж як податкових агентів спричинило б навантаження як на обмінники, так і на самих користувачів, оскільки в їхні обов&#8217;язки планувалося ввести нарахування, утримання та зберігання податків. При цьому криптобіржі потрібно враховувати витрати користувачів, всупереч відсутності доступу до інформації. Такі заходи можуть призвести тільки до переходу користувачів на зарубіжні біржі та відтоку криптовалютних компаній у більш вигідні та прозорі юрисдикції.</p><h3>Другий варіант</h3><p></p><p>Заступник міністра цифрової трансформації заявив, що в першому законопроєкті немає двох головних умов — простих правил і стимулюючої податкової ставки. Через 10 днів після презентації, Мінцифри випустило свій варіант оподаткування.</p><ul><li>Дохід фізичних осіб оподатковується за ставкою 5% — у перші три роки, 9% — у наступні п&#8217;ять років, 18% — на постійній основі;</li><li>Як і в першому випадку, податок нараховується на суму, отриману в момент продажу. Тобто в момент обміну активів у фіатну валюту, наприклад, гривню;</li><li>Податкова ставка на прибуток юридичних осіб також становить 18%;</li><li>Право на ставки в 5% і 9% мають тільки ті особи, чиї доходи не перевищують 7 мільйонів гривень на рік.</li></ul><h3>Головна відмінність другого законопроєкту — постачальники послуг не платять податки і не декларують доходи користувачів. Вони подають тільки податкову звітність. Клієнти отримують звіти від бірж і самостійно формують декларацію. Також постачальники послуг не платять ПДВ і можуть скористатися пільговою ставкою в 9%. Будь-які інші юридичні особи, які отримують прибуток від криптовалют — 18%. Автори законопроєкту розраховують, що окремі його пункти запрацюють уже на початку 2025 року. А стимулююча політика дасть змогу підвищити привабливість криптовалютного сектору України та збільшити податкові надходження до бюджету. <em>За даними </em><a href="https://drive.google.com/file/d/1u2PsocXomEeoYX08lafTs3HvhYZch_hk/view" rel="noopener noreferrer" target="_blank"><em>Ukraine Economic Outlook</em></a><em>, Україна в період із 2016 до 2022 року втратила $48,8 млрд потенційного прибутку населення (включно з доходами майнерів) і приблизно $4 млрд податкових надходжень через відсутність нормативної та податкової бази для регулювання криптовалютного ринку.</em>Регулювання та оподаткування у 2024 році</h3><p>У січні 2024 представники Національного банку та Верховної Ради України заявили, що жоден із внесених на розгляд законопроєктів щодо регулювання криптовалютного сектору не буде прийнято в представленому вигляді. Фінальна версія проєкту буде виправлена з урахуванням рекомендацій Міжнародного валютного фонду. Це стосується як закону <em>«Про віртуальні активи»</em>, так і варіантів оподаткування. Оскільки законопроєкт ще не було ухвалено в ЄС, то його впровадження, за <a href="https://incrypted.com/v-rade-i-nbu-isklyuchili-prinyatie-zakonoproektov-o-kriptoaktivah-v-nyneshnih-redakciyah/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">словами</a> директора Департаменту стратегії та розвитку НБУ Арсена Макарчука, <em>«поки що не є необхідним»</em>. А заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков <a href="https://twitter.com/abornyakov/status/1660731896492351488?ref_src=twsrc%5Etfw" rel="noopener noreferrer" target="_blank">заявив</a>, що <em>«правильним буде впровадження тільки важливих положень, які полегшать адаптацію криптобізнесу до нормативної бази нашої юрисдикції»</em>. Згідно з планом, НБУ і Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку зобов&#8217;язані розробити поправки вже до середини 2024 року. Проте навіть співробітники уряду зазначають, що процес може затягнутися на більший термін.</p><h2>Що з цього приводу думає ринок</h2><p>На початку 2024 року на зустрічі <em>«Легалізація віртуальних активів в Україні» </em>засновники криптовалютних проєктів обговорили нинішній стан законодавства у сфері віртуальних активів. Вони дійшли висновку, що органи влади, які працюють над створенням нормативної бази, мають діаметрально протилежні погляди. Відсутність бачення і спільної думки призвели до того, що Україна втратила шанс стати однією з перших. За цей час інші країни “побудували” правове регулювання, спрямоване на активне залучення нових проєктів та інвестицій. Щоб змагатися з цим, умови України мають бути не просто привабливими, але вигідними на тлі інших юрисдикцій. Сьогодні створення нормативної та податкової бази для криптоіндустрії фактично поставлено на стоп. Усі подані законопроєкти заморожені, а ухвалений ВРУ і підписаний Президентом закон не працює. Цифрові активи перебувають у <em>«сірій зоні»</em> — вони не заборонені, але їхнє використання обмежене.Тож криптобізнес буквально працює не завдяки державі, а всупереч їй. Наприклад, жоден сервіс не може дозволити клієнтам купувати криптовалюту з картки за гривні безпосередньо. Для обходу цієї проблеми компанії пропонують купівлю з валютних карт або придбання криптовалют за допомогою партнерів з інших юрисдикцій. Так покупка криптовалюти за фіат та оплата товарів за допомогою криптокартки реалізована в <a href="https://trusteeglobal.com/?refferals=t89c7684zP" rel="noopener noreferrer" target="_blank">Trustee Plus</a>. Усе це позначається і на розвитку криптовалютних проєктів. Компанії працюють наосліп, не знаючи, що чекає на них попереду. Це призводить до того, що вони змушені шукати нові шляхи і юрисдикції з прозорою і привабливою політикою. Сподіваюся, що незабаром відповідь на проблему регулювання та оподаткування буде знайдено. І ми отримаємо справедливе рішення, що відповідає запитам часу!&nbsp;&nbsp;</p>

#trustee

Якими податками хочуть оподаткувати власників криптовалют в Україні і що з цього приводу думає ринок