Новини

Список креативних індустрій дозволить визначити внесок цих індустрій у ВВП країни, частку осіб, зайнятих у цих сферах, кількість підприємств та їхній оборот.

Уряд затвердив список видів економічної діяльності, які відносяться до креативних індустрій. Про це <a href="https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-zatverdzchnoyi-diyalnosti-yaki-nalezhat-do-kreativnih-industrij?sfns=mo" target="_blank" rel="noopener">повідомляється</a> на сайті Кабінету Міністрів України.

Відповідне розпорядження підписав прем'єр-міністр Володимир Гройсман.
Згідно з <a href="https://ips.ligazakon.net/document/view/T102778?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&amp;utm_medium=news&amp;utm_campaign=IPS_text&amp;utm_content=jl03" target="_blank" rel="noopener">Законом «Про культуру»</a> креативні індустрії – це види економічної діяльності, метою яких є створення доданої вартості і робочих місць через культурне (мистецьке) або креативне вираження. Їхні продукти і послуги є результатом індивідуальної творчості.
<img class="aligncenter wp-image-57507" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/05/kreatyvna-industriia.jpg" alt="" width="589" height="336" />
[color_title title="Що належить до списку"]
[related_post id="57212"]

<ul>
 	<li>народні художні промисли;</li>
 	<li>візуальне мистецтво: живопис, графіка, скульптура, фотографія тощо;</li>
 	<li>сценічне мистецтво: жива музика, театр, танець, опера, цирк, ляльковий театр тощо;</li>
 	<li>література, видавнича діяльність та друковані засоби масової інформації;</li>
 	<li>аудіальне мистецтво;</li>
 	<li>аудіовізуальне мистецтво: кіно, телебачення, відео, анімація, мультиплікація тощо;</li>
 	<li>дизайн;</li>
 	<li>мода;</li>
 	<li>нові медіа та інформаційно-комунікаційні технології: програмне забезпечення, відеоігри, цифрові технології в мистецтві (3D-друк; віртуальна, доповнена, змішана реальність тощо);</li>
 	<li>архітектура й урбаністика;</li>
 	<li>реклама, маркетинг, зв'язки з громадськістю та інші креативні послуги;</li>
 	<li>бібліотеки, архіви та музеї.</li>
</ul>
[color_title title="Навіщо"]
Застосування переліку видів економічної діяльності, що відносяться до креативних індустрій, дозволить визначити їхній внесок у ВВП держави, частку осіб, зайнятих в цих сферах, кількість підприємств та їхній оборот.

Уряд затвердив список видів економічної діяльності, які відносяться до креативних індустрій. Про це <a href="https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-zatverdzchnoyi-diyalnosti-yaki-nalezhat-do-kreativnih-industrij?sfns=mo" target="_blank" rel="noopener">повідомляється</a> на сайті Кабінету Міністрів України.Відповідне розпорядження підписав прем&#8217;єр-міністр Володимир Гройсман.Згідно з <a href="https://ips.ligazakon.net/document/view/T102778?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&amp;utm_medium=news&amp;utm_campaign=IPS_text&amp;utm_content=jl03" target="_blank" rel="noopener">Законом «Про культуру»</a> креативні індустрії – це види економічної діяльності, метою яких є створення доданої вартості і робочих місць через культурне (мистецьке) або креативне вираження. Їхні продукти і послуги є результатом індивідуальної творчості.<img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-57507" src="/wp-content/uploads/2019/05/kreatyvna-industriia.jpg" alt="" width="589" height="336" srcset="/wp-content/uploads/2019/05/kreatyvna-industriia.jpg 1400w, /wp-content/uploads/2019/05/kreatyvna-industriia-300x171.jpg 300w, /wp-content/uploads/2019/05/kreatyvna-industriia-768x439.jpg 768w, /wp-content/uploads/2019/05/kreatyvna-industriia-1024x585.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2019/05/kreatyvna-industriia-650x371.jpg 650w, /wp-content/uploads/2019/05/kreatyvna-industriia-1295x740.jpg 1295w" sizes="(max-width: 589px) 100vw, 589px" />	<h3>					Що належить до списку			</h3>	<div class="related-post">		Читайте також:		<a href="/news/2019/04/26/mrijnyk-chy-avantyuryst-vyznach-kreatyvnyj-typ-z-testom-vid-adobe/" class="link">Мрійник чи авантюрист: визнач креативний тип з тестом від Adobe</a>	</div><ul><li>народні художні промисли;</li><li>візуальне мистецтво: живопис, графіка, скульптура, фотографія тощо;</li><li>сценічне мистецтво: жива музика, театр, танець, опера, цирк, ляльковий театр тощо;</li><li>література, видавнича діяльність та друковані засоби масової інформації;</li><li>аудіальне мистецтво;</li><li>аудіовізуальне мистецтво: кіно, телебачення, відео, анімація, мультиплікація тощо;</li><li>дизайн;</li><li>мода;</li><li>нові медіа та інформаційно-комунікаційні технології: програмне забезпечення, відеоігри, цифрові технології в мистецтві (3D-друк; віртуальна, доповнена, змішана реальність тощо);</li><li>архітектура й урбаністика;</li><li>реклама, маркетинг, зв&#8217;язки з громадськістю та інші креативні послуги;</li><li>бібліотеки, архіви та музеї.</li></ul>	<h3>					Навіщо			</h3>Застосування переліку видів економічної діяльності, що відносяться до креативних індустрій, дозволить визначити їхній внесок у ВВП держави, частку осіб, зайнятих в цих сферах, кількість підприємств та їхній оборот.

Кабмін затвердив список креативних індустрій: програмування, дизайн та реклама

Розповідаємо про все, що стосується креативних індустрій України та світу. Розкажіть про власний кейс, прочитайте розповіді зі світу творчих людей та отримайте порцію натхнення. У рубриці ви знайдете цікаві можливості, новини, кейси та розповіді про мистецтво, культуру, книги, цифрові технології у творчості тощо.

Креатив

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Щоб допомогти розкрити творчий потенціал, Adobe створили тест, який допоможе виявити тип креативного мислення.

Тест Adobe Creative Types, що складається з 15 питань, допоможе зрозуміти не тільки свій творчий стиль, а й те, з ким вам найкраще працювати.

Перейдіть до <a href="https://mycreativetype.com" target="_blank" rel="noopener">тесту</a> і з'ясуйте, який креативний тип вам підходить.

<img class="aligncenter wp-image-57223" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/04/Snymok-ekrana-2019-04-26-v-15.41.26.png" alt="" width="589" height="225" />

Творчі люди мають багато різних рис, але одна з них є особливою. Вона найкраще виражає, хто ми є. Тест допоможе віднайти цю рису у кожного з нас.

Це допоможе нам краще зрозуміти себе, наш творчий процес і наш потенціал.

<img class="aligncenter wp-image-57224" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/04/Snymok-ekrana-2019-04-26-v-15.51.19.png" alt="" width="593" height="236" />

Здається, що існує безліч різноманітних рис і характеристик, але всі вони зазвичай зводяться до трьох основних питань:
<ul>
 	<li>Інтроверт чи екстраверт?</li>
 	<li>Інтелектуально-домінуючий або емоційно-домінуючий?</li>
 	<li>Мрійник чи виконавець?</li>
</ul>
В основі методики знаходяться відомі тести особистості: типологія Майєрс-Бріггс, Енеаграма та інші. Проте дослідники не обмежуються лише ними, тому в Creative Types включені й менш відомі дослідження.

Тест виділяє вісім типів креативу: «Художник», «Мислитель», «Авантюрист», «Творець», «Виробник», «Мрійник», «Новатор» і «Провидець».

<img class="aligncenter wp-image-57216" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/04/Snymok-ekrana-2019-04-26-v-15.46.48.png" alt="" width="901" height="429" />

Типи не однозначні для кожної людини. Ви можете бути одним типом у певний момент свого життя  та інший тип у інший час.

Між питаннями дослідники вставили не менше абстрактні ролики. За задумом, ці відео відволікають і розслаблюють. Таким чином, людина менш готова до наступного питання і тому відповідає чесно.

<img class="aligncenter wp-image-57219" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/04/Snymok-ekrana-2019-04-26-v-15.43.02.png" alt="" width="900" height="577" />

[blockquote_with_author name="Саймон Моріс" position="старший директор компанії Campaign Marketing EMEA в Adobe" content="У Adobe ми віримо, що творчість є у всіх нас, і у кожного є своя історія, не тільки у професійних художників"]

<img class="aligncenter wp-image-57220" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/04/Snymok-ekrana-2019-04-26-v-15.41.50.png" alt="" width="901" height="514" />

Тест Adobe Creative Types, що складається з 15 питань, допоможе зрозуміти не тільки свій творчий стиль, а й те, з ким вам найкраще працювати.Перейдіть до <a href="https://mycreativetype.com" target="_blank" rel="noopener">тесту</a> і з&#8217;ясуйте, який креативний тип вам підходить.<img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-57223" src="/wp-content/uploads/2019/04/Snymok-ekrana-2019-04-26-v-15.41.26.png" alt="" width="589" height="225" srcset="/wp-content/uploads/2019/04/Snymok-ekrana-2019-04-26-v-15.41.26.png 790w, /wp-content/uploads/2019/04/Snymok-ekrana-2019-04-26-v-15.41.26-300x115.png 300w, /wp-content/uploads/2019/04/Snymok-ekrana-2019-04-26-v-15.41.26-768x294.png 768w, /wp-content/uploads/2019/04/Snymok-ekrana-2019-04-26-v-15.41.26-650x248.png 650w" sizes="(max-width: 589px) 100vw, 589px" />Творчі люди мають багато різних рис, але одна з них є особливою. Вона найкраще виражає, хто ми є. Тест допоможе віднайти цю рису у кожного з нас.Це допоможе нам краще зрозуміти себе, наш творчий процес і наш потенціал.<img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-57224" src="/wp-content/uploads/2019/04/Snymok-ekrana-2019-04-26-v-15.51.19.png" alt="" width="593" height="236" srcset="/wp-content/uploads/2019/04/Snymok-ekrana-2019-04-26-v-15.51.19.png 731w, /wp-content/uploads/2019/04/Snymok-ekrana-2019-04-26-v-15.51.19-300x119.png 300w, /wp-content/uploads/2019/04/Snymok-ekrana-2019-04-26-v-15.51.19-650x259.png 650w, /wp-content/uploads/2019/04/Snymok-ekrana-2019-04-26-v-15.51.19-730x291.png 730w" sizes="(max-width: 593px) 100vw, 593px" />Здається, що існує безліч різноманітних рис і характеристик, але всі вони зазвичай зводяться до трьох основних питань:<ul><li>Інтроверт чи екстраверт?</li><li>Інтелектуально-домінуючий або емоційно-домінуючий?</li><li>Мрійник чи виконавець?</li></ul>В основі методики знаходяться відомі тести особистості: типологія Майєрс-Бріггс, Енеаграма та інші. Проте дослідники не обмежуються лише ними, тому в Creative Types включені й менш відомі дослідження.Тест виділяє вісім типів креативу: «Художник», «Мислитель», «Авантюрист», «Творець», «Виробник», «Мрійник», «Новатор» і «Провидець».<img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-57216" src="/wp-content/uploads/2019/04/Snymok-ekrana-2019-04-26-v-15.46.48.png" alt="" width="901" height="429" srcset="/wp-content/uploads/2019/04/Snymok-ekrana-2019-04-26-v-15.46.48.png 1393w, /wp-content/uploads/2019/04/Snymok-ekrana-2019-04-26-v-15.46.48-300x143.png 300w, /wp-content/uploads/2019/04/Snymok-ekrana-2019-04-26-v-15.46.48-768x366.png 768w, /wp-content/uploads/2019/04/Snymok-ekrana-2019-04-26-v-15.46.48-1024x487.png 1024w, /wp-content/uploads/2019/04/Snymok-ekrana-2019-04-26-v-15.46.48-650x309.png 650w, /wp-content/uploads/2019/04/Snymok-ekrana-2019-04-26-v-15.46.48-1300x619.png 1300w" sizes="(max-width: 901px) 100vw, 901px" />Типи не однозначні для кожної людини. Ви можете бути одним типом у певний момент свого життя  та інший тип у інший час.Між питаннями дослідники вставили не менше абстрактні ролики. За задумом, ці відео відволікають і розслаблюють. Таким чином, людина менш готова до наступного питання і тому відповідає чесно.<img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-57219" src="/wp-content/uploads/2019/04/Snymok-ekrana-2019-04-26-v-15.43.02.png" alt="" width="900" height="577" srcset="/wp-content/uploads/2019/04/Snymok-ekrana-2019-04-26-v-15.43.02.png 852w, /wp-content/uploads/2019/04/Snymok-ekrana-2019-04-26-v-15.43.02-300x192.png 300w, /wp-content/uploads/2019/04/Snymok-ekrana-2019-04-26-v-15.43.02-768x492.png 768w, /wp-content/uploads/2019/04/Snymok-ekrana-2019-04-26-v-15.43.02-650x417.png 650w" sizes="(max-width: 900px) 100vw, 900px" />	<blockquote class="shortcode-blockquote">		У Adobe ми віримо, що творчість є у всіх нас, і у кожного є своя історія, не тільки у професійних художників					<cite>									Саймон Моріс, старший директор компанії Campaign Marketing EMEA в Adobe							</cite>			</blockquote><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-57220" src="/wp-content/uploads/2019/04/Snymok-ekrana-2019-04-26-v-15.41.50.png" alt="" width="901" height="514" srcset="/wp-content/uploads/2019/04/Snymok-ekrana-2019-04-26-v-15.41.50.png 880w, /wp-content/uploads/2019/04/Snymok-ekrana-2019-04-26-v-15.41.50-300x171.png 300w, /wp-content/uploads/2019/04/Snymok-ekrana-2019-04-26-v-15.41.50-768x438.png 768w, /wp-content/uploads/2019/04/Snymok-ekrana-2019-04-26-v-15.41.50-650x371.png 650w" sizes="(max-width: 901px) 100vw, 901px" />

Мрійник чи авантюрист: визнач креативний тип з тестом від Adobe

У цій рубриці зібрані всі великі та цікаві матеріали користувачів та редакції Na chasi.

Історії

Публікуємо колонку Анатолія Попеля, CEO POPEL Agency про проблеми залучення нових фахівців до креативних індустрій та як Creative Practice збирається їх вирішувати.

[color_title title="Що таке креативні індустрії і чому вони важливі"]

Все частіше можна почути термін «креативні індустрії». Якщо декілька років тому про них в Україні майже не говорили, то наразі розмов про них виникає все більше, і вони виходять з царини абстракцій, отримуючи все більш конкретні риси. В червні 2018 року цьому терміну <a href="https://www.rbc.ua/ukr/news/rada-dala-pravovoe-opredelenie-termina-kreativnye-1529396279.html" target="_blank" rel="noopener">було дане визначення</a> вже на рівні Верховної Ради України.

До креативних індустрій зокрема відносять художнє мистецтво, архітектуру, розробку комп’ютерних ігор, сферу IT, графічний дизайн тощо. Інакше кажучи, продукти творчої праці. І попри те, що деякі люди схильні трохи зверхньо ставитись до самого терміну «творча праця», недооцінювати її сьогоднішній внесок у економіку України та майбутній потенціал, м’яко кажучи, недалекоглядно.

За оцінкою, озвученою прем’єром України Володимиром Гройсманом у 2018 році, креативні індустрії <a href="https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2477093-kulturna-industria-prinosit-ukraini-4-vidsotki-vvp-grojsman.html" target="_blank" rel="noopener">складають</a> 4% ВВП України. Але це, певно, навіть не половина потенціалу, які вони в собі мають. Адже експорт творчої праці можливо організовувати швидко. Щоб продавати дизайн, немає потреби налагоджувати логістичні поставки, склади та таможенні декларації. І це робить експортний потенціал таких індустрій просто шаленим.

При цьому все частіше українські компанії згадуються в якості переможців на міжнародних фестивалях та конкурсах. І такі перемоги змушують звертати на Україну увагу навіть таких міжнародних брендів, як Apple, який <a href="https://youtu.be/UfgQzXcAbDE" target="_blank" rel="noopener">залучав до роботи</a> український продакшн Radioaktive Film, та артистів на кшталт Майлі Сайрус, що їздила повз київські пейзажі у кліпі Nothing Breaks Like a Heart, створеного за участі ще однієї української команди, Limelite.

https://youtu.be/A9hcJgtnm6Q

На фоні всього цього, залучення до індустрії нових фахівців — питання вкрай важливе. Адже коли зростає попит, щоб його задовольнити, має виникати й пропозиція. І попри те, що дехто може думати, що творчому мисленню і баченню навчитись неможливо, фундамент творчого фаху без якісної освіти настільки ж хиткий, наскільки хиткий безосвітній фундамент будь-якого фаху.

[color_title title="Що не так з сьогоднішньою освітою креативних фахівців"]

Підготовка творчого фахівця завжди була викликом. Більшість опитувань останніх років незмінно вказують на те, що понад половини фахівців не працюють за освітою. Інакше кажучи, їхні дипломи або не відповідають покликанню людини, або не відповідають потребам ринку. Особисто мені невідомі креативні компанії, в яких під час співбесіди суттєва увага приділялась б питанням вищої освіти.

Адже за деякими напрямками сама система вищої освіти не відповідає сучасній реальності. Наприклад, веб-дизайнера виш підготувати не може. Концептуально не може. Тому що протягом чотирьох років підготовки фахівця програма навчання просто перестане бути актуальною через темп розвитку технологій.

А крім того, у більшості креативних компаній просто немає довіри до системи вищої освіти. Адже люди, що викладають у вишах, нерідко позбавлені реального досвіду. Вони навчають тому, про що у кращому випадку читали у книжках. А оскільки вища освіта відірвана від реальності вже не один десяток років, такий стан речей поступово став сприйматись ними як певна норма. Але все це нагадує гру. Лектори роблять вигляд, що навчають, а студенти — що навчаються.

Як певна альтернатива цій системі виникли незалежні курси. Так звані альтернативні школи. В них термін навчання зазвичай коротший — лише 3-4 місяці. І це робить їх більш гнучкими, а викладають на таких курсах представники індустрії. Але такий формат сам по собі не є повноцінною відповіддю на проблему креативної освіти.

Адже професійна освіта має бути частиною кар’єри фахівця. А короткотривалі курси зазвичай не мають інфраструктури для ефективної взаємодії з ринком. Сьогодні ці курси радше зосереджені на студентах, аніж на забезпечені потреб роботодавців. А питання працевлаштування значною мірою стає питанням самого студента таких курсів.

Ми вирішили, що наш проект, <a href="http://creativepractice.com.ua" target="_blank" rel="noopener">Creative Practice</a>, з самого початку буде іншим.

[color_title title="Ми створюємо не просто освітню, ми створюємо кар’єрну інфраструктуру"]

Коли ми замислювали проект, то тримали в голові досить чітку послідовність. За мету ми ставили собі не створення курсів як таких, а радше створення освітньої інфраструктури і її подальшу інтеграцію у ринок.

Ось на що ми спирались:
<ol>
 	<li>Навчальні курси мають максимально відповідати сучасним потребам ринку та тим процесам, з якими реально працюють креативні компанії. Щоб уникнути суб’єктивності у цьому питанні, ми хотіли, щоб над освітніми продуктами працювала широка робоча група, з різних компаній. Відтак з самого початку ми проектували курс так, щоб на виході студент мав такі навички і розуміння, з якими роботодавцю було б комфортно працювати.
Для забезпечення ринку дійсно якісними фахівцями нам потрібен конкурс. І чим цей конкурс більший, тим вища вірогідність віднайти дійсно талановитих та мотивованих фахівців. А відтак, чим більше студентів, тим кращі в нас шанси. Тому курси для молодих фахівців ми робимо безкоштовними і розраховуємо отримати декілька тисяч студентів.</li>
 	<li>Одночасна робота з тисячами студентами має бути ефективною. Відтак ми вирішили зробити суттєву ставку на автоматизацію процесів. Відеозаписи лекцій замість живих лекцій, онлайн-опитування, тощо. Для цього ми понад два роки працювали над технічною платформою, і цьогоріч представимо її загалу.</li>
 	<li>Після завершення курсів студенти мають отримувати максимальні шанси на працевлаштування, тому в межах проекту Creative Practice ми будемо постійно працювати з залученням у проект нових і нових партнерів. З усіх куточків України. Щоб створити максимум можливостей для студентів.</li>
 	<li>Одного курсу для створення системи, вочевидь, мало. І крім того, ми не хотіли обмежувати систему якимось одним продуктом. Тому вже на старті студенти матимуть доступ не лише до курсів від Creative Practice, а й до продуктів від наших партнерів. Частина матеріалів на платформі буде безкоштовною, а інша — платною.</li>
 	<li>Ми не хочемо, щоб після завершення курсу ми втрачали контакт зі студентом. Навіть якщо він не досягне мети з першої спроби, він міг би повторити спроби і продовжувати — знов і знов. Відтак, ми хотіли створити щось на кшталт соціальної мережі, яка б допомогала фахівцям і роботодавцям ефективно знаходити один одного.</li>
</ol>
[color_title title="Creative Practice об’єднує креативні компанії, щоб працювати над проектом спільно. І це важливо"]

[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/04/Creative-Practice-Image-Logos.png" img_id="57127"]

Створити подібний проект силами однієї команди навіть концептуально неможливо.

Ми щасливі, що вже сьогодні наш проект — це об’єднання зусиль. І до ініціативи вже долучилась група сильних компаній — Aimbulance, Galagan, GRAPE, POPEL Agency, Postmen. Але ми щодня спілкуємось про розширення робочої групи. І з боку індустрії інтерес є. Ми сподіваємось, що щомісяця будемо звітувати про нові і нові доповнення робочої групи.

Разом робоча група буде забезпечувати:
<ul>
 	<li>розробку освітніх програм</li>
 	<li>продакшн освітніх продуктів</li>
 	<li>промоцію проекту</li>
 	<li>систему працевлаштування</li>
</ul>
Окрім компаній партнерів, ми плануємо залучати до створення курсу окремих фахівців. Наша мета — створити реальний освітній прецедент.

[color_title title="Заявки на участь вже приймаються, а запуск проекту заплановано на осінь"]

Вже сьогодні ми приймаємо заявки від студентів.

Їх можна подати на сайті проекту — <a href="http://creativepractice.com.ua" target="_blank" rel="noopener">http://creativepractice.com.ua</a>

Запуск перших курсів ми плануємо вже на осінь. Але до того часу будемо починати потроху взаємодіяти зі студентами.

Також до того часу і після того будемо вести діалог з ринком, з роботодавцями та фахівцями.

<h3>					Що таке креативні індустрії і чому вони важливі			</h3>Все частіше можна почути термін «креативні індустрії». Якщо декілька років тому про них в Україні майже не говорили, то наразі розмов про них виникає все більше, і вони виходять з царини абстракцій, отримуючи все більш конкретні риси. В червні 2018 року цьому терміну <a href="https://www.rbc.ua/ukr/news/rada-dala-pravovoe-opredelenie-termina-kreativnye-1529396279.html" target="_blank" rel="noopener">було дане визначення</a> вже на рівні Верховної Ради України.До креативних індустрій зокрема відносять художнє мистецтво, архітектуру, розробку комп’ютерних ігор, сферу IT, графічний дизайн тощо. Інакше кажучи, продукти творчої праці. І попри те, що деякі люди схильні трохи зверхньо ставитись до самого терміну «творча праця», недооцінювати її сьогоднішній внесок у економіку України та майбутній потенціал, м’яко кажучи, недалекоглядно.За оцінкою, озвученою прем’єром України Володимиром Гройсманом у 2018 році, креативні індустрії <a href="https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2477093-kulturna-industria-prinosit-ukraini-4-vidsotki-vvp-grojsman.html" target="_blank" rel="noopener">складають</a> 4% ВВП України. Але це, певно, навіть не половина потенціалу, які вони в собі мають. Адже експорт творчої праці можливо організовувати швидко. Щоб продавати дизайн, немає потреби налагоджувати логістичні поставки, склади та таможенні декларації. І це робить експортний потенціал таких індустрій просто шаленим.При цьому все частіше українські компанії згадуються в якості переможців на міжнародних фестивалях та конкурсах. І такі перемоги змушують звертати на Україну увагу навіть таких міжнародних брендів, як Apple, який <a href="https://youtu.be/UfgQzXcAbDE" target="_blank" rel="noopener">залучав до роботи</a> український продакшн Radioaktive Film, та артистів на кшталт Майлі Сайрус, що їздила повз київські пейзажі у кліпі Nothing Breaks Like a Heart, створеного за участі ще однієї української команди, Limelite.<div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/A9hcJgtnm6Q"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div>На фоні всього цього, залучення до індустрії нових фахівців — питання вкрай важливе. Адже коли зростає попит, щоб його задовольнити, має виникати й пропозиція. І попри те, що дехто може думати, що творчому мисленню і баченню навчитись неможливо, фундамент творчого фаху без якісної освіти настільки ж хиткий, наскільки хиткий безосвітній фундамент будь-якого фаху.	<h3>					Що не так з сьогоднішньою освітою креативних фахівців			</h3>Підготовка творчого фахівця завжди була викликом. Більшість опитувань останніх років незмінно вказують на те, що понад половини фахівців не працюють за освітою. Інакше кажучи, їхні дипломи або не відповідають покликанню людини, або не відповідають потребам ринку. Особисто мені невідомі креативні компанії, в яких під час співбесіди суттєва увага приділялась б питанням вищої освіти.Адже за деякими напрямками сама система вищої освіти не відповідає сучасній реальності. Наприклад, веб-дизайнера виш підготувати не може. Концептуально не може. Тому що протягом чотирьох років підготовки фахівця програма навчання просто перестане бути актуальною через темп розвитку технологій.А крім того, у більшості креативних компаній просто немає довіри до системи вищої освіти. Адже люди, що викладають у вишах, нерідко позбавлені реального досвіду. Вони навчають тому, про що у кращому випадку читали у книжках. А оскільки вища освіта відірвана від реальності вже не один десяток років, такий стан речей поступово став сприйматись ними як певна норма. Але все це нагадує гру. Лектори роблять вигляд, що навчають, а студенти — що навчаються.Як певна альтернатива цій системі виникли незалежні курси. Так звані альтернативні школи. В них термін навчання зазвичай коротший — лише 3-4 місяці. І це робить їх більш гнучкими, а викладають на таких курсах представники індустрії. Але такий формат сам по собі не є повноцінною відповіддю на проблему креативної освіти.Адже професійна освіта має бути частиною кар’єри фахівця. А короткотривалі курси зазвичай не мають інфраструктури для ефективної взаємодії з ринком. Сьогодні ці курси радше зосереджені на студентах, аніж на забезпечені потреб роботодавців. А питання працевлаштування значною мірою стає питанням самого студента таких курсів.Ми вирішили, що наш проект, <a href="http://creativepractice.com.ua" target="_blank" rel="noopener">Creative Practice</a>, з самого початку буде іншим.	<h3>					Ми створюємо не просто освітню, ми створюємо кар’єрну інфраструктуру			</h3>Коли ми замислювали проект, то тримали в голові досить чітку послідовність. За мету ми ставили собі не створення курсів як таких, а радше створення освітньої інфраструктури і її подальшу інтеграцію у ринок.Ось на що ми спирались:<ol><li>Навчальні курси мають максимально відповідати сучасним потребам ринку та тим процесам, з якими реально працюють креативні компанії. Щоб уникнути суб’єктивності у цьому питанні, ми хотіли, щоб над освітніми продуктами працювала широка робоча група, з різних компаній. Відтак з самого початку ми проектували курс так, щоб на виході студент мав такі навички і розуміння, з якими роботодавцю було б комфортно працювати. Для забезпечення ринку дійсно якісними фахівцями нам потрібен конкурс. І чим цей конкурс більший, тим вища вірогідність віднайти дійсно талановитих та мотивованих фахівців. А відтак, чим більше студентів, тим кращі в нас шанси. Тому курси для молодих фахівців ми робимо безкоштовними і розраховуємо отримати декілька тисяч студентів.</li><li>Одночасна робота з тисячами студентами має бути ефективною. Відтак ми вирішили зробити суттєву ставку на автоматизацію процесів. Відеозаписи лекцій замість живих лекцій, онлайн-опитування, тощо. Для цього ми понад два роки працювали над технічною платформою, і цьогоріч представимо її загалу.</li><li>Після завершення курсів студенти мають отримувати максимальні шанси на працевлаштування, тому в межах проекту Creative Practice ми будемо постійно працювати з залученням у проект нових і нових партнерів. З усіх куточків України. Щоб створити максимум можливостей для студентів.</li><li>Одного курсу для створення системи, вочевидь, мало. І крім того, ми не хотіли обмежувати систему якимось одним продуктом. Тому вже на старті студенти матимуть доступ не лише до курсів від Creative Practice, а й до продуктів від наших партнерів. Частина матеріалів на платформі буде безкоштовною, а інша — платною.</li><li>Ми не хочемо, щоб після завершення курсу ми втрачали контакт зі студентом. Навіть якщо він не досягне мети з першої спроби, він міг би повторити спроби і продовжувати — знов і знов. Відтак, ми хотіли створити щось на кшталт соціальної мережі, яка б допомогала фахівцям і роботодавцям ефективно знаходити один одного.</li></ol>	<h3>					Creative Practice об’єднує креативні компанії, щоб працювати над проектом спільно. І це важливо			</h3>	<div class="wp-caption full-screen ">				<img src="/wp-content/uploads/2019/04/Creative-Practice-Image-Logos.png">			</div>Створити подібний проект силами однієї команди навіть концептуально неможливо.Ми щасливі, що вже сьогодні наш проект — це об’єднання зусиль. І до ініціативи вже долучилась група сильних компаній — Aimbulance, Galagan, GRAPE, POPEL Agency, Postmen. Але ми щодня спілкуємось про розширення робочої групи. І з боку індустрії інтерес є. Ми сподіваємось, що щомісяця будемо звітувати про нові і нові доповнення робочої групи.Разом робоча група буде забезпечувати:<ul><li>розробку освітніх програм</li><li>продакшн освітніх продуктів</li><li>промоцію проекту</li><li>систему працевлаштування</li></ul>Окрім компаній партнерів, ми плануємо залучати до створення курсу окремих фахівців. Наша мета — створити реальний освітній прецедент.	<h3>					Заявки на участь вже приймаються, а запуск проекту заплановано на осінь			</h3>Вже сьогодні ми приймаємо заявки від студентів.Їх можна подати на сайті проекту — <a href="http://creativepractice.com.ua" target="_blank" rel="noopener">http://creativepractice.com.ua</a>Запуск перших курсів ми плануємо вже на осінь. Але до того часу будемо починати потроху взаємодіяти зі студентами.Також до того часу і після того будемо вести діалог з ринком, з роботодавцями та фахівцями.

#креативні індустрії

Кабмін затвердив список креативних індустрій: програмування, дизайн та реклама

Мрійник чи авантюрист: визнач креативний тип з тестом від Adobe

Восени в Україні запустять Creative Practice — освітню платформу для креативних фахівців. Навіщо і хто це робить