<h4><strong>З чого все почалося</strong></h4>
У вівторок, 27 червня 2017 року, комп'ютерні мережі українського уряду, «Ощадбанку», «Укртелекому», десятка інших державних та приватних установ, кількох торгівельних мереж та магазинів атакував вірус-шифрувальник. Він блокував доступ до жорстких дисків і повністю зупиняв роботу як окремих комп'ютерів, так і цілих мереж. Атака поширювалася виключно на пристрої з ОС Windows різних версій. Linux, Unix-подібні системи та macOS / OS X від вторгнення не постраждали.

Протягом доби атака поширилася за межі України, добралася до США, кількох європейських та азійських країн, а також порушила цикл подання податкової звітності, а також реєстрації податкових накладних для підприємців за період між 1 та 15 червня. Від опису на екрані блокування вірус-вимагач дістав назву <a href="https://nachasi.com/2017/06/27/virus/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Petya.A<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/ransomware-2321110_1280-300x200.jpg" />Темний Petya: все, що вам слід знати про новий вірус-вимагальник</span></a>, втім, згодом з'явилися і його модифікації.
<h4><strong>Що і як збирав вірус</strong></h4>
Зараження відбулося за допомогою бухгалтерської облікової програми M.E.Doc, хоча представники компанії-розробника перші декілька діб все заперечували. Головним чином вірус збирав дані про коди ЄДРПОУ. Вони використовуються для обліку фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб лише в Україні, що дає привід говорити про цілеспрямований характер зараження з метою дестабілізації ситуації саме в Україні. Також вірус збирав налаштування проксі-серверів та портів, логіни та паролі. Після цього шифрував диск та теоретично мав відновити доступ до файлів після сплати викупу. Хоча деякі жертви перерахували у біткоїнах за курсом близько $10 тис, жодних ключів розшифровки вони так і не отримали.
<h4><strong>Чи було це атакою заради викупу</strong></h4>
Ні, більшість експертів сходяться на тому, що Petya.A / Not.Petya та його підвиди, які поширилися протягом двох хвиль атаки, не мали на меті викуп за дешифрування даних. І хоча на Pastebin <a href="https://pastebin.com/xP3rpaWU" target="_blank" rel="noopener">з'явився</a> заклик обміняти 100 біткоїнів на дешифратор, фахівці із кібербезпеки <a href="https://motherboard.vice.com/en_us/article/8xagk4/hackers-connected-to-notpetya-ransomware-surface-online-empty-bitcoin-wallet" target="_blank" rel="noopener">твердять</a>: творці вірусу (або хтось, хто вдає, ніби є творцем Petya.A) просто «граються» із журналістами та постраждалими. Судячи з характеру зараження, атака готувалася в декілька етапів і мала на меті паралізувати роботу державних та комерційних установ в межах однієї країни та мережі «дочірніх» або «материнських» компаній, пов'язаних із Україною, а не збагатити окрему групу хакерів.
<h4><strong>Хто ж все-таки став джерелом зараження</strong></h4>
<p class="anotation">Після 4 днів заперечення своєї причетності українська компанія M.E.Doc, яка випускає програмне забезпечення для бухгалтерського обліку, підтвердила факт поширення ransomware-коду саме через їхній програмний продукт. Щоправда, представники компанії назвали цю ситуацію <a href="https://www.facebook.com/medoc.ua/posts/1908536359433942" target="_blank" rel="nofollow noopener noreferrer">наслідком втручання</a> хакерів (можливо, тих же, хто причетний до створення та запуску епідемії WannaCry). Найцікавіше те, що в M.E.Doc не могли з квітня не знати про те, що в їхньому коді є проблема. Як ви зможете побачити далі, зараження та втручання сталося не миттєво, а проходило у декілька етапів, розділених у часі.</p>

<h4><strong>Як відбувалося зараження</strong></h4>
<p class="wls-paragraph">Найбільш повну картину зараження <a href="https://www.welivesecurity.com/2017/07/04/analysis-of-telebots-cunning-backdoor/" target="_blank" rel="noopener">дає WeLiveSecurity.</a> У їхній публікації йдеться, що і Департамент кіберполіції України, і компанія ESET та низка інших <a href="https://www.facebook.com/cyberpoliceua/posts/536947343096100" target="_blank" rel="noopener noreferrer">підтвердили</a> зараження скриптом DiskCoder.C саме через бухгалтерське програмне забезпечення українського розробника, в один із модулів якого було вбудовано бекдор для несанкціонованого доступу. За твердженням фахівців WeLiveSecurity, зробити це без доступу до вихідного коду програми практично неможливо. Тому не виключено, що хакера слід шукати в оточенні тих, хто пов'язаний із компанією-розробником.</p>
<p class="wls-paragraph">Модуль для бекдора містився у файлі ZvitPublishedObjects.dll, написаному на фреймворку .NET. Файл розміром у 5 МБ мав як легальний код від розробника, так і фальшивий від хакерів. У підсумку він весь завантажувався на комп'ютери жертв і починав атаку. Дослідники виявили, що процес зараження відбувався у декілька етапів:</p>

<ul>
<li>версія 01.175-10.01.176 була випущена та інстальована на комп'ютери 14 квітня 2017 року (підготовча фаза атаки);</li>
 	<li>версія 01.180-10.01.181 вийшла 15 травня 2017 року (тут починаються вже перші випадки зараження);</li>
 	<li>версія 01.188-10.01.189 побачила світ 22 червня 2017-го (на цій стадії за 5 днів відбувається масований запуск бекдору).</li>
</ul>
<h4><strong>Що ще варто знати про механіку зараження</strong></h4>
<p class="wls-paragraph">Фахівці вказують на ще одну цікаву деталь.  4 оновлення програми M.E.Doc між 24 квітня та 10 травня 2017 року та 7 оновлень між 17 травня і аж до 21 червня 2017 року не містять переписаного модулю із бекдором. Хакери контролювали рівень зараженості версій і діяли поступову, вочевидь, намагаючись якомога довше перебувати «в тіні» та здійснити атаку саме у заключній частині звітного періоду для податкової системи. Чітке спрямування атаки на українські підприємства, як вже було зазначено раніше, випливає із використання коду ЄДРПОУ як одного із ключових параметрів для збирання даних про компанії, які використовують (або не використовують) заражені комп'ютери. В інших країнах процедура ідентифікації підприємців та компаній відбувається за іншими параметрами. Фахівці визначають Petya-епідемію не просто як атаку хакерів чи поширення ransomware-програми, а як елемент гібридного протистояння, що включає кіберсаботаж та кібершпіонаж.</p>

<h4><strong>Як можна визначити зараженість жорсткого диску</strong></h4>
Основними індикаторами того, що на жорсткому диску вже побував Petya, є:
<ul>
<li class="wls-paragraph">
<strong>ESET знаходить файли з такими шляхами / іменами: </strong>MSIL/TeleDoor.A</li>
 	<li class="wls-paragraph">
<strong>Є підключення до такого серверу: </strong>upd.me-doc.com[.]ua</li>
 	<li class="wls-paragraph">
<strong>Хеші SHA-1 мають значення:</strong>
<ul>
<li class="wls-paragraph">7B051E7E7A82F07873FA360958ACC6492E4385DD</li>
 	<li class="wls-paragraph">7F3B1C56C180369AE7891483675BEC61F3182F27</li>
 	<li class="wls-paragraph">3567434E2E49358E8210674641A20B147E0BD23C</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4><strong>Що робити далі</strong></h4>
Представники Департаменту кіберполіції наполегливо рекомендували усім користувачам M.E.Doc поки що не використовувати програму, відключити ПК від мережі, а також змінити свої паролі та електронні цифрові підписи. Хакерський код було знайдено на одному із персональних комп'ютерів компанії-розробника цього ПЗ — ТОВ «Інтелект-Сервіс».

В департаменті на час слідчих дій <a href="https://tsn.ua/ukrayina/kiberpoliciya-napoleglivo-zaklikala-koristuvachiv-m-e-doc-vismiknuti-shnur-yihnih-pk-956330.html" target="_blank" rel="noopener">просять</a> дотримуватися заходів безпеки, оскільки облікові записи користувачів могло бути скомпроментовано. У такий спосіб хакери змогли отримати повний доступ до Мережі та вивести з ладу мережеве обладнання.
<h4><strong>Як відновити доступ до чатково заражених комп'ютерів</strong></h4>
Найбільш повну інструкцію щодо відновлення доступу до частково заражених комп'ютерів опублікував Департамент кіберполіції Національної поліції України, радимо <a href="https://cyberpolice.gov.ua/article/rekomendacziyi-shhodo-variantiv-vidnovlennya-dostupu-do-danyx-na-systemi-yaka-bula-urazhena-modyfikovanoyu-troyanskoyu-programoyu-petya-1649/" target="_blank" rel="noopener">скористатися нею</a>. У випадку, якщо ваш ПК вже «зашифрувало», розблокування диску поки що не є можливим.
<h4><strong>На які 7 важливих моментів варто зважити керівникам компаній</strong></h4>
<ul>
<li>Інвестувати кошти в <strong>перехід ваших організацій, компаній та офісів на Linux / *nix / macOS</strong> як альтернативи Windows.</li>
 	<li>
<strong>Провести тренінги / курси із грамотності щодо кібербезпеки у вашій компанії. </strong>Не пошкодувати часу, грошей та ресурсів на те, щоби навчити працівників не встановлювати та не оновлювати додатки сумнівного походження, не розпаковувати .exe-архіви від невідомих авторів, не користуватися локальними клієнтами для перевірки та завантаження пошти.</li>
 	<li>
<strong>Розвести в окремі мережі</strong> зв'язку платіжних терміналів, банкоматів, внутрішньокорпоративні мережі та загальнодоступну мережу. Банки та торгівельні заклади, де все «висіло» на одній мережі і на одних і тих же серверах, автоматично «упіймали» вірус протягом кількох хвилин на всю мережу (про «банкомати на Windows» взагалі питання риторичне).</li>
 	<li>
<strong>Перейти на «хмарні» сервіси</strong> для обліку, <a href="https://nachasi.com/2017/05/30/unitybase-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">бухгалтерської звітності<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/13064719_912174602225311_1633606893756040389_o-300x200.jpg" />10 фактів про UnityBase — український продукт, що може замінити «1C»</span></a>, проведення банківських та інших фінансових операцій, а також <a href="https://nachasi.com/2017/06/02/apex-case/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">управлінського обліку<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/beard-2286440_1280-300x200.jpg" />Без санкцій — чи вдасться Oracle Apex замінити «1C»</span></a> в компаніях. Цим ви не лише закриєте питання захисту від вірусних загроз, але й знімете ризики, пов'язані із економічними санкціями.</li>
 	<li>Визнати той факт, що <strong>відсутність грамотної побудови кіберзахисту в компанії автоматично ставить під сумнів її конкурентноздатність та економічні перспективи</strong> — а не лише файли чи документи на окремих комп'ютерах.  «Ощадбанк» 4 дні не міг відновити нормальну роботу відділень, в той час як «Приватбанк» продовжував працювати, бо мав мережу банкоматів та терміналів на основі інших розробок, не пов'язаних із Windows.</li>
 	<li>
<strong>Мислити глобально, а діяти локально.</strong> Наслідки бездіяльності чи недбалості на рівні локальних компаній відобразилися в кінцевому підсумку на стабільності та ефективності роботи на міжнародному рівні. Тому говорити про безпеку окремих брендів чи установ недоречно. Варто будувати IT-архітектуру таким чином, щоби питання захисту та безпеки було колективним, а не індивідуальним.</li>
 	<li>В країні <strong>триває війна, і вона може мати форму не лише боїв на передовій</strong>, терактів в тилу чи інформаційного протистояння в інтернеті. Кіберзлочини та атаки — така ж складова війни, як і снаряди, танки, агітаційні матеріали чи пропаганда від супротивника. Не враховувати цей чинник у повсякденній роботі компанії означає наражати на небезпеку і свій бізнес, і своїх співробітників.</li>
</ul>

<h4><strong>З чого все почалося</strong></h4><p>У вівторок, 27 червня 2017 року, комп&#8217;ютерні мережі українського уряду, «Ощадбанку», «Укртелекому», десятка інших державних та приватних установ, кількох торгівельних мереж та магазинів атакував вірус-шифрувальник. Він блокував доступ до жорстких дисків і повністю зупиняв роботу як окремих комп&#8217;ютерів, так і цілих мереж. Атака поширювалася виключно на пристрої з ОС Windows різних версій. Linux, Unix-подібні системи та macOS / OS X від вторгнення не постраждали.</p><p>Протягом доби атака поширилася за межі України, добралася до США, кількох європейських та азійських країн, а також порушила цикл подання податкової звітності, а також реєстрації податкових накладних для підприємців за період між 1 та 15 червня. Від опису на екрані блокування вірус-вимагач дістав назву <a href="/2017/06/27/virus/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Petya.A<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/ransomware-2321110_1280-300x200.jpg" />Темний Petya: все, що вам слід знати про новий вірус-вимагальник</span></a>, втім, згодом з&#8217;явилися і його модифікації.</p><h4><strong>Що і як збирав вірус</strong></h4><p>Зараження відбулося за допомогою бухгалтерської облікової програми M.E.Doc, хоча представники компанії-розробника перші декілька діб все заперечували. Головним чином вірус збирав дані про коди ЄДРПОУ. Вони використовуються для обліку фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб лише в Україні, що дає привід говорити про цілеспрямований характер зараження з метою дестабілізації ситуації саме в Україні. Також вірус збирав налаштування проксі-серверів та портів, логіни та паролі. Після цього шифрував диск та теоретично мав відновити доступ до файлів після сплати викупу. Хоча деякі жертви перерахували у біткоїнах за курсом близько $10 тис, жодних ключів розшифровки вони так і не отримали.</p><h4><strong>Чи було це атакою заради викупу</strong></h4><p>Ні, більшість експертів сходяться на тому, що Petya.A / Not.Petya та його підвиди, які поширилися протягом двох хвиль атаки, не мали на меті викуп за дешифрування даних. І хоча на Pastebin <a href="https://pastebin.com/xP3rpaWU" target="_blank" rel="noopener">з&#8217;явився</a> заклик обміняти 100 біткоїнів на дешифратор, фахівці із кібербезпеки <a href="https://motherboard.vice.com/en_us/article/8xagk4/hackers-connected-to-notpetya-ransomware-surface-online-empty-bitcoin-wallet" target="_blank" rel="noopener">твердять</a>: творці вірусу (або хтось, хто вдає, ніби є творцем Petya.A) просто «граються» із журналістами та постраждалими. Судячи з характеру зараження, атака готувалася в декілька етапів і мала на меті паралізувати роботу державних та комерційних установ в межах однієї країни та мережі «дочірніх» або «материнських» компаній, пов&#8217;язаних із Україною, а не збагатити окрему групу хакерів.</p><h4><strong>Хто ж все-таки став джерелом зараження</strong></h4><p class="anotation">Після 4 днів заперечення своєї причетності українська компанія M.E.Doc, яка випускає програмне забезпечення для бухгалтерського обліку, підтвердила факт поширення ransomware-коду саме через їхній програмний продукт. Щоправда, представники компанії назвали цю ситуацію <a href="https://www.facebook.com/medoc.ua/posts/1908536359433942" target="_blank" rel="nofollow noopener noreferrer">наслідком втручання</a> хакерів (можливо, тих же, хто причетний до створення та запуску епідемії WannaCry). Найцікавіше те, що в M.E.Doc не могли з квітня не знати про те, що в їхньому коді є проблема. Як ви зможете побачити далі, зараження та втручання сталося не миттєво, а проходило у декілька етапів, розділених у часі.</p><h4><strong>Як відбувалося зараження</strong></h4><p class="wls-paragraph">Найбільш повну картину зараження <a href="https://www.welivesecurity.com/2017/07/04/analysis-of-telebots-cunning-backdoor/" target="_blank" rel="noopener">дає WeLiveSecurity.</a> У їхній публікації йдеться, що і Департамент кіберполіції України, і компанія ESET та низка інших <a href="https://www.facebook.com/cyberpoliceua/posts/536947343096100" target="_blank" rel="noopener noreferrer">підтвердили</a> зараження скриптом DiskCoder.C саме через бухгалтерське програмне забезпечення українського розробника, в один із модулів якого було вбудовано бекдор для несанкціонованого доступу. За твердженням фахівців WeLiveSecurity, зробити це без доступу до вихідного коду програми практично неможливо. Тому не виключено, що хакера слід шукати в оточенні тих, хто пов&#8217;язаний із компанією-розробником.</p><p class="wls-paragraph">Модуль для бекдора містився у файлі ZvitPublishedObjects.dll, написаному на фреймворку .NET. Файл розміром у 5 МБ мав як легальний код від розробника, так і фальшивий від хакерів. У підсумку він весь завантажувався на комп&#8217;ютери жертв і починав атаку. Дослідники виявили, що процес зараження відбувався у декілька етапів:</p><ul><li>версія 01.175-10.01.176 була випущена та інстальована на комп&#8217;ютери 14 квітня 2017 року (підготовча фаза атаки);</li><li>версія 01.180-10.01.181 вийшла 15 травня 2017 року (тут починаються вже перші випадки зараження);</li><li>версія 01.188-10.01.189 побачила світ 22 червня 2017-го (на цій стадії за 5 днів відбувається масований запуск бекдору).</li></ul><h4><strong>Що ще варто знати про механіку зараження</strong></h4><p class="wls-paragraph">Фахівці вказують на ще одну цікаву деталь.  4 оновлення програми M.E.Doc між 24 квітня та 10 травня 2017 року та 7 оновлень між 17 травня і аж до 21 червня 2017 року не містять переписаного модулю із бекдором. Хакери контролювали рівень зараженості версій і діяли поступову, вочевидь, намагаючись якомога довше перебувати «в тіні» та здійснити атаку саме у заключній частині звітного періоду для податкової системи. Чітке спрямування атаки на українські підприємства, як вже було зазначено раніше, випливає із використання коду ЄДРПОУ як одного із ключових параметрів для збирання даних про компанії, які використовують (або не використовують) заражені комп&#8217;ютери. В інших країнах процедура ідентифікації підприємців та компаній відбувається за іншими параметрами. Фахівці визначають Petya-епідемію не просто як атаку хакерів чи поширення ransomware-програми, а як елемент гібридного протистояння, що включає кіберсаботаж та кібершпіонаж.</p><h4><strong>Як можна визначити зараженість жорсткого диску</strong></h4><p>Основними індикаторами того, що на жорсткому диску вже побував Petya, є:</p><ul><li class="wls-paragraph"><strong>ESET знаходить файли з такими шляхами / іменами: </strong>MSIL/TeleDoor.A</li><li class="wls-paragraph"><strong>Є підключення до такого серверу: </strong>upd.me-doc.com[.]ua</li><li class="wls-paragraph"><strong>Хеші SHA-1 мають значення:</strong></p><ul><li class="wls-paragraph">7B051E7E7A82F07873FA360958ACC6492E4385DD</li><li class="wls-paragraph">7F3B1C56C180369AE7891483675BEC61F3182F27</li><li class="wls-paragraph">3567434E2E49358E8210674641A20B147E0BD23C</li></ul></li></ul><h4><strong>Що робити далі</strong></h4><p>Представники Департаменту кіберполіції наполегливо рекомендували усім користувачам M.E.Doc поки що не використовувати програму, відключити ПК від мережі, а також змінити свої паролі та електронні цифрові підписи. Хакерський код було знайдено на одному із персональних комп&#8217;ютерів компанії-розробника цього ПЗ — ТОВ «Інтелект-Сервіс».</p><p>В департаменті на час слідчих дій <a href="https://tsn.ua/ukrayina/kiberpoliciya-napoleglivo-zaklikala-koristuvachiv-m-e-doc-vismiknuti-shnur-yihnih-pk-956330.html" target="_blank" rel="noopener">просять</a> дотримуватися заходів безпеки, оскільки облікові записи користувачів могло бути скомпроментовано. У такий спосіб хакери змогли отримати повний доступ до Мережі та вивести з ладу мережеве обладнання.</p><h4><strong>Як відновити доступ до чатково заражених комп&#8217;ютерів</strong></h4><p>Найбільш повну інструкцію щодо відновлення доступу до частково заражених комп&#8217;ютерів опублікував Департамент кіберполіції Національної поліції України, радимо <a href="https://cyberpolice.gov.ua/article/rekomendacziyi-shhodo-variantiv-vidnovlennya-dostupu-do-danyx-na-systemi-yaka-bula-urazhena-modyfikovanoyu-troyanskoyu-programoyu-petya-1649/" target="_blank" rel="noopener">скористатися нею</a>. У випадку, якщо ваш ПК вже «зашифрувало», розблокування диску поки що не є можливим.</p><h4><strong>На які 7 важливих моментів варто зважити керівникам компаній</strong></h4><ul><li>Інвестувати кошти в <strong>перехід ваших організацій, компаній та офісів на Linux / *nix / macOS</strong> як альтернативи Windows.</li><li><strong>Провести тренінги / курси із грамотності щодо кібербезпеки у вашій компанії. </strong>Не пошкодувати часу, грошей та ресурсів на те, щоби навчити працівників не встановлювати та не оновлювати додатки сумнівного походження, не розпаковувати .exe-архіви від невідомих авторів, не користуватися локальними клієнтами для перевірки та завантаження пошти.</li><li><strong>Розвести в окремі мережі</strong> зв&#8217;язку платіжних терміналів, банкоматів, внутрішньокорпоративні мережі та загальнодоступну мережу. Банки та торгівельні заклади, де все «висіло» на одній мережі і на одних і тих же серверах, автоматично «упіймали» вірус протягом кількох хвилин на всю мережу (про «банкомати на Windows» взагалі питання риторичне).</li><li><strong>Перейти на «хмарні» сервіси</strong> для обліку, <a href="/2017/05/30/unitybase-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">бухгалтерської звітності<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/13064719_912174602225311_1633606893756040389_o-300x200.jpg" />10 фактів про UnityBase — український продукт, що може замінити «1C»</span></a>, проведення банківських та інших фінансових операцій, а також <a href="/2017/06/02/apex-case/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">управлінського обліку<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/beard-2286440_1280-300x200.jpg" />Без санкцій — чи вдасться Oracle Apex замінити «1C»</span></a> в компаніях. Цим ви не лише закриєте питання захисту від вірусних загроз, але й знімете ризики, пов&#8217;язані із економічними санкціями.</li><li>Визнати той факт, що <strong>відсутність грамотної побудови кіберзахисту в компанії автоматично ставить під сумнів її конкурентноздатність та економічні перспективи</strong> — а не лише файли чи документи на окремих комп&#8217;ютерах.  «Ощадбанк» 4 дні не міг відновити нормальну роботу відділень, в той час як «Приватбанк» продовжував працювати, бо мав мережу банкоматів та терміналів на основі інших розробок, не пов&#8217;язаних із Windows.</li><li><strong>Мислити глобально, а діяти локально.</strong> Наслідки бездіяльності чи недбалості на рівні локальних компаній відобразилися в кінцевому підсумку на стабільності та ефективності роботи на міжнародному рівні. Тому говорити про безпеку окремих брендів чи установ недоречно. Варто будувати IT-архітектуру таким чином, щоби питання захисту та безпеки було колективним, а не індивідуальним.</li><li>В країні <strong>триває війна, і вона може мати форму не лише боїв на передовій</strong>, терактів в тилу чи інформаційного протистояння в інтернеті. Кіберзлочини та атаки — така ж складова війни, як і снаряди, танки, агітаційні матеріали чи пропаганда від супротивника. Не враховувати цей чинник у повсякденній роботі компанії означає наражати на небезпеку і свій бізнес, і своїх співробітників.</li></ul>

Українська та світова наука, нові гаджети, дослідження на межі прогресу, Обговорюємо тренди, розбираємося у наукових відкриттях та пояснюємо простими словами, а також разом з вами прогнозуємо майбутнє. Рубрика, у якій нас цікавить усе: від tech-стартапів до науковців-експериментаторів.

Техно

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Другий тиждень в Україні триває складна ситуація із банківськими, державними та фінансовими установами — доступ до тисяч робочих комп'ютерів на Windows заблокувало вірусне програмне забезпечення, котре цілком шифрує можливості відновлення даних, позбавляючи користувачів цінної інформації. Представники силових структур та експерти з кібербезпеки зходяться в одному: метою зловмисників не було особисте збагачення (як у випадку із <a href="https://nachasi.com/2017/05/14/fighting-wannacryptor/" target="_blank" rel="noopener">WannaCryptor</a>). Що відомо на цей момент і чого вчить нас ця ситуація?

<h4><strong>З чого все почалося</strong></h4>
У вівторок, 27 червня 2017 року, комп'ютерні мережі українського уряду, «Ощадбанку», «Укртелекому», десятка інших державних та приватних установ, кількох торгівельних мереж та магазинів атакував вірус-шифрувальник. Він блокував доступ до жорстких дисків і повністю зупиняв роботу як окремих комп'ютерів, так і цілих мереж. Атака поширювалася виключно на пристрої з ОС Windows різних версій. Linux, Unix-подібні системи та macOS / OS X від вторгнення не постраждали.

Протягом доби атака поширилася за межі України, добралася до США, кількох європейських та азійських країн, а також порушила цикл подання податкової звітності, а також реєстрації податкових накладних для підприємців за період між 1 та 15 червня. Від опису на екрані блокування вірус-вимагач дістав назву <a href="https://nachasi.com/2017/06/27/virus/" target="_blank" rel="noopener">Petya.A</a>, втім, згодом з'явилися і його модифікації.
<h4><strong>Що і як збирав вірус</strong></h4>
Зараження відбулося за допомогою бухгалтерської облікової програми M.E.Doc, хоча представники компанії-розробника перші декілька діб все заперечували. Головним чином вірус збирав дані про коди ЄДРПОУ. Вони використовуються для обліку фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб лише в Україні, що дає привід говорити про цілеспрямований характер зараження з метою дестабілізації ситуації саме в Україні. Також вірус збирав налаштування проксі-серверів та портів, логіни та паролі. Після цього шифрував диск та теоретично мав відновити доступ до файлів після сплати викупу. Хоча деякі жертви перерахували у біткоїнах за курсом близько $10 тис, жодних ключів розшифровки вони так і не отримали.
<h4><strong>Чи було це атакою заради викупу</strong></h4>
Ні, більшість експертів сходяться на тому, що Petya.A / Not.Petya та його підвиди, які поширилися протягом двох хвиль атаки, не мали на меті викуп за дешифрування даних. І хоча на Pastebin <a href="https://pastebin.com/xP3rpaWU" target="_blank" rel="noopener">з'явився</a> заклик обміняти 100 біткоїнів на дешифратор, фахівці із кібербезпеки <a href="https://motherboard.vice.com/en_us/article/8xagk4/hackers-connected-to-notpetya-ransomware-surface-online-empty-bitcoin-wallet" target="_blank" rel="noopener">твердять</a>: творці вірусу (або хтось, хто вдає, ніби є творцем Petya.A) просто «граються» із журналістами та постраждалими. Судячи з характеру зараження, атака готувалася в декілька етапів і мала на меті паралізувати роботу державних та комерційних установ в межах однієї країни та мережі «дочірніх» або «материнських» компаній, пов'язаних із Україною, а не збагатити окрему групу хакерів.
<h4><strong>Хто ж все-таки став джерелом зараження</strong></h4>
<p class="anotation">Після 4 днів заперечення своєї причетності українська компанія M.E.Doc, яка випускає програмне забезпечення для бухгалтерського обліку, підтвердила факт поширення ransomware-коду саме через їхній програмний продукт. Щоправда, представники компанії назвали цю ситуацію <a href="https://www.facebook.com/medoc.ua/posts/1908536359433942" target="_blank" rel="nofollow noopener noreferrer">наслідком втручання</a> хакерів (можливо, тих же, хто причетний до створення та запуску епідемії WannaCry). Найцікавіше те, що в M.E.Doc не могли з квітня не знати про те, що в їхньому коді є проблема. Як ви зможете побачити далі, зараження та втручання сталося не миттєво, а проходило у декілька етапів, розділених у часі.</p>

<h4><strong>Як відбувалося зараження</strong></h4>
<p class="wls-paragraph">Найбільш повну картину зараження <a href="https://www.welivesecurity.com/2017/07/04/analysis-of-telebots-cunning-backdoor/" target="_blank" rel="noopener">дає WeLiveSecurity.</a> У їхній публікації йдеться, що і Департамент кіберполіції України, і компанія ESET та низка інших <a href="https://www.facebook.com/cyberpoliceua/posts/536947343096100" target="_blank" rel="noopener noreferrer">підтвердили</a> зараження скриптом DiskCoder.C саме через бухгалтерське програмне забезпечення українського розробника, в один із модулів якого було вбудовано бекдор для несанкціонованого доступу. За твердженням фахівців WeLiveSecurity, зробити це без доступу до вихідного коду програми практично неможливо. Тому не виключено, що хакера слід шукати в оточенні тих, хто пов'язаний із компанією-розробником.</p>
<p class="wls-paragraph">Модуль для бекдора містився у файлі ZvitPublishedObjects.dll, написаному на фреймворку .NET. Файл розміром у 5 МБ мав як легальний код від розробника, так і фальшивий від хакерів. У підсумку він весь завантажувався на комп'ютери жертв і починав атаку. Дослідники виявили, що процес зараження відбувався у декілька етапів:</p>

<ul>
 	<li>версія 01.175-10.01.176 була випущена та інстальована на комп'ютери 14 квітня 2017 року (підготовча фаза атаки);</li>
 	<li>версія 01.180-10.01.181 вийшла 15 травня 2017 року (тут починаються вже перші випадки зараження);</li>
 	<li>версія 01.188-10.01.189 побачила світ 22 червня 2017-го (на цій стадії за 5 днів відбувається масований запуск бекдору).</li>
</ul>
<h4><strong>Що ще варто знати про механіку зараження</strong></h4>
<p class="wls-paragraph">Фахівці вказують на ще одну цікаву деталь.  4 оновлення програми M.E.Doc між 24 квітня та 10 травня 2017 року та 7 оновлень між 17 травня і аж до 21 червня 2017 року не містять переписаного модулю із бекдором. Хакери контролювали рівень зараженості версій і діяли поступову, вочевидь, намагаючись якомога довше перебувати «в тіні» та здійснити атаку саме у заключній частині звітного періоду для податкової системи. Чітке спрямування атаки на українські підприємства, як вже було зазначено раніше, випливає із використання коду ЄДРПОУ як одного із ключових параметрів для збирання даних про компанії, які використовують (або не використовують) заражені комп'ютери. В інших країнах процедура ідентифікації підприємців та компаній відбувається за іншими параметрами. Фахівці визначають Petya-епідемію не просто як атаку хакерів чи поширення ransomware-програми, а як елемент гібридного протистояння, що включає кіберсаботаж та кібершпіонаж.</p>

<h4><strong>Як можна визначити зараженість жорсткого диску</strong></h4>
Основними індикаторами того, що на жорсткому диску вже побував Petya, є:
<ul>
 	<li class="wls-paragraph"><strong>ESET знаходить файли з такими шляхами / іменами: </strong>MSIL/TeleDoor.A</li>
 	<li class="wls-paragraph"><strong>Є підключення до такого серверу: </strong>upd.me-doc.com[.]ua</li>
 	<li class="wls-paragraph"><strong>Хеші SHA-1 мають значення:</strong>
<ul>
 	<li class="wls-paragraph">7B051E7E7A82F07873FA360958ACC6492E4385DD</li>
 	<li class="wls-paragraph">7F3B1C56C180369AE7891483675BEC61F3182F27</li>
 	<li class="wls-paragraph">3567434E2E49358E8210674641A20B147E0BD23C</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4><strong>Що робити далі</strong></h4>
Представники Департаменту кіберполіції наполегливо рекомендували усім користувачам M.E.Doc поки що не використовувати програму, відключити ПК від мережі, а також змінити свої паролі та електронні цифрові підписи. Хакерський код було знайдено на одному із персональних комп'ютерів компанії-розробника цього ПЗ — ТОВ «Інтелект-Сервіс».

В департаменті на час слідчих дій <a href="https://tsn.ua/ukrayina/kiberpoliciya-napoleglivo-zaklikala-koristuvachiv-m-e-doc-vismiknuti-shnur-yihnih-pk-956330.html" target="_blank" rel="noopener">просять</a> дотримуватися заходів безпеки, оскільки облікові записи користувачів могло бути скомпроментовано. У такий спосіб хакери змогли отримати повний доступ до Мережі та вивести з ладу мережеве обладнання.
<h4><strong>Як відновити доступ до чатково заражених комп'ютерів</strong></h4>
Найбільш повну інструкцію щодо відновлення доступу до частково заражених комп'ютерів опублікував Департамент кіберполіції Національної поліції України, радимо <a href="https://cyberpolice.gov.ua/article/rekomendacziyi-shhodo-variantiv-vidnovlennya-dostupu-do-danyx-na-systemi-yaka-bula-urazhena-modyfikovanoyu-troyanskoyu-programoyu-petya-1649/" target="_blank" rel="noopener">скористатися нею</a>. У випадку, якщо ваш ПК вже «зашифрувало», розблокування диску поки що не є можливим.
<h4><strong>На які 7 важливих моментів варто зважити керівникам компаній</strong></h4>
<ul>
 	<li>Інвестувати кошти в <strong>перехід ваших організацій, компаній та офісів на Linux / *nix / macOS</strong> як альтернативи Windows.</li>
 	<li><strong>Провести тренінги / курси із грамотності щодо кібербезпеки у вашій компанії. </strong>Не пошкодувати часу, грошей та ресурсів на те, щоби навчити працівників не встановлювати та не оновлювати додатки сумнівного походження, не розпаковувати .exe-архіви від невідомих авторів, не користуватися локальними клієнтами для перевірки та завантаження пошти.</li>
 	<li><strong>Розвести в окремі мережі</strong> зв'язку платіжних терміналів, банкоматів, внутрішньокорпоративні мережі та загальнодоступну мережу. Банки та торгівельні заклади, де все «висіло» на одній мережі і на одних і тих же серверах, автоматично «упіймали» вірус протягом кількох хвилин на всю мережу (про «банкомати на Windows» взагалі питання риторичне).</li>
 	<li><strong>Перейти на «хмарні» сервіси</strong> для обліку, <a href="https://nachasi.com/2017/05/30/unitybase-faq/" target="_blank" rel="noopener">бухгалтерської звітності</a>, проведення банківських та інших фінансових операцій, а також <a href="https://nachasi.com/2017/06/02/apex-case/" target="_blank" rel="noopener">управлінського обліку</a> в компаніях. Цим ви не лише закриєте питання захисту від вірусних загроз, але й знімете ризики, пов'язані із економічними санкціями.</li>
 	<li>Визнати той факт, що <strong>відсутність грамотної побудови кіберзахисту в компанії автоматично ставить під сумнів її конкурентноздатність та економічні перспективи</strong> — а не лише файли чи документи на окремих комп'ютерах.  «Ощадбанк» 4 дні не міг відновити нормальну роботу відділень, в той час як «Приватбанк» продовжував працювати, бо мав мережу банкоматів та терміналів на основі інших розробок, не пов'язаних із Windows.</li>
 	<li><strong>Мислити глобально, а діяти локально.</strong> Наслідки бездіяльності чи недбалості на рівні локальних компаній відобразилися в кінцевому підсумку на стабільності та ефективності роботи на міжнародному рівні. Тому говорити про безпеку окремих брендів чи установ недоречно. Варто будувати IT-архітектуру таким чином, щоби питання захисту та безпеки було колективним, а не індивідуальним.</li>
 	<li>В країні <strong>триває війна, і вона може мати форму не лише боїв на передовій</strong>, терактів в тилу чи інформаційного протистояння в інтернеті. Кіберзлочини та атаки — така ж складова війни, як і снаряди, танки, агітаційні матеріали чи пропаганда від супротивника. Не враховувати цей чинник у повсякденній роботі компанії означає наражати на небезпеку і свій бізнес, і своїх співробітників.</li>
</ul>

<h4><strong>З чого все почалося</strong></h4><p>У вівторок, 27 червня 2017 року, комп&#8217;ютерні мережі українського уряду, «Ощадбанку», «Укртелекому», десятка інших державних та приватних установ, кількох торгівельних мереж та магазинів атакував вірус-шифрувальник. Він блокував доступ до жорстких дисків і повністю зупиняв роботу як окремих комп&#8217;ютерів, так і цілих мереж. Атака поширювалася виключно на пристрої з ОС Windows різних версій. Linux, Unix-подібні системи та macOS / OS X від вторгнення не постраждали.</p><p>Протягом доби атака поширилася за межі України, добралася до США, кількох європейських та азійських країн, а також порушила цикл подання податкової звітності, а також реєстрації податкових накладних для підприємців за період між 1 та 15 червня. Від опису на екрані блокування вірус-вимагач дістав назву <a href="/2017/06/27/virus/" target="_blank" rel="noopener">Petya.A</a>, втім, згодом з&#8217;явилися і його модифікації.</p><h4><strong>Що і як збирав вірус</strong></h4><p>Зараження відбулося за допомогою бухгалтерської облікової програми M.E.Doc, хоча представники компанії-розробника перші декілька діб все заперечували. Головним чином вірус збирав дані про коди ЄДРПОУ. Вони використовуються для обліку фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб лише в Україні, що дає привід говорити про цілеспрямований характер зараження з метою дестабілізації ситуації саме в Україні. Також вірус збирав налаштування проксі-серверів та портів, логіни та паролі. Після цього шифрував диск та теоретично мав відновити доступ до файлів після сплати викупу. Хоча деякі жертви перерахували у біткоїнах за курсом близько $10 тис, жодних ключів розшифровки вони так і не отримали.</p><h4><strong>Чи було це атакою заради викупу</strong></h4><p>Ні, більшість експертів сходяться на тому, що Petya.A / Not.Petya та його підвиди, які поширилися протягом двох хвиль атаки, не мали на меті викуп за дешифрування даних. І хоча на Pastebin <a href="https://pastebin.com/xP3rpaWU" target="_blank" rel="noopener">з&#8217;явився</a> заклик обміняти 100 біткоїнів на дешифратор, фахівці із кібербезпеки <a href="https://motherboard.vice.com/en_us/article/8xagk4/hackers-connected-to-notpetya-ransomware-surface-online-empty-bitcoin-wallet" target="_blank" rel="noopener">твердять</a>: творці вірусу (або хтось, хто вдає, ніби є творцем Petya.A) просто «граються» із журналістами та постраждалими. Судячи з характеру зараження, атака готувалася в декілька етапів і мала на меті паралізувати роботу державних та комерційних установ в межах однієї країни та мережі «дочірніх» або «материнських» компаній, пов&#8217;язаних із Україною, а не збагатити окрему групу хакерів.</p><h4><strong>Хто ж все-таки став джерелом зараження</strong></h4><p class="anotation">Після 4 днів заперечення своєї причетності українська компанія M.E.Doc, яка випускає програмне забезпечення для бухгалтерського обліку, підтвердила факт поширення ransomware-коду саме через їхній програмний продукт. Щоправда, представники компанії назвали цю ситуацію <a href="https://www.facebook.com/medoc.ua/posts/1908536359433942" target="_blank" rel="nofollow noopener noreferrer">наслідком втручання</a> хакерів (можливо, тих же, хто причетний до створення та запуску епідемії WannaCry). Найцікавіше те, що в M.E.Doc не могли з квітня не знати про те, що в їхньому коді є проблема. Як ви зможете побачити далі, зараження та втручання сталося не миттєво, а проходило у декілька етапів, розділених у часі.</p><h4><strong>Як відбувалося зараження</strong></h4><p class="wls-paragraph">Найбільш повну картину зараження <a href="https://www.welivesecurity.com/2017/07/04/analysis-of-telebots-cunning-backdoor/" target="_blank" rel="noopener">дає WeLiveSecurity.</a> У їхній публікації йдеться, що і Департамент кіберполіції України, і компанія ESET та низка інших <a href="https://www.facebook.com/cyberpoliceua/posts/536947343096100" target="_blank" rel="noopener noreferrer">підтвердили</a> зараження скриптом DiskCoder.C саме через бухгалтерське програмне забезпечення українського розробника, в один із модулів якого було вбудовано бекдор для несанкціонованого доступу. За твердженням фахівців WeLiveSecurity, зробити це без доступу до вихідного коду програми практично неможливо. Тому не виключено, що хакера слід шукати в оточенні тих, хто пов&#8217;язаний із компанією-розробником.</p><p class="wls-paragraph">Модуль для бекдора містився у файлі ZvitPublishedObjects.dll, написаному на фреймворку .NET. Файл розміром у 5 МБ мав як легальний код від розробника, так і фальшивий від хакерів. У підсумку він весь завантажувався на комп&#8217;ютери жертв і починав атаку. Дослідники виявили, що процес зараження відбувався у декілька етапів:</p><ul><li>версія 01.175-10.01.176 була випущена та інстальована на комп&#8217;ютери 14 квітня 2017 року (підготовча фаза атаки);</li><li>версія 01.180-10.01.181 вийшла 15 травня 2017 року (тут починаються вже перші випадки зараження);</li><li>версія 01.188-10.01.189 побачила світ 22 червня 2017-го (на цій стадії за 5 днів відбувається масований запуск бекдору).</li></ul><h4><strong>Що ще варто знати про механіку зараження</strong></h4><p class="wls-paragraph">Фахівці вказують на ще одну цікаву деталь.  4 оновлення програми M.E.Doc між 24 квітня та 10 травня 2017 року та 7 оновлень між 17 травня і аж до 21 червня 2017 року не містять переписаного модулю із бекдором. Хакери контролювали рівень зараженості версій і діяли поступову, вочевидь, намагаючись якомога довше перебувати «в тіні» та здійснити атаку саме у заключній частині звітного періоду для податкової системи. Чітке спрямування атаки на українські підприємства, як вже було зазначено раніше, випливає із використання коду ЄДРПОУ як одного із ключових параметрів для збирання даних про компанії, які використовують (або не використовують) заражені комп&#8217;ютери. В інших країнах процедура ідентифікації підприємців та компаній відбувається за іншими параметрами. Фахівці визначають Petya-епідемію не просто як атаку хакерів чи поширення ransomware-програми, а як елемент гібридного протистояння, що включає кіберсаботаж та кібершпіонаж.</p><h4><strong>Як можна визначити зараженість жорсткого диску</strong></h4><p>Основними індикаторами того, що на жорсткому диску вже побував Petya, є:</p><ul><li class="wls-paragraph"><strong>ESET знаходить файли з такими шляхами / іменами: </strong>MSIL/TeleDoor.A</li><li class="wls-paragraph"><strong>Є підключення до такого серверу: </strong>upd.me-doc.com[.]ua</li><li class="wls-paragraph"><strong>Хеші SHA-1 мають значення:</strong><ul><li class="wls-paragraph">7B051E7E7A82F07873FA360958ACC6492E4385DD</li><li class="wls-paragraph">7F3B1C56C180369AE7891483675BEC61F3182F27</li><li class="wls-paragraph">3567434E2E49358E8210674641A20B147E0BD23C</li></ul></li></ul><h4><strong>Що робити далі</strong></h4><p>Представники Департаменту кіберполіції наполегливо рекомендували усім користувачам M.E.Doc поки що не використовувати програму, відключити ПК від мережі, а також змінити свої паролі та електронні цифрові підписи. Хакерський код було знайдено на одному із персональних комп&#8217;ютерів компанії-розробника цього ПЗ — ТОВ «Інтелект-Сервіс».</p><p>В департаменті на час слідчих дій <a href="https://tsn.ua/ukrayina/kiberpoliciya-napoleglivo-zaklikala-koristuvachiv-m-e-doc-vismiknuti-shnur-yihnih-pk-956330.html" target="_blank" rel="noopener">просять</a> дотримуватися заходів безпеки, оскільки облікові записи користувачів могло бути скомпроментовано. У такий спосіб хакери змогли отримати повний доступ до Мережі та вивести з ладу мережеве обладнання.</p><h4><strong>Як відновити доступ до чатково заражених комп&#8217;ютерів</strong></h4><p>Найбільш повну інструкцію щодо відновлення доступу до частково заражених комп&#8217;ютерів опублікував Департамент кіберполіції Національної поліції України, радимо <a href="https://cyberpolice.gov.ua/article/rekomendacziyi-shhodo-variantiv-vidnovlennya-dostupu-do-danyx-na-systemi-yaka-bula-urazhena-modyfikovanoyu-troyanskoyu-programoyu-petya-1649/" target="_blank" rel="noopener">скористатися нею</a>. У випадку, якщо ваш ПК вже «зашифрувало», розблокування диску поки що не є можливим.</p><h4><strong>На які 7 важливих моментів варто зважити керівникам компаній</strong></h4><ul><li>Інвестувати кошти в <strong>перехід ваших організацій, компаній та офісів на Linux / *nix / macOS</strong> як альтернативи Windows.</li><li><strong>Провести тренінги / курси із грамотності щодо кібербезпеки у вашій компанії. </strong>Не пошкодувати часу, грошей та ресурсів на те, щоби навчити працівників не встановлювати та не оновлювати додатки сумнівного походження, не розпаковувати .exe-архіви від невідомих авторів, не користуватися локальними клієнтами для перевірки та завантаження пошти.</li><li><strong>Розвести в окремі мережі</strong> зв&#8217;язку платіжних терміналів, банкоматів, внутрішньокорпоративні мережі та загальнодоступну мережу. Банки та торгівельні заклади, де все «висіло» на одній мережі і на одних і тих же серверах, автоматично «упіймали» вірус протягом кількох хвилин на всю мережу (про «банкомати на Windows» взагалі питання риторичне).</li><li><strong>Перейти на «хмарні» сервіси</strong> для обліку, <a href="/2017/05/30/unitybase-faq/" target="_blank" rel="noopener">бухгалтерської звітності</a>, проведення банківських та інших фінансових операцій, а також <a href="/2017/06/02/apex-case/" target="_blank" rel="noopener">управлінського обліку</a> в компаніях. Цим ви не лише закриєте питання захисту від вірусних загроз, але й знімете ризики, пов&#8217;язані із економічними санкціями.</li><li>Визнати той факт, що <strong>відсутність грамотної побудови кіберзахисту в компанії автоматично ставить під сумнів її конкурентноздатність та економічні перспективи</strong> — а не лише файли чи документи на окремих комп&#8217;ютерах.  «Ощадбанк» 4 дні не міг відновити нормальну роботу відділень, в той час як «Приватбанк» продовжував працювати, бо мав мережу банкоматів та терміналів на основі інших розробок, не пов&#8217;язаних із Windows.</li><li><strong>Мислити глобально, а діяти локально.</strong> Наслідки бездіяльності чи недбалості на рівні локальних компаній відобразилися в кінцевому підсумку на стабільності та ефективності роботи на міжнародному рівні. Тому говорити про безпеку окремих брендів чи установ недоречно. Варто будувати IT-архітектуру таким чином, щоби питання захисту та безпеки було колективним, а не індивідуальним.</li><li>В країні <strong>триває війна, і вона може мати форму не лише боїв на передовій</strong>, терактів в тилу чи інформаційного протистояння в інтернеті. Кіберзлочини та атаки — така ж складова війни, як і снаряди, танки, агітаційні матеріали чи пропаганда від супротивника. Не враховувати цей чинник у повсякденній роботі компанії означає наражати на небезпеку і свій бізнес, і своїх співробітників.</li></ul>

Petya, NotPetya та 7 головних висновків після найбільшої хакерської атаки

{:ua}Як масштабна хакерська атака вірусом Petya вплинула на Україну?{:}

Новини

До неприбуткової організації повинні увійти всі великі інфраструктурні компанії, які мають значний вплив на економіку країни. Про це заявив на прес-конференції глава компанії Всеволод Ковальчук

Також глава Укренерго зазначив, що уже в понеділок буде звертатися з такою ініціативою до Уряду. В рамках організації повинен буде аналізуватися досвід окремих компаній із захисту від кібернетичних та інших загроз.
<h4><strong>Обґрунтування щодо створення ради Укренерго</strong></h4>
За словами Ковальчука, така модель вже 15 років існує в США і довела свою ефективність. Важливо буде проаналізувати які дії сьогодні приймають для свого захисту українські та іноземні компанії, а також спільно виробити технічні рекомендації для підвищення безпеки інфраструктури та економіки в цілому.
<p style="text-align: left;">[blockquote_with_author content="Коли на початку 2000-х США стали жертвою перших серйозних кібератак, а також зазнали збитків від різних відключень через певних дій, вони створили асоціацію, яка зараз вже перетворилася в неприбуткову організацію. У неї входить більшість великих інфраструктурних компаній, діяльність яких впливає на економіку країни в цілому."]</p>
Як зазначив очільник Укренерго, такі неприбуткові організації не повинні обмежуватися лише заходами для протистояння кібератакам. Їх діяльність може бути корисна для підвищення рівня безпеки у всіх сферах.

<p>Також глава Укренерго зазначив, що уже в понеділок буде звертатися з такою ініціативою до Уряду. В рамках організації повинен буде аналізуватися досвід окремих компаній із захисту від кібернетичних та інших загроз.</p><h4><strong>Обґрунтування щодо створення ради Укренерго</strong></h4><p>За словами Ковальчука, така модель вже 15 років існує в США і довела свою ефективність. Важливо буде проаналізувати які дії сьогодні приймають для свого захисту українські та іноземні компанії, а також спільно виробити технічні рекомендації для підвищення безпеки інфраструктури та економіки в цілому.</p><p style="text-align: left;">	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Коли на початку 2000-х США стали жертвою перших серйозних кібератак, а також зазнали збитків від різних відключень через певних дій, вони створили асоціацію, яка зараз вже перетворилася в неприбуткову організацію. У неї входить більшість великих інфраструктурних компаній, діяльність яких впливає на економіку країни в цілому.</p>			</blockquote></p><p>Як зазначив очільник Укренерго, такі неприбуткові організації не повинні обмежуватися лише заходами для протистояння кібератакам. Їх діяльність може бути корисна для підвищення рівня безпеки у всіх сферах.</p>

Укренерго ініціює створення ради для захисту від кібератак

{:ua}Розроблені рекомендації повинні затверджуватися державними органами, як обов'язкові до виконання усіма відомствами та бізнесовими структурами. На часі дізнатися, що пропонує Укренерго{:}

Spinbackup — це платформа захисту даних нового покоління, яка повністю автоматизує захист даних, забезпечуючи щоденне резервне копіювання інформації з диску Google. її команда твердить, що знайшла спосіб зупинити <a href="https://nachasi.com/2017/06/27/virus/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Petya.A</a>

<p id="newsAnnotation">Американська компанія <a href="https://spinbackup.com/products/ransomware-protection/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">«Spinbackup»</a>, офіс якої розташований в Україні, знайшла спосіб захистити дані Google Drive від вірусів-здирників. Про це розробники повідомили на офіційному сайті компанії «Spinbackup».</p>

<h4><strong>Як функціонує програма для Google Drive</strong></h4>
Spinbackup захищає користувачів Google від злому облікового запису у випадках, коли пошту намагаються зламати кіберзлодії. Всі файли, які знаходяться на Google диску, користувачі можуть відновити за допомогою Ransomware Protection. В комп’ютерах, які працюють з G Suite, антивірусний сервіс відстежує атаки вірусів-здирників у хмарі Google диску. Після виявлення нападу Ransomware Protection блокує джерело вірусу та визначає кількість пошкоджених файлів. Згодом всі вражені документи відновлюються з останньої збереженої копії.

За словами розробників, сервіс Ransomware Protection відстежує роботу працівників, які зберігають корпоративні дані в Google хмарі. Зокрема, виробники обіцяють здійснювати контроль за тим, хто отримав доступ до корпоративних даних користувача та чи є ризики витоку інформації.

<p id="newsAnnotation">Американська компанія <a href="https://spinbackup.com/products/ransomware-protection/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">«Spinbackup»</a>, офіс якої розташований в Україні, знайшла спосіб захистити дані Google Drive від вірусів-здирників. Про це розробники повідомили на офіційному сайті компанії «Spinbackup».</p><h4><strong>Як функціонує програма для Google Drive</strong></h4><p>Spinbackup захищає користувачів Google від злому облікового запису у випадках, коли пошту намагаються зламати кіберзлодії. Всі файли, які знаходяться на Google диску, користувачі можуть відновити за допомогою Ransomware Protection. В комп’ютерах, які працюють з G Suite, антивірусний сервіс відстежує атаки вірусів-здирників у хмарі Google диску. Після виявлення нападу Ransomware Protection блокує джерело вірусу та визначає кількість пошкоджених файлів. Згодом всі вражені документи відновлюються з останньої збереженої копії.</p><p>За словами розробників, сервіс Ransomware Protection відстежує роботу працівників, які зберігають корпоративні дані в Google хмарі. Зокрема, виробники обіцяють здійснювати контроль за тим, хто отримав доступ до корпоративних даних користувача та чи є ризики витоку інформації.</p>

Google Drive від вірусів захистить нове рішення

{:ua}Як працює захист Google Drive та файлів у ньому від компанії з українським корінням? На часі дізнатися більше із нашого матеріалу про сервіс за посиланням{:}

Більше сотні фахівців та експертів світового рівня в галузі кібербезпеки і захисту інформації зібралися у столиці України, щоб обговорити нагальні ефективні способи і інструменти протистояння кіберзагрозам

14-15 червня у Києві проходить <a href="http://www.gcs17.com/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Global Cybersecurity Summit 2017</a> (#GCS17), який зібрав більше сотні фахівців та експертів світового рівня в галузі кібербезпеки і захисту інформації. Наразі опубліковано декілька тез сьогоднішніх спікерів саміту, тому пропонуємо вам з ними ознайомитися, щоб бути в курсі того, що відбувається на часі в кіберпросторі.
<h4><strong>Ентоні Блінкен — про ризики кіберзагроз для демократичного суспільства</strong></h4>
Екс-заступник Держсекретаря США занепокоєний втручанням в процес виборів Президента США. Він вважає, що це спроба нав’язати світу небезпечну думку про те, що демократичні інститути недосконалі. Подібні атаки — це удар не тільки по свободі слова, а й системам безпеки і зберігання даних.
[blockquote_with_author content="Це атака на наші цінності і спосіб життя, підвалини демократичного суспільства. Лише одна новина — дезінформація хакерів про те, щоб в результаті удару по Білому Дому постраждав Президент Обама — провалила фондовий ринок на $136 млрд."]
<img class="aligncenter wp-image-5680 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/19225939_1544821252216118_5312739198844934283_n.jpg" alt="" width="960" height="640" />
Блінкен переконаний, що наразі основне завдання — знайти ефективні способи і інструменти протистояння таким кіберзагрозам.
<h4><strong>Марі Йованович про українських кіберекспертів</strong></h4>
Посол США в Україні згадала, як у 2015 році українська енергетична система вперше піддалася кібератакам. Наші фахівці винесли з цього урок, а енергосистема змогла витримати і успішно «відбити» аналогічну атаку у 2016.

[blockquote_with_author content="США висловлюють вдячність українським експертам з кібербезпеки за можливість обміну інформацією про загрози, які допомогли Америці відбити аналогічні атаки вже проти наших державних і урядових установ."]

<img class="aligncenter wp-image-5681 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/19059885_1544808342217409_7097963006058465910_n.jpg" alt="" width="960" height="720" />
<h4><strong>Майкл Оуенс про методи кібератак</strong></h4>
Керівник Глобальної кіберпрограми в компанії EY (Ernst&amp;Young) переконаний, що кібербезпеці необхідний новий погляд і методи боротьби, адже соціотехніки змушують людей власноруч віддавати зловмисникам «ключ від квартири». І, що важливо, вони ніколи не залишають слідів свого перебування там.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/sCauoVsPpkE" width="853" height="480" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

Почути виступи інших спікерів можна за допомогою <a href="https://gcs17.com/ua/#video" target="_blank" rel="noopener noreferrer">онлайн-стріму</a>. Також за новинами проходження Global Cybersecurity Summit 2017 можна слідкувати на сторінці у <a href="https://www.facebook.com/GCS2017KYIV" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Facebook</a>.

<p>14-15 червня у Києві проходить <a href="http://www.gcs17.com/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Global Cybersecurity Summit 2017</a> (#GCS17), який зібрав більше сотні фахівців та експертів світового рівня в галузі кібербезпеки і захисту інформації. Наразі опубліковано декілька тез сьогоднішніх спікерів саміту, тому пропонуємо вам з ними ознайомитися, щоб бути в курсі того, що відбувається на часі в кіберпросторі.</p><h4><strong>Ентоні Блінкен — про ризики кіберзагроз для демократичного суспільства</strong></h4><p>Екс-заступник Держсекретаря США занепокоєний втручанням в процес виборів Президента США. Він вважає, що це спроба нав’язати світу небезпечну думку про те, що демократичні інститути недосконалі. Подібні атаки — це удар не тільки по свободі слова, а й системам безпеки і зберігання даних.<br />	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Це атака на наші цінності і спосіб життя, підвалини демократичного суспільства. Лише одна новина — дезінформація хакерів про те, щоб в результаті удару по Білому Дому постраждав Президент Обама — провалила фондовий ринок на $136 млрд.</p>			</blockquote><br /><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-5680 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/06/19225939_1544821252216118_5312739198844934283_n.jpg" alt="" width="960" height="640" srcset="/wp-content/uploads/2017/06/19225939_1544821252216118_5312739198844934283_n.jpg 960w, /wp-content/uploads/2017/06/19225939_1544821252216118_5312739198844934283_n-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/06/19225939_1544821252216118_5312739198844934283_n-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/06/19225939_1544821252216118_5312739198844934283_n-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/06/19225939_1544821252216118_5312739198844934283_n-600x400.jpg 600w" sizes="(max-width: 960px) 100vw, 960px" /><br />Блінкен переконаний, що наразі основне завдання — знайти ефективні способи і інструменти протистояння таким кіберзагрозам.</p><h4><strong>Марі Йованович про українських кіберекспертів</strong></h4><p>Посол США в Україні згадала, як у 2015 році українська енергетична система вперше піддалася кібератакам. Наші фахівці винесли з цього урок, а енергосистема змогла витримати і успішно «відбити» аналогічну атаку у 2016.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>США висловлюють вдячність українським експертам з кібербезпеки за можливість обміну інформацією про загрози, які допомогли Америці відбити аналогічні атаки вже проти наших державних і урядових установ.</p>			</blockquote><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-5681 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/06/19059885_1544808342217409_7097963006058465910_n.jpg" alt="" width="960" height="720" srcset="/wp-content/uploads/2017/06/19059885_1544808342217409_7097963006058465910_n.jpg 960w, /wp-content/uploads/2017/06/19059885_1544808342217409_7097963006058465910_n-300x225.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/06/19059885_1544808342217409_7097963006058465910_n-768x576.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/06/19059885_1544808342217409_7097963006058465910_n-650x488.jpg 650w" sizes="(max-width: 960px) 100vw, 960px" /></p><h4><strong>Майкл Оуенс про методи кібератак</strong></h4><p>Керівник Глобальної кіберпрограми в компанії EY (Ernst&amp;Young) переконаний, що кібербезпеці необхідний новий погляд і методи боротьби, адже соціотехніки змушують людей власноруч віддавати зловмисникам «ключ від квартири». І, що важливо, вони ніколи не залишають слідів свого перебування там.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/sCauoVsPpkE" width="853" height="480" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><p>Почути виступи інших спікерів можна за допомогою <a href="https://gcs17.com/ua/#video" target="_blank" rel="noopener noreferrer">онлайн-стріму</a>. Також за новинами проходження Global Cybersecurity Summit 2017 можна слідкувати на сторінці у <a href="https://www.facebook.com/GCS2017KYIV" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Facebook</a>.</p>

У столиці відбувся Global Cybersecurity Summit 2017

{:ua}Наразі опубліковано декілька тез спікерів саміту, тому пропонуємо вам з ними ознайомитися, щоб бути в курсі тем, які обговорювалися у столиці{:}

<p>Поява великої кількості хакерів та зловмисників, які оперують в інтернеті, створює попит на фахівців, котрі будуть їм протистояти. Проблема також і в тому, що подібних фахівців за окремою спеціальністю не готує переважна більшість українських вишів. Аби виправити це становище, потрібно запровадити навчання новому фаху в університетах із технічними спеціальностями. Саме тому Національне агентство забезпечення якості вищої освіти затвердило стандарт для спеціальності «Кібербезпека». Про це повідомили в прес-службі Міністерства освіти і науки України. На часі дізнатися більше про це.
</p>
<h4><strong>Коли можна буде вступати на спеціальність «Кібербезпека»</strong></h4>
Наразі підготовлено відповідний проект наказу затвердження стандарту спеціальності щодо кіберзахисту та вивчення його основ для отримання диплому бакалаврського рівня. Передбачається, що він буде введений в дію з 2017-2018 навчального року. За цією програмою студенти отримуватимуть кваліфікаційні дипломи встановленого державного зразка.

[blockquote_with_author name="Володимир Ковтунець" position="перший заступник міністра освіти і науки України" content="Затвердження нового стандарту дозволить нам готувати фахівців високого рівня, готових застосовувати отримані знання в реальних умовах і реагувати на виклики часу. Для цього також буде розроблена типова освітня програма"]

До речі, 14-15 червня у столичному КВЦ «Парковий» пройде всесвітній <a href="https://nachasi.com/2017/05/23/gcs17-kyyev/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">саміт кібербезпеки<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/hacker-1872291_960_720-300x200.jpg" />Київ прийме всесвітній саміт кібербезпеки та захисту інформації</span></a> та захисту інформації. Серед учасників заявлено більше сотні фахівців та експертів в даній галузі. Вони розкажуть про основні тренди, загрози та можливості захисту даних у сучасному IT-просторі.

<p>Поява великої кількості хакерів та зловмисників, які оперують в інтернеті, створює попит на фахівців, котрі будуть їм протистояти. Проблема також і в тому, що подібних фахівців за окремою спеціальністю не готує переважна більшість українських вишів. Аби виправити це становище, потрібно запровадити навчання новому фаху в університетах із технічними спеціальностями. Саме тому Національне агентство забезпечення якості вищої освіти затвердило стандарт для спеціальності «Кібербезпека». Про це повідомили в прес-службі Міністерства освіти і науки України. На часі дізнатися більше про це.</p><h4><strong>Коли можна буде вступати на спеціальність «Кібербезпека»</strong></h4><p>Наразі підготовлено відповідний проект наказу затвердження стандарту спеціальності щодо кіберзахисту та вивчення його основ для отримання диплому бакалаврського рівня. Передбачається, що він буде введений в дію з 2017-2018 навчального року. За цією програмою студенти отримуватимуть кваліфікаційні дипломи встановленого державного зразка.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Затвердження нового стандарту дозволить нам готувати фахівців високого рівня, готових застосовувати отримані знання в реальних умовах і реагувати на виклики часу. Для цього також буде розроблена типова освітня програма</p>					<cite>									<span><strong>Володимир Ковтунець,</strong></span> перший заступник міністра освіти і науки України							</cite>			</blockquote><p>До речі, 14-15 червня у столичному КВЦ «Парковий» пройде всесвітній <a href="/2017/05/23/gcs17-kyyev/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">саміт кібербезпеки<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/hacker-1872291_960_720-300x200.jpg" />Київ прийме всесвітній саміт кібербезпеки та захисту інформації</span></a> та захисту інформації. Серед учасників заявлено більше сотні фахівців та експертів в даній галузі. Вони розкажуть про основні тренди, загрози та можливості захисту даних у сучасному IT-просторі.</p>

Перший заступник Міністра освіти і науки України Володимир Ковтунець зазначив, що затвердження нового стандарту дозволить навчати фахівців високого рівня, готових застосовувати отримані знання в реальних умовах і реагувати на виклики часу

Поява великої кількості хакерів та зловмисників, які оперують в інтернеті, створює попит на фахівців, котрі будуть їм протистояти. Проблема також і в тому, що подібних фахівців за окремою спеціальністю не готує переважна більшість українських вишів. Аби виправити це становище, потрібно запровадити навчання новому фаху в університетах із технічними спеціальностями. Саме тому Національне агентство забезпечення якості вищої освіти затвердило стандарт для спеціальності «Кібербезпека». Про це повідомили в прес-службі Міністерства освіти і науки України. На часі дізнатися більше про це.
<h4><strong>Коли можна буде вступати на спеціальність «Кібербезпека»</strong></h4>
Наразі підготовлено відповідний проект наказу затвердження стандарту спеціальності щодо кіберзахисту та вивчення його основ для отримання диплому бакалаврського рівня. Передбачається, що він буде введений в дію з 2017-2018 навчального року. За цією програмою студенти отримуватимуть кваліфікаційні дипломи встановленого державного зразка.

[blockquote_with_author name="Володимир Ковтунець" position="перший заступник міністра освіти і науки України" content="Затвердження нового стандарту дозволить нам готувати фахівців високого рівня, готових застосовувати отримані знання в реальних умовах і реагувати на виклики часу. Для цього також буде розроблена типова освітня програма"]

До речі, 14-15 червня у столичному КВЦ «Парковий» пройде всесвітній <a href="https://nachasi.com/2017/05/23/gcs17-kyyev/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">саміт кібербезпеки</a> та захисту інформації. Серед учасників заявлено більше сотні фахівців та експертів в даній галузі. Вони розкажуть про основні тренди, загрози та можливості захисту даних у сучасному IT-просторі.

<p>Поява великої кількості хакерів та зловмисників, які оперують в інтернеті, створює попит на фахівців, котрі будуть їм протистояти. Проблема також і в тому, що подібних фахівців за окремою спеціальністю не готує переважна більшість українських вишів. Аби виправити це становище, потрібно запровадити навчання новому фаху в університетах із технічними спеціальностями. Саме тому Національне агентство забезпечення якості вищої освіти затвердило стандарт для спеціальності «Кібербезпека». Про це повідомили в прес-службі Міністерства освіти і науки України. На часі дізнатися більше про це.</p><h4><strong>Коли можна буде вступати на спеціальність «Кібербезпека»</strong></h4><p>Наразі підготовлено відповідний проект наказу затвердження стандарту спеціальності щодо кіберзахисту та вивчення його основ для отримання диплому бакалаврського рівня. Передбачається, що він буде введений в дію з 2017-2018 навчального року. За цією програмою студенти отримуватимуть кваліфікаційні дипломи встановленого державного зразка.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Затвердження нового стандарту дозволить нам готувати фахівців високого рівня, готових застосовувати отримані знання в реальних умовах і реагувати на виклики часу. Для цього також буде розроблена типова освітня програма</p>					<cite>									<span><strong>Володимир Ковтунець,</strong></span> перший заступник міністра освіти і науки України							</cite>			</blockquote><p>До речі, 14-15 червня у столичному КВЦ «Парковий» пройде всесвітній <a href="/2017/05/23/gcs17-kyyev/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">саміт кібербезпеки</a> та захисту інформації. Серед учасників заявлено більше сотні фахівців та експертів в даній галузі. Вони розкажуть про основні тренди, загрози та можливості захисту даних у сучасному IT-просторі.</p>

Із 2017 року українські виші почнуть готувати фахівців з кібербезпеки

{:ua}Наразі підготовлено відповідний проект наказу затвердження стандарту спеціальності «Кібербезпека» бакалаврського рівня{:}

Захід відбудеться 14-15 червня у КВЦ «Парковий». Серед учасників заявлено більше сотні фахівців та експертів  в галузі кібербезпеки і захисту інформації

14-15 червня у Києві пройде <a href="http://www.gcs17.com" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Global Cybersecurity Summit 2017</a> (#GCS17). Захід збере більше сотні фахівців та експертів світового рівня в галузі кібербезпеки і захисту інформації. Представників влади та бізнесу, некомерційних організацій і держустанов запрошують ознайомитися з передовими технологіями у цій галузі. На часі дізнатися, що за захід прийматиме Київ.


<h4><strong>Чому Україна обрана майданчиком для саміту</strong></h4>
Американське видання Daily Dot зазначає, що саміт проводитиметься у Києві, оскільки Україна кілька разів ставала об’єктом масштабних кібератак «східного сусіда». Також наша держава є донором талантів і технічних фахівців для США і всього світу. Саме тому українську столицю було обрано в якості місця для зустрічі топових спеціалістів із цих питань.
<h4><strong>Панельні дискусії Global Cybersecurity Summit 2017:</strong></h4>
<ul>
 	<li>Створення нового покоління кіберпрофесіоналів — як над цим працювати;</li>
 	<li>Новий світ у галузі IoT (інтернет речей) — які зміни треба запроваджувати;</li>
 	<li>Штучний інтелект і машинне навчання — як їх застосовувати;</li>
 	<li>Безпечне голосування: вибори в епоху цифрових технологій та електронна демократія і супутні сервіси;</li>
 	<li>Співпраця і взаємообмін інформацією про загрози між різними державами;</li>
 	<li>Зростаючі тренди в галузі автоматизації і безпеки додатків;</li>
 	<li>Від кіберосвіти до незалежних досліджень — про що варто знати науковцям, розробникам і простим громадянам;</li>
 	<li>Шифрування майбутнього — як захистити свої дані в епоху усіх перелічених вище сучасних технологій.</li>
</ul>
Місце проведення<strong> — </strong>КВЦ «Парковий» (Київ, Паркова дорога, 16а).

<p>14-15 червня у Києві пройде <a href="http://www.gcs17.com" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Global Cybersecurity Summit 2017</a> (#GCS17). Захід збере більше сотні фахівців та експертів світового рівня в галузі кібербезпеки і захисту інформації. Представників влади та бізнесу, некомерційних організацій і держустанов запрошують ознайомитися з передовими технологіями у цій галузі. На часі дізнатися, що за захід прийматиме Київ.</p><p></p><h4><strong>Чому Україна обрана майданчиком для саміту</strong></h4><p>Американське видання Daily Dot зазначає, що саміт проводитиметься у Києві, оскільки Україна кілька разів ставала об’єктом масштабних кібератак «східного сусіда». Також наша держава є донором талантів і технічних фахівців для США і всього світу. Саме тому українську столицю було обрано в якості місця для зустрічі топових спеціалістів із цих питань.</p><h4><strong>Панельні дискусії Global Cybersecurity Summit 2017:</strong></h4><ul><li>Створення нового покоління кіберпрофесіоналів — як над цим працювати;</li><li>Новий світ у галузі IoT (інтернет речей) — які зміни треба запроваджувати;</li><li>Штучний інтелект і машинне навчання — як їх застосовувати;</li><li>Безпечне голосування: вибори в епоху цифрових технологій та електронна демократія і супутні сервіси;</li><li>Співпраця і взаємообмін інформацією про загрози між різними державами;</li><li>Зростаючі тренди в галузі автоматизації і безпеки додатків;</li><li>Від кіберосвіти до незалежних досліджень — про що варто знати науковцям, розробникам і простим громадянам;</li><li>Шифрування майбутнього — як захистити свої дані в епоху усіх перелічених вище сучасних технологій.</li></ul><p>Місце проведення<strong> — </strong>КВЦ «Парковий» (Київ, Паркова дорога, 16а).</p>

Київ прийме всесвітній саміт кібербезпеки та захисту інформації

{:ua}Київ стане майданчиком проведення Global Cybersecurity Summit 2017{:}

#кібербезпека