Новини

Версія FEX.NET 2.0 запрацювала 26 березня. Після цього всі файли користувачів автоматично перенесли на нову версію та перестали працювати старі посилання.

&nbsp;

Український хмарний сервіс FEX.NET <a href="https://www.facebook.com/FEX.CLOUD/photos/a.183301765580649/407222563188567/?type=3&amp;theater" target="_blank" rel="noopener">випустив</a> велике оновлення, в рамках якого кардинально змінив принципи своєї роботи.

У компанії пояснили, що перехід на версію 2.0 був необхідний для того, щоб запустити на FEX.NET нові функції, які просили клієнти. Наразі ці функції в розробці, що конкретно це буде та терміни їх запуску не повідомляють.

Не всі користувачі зраділи оновленню: багато скаржаться на неробочі посилання та те, що оновлення випустили практично без попередження.

<img class="aligncenter wp-image-55456" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/03/1sEqrKhSHakj-zv9F07TwUQ.png" alt="" width="564" height="316" />

[color_title title="Які зміни?"]
<ul>
 	<li>У новій версії сайту більше немає «об'єктів». Сховище складається тільки з файлів і папок. Створювати папки можна в будь-якому місці сховища – як в кореневому розділі, так і в будь-якій інший папці. Сховище файлів користувача тепер повністю приватне. Для того щоб зробити файл або папку доступним публічно, необхідно натиснути кнопку «Поділитися файлом».</li>
 	<li>Робота посилань для передачі файлів повністю змінилася. У новій версії посилання складаються з літер і цифр і мають невелику кількість символів – / abcd123. Посилання генеруються тільки після натискання відповідної кнопки: «Поділитися файлом».</li>
 	<li>Нова версія як і раніше підтримує можливість поділитися файлами без реєстрації або входу в систему. Для цього потрібно перейти на сторінку fex.net/a або натиснути на кнопку «Передати файли» на титульній сторінці fex.net.</li>
 	<li>Посилання на тимчасову папку створюється тільки після того, як файли будуть завантажені. Після завантаження можна відредагувати файли, змінити назву тимчасової папки і керувати файлами та папками. Щоб поділитися тимчасовою папкою, потрібно скопіювати посилання, натиснувши «Отримати посилання».</li>
 	<li>Посилання, скопійовані з адресного рядка сайту, більше не ведуть на файли або папки. Поділитися файлами можна буде тільки по спеціальному посиланню.</li>
</ul>
<img class="aligncenter wp-image-55457" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/03/fex-net-predstavil-novye-tarify-na-10-gb-i-100-gb-oblachnogo-prostranstva-itc-ua.jpg" alt="" width="662" height="431" />
<h3><strong>Відгуки користувачів</strong></h3>
Після перенесення перестали працювати старі посилання зразка / 123456789012, за якими були доступні файли.

Користувачі відзначають, що інші компанії при переході на нову версію робили для старих архівів редирект на нові посилання, за якими користувачі могли отримати доступ до своїх файлів.

У компанії стверджують, що заздалегідь інформували користувачів про прийдешнє оновлення у всіх соціальних акаунтах компанії, а також в базі знань на сайті.

Також зник опис об'єктів, перестали працювати деякі функції, наприклад, обрані архіви і можливість попереднього перегляду відео. Ще користувачі скаржилися на проблеми із завантаженням файлів, а у деяких платних клієнтів пропав з доступу оплачений простір в хмарі.

Неприємності обіцяють виправити найближчим часом.

<p>Український хмарний сервіс FEX.NET <a href="https://www.facebook.com/FEX.CLOUD/photos/a.183301765580649/407222563188567/?type=3&amp;theater" target="_blank" rel="noopener">випустив</a> велике оновлення, в рамках якого кардинально змінив принципи своєї роботи.</p><p>У компанії пояснили, що перехід на версію 2.0 був необхідний для того, щоб запустити на FEX.NET нові функції, які просили клієнти. Наразі ці функції в розробці, що конкретно це буде та терміни їх запуску не повідомляють.</p><p>Не всі користувачі зраділи оновленню: багато скаржаться на неробочі посилання та те, що оновлення випустили практично без попередження.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-55456" src="/wp-content/uploads/2019/03/1sEqrKhSHakj-zv9F07TwUQ.png" alt="" width="564" height="316" srcset="/wp-content/uploads/2019/03/1sEqrKhSHakj-zv9F07TwUQ.png 1217w, /wp-content/uploads/2019/03/1sEqrKhSHakj-zv9F07TwUQ-300x168.png 300w, /wp-content/uploads/2019/03/1sEqrKhSHakj-zv9F07TwUQ-768x430.png 768w, /wp-content/uploads/2019/03/1sEqrKhSHakj-zv9F07TwUQ-1024x573.png 1024w, /wp-content/uploads/2019/03/1sEqrKhSHakj-zv9F07TwUQ-650x364.png 650w" sizes="(max-width: 564px) 100vw, 564px" /></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Які зміни?		</span>	</h3><ul><li>У новій версії сайту більше немає «об&#8217;єктів». Сховище складається тільки з файлів і папок. Створювати папки можна в будь-якому місці сховища – як в кореневому розділі, так і в будь-якій інший папці. Сховище файлів користувача тепер повністю приватне. Для того щоб зробити файл або папку доступним публічно, необхідно натиснути кнопку «Поділитися файлом».</li><li>Робота посилань для передачі файлів повністю змінилася. У новій версії посилання складаються з літер і цифр і мають невелику кількість символів – / abcd123. Посилання генеруються тільки після натискання відповідної кнопки: «Поділитися файлом».</li><li>Нова версія як і раніше підтримує можливість поділитися файлами без реєстрації або входу в систему. Для цього потрібно перейти на сторінку fex.net/a або натиснути на кнопку «Передати файли» на титульній сторінці fex.net.</li><li>Посилання на тимчасову папку створюється тільки після того, як файли будуть завантажені. Після завантаження можна відредагувати файли, змінити назву тимчасової папки і керувати файлами та папками. Щоб поділитися тимчасовою папкою, потрібно скопіювати посилання, натиснувши «Отримати посилання».</li><li>Посилання, скопійовані з адресного рядка сайту, більше не ведуть на файли або папки. Поділитися файлами можна буде тільки по спеціальному посиланню.</li></ul><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-55457" src="/wp-content/uploads/2019/03/fex-net-predstavil-novye-tarify-na-10-gb-i-100-gb-oblachnogo-prostranstva-itc-ua.jpg" alt="" width="662" height="431" srcset="/wp-content/uploads/2019/03/fex-net-predstavil-novye-tarify-na-10-gb-i-100-gb-oblachnogo-prostranstva-itc-ua.jpg 450w, /wp-content/uploads/2019/03/fex-net-predstavil-novye-tarify-na-10-gb-i-100-gb-oblachnogo-prostranstva-itc-ua-300x195.jpg 300w" sizes="(max-width: 662px) 100vw, 662px" /></p><h3><strong>Відгуки користувачів</strong></h3><p>Після перенесення перестали працювати старі посилання зразка / 123456789012, за якими були доступні файли.</p><p>Користувачі відзначають, що інші компанії при переході на нову версію робили для старих архівів редирект на нові посилання, за якими користувачі могли отримати доступ до своїх файлів.</p><p>У компанії стверджують, що заздалегідь інформували користувачів про прийдешнє оновлення у всіх соціальних акаунтах компанії, а також в базі знань на сайті.</p><p>Також зник опис об&#8217;єктів, перестали працювати деякі функції, наприклад, обрані архіви і можливість попереднього перегляду відео. Ще користувачі скаржилися на проблеми із завантаженням файлів, а у деяких платних клієнтів пропав з доступу оплачений простір в хмарі.</p><p>Неприємності обіцяють виправити найближчим часом.</p>

Український хмарний сервіс FEX.NET випустив оновлення

<span>У компанії відзначають, що всього за період роботи на сервіс було завантажено 500 млн файлів. Кількість щомісячних завантажених файлів користувачами зросла з квітня минулого року з 2,5 млн файлів до майже 80 станом на квітень цього року.</span>


<h4><strong>Що планують надалі робити у  FEX.NET</strong></h4>
<span>FEX.net — хмарний сервіс зберігання та передачі даних, він запустився на початку 2017 року, ним займається команда закритого файлообмінника EX.UA.</span>

<span>У компанії відзначають, що готові уніфікувати ціни на підписку для українських користувачів із загальносвітовими. За словами генерального директора FEX.NET Сергія Ковальчука, компанії вдалося продемонструвати швидке зростання ресурсу. Після цього вони побачили, що український ринок вже готовий до високих технологій.</span>

Зареєструвавши поштову скриньку від FEX.net, користувачі зможуть <a href="https://nachasi.com/2017/08/15/fex-net-poshta/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">отримати<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/email-1903444_1920-300x200.jpg" />FEX.net почав надавати 20 ГБ на власній пошті</span></a>:
<ul>
<li> 20 ГБ для листів і вкладень;</li>
 	<li>необмежений обсяг для пересилки файлів;</li>
 	<li>вбудоване онлайн-радіо;</li>
 	<li> доступні мобільні версії FEX.mail в Google Play і AppStore.</li>
</ul>
Сервіс дозволяє зберігати файли онлайн, але доступ до них можна отримати тільки знаючи ключ доступу у вигляді набору цифр. Перших 100 тис українських користувачів могли зберігати інформацію за $1/ТБ на місяць. Особисті файли в сховищі відтворюються в режимі оффлайн.

Додамо, що «1+1 медіа» <a href="https://nachasi.com/2018/03/02/zahyst-avtorskyh-prav/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">запускає<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/03/jason-strull-454157-unsplash-300x200.jpg" />«1+1 медіа» запускає систему для захисту авторських прав</span></a> систему для захисту авторських прав. Система для захисту авторських прав SUDUM була розроблена департаментом 1+1 Digital для захисту власного контенту медіахолдингу від піратів. Після першого року роботи системи, 1+1 медіа вдалося досягти 94% ефективності зачистки нелегального відео в інтернеті: було видалено 200 тис. копій, а прибуток, від збільшеного трафіку на онлайн-ресурсах групи, виріс на 40%.

<p><span>У компанії відзначають, що всього за період роботи на сервіс було завантажено 500 млн файлів. Кількість щомісячних завантажених файлів користувачами зросла з квітня минулого року з 2,5 млн файлів до майже 80 станом на квітень цього року.</span></p><p></p><h4><strong>Що планують надалі робити у  FEX.NET</strong></h4><p><span>FEX.net — хмарний сервіс зберігання та передачі даних, він запустився на початку 2017 року, ним займається команда закритого файлообмінника EX.UA.</span></p><p><span>У компанії відзначають, що готові уніфікувати ціни на підписку для українських користувачів із загальносвітовими. За словами генерального директора FEX.NET Сергія Ковальчука, компанії вдалося продемонструвати швидке зростання ресурсу. Після цього вони побачили, що український ринок вже готовий до високих технологій.</span></p><p>Зареєструвавши поштову скриньку від FEX.net, користувачі зможуть <a href="/2017/08/15/fex-net-poshta/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">отримати<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/email-1903444_1920-300x200.jpg" />FEX.net почав надавати 20 ГБ на власній пошті</span></a>:</p><ul><li> 20 ГБ для листів і вкладень;</li><li>необмежений обсяг для пересилки файлів;</li><li>вбудоване онлайн-радіо;</li><li> доступні мобільні версії FEX.mail в Google Play і AppStore.</li></ul><p>Сервіс дозволяє зберігати файли онлайн, але доступ до них можна отримати тільки знаючи ключ доступу у вигляді набору цифр. Перших 100 тис українських користувачів могли зберігати інформацію за $1/ТБ на місяць. Особисті файли в сховищі відтворюються в режимі оффлайн.</p><p>Додамо, що «1+1 медіа» <a href="/2018/03/02/zahyst-avtorskyh-prav/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">запускає<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/03/jason-strull-454157-unsplash-300x200.jpg" />«1+1 медіа» запускає систему для захисту авторських прав</span></a> систему для захисту авторських прав. Система для захисту авторських прав SUDUM була розроблена департаментом 1+1 Digital для захисту власного контенту медіахолдингу від піратів. Після першого року роботи системи, 1+1 медіа вдалося досягти 94% ефективності зачистки нелегального відео в інтернеті: було видалено 200 тис. копій, а прибуток, від збільшеного трафіку на онлайн-ресурсах групи, виріс на 40%.</p>

Кількість преміум-передплатників на сервісі зберігання і передачі даних FEX.NET досягла 100 тис осіб

<span>У компанії відзначають, що всього за період роботи на сервіс було завантажено 500 млн файлів. Кількість щомісячних завантажених файлів користувачами зросла з квітня минулого року з 2,5 млн файлів до майже 80 станом на квітень цього року.</span>


<h4><strong>Що планують надалі робити у  FEX.NET</strong></h4>
<span>FEX.net — хмарний сервіс зберігання та передачі даних, він запустився на початку 2017 року, ним займається команда закритого файлообмінника EX.UA.</span>

<span>У компанії відзначають, що готові уніфікувати ціни на підписку для українських користувачів із загальносвітовими. За словами генерального директора FEX.NET Сергія Ковальчука, компанії вдалося продемонструвати швидке зростання ресурсу. Після цього вони побачили, що український ринок вже готовий до високих технологій.</span>

Зареєструвавши поштову скриньку від FEX.net, користувачі зможуть <a href="https://nachasi.com/2017/08/15/fex-net-poshta/" target="_blank" rel="noopener">отримати</a>:
<ul>
 	<li> 20 ГБ для листів і вкладень;</li>
 	<li>необмежений обсяг для пересилки файлів;</li>
 	<li>вбудоване онлайн-радіо;</li>
 	<li> доступні мобільні версії FEX.mail в Google Play і AppStore.</li>
</ul>
Сервіс дозволяє зберігати файли онлайн, але доступ до них можна отримати тільки знаючи ключ доступу у вигляді набору цифр. Перших 100 тис українських користувачів могли зберігати інформацію за $1/ТБ на місяць. Особисті файли в сховищі відтворюються в режимі оффлайн.

Додамо, що «1+1 медіа» <a href="https://nachasi.com/2018/03/02/zahyst-avtorskyh-prav/" target="_blank" rel="noopener">запускає</a> систему для захисту авторських прав. Система для захисту авторських прав SUDUM була розроблена департаментом 1+1 Digital для захисту власного контенту медіахолдингу від піратів. Після першого року роботи системи, 1+1 медіа вдалося досягти 94% ефективності зачистки нелегального відео в інтернеті: було видалено 200 тис. копій, а прибуток, від збільшеного трафіку на онлайн-ресурсах групи, виріс на 40%.

<p><span>У компанії відзначають, що всього за період роботи на сервіс було завантажено 500 млн файлів. Кількість щомісячних завантажених файлів користувачами зросла з квітня минулого року з 2,5 млн файлів до майже 80 станом на квітень цього року.</span></p><p></p><h4><strong>Що планують надалі робити у  FEX.NET</strong></h4><p><span>FEX.net — хмарний сервіс зберігання та передачі даних, він запустився на початку 2017 року, ним займається команда закритого файлообмінника EX.UA.</span></p><p><span>У компанії відзначають, що готові уніфікувати ціни на підписку для українських користувачів із загальносвітовими. За словами генерального директора FEX.NET Сергія Ковальчука, компанії вдалося продемонструвати швидке зростання ресурсу. Після цього вони побачили, що український ринок вже готовий до високих технологій.</span></p><p>Зареєструвавши поштову скриньку від FEX.net, користувачі зможуть <a href="/2017/08/15/fex-net-poshta/" target="_blank" rel="noopener">отримати</a>:</p><ul><li> 20 ГБ для листів і вкладень;</li><li>необмежений обсяг для пересилки файлів;</li><li>вбудоване онлайн-радіо;</li><li> доступні мобільні версії FEX.mail в Google Play і AppStore.</li></ul><p>Сервіс дозволяє зберігати файли онлайн, але доступ до них можна отримати тільки знаючи ключ доступу у вигляді набору цифр. Перших 100 тис українських користувачів могли зберігати інформацію за $1/ТБ на місяць. Особисті файли в сховищі відтворюються в режимі оффлайн.</p><p>Додамо, що «1+1 медіа» <a href="/2018/03/02/zahyst-avtorskyh-prav/" target="_blank" rel="noopener">запускає</a> систему для захисту авторських прав. Система для захисту авторських прав SUDUM була розроблена департаментом 1+1 Digital для захисту власного контенту медіахолдингу від піратів. Після першого року роботи системи, 1+1 медіа вдалося досягти 94% ефективності зачистки нелегального відео в інтернеті: було видалено 200 тис. копій, а прибуток, від збільшеного трафіку на онлайн-ресурсах групи, виріс на 40%.</p>

Український файловий сервіс оприлюднив кількість платних підписників

<p>Бази даних, автоматизація продажів, безпека, IP-телефонія — це основні напрямки бізнесових «хмар». «Хмари», що розраховані на рядових користувачів, зазвичай, пов’язані з поштовими сервісами, зберіганням даних, освітою, офісом та іншим програмним забезпеченням.

У заключній статті з циклу про хмарні ресурси ми розглянемо найбільш цікаві механізми використання хмарних обчислень як у користувацькому, так і бізнес-сегменті.
</p>
<h4>[color_title title="Користувацький сегмент"]</h4>
<h4><strong>Освіта</strong></h4>
Хмарні технологіїї дозволяють вийти за рамки звичного розуміння навчального процесу. «Хмари» зробили необов’язковою фактичну присутність учня за місцем навчання і допомагають студенту долати географічні, технологічні та соціальні бар’єри.

Також застосування хмарних технологій може стати одним із способів вирішення проблеми захисту авторського права та інтелектуальної власності в бібліотеках. Технічно можливо зробити недоступним збереження вмісту екрану на носії або комп’ютері. Тобто ступінь захисту від несанкціонованого копіювання буде такою ж, як у друкарської книги.

Наразі хмарні ресурси використовують у освітніх установах. В основному вони працюють як <a href="https://nachasi.com/2017/10/02/cloud-servis/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">платформи<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/10/Depositphotos_39399799_l-2015-300x200.jpg" />Кожному своя «хмара» — якими бувають cloud-сервіси та яка між ними різниця</span></a> для спільної роботи, які дозволяють студентам заочної форми вирішити проблему взаємодії з викладацьким складом і зі студентським середовищем.
<h4><strong>Ігрові онлайн-сервіси</strong></h4>
[related_post id="15546"]

Щороку виходять все більш реалістичніші та технологічно складніші ігри. Це потребує постійного оновлення ґеймерського «заліза», що, як правило, досить дорого. Клауд-ґеймінг вирішує цю проблему, надаючи доступ до ігор на сервері компанії, а не на комп’ютері чи приставці гравця.

Ця система дозволяє не міняти «залізо» для нової гри і створює можливість доступу до ігор незалежно від розташування користувача та пристроїв, які використовує ґеймер. Усі обчислювальні операції обробляються віддаленим сервером, тому в ці ігри можна грати практично на будь-якій конфігурації комп'ютера.
<h4><strong>Персональна продуктивність</strong></h4>
Сучасні хмарні сервіси допомагають користувачам тримати власні справи під контролем, вести списки завдань, планувати встановлювати нагадування, створювати нотатки, текстові документи, презентації та ділитися ними з іншими.

Завдяки тому, що весь контент, файли та бази даних таких сервісів зберігаються у хмарі, користувачі можуть працювати одночасно на кількох девайсах та повністю відмовитися від паперових блокнотів, щоденників, календарів, органайзерів тощо.
<h4>[color_title title="Бізнес-сегмент"]</h4>
<h4><strong>Рітейл </strong></h4>
Рітейл акумулює великий обсяг даних. Це — інформація з касових чеків, дані карт лояльності, лічильники відвідувачів в магазинах, дані про наявність товару на складах і логістику. Для того, щоб цю інформацію обробляти, потрібен великий обсяг ресурсів. Одні компанії створюють власну інфраструктуру. Інші орендують обчислювальні потужності і обладнання. Природно, що оренда є економічно вигіднішим варіантом.

У торгівлі клауд-сервіси спрямовані на оптимізацію процесів та на зменшення витрат. Щоби товар в магазини приходив вчасно і в хорошому стані, є спеціалізовані інструменти, що спроектовані, виходячи з потреб і особливостей логістичних процесів. З їхньою допомогою обирають оптимальну схему перевезення, відстежують рух товару і коригують транспортний план, проводять облік усіх витрат, що виникають при наданні транспортних послуг. Завдяки повній автоматизації процесів у замовника є можливість детально відстежувати всі витрати.
<h4><strong>Управління персоналом</strong></h4>
[related_post id="14595"]

Технології управління персоналом є одним з найважливіших процесів в бізнесі. Хмарні ресурси, спрямовані на оптимізацію процесів усередині бізнесу, спрощують системи підбору персоналу, навчання і внутрішню комунікацію працівників.

В рамках бізнесу навчання персоналу є одним із пріоритетів компанії. Ідеальним варіантом навчання працівників є повна інтеграція процесу навчання в роботу. І саме хмарні технології Learning Management System — крім системи обліку, ведення каталогу курсу, проходження курсу навчання і обліку успішності, — сприяють налагодженню широкої мережі професійних контактів та ефективному обміну інформацією.

Система інформаційного та технологічного забезпечення управління персоналом, що заснована на певному наборі функцій, відходить у минуле. Впровадження нових хмарних інформаційних технологій в управлінні персоналом стає необхідним. Але хмарні технології стають простішими та доступнішими, і сама система управління персоналом має тенденцію «розчинятися» і ставати частиною системи управління організацією в цілому.
<h4><strong>Blockchain</strong></h4>
[related_post id="4223"]

Його називають «другим поколінням інтернету». Blockchain, якщо не вдаватися до технічних тонкощів, — це спосіб зберігання даних або цифровий реєстр транзакцій, угод, контрактів. Головною перевагою такого методу зберігання є те, що дані розподілені серед кількох сотень і навіть тисяч комп’ютерів у всьому світі.

Існують цікаві приклади використання цієї технології  для організації розподіленого хмарного сховища, що використовує місце на дисках учасників мережі. Деякі фахівці такі види хмарних обчислень називають «туманними» (адже інфраструктура не є в повному розумінні хмарної, бо дані розподілені по комп’ютерам користувачів).

У багатьох на дисках є вільний простір. Чому би не продавати його іншим учасникам мережі? Потенціал у ідеї великий: сукупний дисковий простір на комп’ютерах користувачів зараз набагато перевищує сукупний дисковий простір, доступний у хмарних сервісах.
<h4>[color_title title="Висновки"]</h4>
«Хмарні» технології стали невід’ємною частиною нашого життя. <strong>Переваги від впровадження клауд-технологій зрозумілі: </strong>
<ul>
<li>економія для споживачів,</li>
 	<li>боротьба з піратством для розробників,</li>
 	<li>мінімізація витрат в IT-сфері для бізнесу,</li>
 	<li>уніфікація мережевих стандартів для всіх користувачів.</li>
</ul>
Істотних недоліків фактично не існує. Розвиток технології набирає обертів, створюючи все більший інструментарій для роботи з усіма типами данних. Майбутнє — за мобільністю та простотою, тому <strong>перехід бізнесу та користувачів на хмарні технології є питанням сьогодення.</strong>

<p>Бази даних, автоматизація продажів, безпека, IP-телефонія — це основні напрямки бізнесових «хмар». «Хмари», що розраховані на рядових користувачів, зазвичай, пов’язані з поштовими сервісами, зберіганням даних, освітою, офісом та іншим програмним забезпеченням.</p><p>У заключній статті з циклу про хмарні ресурси ми розглянемо найбільш цікаві механізми використання хмарних обчислень як у користувацькому, так і бізнес-сегменті.</p><h4>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Користувацький сегмент		</span>	</h3></h4><h4><strong>Освіта</strong></h4><p>Хмарні технологіїї дозволяють вийти за рамки звичного розуміння навчального процесу. «Хмари» зробили необов’язковою фактичну присутність учня за місцем навчання і допомагають студенту долати географічні, технологічні та соціальні бар’єри.</p><p>Також застосування хмарних технологій може стати одним із способів вирішення проблеми захисту авторського права та інтелектуальної власності в бібліотеках. Технічно можливо зробити недоступним збереження вмісту екрану на носії або комп’ютері. Тобто ступінь захисту від несанкціонованого копіювання буде такою ж, як у друкарської книги.</p><p>Наразі хмарні ресурси використовують у освітніх установах. В основному вони працюють як <a href="/2017/10/02/cloud-servis/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">платформи<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/10/Depositphotos_39399799_l-2015-300x200.jpg" />Кожному своя «хмара» — якими бувають cloud-сервіси та яка між ними різниця</span></a> для спільної роботи, які дозволяють студентам заочної форми вирішити проблему взаємодії з викладацьким складом і зі студентським середовищем.</p><h4><strong>Ігрові онлайн-сервіси</strong></h4>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/tech/2017/10/02/cloud-servis/" class="link">Кожному своя «хмара» — якими бувають cloud-сервіси та яка між ними різниця</a>	</div><p>Щороку виходять все більш реалістичніші та технологічно складніші ігри. Це потребує постійного оновлення ґеймерського «заліза», що, як правило, досить дорого. Клауд-ґеймінг вирішує цю проблему, надаючи доступ до ігор на сервері компанії, а не на комп’ютері чи приставці гравця.</p><p>Ця система дозволяє не міняти «залізо» для нової гри і створює можливість доступу до ігор незалежно від розташування користувача та пристроїв, які використовує ґеймер. Усі обчислювальні операції обробляються віддаленим сервером, тому в ці ігри можна грати практично на будь-якій конфігурації комп&#8217;ютера.</p><h4><strong>Персональна продуктивність</strong></h4><p>Сучасні хмарні сервіси допомагають користувачам тримати власні справи під контролем, вести списки завдань, планувати встановлювати нагадування, створювати нотатки, текстові документи, презентації та ділитися ними з іншими.</p><p>Завдяки тому, що весь контент, файли та бази даних таких сервісів зберігаються у хмарі, користувачі можуть працювати одночасно на кількох девайсах та повністю відмовитися від паперових блокнотів, щоденників, календарів, органайзерів тощо.</p><h4>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Бізнес-сегмент		</span>	</h3></h4><h4><strong>Рітейл </strong></h4><p>Рітейл акумулює великий обсяг даних. Це — інформація з касових чеків, дані карт лояльності, лічильники відвідувачів в магазинах, дані про наявність товару на складах і логістику. Для того, щоб цю інформацію обробляти, потрібен великий обсяг ресурсів. Одні компанії створюють власну інфраструктуру. Інші орендують обчислювальні потужності і обладнання. Природно, що оренда є економічно вигіднішим варіантом.</p><p>У торгівлі клауд-сервіси спрямовані на оптимізацію процесів та на зменшення витрат. Щоби товар в магазини приходив вчасно і в хорошому стані, є спеціалізовані інструменти, що спроектовані, виходячи з потреб і особливостей логістичних процесів. З їхньою допомогою обирають оптимальну схему перевезення, відстежують рух товару і коригують транспортний план, проводять облік усіх витрат, що виникають при наданні транспортних послуг. Завдяки повній автоматизації процесів у замовника є можливість детально відстежувати всі витрати.</p><h4><strong>Управління персоналом</strong></h4>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/tech/2017/09/26/istoriya-hmarnyh-obchyslen/" class="link">Історія хмарних обчислень</a>	</div><p>Технології управління персоналом є одним з найважливіших процесів в бізнесі. Хмарні ресурси, спрямовані на оптимізацію процесів усередині бізнесу, спрощують системи підбору персоналу, навчання і внутрішню комунікацію працівників.</p><p>В рамках бізнесу навчання персоналу є одним із пріоритетів компанії. Ідеальним варіантом навчання працівників є повна інтеграція процесу навчання в роботу. І саме хмарні технології Learning Management System — крім системи обліку, ведення каталогу курсу, проходження курсу навчання і обліку успішності, — сприяють налагодженню широкої мережі професійних контактів та ефективному обміну інформацією.</p><p>Система інформаційного та технологічного забезпечення управління персоналом, що заснована на певному наборі функцій, відходить у минуле. Впровадження нових хмарних інформаційних технологій в управлінні персоналом стає необхідним. Але хмарні технології стають простішими та доступнішими, і сама система управління персоналом має тенденцію «розчинятися» і ставати частиною системи управління організацією в цілому.</p><h4><strong>Blockchain</strong></h4>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/crypto/2017/06/02/blockchain-faq/" class="link">Що таке blockchain і для чого він потрібен</a>	</div><p>Його називають «другим поколінням інтернету». Blockchain, якщо не вдаватися до технічних тонкощів, — це спосіб зберігання даних або цифровий реєстр транзакцій, угод, контрактів. Головною перевагою такого методу зберігання є те, що дані розподілені серед кількох сотень і навіть тисяч комп’ютерів у всьому світі.</p><p>Існують цікаві приклади використання цієї технології  для організації розподіленого хмарного сховища, що використовує місце на дисках учасників мережі. Деякі фахівці такі види хмарних обчислень називають «туманними» (адже інфраструктура не є в повному розумінні хмарної, бо дані розподілені по комп’ютерам користувачів).</p><p>У багатьох на дисках є вільний простір. Чому би не продавати його іншим учасникам мережі? Потенціал у ідеї великий: сукупний дисковий простір на комп’ютерах користувачів зараз набагато перевищує сукупний дисковий простір, доступний у хмарних сервісах.</p><h4>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Висновки		</span>	</h3></h4><p>«Хмарні» технології стали невід’ємною частиною нашого життя. <strong>Переваги від впровадження клауд-технологій зрозумілі: </strong></p><ul><li>економія для споживачів,</li><li>боротьба з піратством для розробників,</li><li>мінімізація витрат в IT-сфері для бізнесу,</li><li>уніфікація мережевих стандартів для всіх користувачів.</li></ul><p>Істотних недоліків фактично не існує. Розвиток технології набирає обертів, створюючи все більший інструментарій для роботи з усіма типами данних. Майбутнє — за мобільністю та простотою, тому <strong>перехід бізнесу та користувачів на хмарні технології є питанням сьогодення.</strong></p>

Ми створюємо корисні спецпроєкти за підтримки українських та світових брендів. Перевірте, наскільки ви фінансово грамотний, дізнайтеся секрети облаштування інтер’єру та знайдіть актуальну інформацію про вступ за кордон. Усе це з класним дизайном та версткою. Заповнюйте рекламний бриф або пишіть <a href="vlada@nachasi.com">на пошту</a> керівниці відділу спецпроєктів Владиславі Шевченко.

Спецпроєкти

Як ми наголошували у <a href="https://nachasi.com/2017/09/26/istoriya-hmarnyh-obchyslen/" target="_blank" rel="noopener">першій статті</a> з циклу, більшість користувачів хмарних технологій навіть і не здогадуються, що користуються ними. Перевіряючи електронну поштову скриньку чи працюючи онлайн із документами, ми не замислюємося над тим, як саме працюють ці технології. Це цілком природно, адже ніхто не роздумує, чому тече вода з крану чи як працює мобільний зв’язок

Бази даних, автоматизація продажів, безпека, IP-телефонія — це основні напрямки бізнесових «хмар». «Хмари», що розраховані на рядових користувачів, зазвичай, пов’язані з поштовими сервісами, зберіганням даних, освітою, офісом та іншим програмним забезпеченням.

У заключній статті з циклу про хмарні ресурси ми розглянемо найбільш цікаві механізми використання хмарних обчислень як у користувацькому, так і бізнес-сегменті.
<h4>[color_title title="Користувацький сегмент"]</h4>
<h4><strong>Освіта</strong></h4>
Хмарні технологіїї дозволяють вийти за рамки звичного розуміння навчального процесу. «Хмари» зробили необов’язковою фактичну присутність учня за місцем навчання і допомагають студенту долати географічні, технологічні та соціальні бар’єри.

Також застосування хмарних технологій може стати одним із способів вирішення проблеми захисту авторського права та інтелектуальної власності в бібліотеках. Технічно можливо зробити недоступним збереження вмісту екрану на носії або комп’ютері. Тобто ступінь захисту від несанкціонованого копіювання буде такою ж, як у друкарської книги.

Наразі хмарні ресурси використовують у освітніх установах. В основному вони працюють як <a href="https://nachasi.com/2017/10/02/cloud-servis/" target="_blank" rel="noopener">платформи</a> для спільної роботи, які дозволяють студентам заочної форми вирішити проблему взаємодії з викладацьким складом і зі студентським середовищем.
<h4><strong>Ігрові онлайн-сервіси</strong></h4>
[related_post id="15546"]

Щороку виходять все більш реалістичніші та технологічно складніші ігри. Це потребує постійного оновлення ґеймерського «заліза», що, як правило, досить дорого. Клауд-ґеймінг вирішує цю проблему, надаючи доступ до ігор на сервері компанії, а не на комп’ютері чи приставці гравця.

Ця система дозволяє не міняти «залізо» для нової гри і створює можливість доступу до ігор незалежно від розташування користувача та пристроїв, які використовує ґеймер. Усі обчислювальні операції обробляються віддаленим сервером, тому в ці ігри можна грати практично на будь-якій конфігурації комп'ютера.
<h4><strong>Персональна продуктивність</strong></h4>
Сучасні хмарні сервіси допомагають користувачам тримати власні справи під контролем, вести списки завдань, планувати встановлювати нагадування, створювати нотатки, текстові документи, презентації та ділитися ними з іншими.

Завдяки тому, що весь контент, файли та бази даних таких сервісів зберігаються у хмарі, користувачі можуть працювати одночасно на кількох девайсах та повністю відмовитися від паперових блокнотів, щоденників, календарів, органайзерів тощо.
<h4>[color_title title="Бізнес-сегмент"]</h4>
<h4><strong>Рітейл </strong></h4>
Рітейл акумулює великий обсяг даних. Це — інформація з касових чеків, дані карт лояльності, лічильники відвідувачів в магазинах, дані про наявність товару на складах і логістику. Для того, щоб цю інформацію обробляти, потрібен великий обсяг ресурсів. Одні компанії створюють власну інфраструктуру. Інші орендують обчислювальні потужності і обладнання. Природно, що оренда є економічно вигіднішим варіантом.

У торгівлі клауд-сервіси спрямовані на оптимізацію процесів та на зменшення витрат. Щоби товар в магазини приходив вчасно і в хорошому стані, є спеціалізовані інструменти, що спроектовані, виходячи з потреб і особливостей логістичних процесів. З їхньою допомогою обирають оптимальну схему перевезення, відстежують рух товару і коригують транспортний план, проводять облік усіх витрат, що виникають при наданні транспортних послуг. Завдяки повній автоматизації процесів у замовника є можливість детально відстежувати всі витрати.
<h4><strong>Управління персоналом</strong></h4>
[related_post id="14595"]

Технології управління персоналом є одним з найважливіших процесів в бізнесі. Хмарні ресурси, спрямовані на оптимізацію процесів усередині бізнесу, спрощують системи підбору персоналу, навчання і внутрішню комунікацію працівників.

В рамках бізнесу навчання персоналу є одним із пріоритетів компанії. Ідеальним варіантом навчання працівників є повна інтеграція процесу навчання в роботу. І саме хмарні технології Learning Management System — крім системи обліку, ведення каталогу курсу, проходження курсу навчання і обліку успішності, — сприяють налагодженню широкої мережі професійних контактів та ефективному обміну інформацією.

Система інформаційного та технологічного забезпечення управління персоналом, що заснована на певному наборі функцій, відходить у минуле. Впровадження нових хмарних інформаційних технологій в управлінні персоналом стає необхідним. Але хмарні технології стають простішими та доступнішими, і сама система управління персоналом має тенденцію «розчинятися» і ставати частиною системи управління організацією в цілому.
<h4><strong>Blockchain</strong></h4>
[related_post id="4223"]

Його називають «другим поколінням інтернету». Blockchain, якщо не вдаватися до технічних тонкощів, — це спосіб зберігання даних або цифровий реєстр транзакцій, угод, контрактів. Головною перевагою такого методу зберігання є те, що дані розподілені серед кількох сотень і навіть тисяч комп’ютерів у всьому світі.

Існують цікаві приклади використання цієї технології  для організації розподіленого хмарного сховища, що використовує місце на дисках учасників мережі. Деякі фахівці такі види хмарних обчислень називають «туманними» (адже інфраструктура не є в повному розумінні хмарної, бо дані розподілені по комп’ютерам користувачів).

У багатьох на дисках є вільний простір. Чому би не продавати його іншим учасникам мережі? Потенціал у ідеї великий: сукупний дисковий простір на комп’ютерах користувачів зараз набагато перевищує сукупний дисковий простір, доступний у хмарних сервісах.
<h4>[color_title title="Висновки"]</h4>
«Хмарні» технології стали невід’ємною частиною нашого життя. <strong>Переваги від впровадження клауд-технологій зрозумілі: </strong>
<ul>
 	<li>економія для споживачів,</li>
 	<li>боротьба з піратством для розробників,</li>
 	<li>мінімізація витрат в IT-сфері для бізнесу,</li>
 	<li>уніфікація мережевих стандартів для всіх користувачів.</li>
</ul>
Істотних недоліків фактично не існує. Розвиток технології набирає обертів, створюючи все більший інструментарій для роботи з усіма типами данних. Майбутнє — за мобільністю та простотою, тому <strong>перехід бізнесу та користувачів на хмарні технології є питанням сьогодення.</strong>

<p>Бази даних, автоматизація продажів, безпека, IP-телефонія — це основні напрямки бізнесових «хмар». «Хмари», що розраховані на рядових користувачів, зазвичай, пов’язані з поштовими сервісами, зберіганням даних, освітою, офісом та іншим програмним забезпеченням.</p><p>У заключній статті з циклу про хмарні ресурси ми розглянемо найбільш цікаві механізми використання хмарних обчислень як у користувацькому, так і бізнес-сегменті.</p><h4>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Користувацький сегмент		</span>	</h3></h4><h4><strong>Освіта</strong></h4><p>Хмарні технологіїї дозволяють вийти за рамки звичного розуміння навчального процесу. «Хмари» зробили необов’язковою фактичну присутність учня за місцем навчання і допомагають студенту долати географічні, технологічні та соціальні бар’єри.</p><p>Також застосування хмарних технологій може стати одним із способів вирішення проблеми захисту авторського права та інтелектуальної власності в бібліотеках. Технічно можливо зробити недоступним збереження вмісту екрану на носії або комп’ютері. Тобто ступінь захисту від несанкціонованого копіювання буде такою ж, як у друкарської книги.</p><p>Наразі хмарні ресурси використовують у освітніх установах. В основному вони працюють як <a href="/2017/10/02/cloud-servis/" target="_blank" rel="noopener">платформи</a> для спільної роботи, які дозволяють студентам заочної форми вирішити проблему взаємодії з викладацьким складом і зі студентським середовищем.</p><h4><strong>Ігрові онлайн-сервіси</strong></h4>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/tech/2017/10/02/cloud-servis/" class="link">Кожному своя «хмара» — якими бувають cloud-сервіси та яка між ними різниця</a>	</div><p>Щороку виходять все більш реалістичніші та технологічно складніші ігри. Це потребує постійного оновлення ґеймерського «заліза», що, як правило, досить дорого. Клауд-ґеймінг вирішує цю проблему, надаючи доступ до ігор на сервері компанії, а не на комп’ютері чи приставці гравця.</p><p>Ця система дозволяє не міняти «залізо» для нової гри і створює можливість доступу до ігор незалежно від розташування користувача та пристроїв, які використовує ґеймер. Усі обчислювальні операції обробляються віддаленим сервером, тому в ці ігри можна грати практично на будь-якій конфігурації комп&#8217;ютера.</p><h4><strong>Персональна продуктивність</strong></h4><p>Сучасні хмарні сервіси допомагають користувачам тримати власні справи під контролем, вести списки завдань, планувати встановлювати нагадування, створювати нотатки, текстові документи, презентації та ділитися ними з іншими.</p><p>Завдяки тому, що весь контент, файли та бази даних таких сервісів зберігаються у хмарі, користувачі можуть працювати одночасно на кількох девайсах та повністю відмовитися від паперових блокнотів, щоденників, календарів, органайзерів тощо.</p><h4>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Бізнес-сегмент		</span>	</h3></h4><h4><strong>Рітейл </strong></h4><p>Рітейл акумулює великий обсяг даних. Це — інформація з касових чеків, дані карт лояльності, лічильники відвідувачів в магазинах, дані про наявність товару на складах і логістику. Для того, щоб цю інформацію обробляти, потрібен великий обсяг ресурсів. Одні компанії створюють власну інфраструктуру. Інші орендують обчислювальні потужності і обладнання. Природно, що оренда є економічно вигіднішим варіантом.</p><p>У торгівлі клауд-сервіси спрямовані на оптимізацію процесів та на зменшення витрат. Щоби товар в магазини приходив вчасно і в хорошому стані, є спеціалізовані інструменти, що спроектовані, виходячи з потреб і особливостей логістичних процесів. З їхньою допомогою обирають оптимальну схему перевезення, відстежують рух товару і коригують транспортний план, проводять облік усіх витрат, що виникають при наданні транспортних послуг. Завдяки повній автоматизації процесів у замовника є можливість детально відстежувати всі витрати.</p><h4><strong>Управління персоналом</strong></h4>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/tech/2017/09/26/istoriya-hmarnyh-obchyslen/" class="link">Історія хмарних обчислень</a>	</div><p>Технології управління персоналом є одним з найважливіших процесів в бізнесі. Хмарні ресурси, спрямовані на оптимізацію процесів усередині бізнесу, спрощують системи підбору персоналу, навчання і внутрішню комунікацію працівників.</p><p>В рамках бізнесу навчання персоналу є одним із пріоритетів компанії. Ідеальним варіантом навчання працівників є повна інтеграція процесу навчання в роботу. І саме хмарні технології Learning Management System — крім системи обліку, ведення каталогу курсу, проходження курсу навчання і обліку успішності, — сприяють налагодженню широкої мережі професійних контактів та ефективному обміну інформацією.</p><p>Система інформаційного та технологічного забезпечення управління персоналом, що заснована на певному наборі функцій, відходить у минуле. Впровадження нових хмарних інформаційних технологій в управлінні персоналом стає необхідним. Але хмарні технології стають простішими та доступнішими, і сама система управління персоналом має тенденцію «розчинятися» і ставати частиною системи управління організацією в цілому.</p><h4><strong>Blockchain</strong></h4>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/crypto/2017/06/02/blockchain-faq/" class="link">Що таке blockchain і для чого він потрібен</a>	</div><p>Його називають «другим поколінням інтернету». Blockchain, якщо не вдаватися до технічних тонкощів, — це спосіб зберігання даних або цифровий реєстр транзакцій, угод, контрактів. Головною перевагою такого методу зберігання є те, що дані розподілені серед кількох сотень і навіть тисяч комп’ютерів у всьому світі.</p><p>Існують цікаві приклади використання цієї технології  для організації розподіленого хмарного сховища, що використовує місце на дисках учасників мережі. Деякі фахівці такі види хмарних обчислень називають «туманними» (адже інфраструктура не є в повному розумінні хмарної, бо дані розподілені по комп’ютерам користувачів).</p><p>У багатьох на дисках є вільний простір. Чому би не продавати його іншим учасникам мережі? Потенціал у ідеї великий: сукупний дисковий простір на комп’ютерах користувачів зараз набагато перевищує сукупний дисковий простір, доступний у хмарних сервісах.</p><h4>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Висновки		</span>	</h3></h4><p>«Хмарні» технології стали невід’ємною частиною нашого життя. <strong>Переваги від впровадження клауд-технологій зрозумілі: </strong></p><ul><li>економія для споживачів,</li><li>боротьба з піратством для розробників,</li><li>мінімізація витрат в IT-сфері для бізнесу,</li><li>уніфікація мережевих стандартів для всіх користувачів.</li></ul><p>Істотних недоліків фактично не існує. Розвиток технології набирає обертів, створюючи все більший інструментарій для роботи з усіма типами данних. Майбутнє — за мобільністю та простотою, тому <strong>перехід бізнесу та користувачів на хмарні технології є питанням сьогодення.</strong></p>

Якими є сценарії використання хмарних технологій

{:ua}Яке майбутнє хмарних технологій?{:}

<h4><strong>Класифікація «хмар»</strong></h4>
Зазвичай хмарні ресурси розрізняють за їхньої моделлю. Три найбільш поширені категорії це:
<ul>
<li>«програмне забезпечення як послуга»,</li>
 	<li>«платформа як послуга»,</li>
 	<li>«інфраструктура як послуга».
</li>
</ul>
Серед інших, менш поширених моделей хмарних <a href="https://nachasi.com/2017/09/26/istoriya-hmarnyh-obchyslen/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">сервісів<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/BG-300x200.jpg" />Історія хмарних обчислень</span></a>:
<ul>
<li>«апаратне забезпечення як послуга»,</li>
 	<li>«комунікація як послуга»,</li>
 	<li>«робочий простір як послуга».</li>
</ul>
Також існує концептуальна модель EaaS — «усе як послуга», проте вона поки не реалізована. Розгляньмо ближче три основні, найбільш поширені «хмарні» моделі.
<h4><strong>SaaS — програмне забезпечення як сервіс</strong></h4>
Суть SaaS-хмар зрозуміла вже з їхньої назви. Ці ресурси пропонують «софт», який не потрібно завантажувати та встановлювати на ПК. Щоби скористатися потрібними функціями, достатньо просто зайти на сайт. Приклади SaaS-технологій: електронна пошта, файлове сховище, онлайн-мапи, онлайн-редактори тощо.

SaaS-хмари мають безліч переваг у порівнянні з традиційним програмним забезпеченням:
<ul>
<li>
<strong>Мобільність</strong> — хмарний «софт» встановлюється на сервері, а не на локальному пристрої. Тож користувач може отримати доступ до програм з будь-якого пристрою, з будь-якого місця на планеті, де є інтернет.</li>
 	<li>
<strong>Актуальність</strong> — хмарне програмне забезпечення легко оновлюється та налаштовується. Користувачу завжди доступна найсвіжіша, актуальна версія програми.</li>
 	<li>
<strong>Доступність</strong> — програмне забезпечення, що надається у межах SaaS-моделі, зазвичай орієнтоване на досить загальні, популярні задачі. Тому подібний «софт», як правило, дешевший за традиційне ПЗ (або взагалі безкоштовний).</li>
</ul>
SaaS-сервіси — це найбільш масовий тип хмарних технологій. Для користування ними не потрібно спеціальних навичок. Функціонально вони схожі на традиційні офлайн-аналоги: онлайн-мапи замість мап у навігаторах, онлайн-документи замість традиційного «Офісу», пошта у браузері замість додатку для комп’ютера.
<h4><strong>PaaS — платформа як сервіс</strong></h4>
PaaS — це повноцінні онлайн-платформи з наборами інструментів та середовищем для розробки. Більшості «звичайних» користувачів такий сервіс не цікавий. В основному PaaS користуються інженери програмного забезпечення (ПЗ): для пришвидшення та оптимізації розробки, запуску додатків та керування ними. По суті, PaaS є проміжною ланкою між SaaS- та IaaS-ресурсами.

PaaS надає розробникам готове середовище з операційною системою, базами даних, необхідним програмним забезпеченням. Це дозволяє інженерам повністю «закрити» технічні моменти і зосередитися на розробці. До того ж, більшість PaaS набагато краще підходять для розробки ПЗ, ніж традиційні програми. Переваги хмарних платформ:
<ul>
<li>
<strong>Доступність для розробників</strong> — PaaS мінімізують експлуатаційні витрати та практично зводять до нуля потребу стартових інвестицій.</li>
 	<li>
<strong>Спільна робота</strong> — на одній платформі може працювати відразу декілька розробників або навіть кілька команд у реальному часі. Це значно пришвидшує розробку.</li>
 	<li>
<strong>Простота</strong> — PaaS-ресурсами можуть користуватися навіть початківці. Це сприяє розвитку технологій, дозволяє практично будь-кому створити власну програму або гру.</li>
</ul>
PaaS-ресурси більш нішеві, ніж SaaS. Ними користуються професіонали та аматори у досить вузьких областях (розробка ігор, ПЗ). У перспективі такі сервіси можуть повністю замінити традиційні інструменти — за рахунок дешевизни, адаптивності, можливостей командної роботи.
<h4><strong>IaaS — інфраструктура як сервіс</strong></h4>
Хмарна інфраструктура як сервіс — аналог традиційних апаратних ресурсів (мережі, процесора, сховища), лише у хмарі. Як правило, це віртуальний аналог, створений з використанням технологій віртуалізації.

Поява IaaS відкрила нову територію для бізнесу, дозволивши компаніям зменшити витрати на ІТ-інфраструктуру. Якщо у компанії раптом з’являється потреба у більших апаратних ресурсах, їй не обов’язково купувати дороге додаткове обладнання — можна просто використати ресурси «хмари».

Природно, що цей тип хмарних сервісів найменш масовий з усіх. «Залізо» як сервіс мало цікавить рядових користувачів, в основному, послугою користуються системні адміністратори та мережеві архітектори.

Переваги моделі IaaS:
<ul>
<li>
<strong>Економія на апаратному забезпеченні</strong> — вигідніше орендувати ресурси у «хмарі», ніж купувати і обслуговувати їх самому.</li>
 	<li>
<strong>Незалежність від локації</strong> — хмарну інфраструктуру не потрібно встановлювати і налаштовувати щоразу, коли компанія змінює адресу. Доступ до ресурсів у «хмарі» можливий з будь-якого кінця світу — з офісу, з дому, з готелю у відрядженні.</li>
 	<li>
<strong>Гнучкість у застосуванні ресурсу</strong> — підбір оптимального пакету на оптимальний період, можливість задіяти додаткові ресурси, коли вони потрібні. Також тут використовуються гнучкі моделі оплати.</li>
 	<li>
<strong>Безпека</strong> — апаратні ресурси, що надаються за моделлю IaaS, можуть знаходитися одночасно в різних локаціях, навіть на різних континентах. Це гарантує безперебійну роботу інфраструктури, навіть у випадках форс-мажорів.</li>
</ul>
<h4><strong>Замість висновків</strong></h4>
У кожної з описаних моделей хмарних сервісів — своя аудиторія. SaaS-продукти орієнтовані на широкі маси, вони зручні, зрозумілі, доступні кожному. PaaS-хмари будуть цікаві ІТ-спеціалістам, компаніям-виробникам софту, інді-розробникам, стартапам, студентам. Клієнти IaaS, як правило, — великі інтернет-компанії, мережеві та сервіс-провайдери.

Сьогодні 95% усіх великих корпорацій застосовують хмарні технології у своєму бізнесі. Про конкретні сценарії використання cloud-ресурсів, їхні переваги для компаній та приватних користувачів ми поговоримо наступного разу — у наступній статті нашого <a href="https://nachasi.com/tag/hmarni-servisy/" target="_blank" rel="noopener">«Хмарного» проекту</a>.

<h4><strong>Класифікація «хмар»</strong></h4><p>Зазвичай хмарні ресурси розрізняють за їхньої моделлю. Три найбільш поширені категорії це:</p><ul><li>«програмне забезпечення як послуга»,</li><li>«платформа як послуга»,</li><li>«інфраструктура як послуга».</li></ul><p>Серед інших, менш поширених моделей хмарних <a href="/2017/09/26/istoriya-hmarnyh-obchyslen/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">сервісів<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/09/BG-300x200.jpg" />Історія хмарних обчислень</span></a>:</p><ul><li>«апаратне забезпечення як послуга»,</li><li>«комунікація як послуга»,</li><li>«робочий простір як послуга».</li></ul><p>Також існує концептуальна модель EaaS — «усе як послуга», проте вона поки не реалізована. Розгляньмо ближче три основні, найбільш поширені «хмарні» моделі.</p><h4><strong>SaaS — програмне забезпечення як сервіс</strong></h4><p>Суть SaaS-хмар зрозуміла вже з їхньої назви. Ці ресурси пропонують «софт», який не потрібно завантажувати та встановлювати на ПК. Щоби скористатися потрібними функціями, достатньо просто зайти на сайт. Приклади SaaS-технологій: електронна пошта, файлове сховище, онлайн-мапи, онлайн-редактори тощо.</p><p>SaaS-хмари мають безліч переваг у порівнянні з традиційним програмним забезпеченням:</p><ul><li><strong>Мобільність</strong> — хмарний «софт» встановлюється на сервері, а не на локальному пристрої. Тож користувач може отримати доступ до програм з будь-якого пристрою, з будь-якого місця на планеті, де є інтернет.</li><li><strong>Актуальність</strong> — хмарне програмне забезпечення легко оновлюється та налаштовується. Користувачу завжди доступна найсвіжіша, актуальна версія програми.</li><li><strong>Доступність</strong> — програмне забезпечення, що надається у межах SaaS-моделі, зазвичай орієнтоване на досить загальні, популярні задачі. Тому подібний «софт», як правило, дешевший за традиційне ПЗ (або взагалі безкоштовний).</li></ul><p>SaaS-сервіси — це найбільш масовий тип хмарних технологій. Для користування ними не потрібно спеціальних навичок. Функціонально вони схожі на традиційні офлайн-аналоги: онлайн-мапи замість мап у навігаторах, онлайн-документи замість традиційного «Офісу», пошта у браузері замість додатку для комп’ютера.</p><h4><strong>PaaS — платформа як сервіс</strong></h4><p>PaaS — це повноцінні онлайн-платформи з наборами інструментів та середовищем для розробки. Більшості «звичайних» користувачів такий сервіс не цікавий. В основному PaaS користуються інженери програмного забезпечення (ПЗ): для пришвидшення та оптимізації розробки, запуску додатків та керування ними. По суті, PaaS є проміжною ланкою між SaaS- та IaaS-ресурсами.</p><p>PaaS надає розробникам готове середовище з операційною системою, базами даних, необхідним програмним забезпеченням. Це дозволяє інженерам повністю «закрити» технічні моменти і зосередитися на розробці. До того ж, більшість PaaS набагато краще підходять для розробки ПЗ, ніж традиційні програми. Переваги хмарних платформ:</p><ul><li><strong>Доступність для розробників</strong> — PaaS мінімізують експлуатаційні витрати та практично зводять до нуля потребу стартових інвестицій.</li><li><strong>Спільна робота</strong> — на одній платформі може працювати відразу декілька розробників або навіть кілька команд у реальному часі. Це значно пришвидшує розробку.</li><li><strong>Простота</strong> — PaaS-ресурсами можуть користуватися навіть початківці. Це сприяє розвитку технологій, дозволяє практично будь-кому створити власну програму або гру.</li></ul><p>PaaS-ресурси більш нішеві, ніж SaaS. Ними користуються професіонали та аматори у досить вузьких областях (розробка ігор, ПЗ). У перспективі такі сервіси можуть повністю замінити традиційні інструменти — за рахунок дешевизни, адаптивності, можливостей командної роботи.</p><h4><strong>IaaS — інфраструктура як сервіс</strong></h4><p>Хмарна інфраструктура як сервіс — аналог традиційних апаратних ресурсів (мережі, процесора, сховища), лише у хмарі. Як правило, це віртуальний аналог, створений з використанням технологій віртуалізації.</p><p>Поява IaaS відкрила нову територію для бізнесу, дозволивши компаніям зменшити витрати на ІТ-інфраструктуру. Якщо у компанії раптом з’являється потреба у більших апаратних ресурсах, їй не обов’язково купувати дороге додаткове обладнання — можна просто використати ресурси «хмари».</p><p>Природно, що цей тип хмарних сервісів найменш масовий з усіх. «Залізо» як сервіс мало цікавить рядових користувачів, в основному, послугою користуються системні адміністратори та мережеві архітектори.</p><p>Переваги моделі IaaS:</p><ul><li><strong>Економія на апаратному забезпеченні</strong> — вигідніше орендувати ресурси у «хмарі», ніж купувати і обслуговувати їх самому.</li><li><strong>Незалежність від локації</strong> — хмарну інфраструктуру не потрібно встановлювати і налаштовувати щоразу, коли компанія змінює адресу. Доступ до ресурсів у «хмарі» можливий з будь-якого кінця світу — з офісу, з дому, з готелю у відрядженні.</li><li><strong>Гнучкість у застосуванні ресурсу</strong> — підбір оптимального пакету на оптимальний період, можливість задіяти додаткові ресурси, коли вони потрібні. Також тут використовуються гнучкі моделі оплати.</li><li><strong>Безпека</strong> — апаратні ресурси, що надаються за моделлю IaaS, можуть знаходитися одночасно в різних локаціях, навіть на різних континентах. Це гарантує безперебійну роботу інфраструктури, навіть у випадках форс-мажорів.</li></ul><h4><strong>Замість висновків</strong></h4><p>У кожної з описаних моделей хмарних сервісів — своя аудиторія. SaaS-продукти орієнтовані на широкі маси, вони зручні, зрозумілі, доступні кожному. PaaS-хмари будуть цікаві ІТ-спеціалістам, компаніям-виробникам софту, інді-розробникам, стартапам, студентам. Клієнти IaaS, як правило, — великі інтернет-компанії, мережеві та сервіс-провайдери.</p><p>Сьогодні 95% усіх великих корпорацій застосовують хмарні технології у своєму бізнесі. Про конкретні сценарії використання cloud-ресурсів, їхні переваги для компаній та приватних користувачів ми поговоримо наступного разу — у наступній статті нашого <a href="/tag/hmarni-servisy/" target="_blank" rel="noopener">«Хмарного» проекту</a>.</p>

Щоби зрозуміти, навіщо нам «хмари», варто розібратися, якими вони взагалі бувають і які переваги надають. І хоча усі хмарні сервіси створено за принципом «віддалених» обчислень, втілювати цей принцип можна по-різному. Все залежить від мети ресурсу, потреб користувача, функціональних можливостей

<h4><strong>Класифікація «хмар»</strong></h4>
Зазвичай хмарні ресурси розрізняють за їхньої моделлю. Три найбільш поширені категорії це:
<ul>
 	<li>«програмне забезпечення як послуга»,</li>
 	<li>«платформа як послуга»,</li>
 	<li>«інфраструктура як послуга».</li>
</ul>
Серед інших, менш поширених моделей хмарних <a href="https://nachasi.com/2017/09/26/istoriya-hmarnyh-obchyslen/" target="_blank" rel="noopener">сервісів</a>:
<ul>
 	<li>«апаратне забезпечення як послуга»,</li>
 	<li>«комунікація як послуга»,</li>
 	<li>«робочий простір як послуга».</li>
</ul>
Також існує концептуальна модель EaaS — «усе як послуга», проте вона поки не реалізована. Розгляньмо ближче три основні, найбільш поширені «хмарні» моделі.
<h4><strong>SaaS — програмне забезпечення як сервіс</strong></h4>
Суть SaaS-хмар зрозуміла вже з їхньої назви. Ці ресурси пропонують «софт», який не потрібно завантажувати та встановлювати на ПК. Щоби скористатися потрібними функціями, достатньо просто зайти на сайт. Приклади SaaS-технологій: електронна пошта, файлове сховище, онлайн-мапи, онлайн-редактори тощо.

SaaS-хмари мають безліч переваг у порівнянні з традиційним програмним забезпеченням:
<ul>
 	<li><strong>Мобільність</strong> — хмарний «софт» встановлюється на сервері, а не на локальному пристрої. Тож користувач може отримати доступ до програм з будь-якого пристрою, з будь-якого місця на планеті, де є інтернет.</li>
 	<li><strong>Актуальність</strong> — хмарне програмне забезпечення легко оновлюється та налаштовується. Користувачу завжди доступна найсвіжіша, актуальна версія програми.</li>
 	<li><strong>Доступність</strong> — програмне забезпечення, що надається у межах SaaS-моделі, зазвичай орієнтоване на досить загальні, популярні задачі. Тому подібний «софт», як правило, дешевший за традиційне ПЗ (або взагалі безкоштовний).</li>
</ul>
SaaS-сервіси — це найбільш масовий тип хмарних технологій. Для користування ними не потрібно спеціальних навичок. Функціонально вони схожі на традиційні офлайн-аналоги: онлайн-мапи замість мап у навігаторах, онлайн-документи замість традиційного «Офісу», пошта у браузері замість додатку для комп’ютера.
<h4><strong>PaaS — платформа як сервіс</strong></h4>
PaaS — це повноцінні онлайн-платформи з наборами інструментів та середовищем для розробки. Більшості «звичайних» користувачів такий сервіс не цікавий. В основному PaaS користуються інженери програмного забезпечення (ПЗ): для пришвидшення та оптимізації розробки, запуску додатків та керування ними. По суті, PaaS є проміжною ланкою між SaaS- та IaaS-ресурсами.

PaaS надає розробникам готове середовище з операційною системою, базами даних, необхідним програмним забезпеченням. Це дозволяє інженерам повністю «закрити» технічні моменти і зосередитися на розробці. До того ж, більшість PaaS набагато краще підходять для розробки ПЗ, ніж традиційні програми. Переваги хмарних платформ:
<ul>
 	<li><strong>Доступність для розробників</strong> — PaaS мінімізують експлуатаційні витрати та практично зводять до нуля потребу стартових інвестицій.</li>
 	<li><strong>Спільна робота</strong> — на одній платформі може працювати відразу декілька розробників або навіть кілька команд у реальному часі. Це значно пришвидшує розробку.</li>
 	<li><strong>Простота</strong> — PaaS-ресурсами можуть користуватися навіть початківці. Це сприяє розвитку технологій, дозволяє практично будь-кому створити власну програму або гру.</li>
</ul>
PaaS-ресурси більш нішеві, ніж SaaS. Ними користуються професіонали та аматори у досить вузьких областях (розробка ігор, ПЗ). У перспективі такі сервіси можуть повністю замінити традиційні інструменти — за рахунок дешевизни, адаптивності, можливостей командної роботи.
<h4><strong>IaaS — інфраструктура як сервіс</strong></h4>
Хмарна інфраструктура як сервіс — аналог традиційних апаратних ресурсів (мережі, процесора, сховища), лише у хмарі. Як правило, це віртуальний аналог, створений з використанням технологій віртуалізації.

Поява IaaS відкрила нову територію для бізнесу, дозволивши компаніям зменшити витрати на ІТ-інфраструктуру. Якщо у компанії раптом з’являється потреба у більших апаратних ресурсах, їй не обов’язково купувати дороге додаткове обладнання — можна просто використати ресурси «хмари».

Природно, що цей тип хмарних сервісів найменш масовий з усіх. «Залізо» як сервіс мало цікавить рядових користувачів, в основному, послугою користуються системні адміністратори та мережеві архітектори.

Переваги моделі IaaS:
<ul>
 	<li><strong>Економія на апаратному забезпеченні</strong> — вигідніше орендувати ресурси у «хмарі», ніж купувати і обслуговувати їх самому.</li>
 	<li><strong>Незалежність від локації</strong> — хмарну інфраструктуру не потрібно встановлювати і налаштовувати щоразу, коли компанія змінює адресу. Доступ до ресурсів у «хмарі» можливий з будь-якого кінця світу — з офісу, з дому, з готелю у відрядженні.</li>
 	<li><strong>Гнучкість у застосуванні ресурсу</strong> — підбір оптимального пакету на оптимальний період, можливість задіяти додаткові ресурси, коли вони потрібні. Також тут використовуються гнучкі моделі оплати.</li>
 	<li><strong>Безпека</strong> — апаратні ресурси, що надаються за моделлю IaaS, можуть знаходитися одночасно в різних локаціях, навіть на різних континентах. Це гарантує безперебійну роботу інфраструктури, навіть у випадках форс-мажорів.</li>
</ul>
<h4><strong>Замість висновків</strong></h4>
У кожної з описаних моделей хмарних сервісів — своя аудиторія. SaaS-продукти орієнтовані на широкі маси, вони зручні, зрозумілі, доступні кожному. PaaS-хмари будуть цікаві ІТ-спеціалістам, компаніям-виробникам софту, інді-розробникам, стартапам, студентам. Клієнти IaaS, як правило, — великі інтернет-компанії, мережеві та сервіс-провайдери.

Сьогодні 95% усіх великих корпорацій застосовують хмарні технології у своєму бізнесі. Про конкретні сценарії використання cloud-ресурсів, їхні переваги для компаній та приватних користувачів ми поговоримо наступного разу — у наступній статті нашого <a href="https://nachasi.com/tag/hmarni-servisy/" target="_blank" rel="noopener">«Хмарного» проекту</a>.

<h4><strong>Класифікація «хмар»</strong></h4><p>Зазвичай хмарні ресурси розрізняють за їхньої моделлю. Три найбільш поширені категорії це:</p><ul><li>«програмне забезпечення як послуга»,</li><li>«платформа як послуга»,</li><li>«інфраструктура як послуга».</li></ul><p>Серед інших, менш поширених моделей хмарних <a href="/2017/09/26/istoriya-hmarnyh-obchyslen/" target="_blank" rel="noopener">сервісів</a>:</p><ul><li>«апаратне забезпечення як послуга»,</li><li>«комунікація як послуга»,</li><li>«робочий простір як послуга».</li></ul><p>Також існує концептуальна модель EaaS — «усе як послуга», проте вона поки не реалізована. Розгляньмо ближче три основні, найбільш поширені «хмарні» моделі.</p><h4><strong>SaaS — програмне забезпечення як сервіс</strong></h4><p>Суть SaaS-хмар зрозуміла вже з їхньої назви. Ці ресурси пропонують «софт», який не потрібно завантажувати та встановлювати на ПК. Щоби скористатися потрібними функціями, достатньо просто зайти на сайт. Приклади SaaS-технологій: електронна пошта, файлове сховище, онлайн-мапи, онлайн-редактори тощо.</p><p>SaaS-хмари мають безліч переваг у порівнянні з традиційним програмним забезпеченням:</p><ul><li><strong>Мобільність</strong> — хмарний «софт» встановлюється на сервері, а не на локальному пристрої. Тож користувач може отримати доступ до програм з будь-якого пристрою, з будь-якого місця на планеті, де є інтернет.</li><li><strong>Актуальність</strong> — хмарне програмне забезпечення легко оновлюється та налаштовується. Користувачу завжди доступна найсвіжіша, актуальна версія програми.</li><li><strong>Доступність</strong> — програмне забезпечення, що надається у межах SaaS-моделі, зазвичай орієнтоване на досить загальні, популярні задачі. Тому подібний «софт», як правило, дешевший за традиційне ПЗ (або взагалі безкоштовний).</li></ul><p>SaaS-сервіси — це найбільш масовий тип хмарних технологій. Для користування ними не потрібно спеціальних навичок. Функціонально вони схожі на традиційні офлайн-аналоги: онлайн-мапи замість мап у навігаторах, онлайн-документи замість традиційного «Офісу», пошта у браузері замість додатку для комп’ютера.</p><h4><strong>PaaS — платформа як сервіс</strong></h4><p>PaaS — це повноцінні онлайн-платформи з наборами інструментів та середовищем для розробки. Більшості «звичайних» користувачів такий сервіс не цікавий. В основному PaaS користуються інженери програмного забезпечення (ПЗ): для пришвидшення та оптимізації розробки, запуску додатків та керування ними. По суті, PaaS є проміжною ланкою між SaaS- та IaaS-ресурсами.</p><p>PaaS надає розробникам готове середовище з операційною системою, базами даних, необхідним програмним забезпеченням. Це дозволяє інженерам повністю «закрити» технічні моменти і зосередитися на розробці. До того ж, більшість PaaS набагато краще підходять для розробки ПЗ, ніж традиційні програми. Переваги хмарних платформ:</p><ul><li><strong>Доступність для розробників</strong> — PaaS мінімізують експлуатаційні витрати та практично зводять до нуля потребу стартових інвестицій.</li><li><strong>Спільна робота</strong> — на одній платформі може працювати відразу декілька розробників або навіть кілька команд у реальному часі. Це значно пришвидшує розробку.</li><li><strong>Простота</strong> — PaaS-ресурсами можуть користуватися навіть початківці. Це сприяє розвитку технологій, дозволяє практично будь-кому створити власну програму або гру.</li></ul><p>PaaS-ресурси більш нішеві, ніж SaaS. Ними користуються професіонали та аматори у досить вузьких областях (розробка ігор, ПЗ). У перспективі такі сервіси можуть повністю замінити традиційні інструменти — за рахунок дешевизни, адаптивності, можливостей командної роботи.</p><h4><strong>IaaS — інфраструктура як сервіс</strong></h4><p>Хмарна інфраструктура як сервіс — аналог традиційних апаратних ресурсів (мережі, процесора, сховища), лише у хмарі. Як правило, це віртуальний аналог, створений з використанням технологій віртуалізації.</p><p>Поява IaaS відкрила нову територію для бізнесу, дозволивши компаніям зменшити витрати на ІТ-інфраструктуру. Якщо у компанії раптом з’являється потреба у більших апаратних ресурсах, їй не обов’язково купувати дороге додаткове обладнання — можна просто використати ресурси «хмари».</p><p>Природно, що цей тип хмарних сервісів найменш масовий з усіх. «Залізо» як сервіс мало цікавить рядових користувачів, в основному, послугою користуються системні адміністратори та мережеві архітектори.</p><p>Переваги моделі IaaS:</p><ul><li><strong>Економія на апаратному забезпеченні</strong> — вигідніше орендувати ресурси у «хмарі», ніж купувати і обслуговувати їх самому.</li><li><strong>Незалежність від локації</strong> — хмарну інфраструктуру не потрібно встановлювати і налаштовувати щоразу, коли компанія змінює адресу. Доступ до ресурсів у «хмарі» можливий з будь-якого кінця світу — з офісу, з дому, з готелю у відрядженні.</li><li><strong>Гнучкість у застосуванні ресурсу</strong> — підбір оптимального пакету на оптимальний період, можливість задіяти додаткові ресурси, коли вони потрібні. Також тут використовуються гнучкі моделі оплати.</li><li><strong>Безпека</strong> — апаратні ресурси, що надаються за моделлю IaaS, можуть знаходитися одночасно в різних локаціях, навіть на різних континентах. Це гарантує безперебійну роботу інфраструктури, навіть у випадках форс-мажорів.</li></ul><h4><strong>Замість висновків</strong></h4><p>У кожної з описаних моделей хмарних сервісів — своя аудиторія. SaaS-продукти орієнтовані на широкі маси, вони зручні, зрозумілі, доступні кожному. PaaS-хмари будуть цікаві ІТ-спеціалістам, компаніям-виробникам софту, інді-розробникам, стартапам, студентам. Клієнти IaaS, як правило, — великі інтернет-компанії, мережеві та сервіс-провайдери.</p><p>Сьогодні 95% усіх великих корпорацій застосовують хмарні технології у своєму бізнесі. Про конкретні сценарії використання cloud-ресурсів, їхні переваги для компаній та приватних користувачів ми поговоримо наступного разу — у наступній статті нашого <a href="/tag/hmarni-servisy/" target="_blank" rel="noopener">«Хмарного» проекту</a>.</p>

Кожному своя «хмара» — якими бувають cloud-сервіси та яка між ними різниця

{:ua}Якими бувають хмарні сервіси і що варто знати про їхні відмінності?{:}

Що таке хмарні технології? Якщо поставити це питання рядовому користувачу, відповідь отримати не вдасться. Хоча кожен, сам того не усвідомлюючи, користується цим видом технологій щодня

Те, що ми сьогодні називаємо хмарними технологіями — це складний процес, який є результатом тривалої еволюції і широкого впровадження систем віртуалізації і автономних обчислень. Сьогодні завдяки хмарним технологіям такі дані, як розташування інфраструктури або її технічні характеристики, не стосуються взагалі кінцевих користувачів сервісу.

Спочатку термін «хмара» використовувався як визначення обчислювального простору між провайдером і кінцевим користувачем. У 1997 році професор Рамнатх Челлапа з Університету Південної Каліфорнії сформував сучасний погляд на хмарні технології, визначивши їх, як «обчислювальну парадигму, де межі обчислень будуть визначатися економічним обґрунтуванням, а не технічними можливостями».
<h4><strong>Як все починалося</strong></h4>
Еволюція хмарних технологій стартувала у 1950-х роках з початком використання мейнфреймів в компанії IBM. Мейнфрейм — це сервер з великим об'ємом оперативної і зовнішньої пам'яті. Він призначений для вирішення завдань, пов'язаних із обробкою великих обсягів даних. У операторів цих машин з'явилася можливість отримувати доступ до центрального комп'ютера через термінали, єдина функція яких полягала в забезпеченні доступу додаткових операторів до мейнфреймів. Найчастіше користувач не потребував повної потужності мейнфрейма. Тому «тупі» порти зробили мейнфрейми економічно доступнішими, а хмарні технології отримали шанс на подальший розвиток.

Ідея «міжгалактичної комп'ютерної мережі» вперше виникла в 1960-х роках у Джозефа Ліклайдера. Він відповідав за створення мережі агентств Advanced Research Projects Agency (ARPANET). Суть його концепції була в тому, що всі користувачі з будь-якої точки світу мають бути взаємопов'язані і отримувати доступ до програм і даних на будь-якому сайті.

Саму ідею хмарних сервісів пов'язують з Джоном Маккарті, фахівцем з теорії електронно-обчислювальних машин. Він висловив припущення, що у майбутньому комп’ютерні обчислення будуть доступні у вигляді послуги. Ця концепція стане основою для моделі SaaS, згідно з якою програмне забезпечення у хмарі надається як публічний сервіс.

[gallery type="slideshow" link="none" size="full" ids="14600,14599,14598" orderby="rand"]
<h4><strong>Крок наступний — віртуалізація</strong></h4>
Від ідеї до створення перших віртуальних машин перейшли в 1970-х роках. Саме тоді IBM випустила операційну систему під назвою VM, яка дозволяла декільком окремим комп'ютерам перебувати в одному середовищі обробки. Це призвело до нового типу взаємодії, який називали віртуалізацією. Якщо говорити просто, то віртуалізація — це система, в якій у кожного користувача є повноцінний комп'ютер, але потужностями електронно-обчислюваної машини в мережі може скористатися будь-який з операторів.

Цей тип «групових обчислень» показав компаніям, що вони можуть почати додавати мережеві рішення, не збільшуючи апаратну інфраструктуру. Відтепер стало можливим надання апаратних ресурсів, якими володіє компанія, із можливістю при необхідності балансувати і перерозподіляти навантаження на мережу для надання якісніших послуг.

Подальший розвиток віртуалізації пов'язаний з розвитком інтернету в цілому. У 1993 році браузер Mosaic зробив Інтернет більш графічним. «Бум» розвитку персональних комп'ютерів у 1980-і дозволив Мережі стати масовим продуктом. Популярність інтернету в середині 1990-х років, зумовила розвиток хмарних технологій, які «брали перерву» до 1999 року.

[gallery type="rectangular" link="none" size="full" ids="14601,14602" orderby="rand"]
<h4><strong>Хмарні перспективи</strong></h4>
Першим по-справжньому хмарним сервісом став сайт Salesforce.com. У 1999 році компанія Salesforce надала можливість користування власною CRM-системою через сайт на умовах передплати. Salesforce стала першою компанією, яка запропонувала SaaS-механізм для роботи хмарних систем.

Надалі ідею підхопив Amazon. Компанія в 2002 році створила хмарний сервіс AWS Platform. Він фактично став першим хмарним сховищем. Запуск платформ від Google і Microsoft в 2009 році ознаменував фактичне завершення етапу становлення хмарних ресурсів і зробив хмарні технології масовим продуктом.

Сьогодні «хмари» — це «новий інтернет». За прогнозами Gartner, лідера ринку аналітики в сфері IT, до 2020 року корпоративна політика «без хмар» буде настільки ж рідкісною, як сьогодні компанії «без інтернету».

&nbsp;

<p>Те, що ми сьогодні називаємо хмарними технологіями — це складний процес, який є результатом тривалої еволюції і широкого впровадження систем віртуалізації і автономних обчислень. Сьогодні завдяки хмарним технологіям такі дані, як розташування інфраструктури або її технічні характеристики, не стосуються взагалі кінцевих користувачів сервісу.</p><p>Спочатку термін «хмара» використовувався як визначення обчислювального простору між провайдером і кінцевим користувачем. У 1997 році професор Рамнатх Челлапа з Університету Південної Каліфорнії сформував сучасний погляд на хмарні технології, визначивши їх, як «обчислювальну парадигму, де межі обчислень будуть визначатися економічним обґрунтуванням, а не технічними можливостями».</p><h4><strong>Як все починалося</strong></h4><p>Еволюція хмарних технологій стартувала у 1950-х роках з початком використання мейнфреймів в компанії IBM. Мейнфрейм — це сервер з великим об&#8217;ємом оперативної і зовнішньої пам&#8217;яті. Він призначений для вирішення завдань, пов&#8217;язаних із обробкою великих обсягів даних. У операторів цих машин з&#8217;явилася можливість отримувати доступ до центрального комп&#8217;ютера через термінали, єдина функція яких полягала в забезпеченні доступу додаткових операторів до мейнфреймів. Найчастіше користувач не потребував повної потужності мейнфрейма. Тому «тупі» порти зробили мейнфрейми економічно доступнішими, а хмарні технології отримали шанс на подальший розвиток.</p><p>Ідея «міжгалактичної комп&#8217;ютерної мережі» вперше виникла в 1960-х роках у Джозефа Ліклайдера. Він відповідав за створення мережі агентств Advanced Research Projects Agency (ARPANET). Суть його концепції була в тому, що всі користувачі з будь-якої точки світу мають бути взаємопов&#8217;язані і отримувати доступ до програм і даних на будь-якому сайті.</p><p>Саму ідею хмарних сервісів пов&#8217;язують з Джоном Маккарті, фахівцем з теорії електронно-обчислювальних машин. Він висловив припущення, що у майбутньому комп’ютерні обчислення будуть доступні у вигляді послуги. Ця концепція стане основою для моделі SaaS, згідно з якою програмне забезпечення у хмарі надається як публічний сервіс.</p><script type="application/json" class="shortcode-slider-json">	[				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/09/arpanet-deployent-team.jpg",			"caption": "Команда, яка запускала ARPANET"		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/09/IBM-Vintage-Mainframe.jpg",			"caption": "Мейнфрейм від IBM"		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/09/J.-Licklider.jpg",			"caption": "Джозеф Ліклайдер"		}			]</script><h4><strong>Крок наступний — віртуалізація</strong></h4><p>Від ідеї до створення перших віртуальних машин перейшли в 1970-х роках. Саме тоді IBM випустила операційну систему під назвою VM, яка дозволяла декільком окремим комп&#8217;ютерам перебувати в одному середовищі обробки. Це призвело до нового типу взаємодії, який називали віртуалізацією. Якщо говорити просто, то віртуалізація — це система, в якій у кожного користувача є повноцінний комп&#8217;ютер, але потужностями електронно-обчислюваної машини в мережі може скористатися будь-який з операторів.</p><p>Цей тип «групових обчислень» показав компаніям, що вони можуть почати додавати мережеві рішення, не збільшуючи апаратну інфраструктуру. Відтепер стало можливим надання апаратних ресурсів, якими володіє компанія, із можливістю при необхідності балансувати і перерозподіляти навантаження на мережу для надання якісніших послуг.</p><p>Подальший розвиток віртуалізації пов&#8217;язаний з розвитком інтернету в цілому. У 1993 році браузер Mosaic зробив Інтернет більш графічним. «Бум» розвитку персональних комп&#8217;ютерів у 1980-і дозволив Мережі стати масовим продуктом. Популярність інтернету в середині 1990-х років, зумовила розвиток хмарних технологій, які «брали перерву» до 1999 року.</p><script type="application/json" class="shortcode-slider-json">	[				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/09/IBM-370.png",			"caption": "IBM 370"		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/09/IBM-PC-5150.png",			"caption": "IBM PC 5150"		}			]</script><h4><strong>Хмарні перспективи</strong></h4><p>Першим по-справжньому хмарним сервісом став сайт Salesforce.com. У 1999 році компанія Salesforce надала можливість користування власною CRM-системою через сайт на умовах передплати. Salesforce стала першою компанією, яка запропонувала SaaS-механізм для роботи хмарних систем.</p><p>Надалі ідею підхопив Amazon. Компанія в 2002 році створила хмарний сервіс AWS Platform. Він фактично став першим хмарним сховищем. Запуск платформ від Google і Microsoft в 2009 році ознаменував фактичне завершення етапу становлення хмарних ресурсів і зробив хмарні технології масовим продуктом.</p><p>Сьогодні «хмари» — це «новий інтернет». За прогнозами Gartner, лідера ринку аналітики в сфері IT, до 2020 року корпоративна політика «без хмар» буде настільки ж рідкісною, як сьогодні компанії «без інтернету».</p><p>&nbsp;</p>

Історія хмарних обчислень

{:ua}Як хмарні технології змінювалися з часом?{:}

#FEX.NET

Specproekt Na chasi ta servisu zberežennja ta peredači fajliv FEX.NET

Український хмарний сервіс FEX.NET випустив оновлення

Український файловий сервіс оприлюднив кількість платних підписників

Якими є сценарії використання хмарних технологій

Кожному своя «хмара» — якими бувають cloud-сервіси та яка між ними різниця

Історія хмарних обчислень