<span>Під час <a href="https://www.facebook.com/ideasfest.in.ua/?ref=bookmarks" target="_blank" rel="noopener">Фестивалю Ідей</a> в Одесі, який організовує <a href="https://aspeninstitutekyiv.org" target="_blank" rel="noopener">Аспен Інститут Київ</a> та Impact Hub Odesa,</span> відбулася дискусія, на якій обговорили мотивації для бізнесу вкладати гроші у мистецтво, які культурні проєкти привертають увагу меценатів та як загалом розвивається меценатство в Україні.

Спікерами на дискусії виступили:
<ul>
<li>
<b>Томас Бруннер</b> – підприємець, ініціатор благодійного проєкту «Товариство друзів Дніпровської філармонії»
<b></b>
</li>
 	<li>
<b>Олександра Ковальчук </b>– заступниця директора з розвитку в Одеському художньому музеї. Співзасновниця благодійних фондів «Маніфест миру» та «Друзі музею», кураторка проєкту Museum for change.</li>
</ul>
<img class="aligncenter size-full wp-image-64748" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/09/intelektualne-volonterstvo.jpg" alt="" width="1335" height="768"><h2><strong>? Як ваша діяльність пов'язана з меценатством?</strong></h2>
<b>Олександра: </b>Два роки тому я перейшла працювати в Одеський художній музей, щоби не просто бути волонтером у сфері культури, а системно присвятити цьому наступні п'ять років. Для мене конкретним результатом буде початок реставрації чинної будівлі та будівництво нової.  Тільки так я відчую, що завдання реалізовано.

<b>Томас:</b> Я ініціатор створення «Товариства друзів Дніпровської філармонії». У Європі часто трапляється, що у подібних культурних закладів або музеїв існує клуб друзів, який лобіює інтереси цього напрямку. Наприклад, ви точно багато чули про музичний фестиваль Зальцбурга. Туди приїжджає 260 тисяч людей слухати музику або виступати. У них є система членства: близько 5 тисяч осіб щороку вносять по €100, сприяючи нормальному функціонуванню інфраструктури.
<h2><strong>?? На якому етапі знаходиться меценатство в Україні?</strong></h2>
<b>Томас: </b>За останні п'ять років спостерігається розвиток української культури меценатства. Через серйозні події в країні помітно зросла свідомість суспільства. Добре те, що українці, коли розуміють суть справи, починають рухатися дуже швидко. Просто зараз ще не до кінця всі зрозуміли, наскільки важлива культура. Я не сильно хвилююся за Україну, тому що помітно: у багатьох сферах українці розвиваються активно. Насправді Україна дуже багата, потрібно тільки показати це. Наприклад, перекласти англійською мовою абсолютно всі написи.

Часто говорять про те, що потрібно будувати «український будинок». Український будинок вже є, великий і гарний. Дах десь тече, та це не проблема, а проблема у тому, що ніхто світло не вмикає, тому його й не видно.

[caption id="attachment_64769" align="aligncenter" width="1362"]<img class="wp-image-64769 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/09/odeskyj-hudozhnij-muzej.png" alt="" width="1362" height="635"> Одеський художній музей (ofam.od.ua)[/caption]
<h2><strong>? Яка різниця між меценатством і благодійністю?</strong></h2>
<b>Олександра: </b>Благодійність не означає покровительство, а скоріше розвиток. Це найчастіше про те, щоби з мінуса дійти до нуля. Благодійність стосується здоров’я, наприклад, дітей, безпритульних і так далі. Іноді можна назвати благодійністю допомогу музеям чи іншим культурним установам, але більше у значенні вирішення якоїсь конкретної проблеми.

Що стосується мецената – то це людина, яка безкорисно підтримує розвиток культури або освіти.
<h2><b>❓ Як залучити меценатів до проєкту?</b></h2>
<b>Олександра: </b>В Одеському музеї ми змінюємо підхід до меценатства: не просто просимо «дайте нам гроші, бо ми бідні», а даємо меценатам відчути кайф від того, що вони це роблять. Кайф від того, що вони приходять та бачать результати. Для цього ми запрошуємо їх на закриті передпокази кожного виставкового проєкту, і ці проєкти виглядають так, як вони це бачать за кордоном.
<h2><strong>? В Одеському музеї працює механізм «Друзі музею», як він діє?</strong></h2>
<b>Олександра: </b>Ми надаємо можливість долучитися до краудфандингу з внесками від 30 ₴, там ми пропонуємо замінити музейне скло або рамку на картині з експозиції. Також є Клуб друзів музею, у якому щорічний внесок складає 30 000 ₴. На сьогодні у ньому 50 людей, які прийшли до нас без жодної рекламної кампанії. Насправді, ми лише зараз розпочали піар цієї ініціативи.

Загалом, друзями музею на сьогодні є 180 людей, які один або кілька разів зробили внески на понад 15 000 ₴. Кожному з них ми пропонуємо участь у нових проєктах та запрошуємо на персональні екскурсії від директора.

[caption id="attachment_64770" align="aligncenter" width="1280"]<img class="wp-image-64770 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/09/dniprovska-filarmoniya-4.jpg" alt="" width="1280" height="768"> Дніпровська філармонія (wikipedia)[/caption]
<h2><strong>? Які переваги для бізнесу інвестувати у мистецтво?</strong></h2>
<b>Томас: </b>Культура, на прикладі філармонії та класичної музики, – це платформа, де люди зустрічаються, спілкуються та отримують нові ідеї. А бізнес – це в основному успішна комунікація. У Європі концерти вже стали інструментом спілкування в бізнесі. І спонсори (Audi, Porsche, Rolex) розуміють, що це новий засіб комунікації: коли ти щось спонсоруєш, це будує твій імідж та бренд.
<h2><strong>?️ Що мотивує людей підтримувати саме музей, а не допомагати, наприклад, людям?</strong></h2>
<b>Олександра: </b>Допомога людям – це про сьогодні, а підтримка культури – про майбутнє. Про сенси, які нас повернуть завтра, через 10 років, через 100 років. Це можливість вписати себе у вічність. Люди, які будували Одеський художній музей 120 років тому і зробили його можливим, увійшли у вічність. Ми навіть сьогодні пам’ятаємо їхні імена. Може, їх знають не всі мешканці Одеси, але досить значна частина.
<h2><strong>✅ Поділіться лайфхаками залучення меценатів у проєкти?</strong></h2>
<b>Томас: </b>Пам'ятайте, насправді у меценатство культури хочуть включитися набагато більше людей, ніж здається. Багатьом людям цікава культура, але часто не вистачає системних інструментів, щоб їх швидко включити. Для «обслуговування» меценатів, донесення інформації потрібна правильна побудова команди.

Вдруге ми провели Кам'янка Фест, і саме місто та люди зовсім по-іншому реагують. Там всього три музеї, і всі вони перекладені англійською мовою. Можливо, це смішно, але коли ми переклали все на англійську, то співробітники музею згадали, що вони вивчали англійську та почали спілкуватися з іноземними туристами. Коли туристи заходять і бачать, що все можна прочитати англійською, то вони залишаються.

Далі ми почали комунікувати з адміністрацією міста. Зробили такий лайфхак: поставили знаки перед містом вздовж траси. Між Києвом і Дніпром два роки тому були десь 6 чи 7 знаків, які вказували на культурні місця в Україні, а в Кам'янці поставили знаки українською та англійською мовою. Наразі туди вже приїжджають цілі туристичні автобуси.

Головний лайфхак у тому, що проблема не в грошах, а у підході, тому що все залежить від комунікації. В Україні є дуже багата історія, але якщо людей окремо про щось запитати, то вони дуже мало знають. Хоча потім ті самі дивуються: «Тут і скіфи, і греки... А ми тільки про Шевченка. Виявляється, ми живемо у такій класній країні! Я навіть не знав про це».

Читайте також про 10 практичних порад щодо <a href="https://nachasi.com/2019/07/25/lobiyuvannya-advokaciia-ukraine/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">лобіювання та адвокації<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/07/probonoclub-vorkshop-yak-lobiyuvaty-3-300x200.jpg" />? Лобіювання та адвокація в Україні – 10 практичних порад</span></a> в Україні.

<p><span>Під час <a href="https://www.facebook.com/ideasfest.in.ua/?ref=bookmarks" target="_blank" rel="noopener">Фестивалю Ідей</a> в Одесі, який організовує <a href="https://aspeninstitutekyiv.org" target="_blank" rel="noopener">Аспен Інститут Київ</a> та Impact Hub Odesa,</span> відбулася дискусія, на якій обговорили мотивації для бізнесу вкладати гроші у мистецтво, які культурні проєкти привертають увагу меценатів та як загалом розвивається меценатство в Україні.</p><p>Спікерами на дискусії виступили:</p><ul><li><b>Томас Бруннер</b> – підприємець, ініціатор благодійного проєкту «Товариство друзів Дніпровської філармонії»<br /><b></b></li><li><b>Олександра Ковальчук </b>– заступниця директора з розвитку в Одеському художньому музеї. Співзасновниця благодійних фондів «Маніфест миру» та «Друзі музею», кураторка проєкту Museum for change.</li></ul><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-64748" src="/wp-content/uploads/2019/09/intelektualne-volonterstvo.jpg" alt="" width="1335" height="768" srcset="/wp-content/uploads/2019/09/intelektualne-volonterstvo.jpg 1335w, /wp-content/uploads/2019/09/intelektualne-volonterstvo-300x173.jpg 300w, /wp-content/uploads/2019/09/intelektualne-volonterstvo-768x442.jpg 768w, /wp-content/uploads/2019/09/intelektualne-volonterstvo-1024x589.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2019/09/intelektualne-volonterstvo-650x374.jpg 650w, /wp-content/uploads/2019/09/intelektualne-volonterstvo-1286x740.jpg 1286w" sizes="(max-width: 1335px) 100vw, 1335px" /></p><h2><strong>? Як ваша діяльність пов&#8217;язана з меценатством?</strong></h2><p><b>Олександра: </b>Два роки тому я перейшла працювати в Одеський художній музей, щоби не просто бути волонтером у сфері культури, а системно присвятити цьому наступні п&#8217;ять років. Для мене конкретним результатом буде початок реставрації чинної будівлі та будівництво нової.  Тільки так я відчую, що завдання реалізовано.</p><p><b>Томас:</b> Я ініціатор створення «Товариства друзів Дніпровської філармонії». У Європі часто трапляється, що у подібних культурних закладів або музеїв існує клуб друзів, який лобіює інтереси цього напрямку. Наприклад, ви точно багато чули про музичний фестиваль Зальцбурга. Туди приїжджає 260 тисяч людей слухати музику або виступати. У них є система членства: близько 5 тисяч осіб щороку вносять по €100, сприяючи нормальному функціонуванню інфраструктури.</p><h2><strong>?? На якому етапі знаходиться меценатство в Україні?</strong></h2><p><b>Томас: </b>За останні п&#8217;ять років спостерігається розвиток української культури меценатства. Через серйозні події в країні помітно зросла свідомість суспільства. Добре те, що українці, коли розуміють суть справи, починають рухатися дуже швидко. Просто зараз ще не до кінця всі зрозуміли, наскільки важлива культура. Я не сильно хвилююся за Україну, тому що помітно: у багатьох сферах українці розвиваються активно. Насправді Україна дуже багата, потрібно тільки показати це. Наприклад, перекласти англійською мовою абсолютно всі написи.</p><p>Часто говорять про те, що потрібно будувати «український будинок». Український будинок вже є, великий і гарний. Дах десь тече, та це не проблема, а проблема у тому, що ніхто світло не вмикає, тому його й не видно.</p><div id="attachment_64769" style="width: 1372px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-64769" loading="lazy" class="wp-image-64769 size-full" src="/wp-content/uploads/2019/09/odeskyj-hudozhnij-muzej.png" alt="" width="1362" height="635" srcset="/wp-content/uploads/2019/09/odeskyj-hudozhnij-muzej.png 1362w, /wp-content/uploads/2019/09/odeskyj-hudozhnij-muzej-300x140.png 300w, /wp-content/uploads/2019/09/odeskyj-hudozhnij-muzej-768x358.png 768w, /wp-content/uploads/2019/09/odeskyj-hudozhnij-muzej-1024x477.png 1024w, /wp-content/uploads/2019/09/odeskyj-hudozhnij-muzej-650x303.png 650w, /wp-content/uploads/2019/09/odeskyj-hudozhnij-muzej-1300x606.png 1300w" sizes="(max-width: 1362px) 100vw, 1362px" /><p id="caption-attachment-64769" class="wp-caption-text">Одеський художній музей (ofam.od.ua)</p></div><h2><strong>? Яка різниця між меценатством і благодійністю?</strong></h2><p><b>Олександра: </b>Благодійність не означає покровительство, а скоріше розвиток. Це найчастіше про те, щоби з мінуса дійти до нуля. Благодійність стосується здоров’я, наприклад, дітей, безпритульних і так далі. Іноді можна назвати благодійністю допомогу музеям чи іншим культурним установам, але більше у значенні вирішення якоїсь конкретної проблеми.</p><p>Що стосується мецената – то це людина, яка безкорисно підтримує розвиток культури або освіти.</p><h2><b>❓ Як залучити меценатів до проєкту?</b></h2><p><b>Олександра: </b>В Одеському музеї ми змінюємо підхід до меценатства: не просто просимо «дайте нам гроші, бо ми бідні», а даємо меценатам відчути кайф від того, що вони це роблять. Кайф від того, що вони приходять та бачать результати. Для цього ми запрошуємо їх на закриті передпокази кожного виставкового проєкту, і ці проєкти виглядають так, як вони це бачать за кордоном.</p><h2><strong>? В Одеському музеї працює механізм «Друзі музею», як він діє?</strong></h2><p><b>Олександра: </b>Ми надаємо можливість долучитися до краудфандингу з внесками від 30 ₴, там ми пропонуємо замінити музейне скло або рамку на картині з експозиції. Також є Клуб друзів музею, у якому щорічний внесок складає 30 000 ₴. На сьогодні у ньому 50 людей, які прийшли до нас без жодної рекламної кампанії. Насправді, ми лише зараз розпочали піар цієї ініціативи.</p><p>Загалом, друзями музею на сьогодні є 180 людей, які один або кілька разів зробили внески на понад 15 000 ₴. Кожному з них ми пропонуємо участь у нових проєктах та запрошуємо на персональні екскурсії від директора.</p><div id="attachment_64770" style="width: 1290px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-64770" loading="lazy" class="wp-image-64770 size-full" src="/wp-content/uploads/2019/09/dniprovska-filarmoniya-4.jpg" alt="" width="1280" height="768" srcset="/wp-content/uploads/2019/09/dniprovska-filarmoniya-4.jpg 1280w, /wp-content/uploads/2019/09/dniprovska-filarmoniya-4-300x180.jpg 300w, /wp-content/uploads/2019/09/dniprovska-filarmoniya-4-768x461.jpg 768w, /wp-content/uploads/2019/09/dniprovska-filarmoniya-4-1024x614.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2019/09/dniprovska-filarmoniya-4-650x390.jpg 650w, /wp-content/uploads/2019/09/dniprovska-filarmoniya-4-1233x740.jpg 1233w" sizes="(max-width: 1280px) 100vw, 1280px" /><p id="caption-attachment-64770" class="wp-caption-text">Дніпровська філармонія (wikipedia)</p></div><h2><strong>? Які переваги для бізнесу інвестувати у мистецтво?</strong></h2><p><b>Томас: </b>Культура, на прикладі філармонії та класичної музики, – це платформа, де люди зустрічаються, спілкуються та отримують нові ідеї. А бізнес – це в основному успішна комунікація. У Європі концерти вже стали інструментом спілкування в бізнесі. І спонсори (Audi, Porsche, Rolex) розуміють, що це новий засіб комунікації: коли ти щось спонсоруєш, це будує твій імідж та бренд.</p><h2><strong>?️ Що мотивує людей підтримувати саме музей, а не допомагати, наприклад, людям?</strong></h2><p><b>Олександра: </b>Допомога людям – це про сьогодні, а підтримка культури – про майбутнє. Про сенси, які нас повернуть завтра, через 10 років, через 100 років. Це можливість вписати себе у вічність. Люди, які будували Одеський художній музей 120 років тому і зробили його можливим, увійшли у вічність. Ми навіть сьогодні пам’ятаємо їхні імена. Може, їх знають не всі мешканці Одеси, але досить значна частина.</p><h2><strong>✅ Поділіться лайфхаками залучення меценатів у проєкти?</strong></h2><p><b>Томас: </b>Пам&#8217;ятайте, насправді у меценатство культури хочуть включитися набагато більше людей, ніж здається. Багатьом людям цікава культура, але часто не вистачає системних інструментів, щоб їх швидко включити. Для «обслуговування» меценатів, донесення інформації потрібна правильна побудова команди.</p><p>Вдруге ми провели Кам&#8217;янка Фест, і саме місто та люди зовсім по-іншому реагують. Там всього три музеї, і всі вони перекладені англійською мовою. Можливо, це смішно, але коли ми переклали все на англійську, то співробітники музею згадали, що вони вивчали англійську та почали спілкуватися з іноземними туристами. Коли туристи заходять і бачать, що все можна прочитати англійською, то вони залишаються.</p><p>Далі ми почали комунікувати з адміністрацією міста. Зробили такий лайфхак: поставили знаки перед містом вздовж траси. Між Києвом і Дніпром два роки тому були десь 6 чи 7 знаків, які вказували на культурні місця в Україні, а в Кам&#8217;янці поставили знаки українською та англійською мовою. Наразі туди вже приїжджають цілі туристичні автобуси.</p><p>Головний лайфхак у тому, що проблема не в грошах, а у підході, тому що все залежить від комунікації. В Україні є дуже багата історія, але якщо людей окремо про щось запитати, то вони дуже мало знають. Хоча потім ті самі дивуються: «Тут і скіфи, і греки&#8230; А ми тільки про Шевченка. Виявляється, ми живемо у такій класній країні! Я навіть не знав про це».</p><p>Читайте також про 10 практичних порад щодо <a href="/2019/07/25/lobiyuvannya-advokaciia-ukraine/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">лобіювання та адвокації<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2019/07/probonoclub-vorkshop-yak-lobiyuvaty-3-300x200.jpg" />? Лобіювання та адвокація в Україні – 10 практичних порад</span></a> в Україні.</p>

Розповідаємо про все, що стосується креативних індустрій України та світу. Розкажіть про власний кейс, прочитайте розповіді зі світу творчих людей та отримайте порцію натхнення. У рубриці ви знайдете цікаві можливості, новини, кейси та розповіді про мистецтво, культуру, книги, цифрові технології у творчості тощо.

Креатив

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

<span>Українська культура та мистецтво багаті та неповторні. Ми маємо не лише геніального Шевченка та розкішну вулицю Хрещатик, ми маємо давню історію, яка залишила скарби у кожному куточку країні. Для їхньої розбудови необхідні кошти, тому Україні слід розвивати культуру меценатства.</span>

<span>Під час <a href="https://www.facebook.com/ideasfest.in.ua/?ref=bookmarks" target="_blank" rel="noopener">Фестивалю Ідей</a> в Одесі, який організовує <a href="https://aspeninstitutekyiv.org" target="_blank" rel="noopener">Аспен Інститут Київ</a> та Impact Hub Odesa,</span> відбулася дискусія, на якій обговорили мотивації для бізнесу вкладати гроші у мистецтво, які культурні проєкти привертають увагу меценатів та як загалом розвивається меценатство в Україні.

Спікерами на дискусії виступили:
<ul>
 	<li><b>Томас Бруннер</b> – підприємець, ініціатор благодійного проєкту «Товариство друзів Дніпровської філармонії»
<b></b></li>
 	<li><b>Олександра Ковальчук </b>– заступниця директора з розвитку в Одеському художньому музеї. Співзасновниця благодійних фондів «Маніфест миру» та «Друзі музею», кураторка проєкту Museum for change.</li>
</ul>
<img class="aligncenter size-full wp-image-64748" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/09/intelektualne-volonterstvo.jpg" alt="" width="1335" height="768" />
<h2><strong>? Як ваша діяльність пов'язана з меценатством?</strong></h2>
<b>Олександра: </b>Два роки тому я перейшла працювати в Одеський художній музей, щоби не просто бути волонтером у сфері культури, а системно присвятити цьому наступні п'ять років. Для мене конкретним результатом буде початок реставрації чинної будівлі та будівництво нової.  Тільки так я відчую, що завдання реалізовано.

<b>Томас:</b> Я ініціатор створення «Товариства друзів Дніпровської філармонії». У Європі часто трапляється, що у подібних культурних закладів або музеїв існує клуб друзів, який лобіює інтереси цього напрямку. Наприклад, ви точно багато чули про музичний фестиваль Зальцбурга. Туди приїжджає 260 тисяч людей слухати музику або виступати. У них є система членства: близько 5 тисяч осіб щороку вносять по €100, сприяючи нормальному функціонуванню інфраструктури.
<h2><strong>?? На якому етапі знаходиться меценатство в Україні?</strong></h2>
<b>Томас: </b>За останні п'ять років спостерігається розвиток української культури меценатства. Через серйозні події в країні помітно зросла свідомість суспільства. Добре те, що українці, коли розуміють суть справи, починають рухатися дуже швидко. Просто зараз ще не до кінця всі зрозуміли, наскільки важлива культура. Я не сильно хвилююся за Україну, тому що помітно: у багатьох сферах українці розвиваються активно. Насправді Україна дуже багата, потрібно тільки показати це. Наприклад, перекласти англійською мовою абсолютно всі написи.

Часто говорять про те, що потрібно будувати «український будинок». Український будинок вже є, великий і гарний. Дах десь тече, та це не проблема, а проблема у тому, що ніхто світло не вмикає, тому його й не видно.

[caption id="attachment_64769" align="aligncenter" width="1362"]<img class="wp-image-64769 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/09/odeskyj-hudozhnij-muzej.png" alt="" width="1362" height="635" /> Одеський художній музей (ofam.od.ua)[/caption]
<h2><strong>? Яка різниця між меценатством і благодійністю?</strong></h2>
<b>Олександра: </b>Благодійність не означає покровительство, а скоріше розвиток. Це найчастіше про те, щоби з мінуса дійти до нуля. Благодійність стосується здоров’я, наприклад, дітей, безпритульних і так далі. Іноді можна назвати благодійністю допомогу музеям чи іншим культурним установам, але більше у значенні вирішення якоїсь конкретної проблеми.

Що стосується мецената – то це людина, яка безкорисно підтримує розвиток культури або освіти.
<h2><b>❓ Як залучити меценатів до проєкту?</b></h2>
<b>Олександра: </b>В Одеському музеї ми змінюємо підхід до меценатства: не просто просимо «дайте нам гроші, бо ми бідні», а даємо меценатам відчути кайф від того, що вони це роблять. Кайф від того, що вони приходять та бачать результати. Для цього ми запрошуємо їх на закриті передпокази кожного виставкового проєкту, і ці проєкти виглядають так, як вони це бачать за кордоном.
<h2><strong>? В Одеському музеї працює механізм «Друзі музею», як він діє?</strong></h2>
<b>Олександра: </b>Ми надаємо можливість долучитися до краудфандингу з внесками від 30 ₴, там ми пропонуємо замінити музейне скло або рамку на картині з експозиції. Також є Клуб друзів музею, у якому щорічний внесок складає 30 000 ₴. На сьогодні у ньому 50 людей, які прийшли до нас без жодної рекламної кампанії. Насправді, ми лише зараз розпочали піар цієї ініціативи.

Загалом, друзями музею на сьогодні є 180 людей, які один або кілька разів зробили внески на понад 15 000 ₴. Кожному з них ми пропонуємо участь у нових проєктах та запрошуємо на персональні екскурсії від директора.

[caption id="attachment_64770" align="aligncenter" width="1280"]<img class="wp-image-64770 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/09/dniprovska-filarmoniya-4.jpg" alt="" width="1280" height="768" /> Дніпровська філармонія (wikipedia)[/caption]
<h2><strong>? Які переваги для бізнесу інвестувати у мистецтво?</strong></h2>
<b>Томас: </b>Культура, на прикладі філармонії та класичної музики, – це платформа, де люди зустрічаються, спілкуються та отримують нові ідеї. А бізнес – це в основному успішна комунікація. У Європі концерти вже стали інструментом спілкування в бізнесі. І спонсори (Audi, Porsche, Rolex) розуміють, що це новий засіб комунікації: коли ти щось спонсоруєш, це будує твій імідж та бренд.
<h2><strong>?️ Що мотивує людей підтримувати саме музей, а не допомагати, наприклад, людям?</strong></h2>
<b>Олександра: </b>Допомога людям – це про сьогодні, а підтримка культури – про майбутнє. Про сенси, які нас повернуть завтра, через 10 років, через 100 років. Це можливість вписати себе у вічність. Люди, які будували Одеський художній музей 120 років тому і зробили його можливим, увійшли у вічність. Ми навіть сьогодні пам’ятаємо їхні імена. Може, їх знають не всі мешканці Одеси, але досить значна частина.
<h2><strong>✅ Поділіться лайфхаками залучення меценатів у проєкти?</strong></h2>
<b>Томас: </b>Пам'ятайте, насправді у меценатство культури хочуть включитися набагато більше людей, ніж здається. Багатьом людям цікава культура, але часто не вистачає системних інструментів, щоб їх швидко включити. Для «обслуговування» меценатів, донесення інформації потрібна правильна побудова команди.

Вдруге ми провели Кам'янка Фест, і саме місто та люди зовсім по-іншому реагують. Там всього три музеї, і всі вони перекладені англійською мовою. Можливо, це смішно, але коли ми переклали все на англійську, то співробітники музею згадали, що вони вивчали англійську та почали спілкуватися з іноземними туристами. Коли туристи заходять і бачать, що все можна прочитати англійською, то вони залишаються.

Далі ми почали комунікувати з адміністрацією міста. Зробили такий лайфхак: поставили знаки перед містом вздовж траси. Між Києвом і Дніпром два роки тому були десь 6 чи 7 знаків, які вказували на культурні місця в Україні, а в Кам'янці поставили знаки українською та англійською мовою. Наразі туди вже приїжджають цілі туристичні автобуси.

Головний лайфхак у тому, що проблема не в грошах, а у підході, тому що все залежить від комунікації. В Україні є дуже багата історія, але якщо людей окремо про щось запитати, то вони дуже мало знають. Хоча потім ті самі дивуються: «Тут і скіфи, і греки... А ми тільки про Шевченка. Виявляється, ми живемо у такій класній країні! Я навіть не знав про це».

Читайте також про 10 практичних порад щодо <a href="https://nachasi.com/2019/07/25/lobiyuvannya-advokaciia-ukraine/" target="_blank" rel="noopener">лобіювання та адвокації</a> в Україні.

<p><span>Під час <a href="https://www.facebook.com/ideasfest.in.ua/?ref=bookmarks" target="_blank" rel="noopener">Фестивалю Ідей</a> в Одесі, який організовує <a href="https://aspeninstitutekyiv.org" target="_blank" rel="noopener">Аспен Інститут Київ</a> та Impact Hub Odesa,</span> відбулася дискусія, на якій обговорили мотивації для бізнесу вкладати гроші у мистецтво, які культурні проєкти привертають увагу меценатів та як загалом розвивається меценатство в Україні.</p><p>Спікерами на дискусії виступили:</p><ul><li><b>Томас Бруннер</b> – підприємець, ініціатор благодійного проєкту «Товариство друзів Дніпровської філармонії»<br /><b></b></li><li><b>Олександра Ковальчук </b>– заступниця директора з розвитку в Одеському художньому музеї. Співзасновниця благодійних фондів «Маніфест миру» та «Друзі музею», кураторка проєкту Museum for change.</li></ul><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-64748" src="/wp-content/uploads/2019/09/intelektualne-volonterstvo.jpg" alt="" width="1335" height="768" srcset="/wp-content/uploads/2019/09/intelektualne-volonterstvo.jpg 1335w, /wp-content/uploads/2019/09/intelektualne-volonterstvo-300x173.jpg 300w, /wp-content/uploads/2019/09/intelektualne-volonterstvo-768x442.jpg 768w, /wp-content/uploads/2019/09/intelektualne-volonterstvo-1024x589.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2019/09/intelektualne-volonterstvo-650x374.jpg 650w, /wp-content/uploads/2019/09/intelektualne-volonterstvo-1286x740.jpg 1286w" sizes="(max-width: 1335px) 100vw, 1335px" /></p><h2><strong>? Як ваша діяльність пов&#8217;язана з меценатством?</strong></h2><p><b>Олександра: </b>Два роки тому я перейшла працювати в Одеський художній музей, щоби не просто бути волонтером у сфері культури, а системно присвятити цьому наступні п&#8217;ять років. Для мене конкретним результатом буде початок реставрації чинної будівлі та будівництво нової.  Тільки так я відчую, що завдання реалізовано.</p><p><b>Томас:</b> Я ініціатор створення «Товариства друзів Дніпровської філармонії». У Європі часто трапляється, що у подібних культурних закладів або музеїв існує клуб друзів, який лобіює інтереси цього напрямку. Наприклад, ви точно багато чули про музичний фестиваль Зальцбурга. Туди приїжджає 260 тисяч людей слухати музику або виступати. У них є система членства: близько 5 тисяч осіб щороку вносять по €100, сприяючи нормальному функціонуванню інфраструктури.</p><h2><strong>?? На якому етапі знаходиться меценатство в Україні?</strong></h2><p><b>Томас: </b>За останні п&#8217;ять років спостерігається розвиток української культури меценатства. Через серйозні події в країні помітно зросла свідомість суспільства. Добре те, що українці, коли розуміють суть справи, починають рухатися дуже швидко. Просто зараз ще не до кінця всі зрозуміли, наскільки важлива культура. Я не сильно хвилююся за Україну, тому що помітно: у багатьох сферах українці розвиваються активно. Насправді Україна дуже багата, потрібно тільки показати це. Наприклад, перекласти англійською мовою абсолютно всі написи.</p><p>Часто говорять про те, що потрібно будувати «український будинок». Український будинок вже є, великий і гарний. Дах десь тече, та це не проблема, а проблема у тому, що ніхто світло не вмикає, тому його й не видно.</p><div id="attachment_64769" style="width: 1372px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-64769" loading="lazy" class="wp-image-64769 size-full" src="/wp-content/uploads/2019/09/odeskyj-hudozhnij-muzej.png" alt="" width="1362" height="635" srcset="/wp-content/uploads/2019/09/odeskyj-hudozhnij-muzej.png 1362w, /wp-content/uploads/2019/09/odeskyj-hudozhnij-muzej-300x140.png 300w, /wp-content/uploads/2019/09/odeskyj-hudozhnij-muzej-768x358.png 768w, /wp-content/uploads/2019/09/odeskyj-hudozhnij-muzej-1024x477.png 1024w, /wp-content/uploads/2019/09/odeskyj-hudozhnij-muzej-650x303.png 650w, /wp-content/uploads/2019/09/odeskyj-hudozhnij-muzej-1300x606.png 1300w" sizes="(max-width: 1362px) 100vw, 1362px" /><p id="caption-attachment-64769" class="wp-caption-text">Одеський художній музей (ofam.od.ua)</p></div><h2><strong>? Яка різниця між меценатством і благодійністю?</strong></h2><p><b>Олександра: </b>Благодійність не означає покровительство, а скоріше розвиток. Це найчастіше про те, щоби з мінуса дійти до нуля. Благодійність стосується здоров’я, наприклад, дітей, безпритульних і так далі. Іноді можна назвати благодійністю допомогу музеям чи іншим культурним установам, але більше у значенні вирішення якоїсь конкретної проблеми.</p><p>Що стосується мецената – то це людина, яка безкорисно підтримує розвиток культури або освіти.</p><h2><b>❓ Як залучити меценатів до проєкту?</b></h2><p><b>Олександра: </b>В Одеському музеї ми змінюємо підхід до меценатства: не просто просимо «дайте нам гроші, бо ми бідні», а даємо меценатам відчути кайф від того, що вони це роблять. Кайф від того, що вони приходять та бачать результати. Для цього ми запрошуємо їх на закриті передпокази кожного виставкового проєкту, і ці проєкти виглядають так, як вони це бачать за кордоном.</p><h2><strong>? В Одеському музеї працює механізм «Друзі музею», як він діє?</strong></h2><p><b>Олександра: </b>Ми надаємо можливість долучитися до краудфандингу з внесками від 30 ₴, там ми пропонуємо замінити музейне скло або рамку на картині з експозиції. Також є Клуб друзів музею, у якому щорічний внесок складає 30 000 ₴. На сьогодні у ньому 50 людей, які прийшли до нас без жодної рекламної кампанії. Насправді, ми лише зараз розпочали піар цієї ініціативи.</p><p>Загалом, друзями музею на сьогодні є 180 людей, які один або кілька разів зробили внески на понад 15 000 ₴. Кожному з них ми пропонуємо участь у нових проєктах та запрошуємо на персональні екскурсії від директора.</p><div id="attachment_64770" style="width: 1290px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-64770" loading="lazy" class="wp-image-64770 size-full" src="/wp-content/uploads/2019/09/dniprovska-filarmoniya-4.jpg" alt="" width="1280" height="768" srcset="/wp-content/uploads/2019/09/dniprovska-filarmoniya-4.jpg 1280w, /wp-content/uploads/2019/09/dniprovska-filarmoniya-4-300x180.jpg 300w, /wp-content/uploads/2019/09/dniprovska-filarmoniya-4-768x461.jpg 768w, /wp-content/uploads/2019/09/dniprovska-filarmoniya-4-1024x614.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2019/09/dniprovska-filarmoniya-4-650x390.jpg 650w, /wp-content/uploads/2019/09/dniprovska-filarmoniya-4-1233x740.jpg 1233w" sizes="(max-width: 1280px) 100vw, 1280px" /><p id="caption-attachment-64770" class="wp-caption-text">Дніпровська філармонія (wikipedia)</p></div><h2><strong>? Які переваги для бізнесу інвестувати у мистецтво?</strong></h2><p><b>Томас: </b>Культура, на прикладі філармонії та класичної музики, – це платформа, де люди зустрічаються, спілкуються та отримують нові ідеї. А бізнес – це в основному успішна комунікація. У Європі концерти вже стали інструментом спілкування в бізнесі. І спонсори (Audi, Porsche, Rolex) розуміють, що це новий засіб комунікації: коли ти щось спонсоруєш, це будує твій імідж та бренд.</p><h2><strong>?️ Що мотивує людей підтримувати саме музей, а не допомагати, наприклад, людям?</strong></h2><p><b>Олександра: </b>Допомога людям – це про сьогодні, а підтримка культури – про майбутнє. Про сенси, які нас повернуть завтра, через 10 років, через 100 років. Це можливість вписати себе у вічність. Люди, які будували Одеський художній музей 120 років тому і зробили його можливим, увійшли у вічність. Ми навіть сьогодні пам’ятаємо їхні імена. Може, їх знають не всі мешканці Одеси, але досить значна частина.</p><h2><strong>✅ Поділіться лайфхаками залучення меценатів у проєкти?</strong></h2><p><b>Томас: </b>Пам&#8217;ятайте, насправді у меценатство культури хочуть включитися набагато більше людей, ніж здається. Багатьом людям цікава культура, але часто не вистачає системних інструментів, щоб їх швидко включити. Для «обслуговування» меценатів, донесення інформації потрібна правильна побудова команди.</p><p>Вдруге ми провели Кам&#8217;янка Фест, і саме місто та люди зовсім по-іншому реагують. Там всього три музеї, і всі вони перекладені англійською мовою. Можливо, це смішно, але коли ми переклали все на англійську, то співробітники музею згадали, що вони вивчали англійську та почали спілкуватися з іноземними туристами. Коли туристи заходять і бачать, що все можна прочитати англійською, то вони залишаються.</p><p>Далі ми почали комунікувати з адміністрацією міста. Зробили такий лайфхак: поставили знаки перед містом вздовж траси. Між Києвом і Дніпром два роки тому були десь 6 чи 7 знаків, які вказували на культурні місця в Україні, а в Кам&#8217;янці поставили знаки українською та англійською мовою. Наразі туди вже приїжджають цілі туристичні автобуси.</p><p>Головний лайфхак у тому, що проблема не в грошах, а у підході, тому що все залежить від комунікації. В Україні є дуже багата історія, але якщо людей окремо про щось запитати, то вони дуже мало знають. Хоча потім ті самі дивуються: «Тут і скіфи, і греки&#8230; А ми тільки про Шевченка. Виявляється, ми живемо у такій класній країні! Я навіть не знав про це».</p><p>Читайте також про 10 практичних порад щодо <a href="/2019/07/25/lobiyuvannya-advokaciia-ukraine/" target="_blank" rel="noopener">лобіювання та адвокації</a> в Україні.</p>

💸 Меценатство в Україні – яка користь для бізнесу та лайфхаки залучення меценатів у культурні проєкти

Аспен Інститут Київ провів дискусію, на якій обговорили мотивації для бізнеса вкладати гроші у мистецтво, які мистецькі привертають увагу меценатів та як загалом розвивається меценатство в Україні.

<h2><strong>❓ Що відомо</strong></h2>
За останні кілька років ВДНГ став одним з головних майданчиків для проведення івентів у країні. На його території з’явились: льодова арена, басейн просто неба, велодоріжки, кінна школа, кілька зон і павільйонів для релаксу та відпочинку всією родиною. Відтепер до великої трансформації зможуть долучитися всі охочі.

«Ми щоденно отримуємо у соцмережах коментарі про необхідність вдосконалення доріжок, освітлення, системи охорони, озеленення території тощо. Але ВДНГ фактично функціонує як некомерційна організація та не фінансується з державного бюджету України. Ми пропонуємо кожному долучитися і допомогти нам разом змінити Експоцентр на краще вже сьогодні», – <strong>Євген Мушкін</strong>, генеральний директор ВДНГ.
<h2><strong>? Як допомогти</strong></h2>
На сайті <a href="https://zminy.vdng.ua" target="_blank" rel="noopener">zminy.vdng.ua</a> кожен може підтримати проекти, які вважає найпріоритетнішими. Кожна ідея матиме свій кошторис та чіткий термін реалізації. Прозору звітність всіх проектів буде викладено на офіційному сайті та особистій сторінці генерального директора Національного комплексу «Експоцентр України» <a href="https://www.facebook.com/evgeny.mushkin.5" target="_blank" rel="noopener">Євгена Мушкіна</a>.

Проєкт, який набере найбільше голосів та збере необхідний бюджет, – буде втілено у реальність першочергово. За кожен донейшен передбачено приємний подарунок. На сайті можна зробити внесок і на загальний розвиток Експоцентру.

На сайті вже можна підтримати два проєкти.

<img class="aligncenter size-full wp-image-64425" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/09/zminy-vdng.png" alt="ВДНГ" width="944" height="617">

Також незабаром команда планує презентувати другу частину кампанії з розвитку, в основі якої – креативна ідея, що буде реалізована офлайн на території комплексу.

Читайте також про те, що фотозона зі серіалу «Слуга народу» <a href="https://nachasi.com/2019/09/03/fotozona-sluga-narodu-vdng/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">з’явилася<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/09/sluga-narodu-fotozona-vdng-300x200.jpg" />? Фотозона зі серіалу «Слуга народу» з'явилася на ВДНГ: загадай найсміливіше бажання</span></a> на ВДНГ.

<h2><strong>❓ Що відомо</strong></h2><p>За останні кілька років ВДНГ став одним з головних майданчиків для проведення івентів у країні. На його території з’явились: льодова арена, басейн просто неба, велодоріжки, кінна школа, кілька зон і павільйонів для релаксу та відпочинку всією родиною. Відтепер до великої трансформації зможуть долучитися всі охочі.</p><p>«Ми щоденно отримуємо у соцмережах коментарі про необхідність вдосконалення доріжок, освітлення, системи охорони, озеленення території тощо. Але ВДНГ фактично функціонує як некомерційна організація та не фінансується з державного бюджету України. Ми пропонуємо кожному долучитися і допомогти нам разом змінити Експоцентр на краще вже сьогодні», – <strong>Євген Мушкін</strong>, генеральний директор ВДНГ.</p><h2><strong>? Як допомогти</strong></h2><p>На сайті <a href="https://zminy.vdng.ua" target="_blank" rel="noopener">zminy.vdng.ua</a> кожен може підтримати проекти, які вважає найпріоритетнішими. Кожна ідея матиме свій кошторис та чіткий термін реалізації. Прозору звітність всіх проектів буде викладено на офіційному сайті та особистій сторінці генерального директора Національного комплексу «Експоцентр України» <a href="https://www.facebook.com/evgeny.mushkin.5" target="_blank" rel="noopener">Євгена Мушкіна</a>.</p><p>Проєкт, який набере найбільше голосів та збере необхідний бюджет, – буде втілено у реальність першочергово. За кожен донейшен передбачено приємний подарунок. На сайті можна зробити внесок і на загальний розвиток Експоцентру.</p><p>На сайті вже можна підтримати два проєкти.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-64425" src="/wp-content/uploads/2019/09/zminy-vdng.png" alt="ВДНГ" width="944" height="617" srcset="/wp-content/uploads/2019/09/zminy-vdng.png 944w, /wp-content/uploads/2019/09/zminy-vdng-300x196.png 300w, /wp-content/uploads/2019/09/zminy-vdng-768x502.png 768w, /wp-content/uploads/2019/09/zminy-vdng-650x425.png 650w" sizes="(max-width: 944px) 100vw, 944px" /></p><p>Також незабаром команда планує презентувати другу частину кампанії з розвитку, в основі якої – креативна ідея, що буде реалізована офлайн на території комплексу.</p><p>Читайте також про те, що фотозона зі серіалу «Слуга народу» <a href="/2019/09/03/fotozona-sluga-narodu-vdng/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">з’явилася<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2019/09/sluga-narodu-fotozona-vdng-300x200.jpg" />? Фотозона зі серіалу «Слуга народу» з&#8217;явилася на ВДНГ: загадай найсміливіше бажання</span></a> на ВДНГ.</p>

Відчуйте серцебиття великого міста — найцікавіші події, нові заклади, магазини, реконструкції, архітектурні проєкти, а також урбаністичні ініціативи та як технології змінюють міста. Все про Київ та великі міста України.

Місто

<p style="text-align: center">Хочете стати спонсором іншої рубрики? Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com" data-schema-attribute="">adv@nachasi.com</a></p>

Проєкт, який набере найбільше голосів та збере необхідний бюджет, – буде втілено у реальність першочергово. За кожен донейшен передбачено приємний подарунок від ВДНГ.

<h2><strong>❓ Що відомо</strong></h2>
За останні кілька років ВДНГ став одним з головних майданчиків для проведення івентів у країні. На його території з’явились: льодова арена, басейн просто неба, велодоріжки, кінна школа, кілька зон і павільйонів для релаксу та відпочинку всією родиною. Відтепер до великої трансформації зможуть долучитися всі охочі.

«Ми щоденно отримуємо у соцмережах коментарі про необхідність вдосконалення доріжок, освітлення, системи охорони, озеленення території тощо. Але ВДНГ фактично функціонує як некомерційна організація та не фінансується з державного бюджету України. Ми пропонуємо кожному долучитися і допомогти нам разом змінити Експоцентр на краще вже сьогодні», – <strong>Євген Мушкін</strong>, генеральний директор ВДНГ.
<h2><strong>? Як допомогти</strong></h2>
На сайті <a href="https://zminy.vdng.ua" target="_blank" rel="noopener">zminy.vdng.ua</a> кожен може підтримати проекти, які вважає найпріоритетнішими. Кожна ідея матиме свій кошторис та чіткий термін реалізації. Прозору звітність всіх проектів буде викладено на офіційному сайті та особистій сторінці генерального директора Національного комплексу «Експоцентр України» <a href="https://www.facebook.com/evgeny.mushkin.5" target="_blank" rel="noopener">Євгена Мушкіна</a>.

Проєкт, який набере найбільше голосів та збере необхідний бюджет, – буде втілено у реальність першочергово. За кожен донейшен передбачено приємний подарунок. На сайті можна зробити внесок і на загальний розвиток Експоцентру.

На сайті вже можна підтримати два проєкти.

<img class="aligncenter size-full wp-image-64425" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/09/zminy-vdng.png" alt="ВДНГ" width="944" height="617" />

Також незабаром команда планує презентувати другу частину кампанії з розвитку, в основі якої – креативна ідея, що буде реалізована офлайн на території комплексу.

Читайте також про те, що фотозона зі серіалу «Слуга народу» <a href="https://nachasi.com/2019/09/03/fotozona-sluga-narodu-vdng/" target="_blank" rel="noopener">з’явилася</a> на ВДНГ.

<h2><strong>❓ Що відомо</strong></h2><p>За останні кілька років ВДНГ став одним з головних майданчиків для проведення івентів у країні. На його території з’явились: льодова арена, басейн просто неба, велодоріжки, кінна школа, кілька зон і павільйонів для релаксу та відпочинку всією родиною. Відтепер до великої трансформації зможуть долучитися всі охочі.</p><p>«Ми щоденно отримуємо у соцмережах коментарі про необхідність вдосконалення доріжок, освітлення, системи охорони, озеленення території тощо. Але ВДНГ фактично функціонує як некомерційна організація та не фінансується з державного бюджету України. Ми пропонуємо кожному долучитися і допомогти нам разом змінити Експоцентр на краще вже сьогодні», – <strong>Євген Мушкін</strong>, генеральний директор ВДНГ.</p><h2><strong>? Як допомогти</strong></h2><p>На сайті <a href="https://zminy.vdng.ua" target="_blank" rel="noopener">zminy.vdng.ua</a> кожен може підтримати проекти, які вважає найпріоритетнішими. Кожна ідея матиме свій кошторис та чіткий термін реалізації. Прозору звітність всіх проектів буде викладено на офіційному сайті та особистій сторінці генерального директора Національного комплексу «Експоцентр України» <a href="https://www.facebook.com/evgeny.mushkin.5" target="_blank" rel="noopener">Євгена Мушкіна</a>.</p><p>Проєкт, який набере найбільше голосів та збере необхідний бюджет, – буде втілено у реальність першочергово. За кожен донейшен передбачено приємний подарунок. На сайті можна зробити внесок і на загальний розвиток Експоцентру.</p><p>На сайті вже можна підтримати два проєкти.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-64425" src="/wp-content/uploads/2019/09/zminy-vdng.png" alt="ВДНГ" width="944" height="617" srcset="/wp-content/uploads/2019/09/zminy-vdng.png 944w, /wp-content/uploads/2019/09/zminy-vdng-300x196.png 300w, /wp-content/uploads/2019/09/zminy-vdng-768x502.png 768w, /wp-content/uploads/2019/09/zminy-vdng-650x425.png 650w" sizes="(max-width: 944px) 100vw, 944px" /></p><p>Також незабаром команда планує презентувати другу частину кампанії з розвитку, в основі якої – креативна ідея, що буде реалізована офлайн на території комплексу.</p><p>Читайте також про те, що фотозона зі серіалу «Слуга народу» <a href="/2019/09/03/fotozona-sluga-narodu-vdng/" target="_blank" rel="noopener">з’явилася</a> на ВДНГ.</p>

🚴‍♂️ Долучитися до розбудови ВДНГ зможе кожен охочий: як це зробити

<h2><strong>ℹ️ «Допомога що треба»</strong></h2>
Платформа «Допомога що треба» дозволить благодійним фондам з усієї країни купувати товари для забезпечення своїх нагальних потреб за спеціальною ціною.

За словами засновника Rozetka, щомісяця у них купують товари близько одного мільйона українців. Це як приватні особи, так і компанії. Серед них майже усі українські благодійні фонди. Відтепер фонди зможуть замовляти на Rozetka товари за спеціальною ціною».

<img class="aligncenter size-full wp-image-63669" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/08/Platforma.jpg" alt="Rozetka" width="1200" height="811"><h2><strong>✅ Які фонди та організації</strong></h2>
На платформі вже зареєструвались благодійні фонди та організації «Повернись живим», «Запорука», «Клуб Добродіїв», «Відкриті долоні», «Територія Добра», «Ти – Ангел», «СОС Дитячі містечка» Україна, HELPGROUP, «КОЛО», «Навчально-реабілітаційний центр "Джерело"».

[blockquote_with_author name="Віталій Дейнега" position="засновник БФ «Повернись Живим»" content="За місяць роботи платформи у тестовому режимі наш фонд зекономив на покупках близько 30 тисяч гривень. Це дозволило профінансувати роботу медичної команди швидкого реагування «Вітерець»"]

Долучитися до програми і користуватися платформою можуть фонди, які ведуть прозору діяльність та пройшли авторизацію, заповнивши анкету за <a href="https://rozetka.com.ua/charity_platform/?utm_source=facebook&utm_medium=posts&fbclid=IwAR3U_U0nuxSAKLZuNWeklf488iUo1WNn_sAjuLdyI_2_dmX-kQFv42vXhzw" target="_blank" rel="noopener">посиланням</a>.

Читайте також про бізнес, який змінює світ. Як <a href="https://nachasi.com/2019/08/07/biznes-yakyj-zminyuye-svit-yak-pratsyuye-sotsialne-pidpryyemstvo/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">працює<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/08/085A0654-300x200.jpg" />?️ Бізнес, який змінює світ. Як працює соціальне підприємництво?</span></a> соціальне підприємництво?

<h2><strong>ℹ️ «Допомога що треба»</strong></h2><p>Платформа «Допомога що треба» дозволить благодійним фондам з усієї країни купувати товари для забезпечення своїх нагальних потреб за спеціальною ціною.</p><p>За словами засновника Rozetka, щомісяця у них купують товари близько одного мільйона українців. Це як приватні особи, так і компанії. Серед них майже усі українські благодійні фонди. Відтепер фонди зможуть замовляти на Rozetka товари за спеціальною ціною».</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-63669" src="/wp-content/uploads/2019/08/Platforma.jpg" alt="Rozetka" width="1200" height="811" srcset="/wp-content/uploads/2019/08/Platforma.jpg 1200w, /wp-content/uploads/2019/08/Platforma-300x203.jpg 300w, /wp-content/uploads/2019/08/Platforma-768x519.jpg 768w, /wp-content/uploads/2019/08/Platforma-1024x692.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2019/08/Platforma-650x439.jpg 650w, /wp-content/uploads/2019/08/Platforma-1095x740.jpg 1095w" sizes="(max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></p><h2><strong>✅ Які фонди та організації</strong></h2><p>На платформі вже зареєструвались благодійні фонди та організації «Повернись живим», «Запорука», «Клуб Добродіїв», «Відкриті долоні», «Територія Добра», «Ти – Ангел», «СОС Дитячі містечка» Україна, HELPGROUP, «КОЛО», «Навчально-реабілітаційний центр &#8220;Джерело&#8221;».</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>За місяць роботи платформи у тестовому режимі наш фонд зекономив на покупках близько 30 тисяч гривень. Це дозволило профінансувати роботу медичної команди швидкого реагування «Вітерець»</p>					<cite>									<span><strong>Віталій Дейнега,</strong></span> засновник БФ «Повернись Живим»							</cite>			</blockquote><p>Долучитися до програми і користуватися платформою можуть фонди, які ведуть прозору діяльність та пройшли авторизацію, заповнивши анкету за <a href="https://rozetka.com.ua/charity_platform/?utm_source=facebook&#038;utm_medium=posts&#038;fbclid=IwAR3U_U0nuxSAKLZuNWeklf488iUo1WNn_sAjuLdyI_2_dmX-kQFv42vXhzw" target="_blank" rel="noopener">посиланням</a>.</p><p>Читайте також про бізнес, який змінює світ. Як <a href="/2019/08/07/biznes-yakyj-zminyuye-svit-yak-pratsyuye-sotsialne-pidpryyemstvo/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">працює<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2019/08/085A0654-300x200.jpg" />?️ Бізнес, який змінює світ. Як працює соціальне підприємництво?</span></a> соціальне підприємництво?</p>

Na chasi — не політичне видання, але не можемо стояти осторонь суспільно важливих подій. У цій рубриці читайте про важливі законопроєкти, ініціативи та події, які відбуваються в Україні та впливають на наше з вами життя.

Суспільство

Долучитися до програми Rozetka та користуватися платформою можуть фонди, які ведуть прозору діяльність та пройшли авторизацію.

<h2><strong>ℹ️ «Допомога що треба»</strong></h2>
Платформа «Допомога що треба» дозволить благодійним фондам з усієї країни купувати товари для забезпечення своїх нагальних потреб за спеціальною ціною.

За словами засновника Rozetka, щомісяця у них купують товари близько одного мільйона українців. Це як приватні особи, так і компанії. Серед них майже усі українські благодійні фонди. Відтепер фонди зможуть замовляти на Rozetka товари за спеціальною ціною».

<img class="aligncenter size-full wp-image-63669" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/08/Platforma.jpg" alt="Rozetka" width="1200" height="811" />
<h2><strong>✅ Які фонди та організації</strong></h2>
На платформі вже зареєструвались благодійні фонди та організації «Повернись живим», «Запорука», «Клуб Добродіїв», «Відкриті долоні», «Територія Добра», «Ти – Ангел», «СОС Дитячі містечка» Україна, HELPGROUP, «КОЛО», «Навчально-реабілітаційний центр "Джерело"».

[blockquote_with_author name="Віталій Дейнега" position="засновник БФ «Повернись Живим»" content="За місяць роботи платформи у тестовому режимі наш фонд зекономив на покупках близько 30 тисяч гривень. Це дозволило профінансувати роботу медичної команди швидкого реагування «Вітерець»"]

Долучитися до програми і користуватися платформою можуть фонди, які ведуть прозору діяльність та пройшли авторизацію, заповнивши анкету за <a href="https://rozetka.com.ua/charity_platform/?utm_source=facebook&amp;utm_medium=posts&amp;fbclid=IwAR3U_U0nuxSAKLZuNWeklf488iUo1WNn_sAjuLdyI_2_dmX-kQFv42vXhzw" target="_blank" rel="noopener">посиланням</a>.

Читайте також про бізнес, який змінює світ. Як <a href="https://nachasi.com/2019/08/07/biznes-yakyj-zminyuye-svit-yak-pratsyuye-sotsialne-pidpryyemstvo/" target="_blank" rel="noopener">працює</a> соціальне підприємництво?

<h2><strong>ℹ️ «Допомога що треба»</strong></h2><p>Платформа «Допомога що треба» дозволить благодійним фондам з усієї країни купувати товари для забезпечення своїх нагальних потреб за спеціальною ціною.</p><p>За словами засновника Rozetka, щомісяця у них купують товари близько одного мільйона українців. Це як приватні особи, так і компанії. Серед них майже усі українські благодійні фонди. Відтепер фонди зможуть замовляти на Rozetka товари за спеціальною ціною».</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-63669" src="/wp-content/uploads/2019/08/Platforma.jpg" alt="Rozetka" width="1200" height="811" srcset="/wp-content/uploads/2019/08/Platforma.jpg 1200w, /wp-content/uploads/2019/08/Platforma-300x203.jpg 300w, /wp-content/uploads/2019/08/Platforma-768x519.jpg 768w, /wp-content/uploads/2019/08/Platforma-1024x692.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2019/08/Platforma-650x439.jpg 650w, /wp-content/uploads/2019/08/Platforma-1095x740.jpg 1095w" sizes="(max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></p><h2><strong>✅ Які фонди та організації</strong></h2><p>На платформі вже зареєструвались благодійні фонди та організації «Повернись живим», «Запорука», «Клуб Добродіїв», «Відкриті долоні», «Територія Добра», «Ти – Ангел», «СОС Дитячі містечка» Україна, HELPGROUP, «КОЛО», «Навчально-реабілітаційний центр &#8220;Джерело&#8221;».</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>За місяць роботи платформи у тестовому режимі наш фонд зекономив на покупках близько 30 тисяч гривень. Це дозволило профінансувати роботу медичної команди швидкого реагування «Вітерець»</p>					<cite>									<span><strong>Віталій Дейнега,</strong></span> засновник БФ «Повернись Живим»							</cite>			</blockquote><p>Долучитися до програми і користуватися платформою можуть фонди, які ведуть прозору діяльність та пройшли авторизацію, заповнивши анкету за <a href="https://rozetka.com.ua/charity_platform/?utm_source=facebook&amp;utm_medium=posts&amp;fbclid=IwAR3U_U0nuxSAKLZuNWeklf488iUo1WNn_sAjuLdyI_2_dmX-kQFv42vXhzw" target="_blank" rel="noopener">посиланням</a>.</p><p>Читайте також про бізнес, який змінює світ. Як <a href="/2019/08/07/biznes-yakyj-zminyuye-svit-yak-pratsyuye-sotsialne-pidpryyemstvo/" target="_blank" rel="noopener">працює</a> соціальне підприємництво?</p>

#благодійність

💸 Меценатство в Україні – яка користь для бізнесу та лайфхаки залучення меценатів у культурні проєкти

🚴‍♂️ Долучитися до розбудови ВДНГ зможе кожен охочий: як це зробити

👍 Rozetka запускає платформу для благодійників зі спеціальними цінами