Партнер проєкту — Pixelated Realities та Gwara Media за підтримки УКФ
У 2020 році технології та матеріали дозволяють не тільки охороняти й зберігати, а також переосмислювати культурну спадщину, старі наративи та візуальні символи.
Вперше в Україні повний цикл цифрового виробництва вирішили застосувати на скульптурній резиденції. Так, наприкінці липня у Харкові та Одесі розпочався проєкт «Дуже цифрові резиденції» — мистецькі практики у сфері сканування культурної спадщини, цифрової скульптури та медіаарту.
Чотири куратори та 13 резидентів у Одесі, три куратори та 12 резидентів у Харкові протягом двох місяців сканували та моделювали, відливали та шліфували переосмислені образи. Для виставки створили скульптури на основі 3D моделей архітектурних об’єктів Одеси з використанням сучасних технологій 3D друку, фрезерування та лиття.
Роботи виконані з гіпсу, епоксидних смол, пенополістеролу, металополімерів та ілюструють можливості новітніх матеріалів для переосмислення культурної спадщини. Після завершення виставки артоб’єкти, створені в рамках резиденцій, будуть розміщені в публічних та мистецьких просторах міста.
Відкриємо завісу таємниці та поділимося кількома проєктами, які ви зможете побачити на виставці, що проходитиме з 29 вересня по 9 жовтня в Одесі, в артпросторі Siniy Crab.
Концепція полягає у зображенні центра Дніпра — історичної забудови, на яку давлять новозбудовані споруди та сучасна культура.
Дніпро — це великий індустріальний мегаполіс, проте з багатою історією та великою кількістю історичних пам’яток, які знаходяться у занедбаному стані або взагалі є втраченими. Митець вирішив актуалізувати цю проблему за допомогою поєднання старого та нового.
Концепція полягає у тому, щоб показати стан центру мого міста Дніпра — такий абсурд з історичної забудови, задавленної новобудовами. Разом з тим, у нас багато графіті, з яких я відібрав також найцікавіші
Ігор Дурнєв, автор проєкту «Петриківський розпис»
Петриківський розпис походить із села Петриківка, Дніпропетровської області (поблизу міста Кам’янське). Ця техніка малярства була внесена до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Використавши цю техніку у своїй роботі, автор віддав данину цьому виду мистецтва, а також протиставив його графіті, нанісши його на знамениті дніпровські новобудови.
Оскільки арт-об'єкт багатошаровий, кожен може зчитати його по-своєму. Краще я залишу це питання відкритим, оскільки у суспільстві досі йде дискусія про те, як будувати місто правильно, а я — лише покажчик суспільного запиту
Ігор Дурнєв
Спочатку була ідея створити AR-маску в Instagram з петриківським розписом — вкрай популярний та віральний формат, але виявилося, що соцмережа не підтримує певні функції. Альтернативною міг би стати Snapchat, але цей застосунок є непопулярним в Україні.
Згодом, ідея трансформувалася у створення скульптури. Основною технологією для моделювання будівель стала фотограмметрія. Автор відсканував будівлі за допомогою дрона й смартфона.
На роботу пішло близько 1,5 місяця.
Фотограмметрія
Фотограмметрія — це технологія, яка дозволяє сканувати об’єкт за допомогою багатьох фотографій з різних ракурсів. Вона широко використовується у створенні 3D об’єктів. Наприклад, саме за її допомогою Google створює 3D моделі міст для Google Maps, а у 2019 році за схожим принципом вчені збирали перше в історії зображення чорної діри з телескопів у різних частинах світу.
Люди живуть у світі цифрових технологій, навчилися будувати вище дерев та створювати віртуальну реальність, але автор закликає не втрачати контакту з природою.
Скульптура складається з двох частин — Залізного дерева та дерев’яної Мудри, що його вінчає. Її автор, одесит Артем Живий, закликає не втрачати зв’язку з природою, і бачить символізм у тому, що Одеса — це зелене місто на березі Чорного моря.
Мудра — це особливі жести та пози, які мають певне значення в індуїзмі, буддизмі та інших подібних течіях. Мудри — складні фігури з пальців, які нібито формують енергетичні потоки, створюють певні енергетичні конфігурації.
У рамках роботи митця, мудра, що вінчає Залізне дерево, символізує гармонію Людини та Рослин.
Своєю роботою я хочу закликати одеситів зберегти історичний центр міста у його первісному вигляді. Позбавити рекреаційну зону від нахабної потворної сучасної забудови. Природа робить це місто унікальним і прекрасним
Артем Живий, автор проєкту
Дерево відливається з композита з мідної крихти. Мудру автор фрезерує з дерева.
Метафора на місто та його мешканців.
Ідея народилася в автора, коли він гуляв Грецьким парком в Одесі. За словами Юрія, він звернув увагу на величезну опорну стіну, що домінує над простором парку. Вона тримає на собі Приморський бульвар і не несе жодної естетичної цінності, уособлюючи собою залізобетонну брилу, яку невдало маскує плющ і рекламні банери. Проєкт парку передбачає декорацію цієї стіни фасадним камінням.
Центр міста, парк біля моря, велика кількість туристів і величезний порожній бетонний схил. Я зрозумів, що по суті це порожнє полотно, з ним можна працювати. Мені захотілося його оживити, і я уявив на його місці велике місце гніздування. Такі можна ще спостерігати на диких пляжах за містом, де, зовсім як люди, метушаться птахи, то влітаючи, то вилітаючи
Юрій Христофоров, автор проєкту
Riparia riparia (берегові ластівки) облаштовують свої гнізда у берегових схилах. Ми ж, подібно цим пташкам, гніздимося на затишному узбережжі Чорного моря. Мені подобається цей образ. Він про свободу і добросусідство. Я б хотів зафіксувати його у мові міста за допомогою скульптури, інтегрованої у майбутньому в муніципальний ландшафт.
Юрій Христофоров
За словами Юрія, міська мова Одеси наразі є настільки бідною та одноманітною, що місто буквально «заїкається». Одесу знають за образами «тіток з привозу, аферистів, морячків, якорів та чайок, двориків з котиками» та інших заяложених стереотипів. Автор захотів розбавити цей мейнстрім новим словом та образом.
Для створення скульптури використовували 3D моделювання. Після створення моделі за допомогою ЧПУ-верстатів створили форми. А вже ці форми використали для друку готової скульптури на 3D принтері під керівництвом досвідченого скульптора.
Весь процес виробництва — це симбіоз віртуальної та фізичної праці, який подарував мені масу нових вражень
Юрій Христофоров
Символ старого одеського дворика у новому кольорі.
Колодязі з’явилися в Одесі ледь не з моменту заснування. Місто з перших днів відчувало нестачу питної води, і міська влада була змушена бурити скважини та будувати мережу колодязів. Вода була платною і досить дорогою. Згодом, місто збудувало повноцінний водопровід, але деякі колодязі дожили до наших часів.
Олексій Воронко вирішив спробувати перетворити один такий колодязь на арт-об’єкт. Завдяки сучасним технологіям, це можливо зробити, не чіпаючи оригіналу. Копію колодязя створили за допомогою фотограмметрії, а потім пофарбували у рожевий та вкрили різними графіті.
Колодязі в Одесі засипають, їх стає все менше. Мене це дуже хвилює, мені подобається архітектура нашого міста. Тож до мене прийшла така ідея: поєднати нове зі старим, недоторкану «священну» архітектуру з «вандальним» мистецтвом.
Олексій Воронко, автор проєкту
До проєкту долучилися відомі українські райтери @bios.lines, @pakooner та @_onebt.
Якщо одеські проєкти здебільшого робилися за допомогою ЗD-сканування різних архітектурних об’єктів, скульптур та архітектурних споруд, то харківська локація була більше розрахована на медіаарт.
Наприклад, ось такий арт-об’єкт зробили у Харкові. Автори зобразили популярний та інтернаціонально зрозумілий символ сучасності в цифровому світі, що є ілюстративним позначенням спілкування людей. Все починається зі слова: будь-яка думка, концепція, висловлювання в результаті може стати спадщиною.
Чистота мінімалістичного зображення ставить питання та змушує замислитися, що може бути написано у цьому значку і є (у нашому випадку) площиною. На неї проєктується відеоанімація з контентом, присвяченому спадщині від видатних діячів до архітектурних будівель. Це дозволяє поєднати реальний барельєф та цифрове зображення.
Знак діалогу — як концепт діалогу в майбутнє про минуле. Візуальний наратив показує поєднання технологій та мистецтва, яке дає можливості висловитись, створюючи прецедент власної незалежної думки, яке відкриває нові горизонти. Без мистецтва — технології неповноцінні.
Переглянути всі роботи митців можна у каталозі.
Дуже цифрова виставка
З 29 вересня по 9 жовтня приходьте в арт-простір SiniY Crab (вул. Приморська, 42, Одеса), аби оцінити результат та доторкнутися до сучасних технологій: 3D сканування, друк, фрезерування, лиття епоксидними смолами. Виставка міститиме скульптури та арт-об’єкти резидентів.
Презентація та офіційне відкриття відбудеться 29 вересня о 18:00. Записатися на групову екскурсію можна за посиланням.
З 3 жовтня також запрацює медіаінсталяція в рамках кооперації з Харковом від кураторів Романа Мініна, Романа Борозенцева та Власа Бєлова.
Проєкт реалізується ГО Pixelated Realities (Одеса) у партнерстві з Gwara Media (Харків) за підтримки Український культурний фонд.