Владислава Шевченко
- Якщо ви надумали поринути у світ вінілу — приготуйтеся до особливого досвіду. Це як пересісти з електросамоката на вінтажний мотоцикл: менш практично, більше мороки, але скільки ж кайфу! Давайте поговоримо про вінілові програвачі без прикрас: https://soundmag.ua/ru/catalog/vinyl-players/
Анатомія вертушки: що до чого
Вініловий програвач — це прецизійний механізм, де кожна деталь впливає на звук. Ось головні компоненти:
Шасі/корпус — основа всієї конструкції. Має бути масивним і поглинати вібрації. Матеріали різні: МДФ, акрил, алюміній, композити. Найкращі шасі — багатошарові, з різних матеріалів, які гасять вібрації різних частот.
Диск (платтер) — на нього кладеться платівка. Чим важчий, тим краще — забезпечує інерцію та стабільність обертання. Матеріал теж має значення: алюмінієві диски дають яскравіший звук, акрилові — теплішу середину, а скляні — найнейтральніші.
Мотор — сердце програвача. Є синхронні та асинхронні. Синхронні точніші, але дорожчі. Потужність тут не головне, а от рівномірність обертання і відсутність вібрацій — критично важливі. Крутний момент вимірюється в г·см і для хорошого програвача має бути не менше 600 г·см.
Підшипник — з’єднує диск із корпусом. Якісний підшипник — запорука мінімального шуму при обертанні. Зверніть увагу на матеріал: бронзові довговічніші, керамічні — тихіші.
Тонарм — утримує звукознімач. Бувають прямі та S-подібні. S-подібні зменшують похибку стеження, але мають більшу масу, що впливає на якість відтворення високих частот. Матеріал теж важливий: карбонові та дерев’яні резонують менше, алюмінієві — доступніші. Ефективна довжина тонарму (від осі обертання до голки) впливає на похибку стеження — чим довший, тим менша похибка.
Звукознімач (картридж) — перетворює механічні коливання у електричний сигнал. MM (moving magnet) — доступніші, вихідна напруга 3-5 мВ, простіші в заміні голки. MC (moving coil) — дорожчі, вихідна напруга 0,2-0,8 мВ, потребують якіснішого фонокоректора, але забезпечують кращу деталізацію.
Технічні параметри, які варто знати
Детрекінг — здатність голки триматися в канавці при складних музичних пасажах. Вимірюється у мікронах відхилення або у децибелах. Чим нижче значення, тим краще трекінг.
Вау і флатер — показники нестабільності швидкості. Вау — низькочастотні коливання швидкості, флатер — високочастотні. У хороших програвачах сумарний показник має бути менше 0,1%.
Співвідношення сигнал/шум — вказує на те, наскільки чистий звук видає програвач. Для хорошої моделі має бути не менше 65 дБ.
Комплаєнс — податливість підвісу голки, має відповідати масі тонарму. Вимірюється в cu (compliance units). Тонарми поділяються на легкі (4-7 г), середні (8-12 г) і важкі (12+ г). Для легких тонармів потрібні картриджі з високим комплаєнсом (>15 cu), для важких — з низьким (<10 cu).
Привід: суперечки не вщухають
Пасовий привід — мотор з’єднується з диском через гумовий пас. Плюси: відсікає вібрації мотора, забезпечує м’який звук з акцентом на середні частоти. Мінуси: паси розтягуються і їх треба міняти.
Прямий привід — диск насаджений прямо на вал мотора. Плюси: миттєвий розгін, точніша швидкість, чіткіші баси. Мінуси: можлива передача вібрації від мотора.
Ідлерний привід — між мотором і диском стоїть проміжний ролик. Плюси: потужний крутний момент, динамічне звучання. Мінуси: складна конструкція, більше зношуваних деталей.