Владислава Шевченко
Партнер матеріалу
Війна… Що у вас асоціюється з цим словом? Армія, ЗСУ, бої, техніка. Усе так, коли ми говоримо про бойові дії, але не варто забувати, що у XXI столітті ми воюємо не тільки на полі битви, а також на економічному та політичному фронті, а ще, як це не дивно, в інтернеті. Зокрема, у соціальних мережах, де ще одним потужним інструментом стають меми. Так, ті самі гумористичні картинки, сотні яких ми розсилали у мирний час з приводом та без.
Сьогодні ж це вже не просто картинки, а справжній символ боротьби на інформаційному фронті. Чому ж гумор стає настільки популярним у часи війни? Усе просто: ще здавна гумор ставав зброєю, адже це така сама частина культури, як фільми чи книги, які часто бувають відображенням епохи та подій, що відбуваються у часи, коли вони пишуться. Хто знає, якщо раніше ми вивчали світові війни за книгами Гемінгвея та фільмами «Список Шиндлера» та «Піаніст», то не виключено, що наступні покоління спиратимуться на меми.
До того ж популярність гумору у воєнні часи пояснюється тим, що наша психіка потребує захисту, а вміння сміятися дозволяє знизити рівень стресу та зменшити негативні відчуття, що допомагає впоратися з труднощами. Напевно, тому наша нація так любить гумор та супроводжує ним усі сторінки історії, які пронизані боротьбою. Ми завжди намагаємося пережити найтяжчі події, рефлексуючи пережите в мистецтво, зокрема в гумор, а з приходом соцмереж і в меми.
До Дня Незалежності ми разом з нашим партнером Favbet підготували спецпроєкт, у якому дослідили український гумор часів відновлення незалежності, як історичні події незалежної України закарбувалися в мемах, а також поміркували, наскільки гумор допомагає нам боротися з ворогом на інформаційному та чому ж він настільки важливий для нас.
😃 Становлення українського гумору
Кожен період української культури супроводжувався певними особливостями, які були пов’язані з обмеженнями свобод, політичним і воєнним порядком денним та ступінню національного піднесення. До відновлення незалежності питання гумору в Україні було доволі незначним, з яскравих прикладів можна пригадати тільки лист запорожців турецькому султану, класичний український гумор в Котляревській «Енеїді» та ще сатиру Остапа Вишні.
На відміну від європейських та американських періодів 20 століття, де як негативні, так і позитивні процеси знаходили свій слід у гуморі, у нас все було складніше. У першу чергу це пояснюється обмеженням свободи слова у Радянському Союзі, тож увесь політичний та соціальний гумор був переважно підпільним. З відновленням незалежності українці отримали змогу вільно рефлексувати на події у смішній формі.
На початку 1990-х років гумор переважав у вигляді телешоу, де використовував запозичені формати, що адаптовувалися під українські реалії. Зокрема, це були «Маски-шоу» та «Каламбур», які щоправда орієнтувалися переважно на російське телебачення та велися чужою мовою.
Ситуація почала змінюватися з виходом театру абсурду «Шоу довгоносиків», який позичив формат у «Монті Пайтона», та «СВ-Шоу» Андрія Данилка, який був творцем одного з перших українських late night show. У цих форматах ми вже чуємо українську мову та суржик, як ознаки бажання в першу чергу фокусуватися на Україні як окремому ринку, а не частині РФ.
У 2005 році на екрани виходить «Вечірній квартал», який на довгі роки стане монополістом ринку гумору та комедії, доки не з’являться «Дизель-шоу» та студія «Мамахохотала». Нове століття також відзначилося появою україномовної «Файни Юкрайни» з Олександром Педаном та Сергієм Притулою, які у майбутньому займуть велику нішу з «Вар’яти-шоу», «Педан-Притула шоу» тощо.
До речі, «Мамахохотала» також розпочнуть історію українського гумору в YouTube, ставши там одним з перших прикладів успішних шоу з високими рейтингами. Зараз же уявити український гумор без YouTube майже неможливо, адже на відміну від телевізора тут можна говорити без обмежень та те, що хочеться. Мільйони українців дивляться Майкла Щура та Торонто ТБ, Олексія Дурнєва та велику кількість стендаперів: Антона Тимошенко, Наталію Гаріпову, Василя Байдака тощо.
😃 Фільмування подій у мемах
Прихід YouTube відкрив двері українцям для виробництва українського гумору, однак це все одно професійний контент, який потребує підготовки. Інша справа — це меми, які заполонили український інтернет та соцмережі на початку 2010-х. Їхня популярність стала настільки великою, що дослідники стверджують, що меми впливають на вибори, революції та навіть свідомість суспільства.
Меми з’являються як реакція на те, що відбувається у суспільстві, тому стають нам настільки близькими та рідними. А ще за ними навіть можна відслідковувати процеси, які відбуваються у державі.
У День Незалежності ми вирішили пригадати, що відбувалося за останнє десятиріччя в історії України, та згадати його найзнаковіші меми. Звичайно, враховуючи політичну ситуацію в країні не складно здогадатися, що левову частку мемів складають політичні, адже гумор допомагає жити, а політичний гумор — сприймати гідно всі проблеми та негаразди, які ми бачимо в політиці та державі загалом.
Політичні меми «легітімного»
Однозначно законодавцем мемів став «легітімний» президент Янукович зі своїм найближчим оточенням. За декілька років у нашій пам’яті назавжди залишаться вінок, ялинка, мова Азірова та багато іншого. Просто дивіться та радійте, що більше ми такого ніколи не почуємо.
Як баба переписала хату на кота
Окремо ми не могли не згадати шедевр українських мемів — «Дізналася, що онук голосував за “Регіони” — переписала хату на кота». Такий плакат з’явився на вулицях Кам’янського під час передвиборчої кампанії у 2012 році та одразу став джерелом для величезної кількості мемів.
Зрада чи перемога
У часи Євромайдану соцмережі заполонили пости з вихвалянням перемог або навпаки звинуваченнями у зраді. У відповідь на це люди почали іронізувати та вихоплювати смішні новини з підписами — «Зрада чи перемога». Тоді ж стали популярними вирази «Переможна зрада» чи «Зрадлива перемога».
Візитка Яроша
Після вторгнення на територію України у 2014 році кількість мемів почала тільки збільшуватися. Так, одним зі знакових мемів того часу стала «Візитка Яроша», коли російські ЗМІ знайшли на місці бойових дій американські долари, автомати і головне — візитку Дмитра Яроша, тодішнього лідера «Правого сектора». Українці відразу помітили, що у згорілій вщент машині вціліли саме долари і візитка. Після цього візитка Яроша стала найпотужнішим оберегом та основним мемом тих часів.
Боротьба за Президентство
Ще одним яскравим періодом для політичних мемів стали президентські вибори 2019 року, коли у боротьбі зійшлись Володимир Зеленський та Петро Порошенко. Тоді мережу заполонили такі меми, як «Стадіон так стадіон» та «ДумайТе!».
Дев’ять/десять
Щоправда, не лише політикою відзначалися українські меми. Так, одним з найпопулярніших мемів українського інтернету став «Дев’ять/десять». В основу цього мему покладено дзвінок пенсіонерки до відділу поліції Новомиколаївки для того, аби дізнатись точний час. Це просто класика.
Зима та літо
Ще одним вічним спонсором мемів стає непідготовленість місцевої влади. Наприклад, це часто трапляється під час регулярних потопів влітку у Львові та Києві, або з першим снігом, якого комунальники завжди не очікують у грудні.
😃 Чому гумор стає популярним під час війни
Попри ті страшні речі, які відбуваються під час війни, необхідно знаходити час на гумор та сміх, адже це допомагає нам перезавантажитися та знайти нові сили на боротьбу. Це відбувається не тільки у так званому тилу, а й на передовій. Ще у 2014 році у зоні АТО доволі довго гуляв вираз: «Армія — це робота, після якої все життя здається перекуром».
Також гумор дає вихід агресії та злості, знижує напругу. До того ж сміх сприяє синтезу окситоцину, що допомагає людям порозумітися та формує відчуття приналежності до однієї спільноти.
@oleksandr.kolym #воїни #українатоп #військо #україна #🇺🇦 #зсу #top #ukraine #воїниукраїни
😃 Як гумор допомагає в інформаційній війні
Гумор використовують задля проведення психологічної атаки на ворога. Це пішло ще з війн минулого століття, коли УПА малювало російського «визволителя», якого кололи багнетами у мазепинках. Схожим чином вчиняли у Другій світовій війні, коли зображували гітлерівців з ротами, що роззявлені у передсмертному жаху.
З приходом соціальних мереж карикатури проявилися у формі мемів, які стали потужним інструментом інформаційної війни. Старший науковий співробітник Центру досліджень операцій з кібервпливу Джеймс Скотт у своїй книзі пише: «Хто контролює мем, контролює населення».
На початку війни росіяни любили жахати українців кадирівцями, які виявилися більше TikTok-військами, аніж справжніми. Завдяки поширенню мемів та гумору, ми зуміли прибрати залякування цими персонажами, що допомогає менше панікувати. Це посилює віру українців у те, що ворога можна перемоги, що важливо для того, аби вистояти психологічно, Звичайно, ніколи не можна забувати про загрозу, але варто пам’ятати, що паніка нічим не допоможе.
Крім того, що гумор допомагає в інформаційній війні, він також сприяє об’єднанню людей. Коли з’являється мем, який стає популярним у багатьох українців, то він ніби згуртовує нас. Ми обмінюємося ним, згадуємо його у бесідах та розуміємо, що належимо до одного народу.
Окремо меми та гумор працюють на західну аудиторію, де ми таким чином можемо доносити наші меседжі. Особливо це працює у Твіттері, який дуже популярний за кордоном та має менше обмежень на висловлювання. Нещодавно найвідоміша енциклопедія мемів Know Your Meme навіть випустила звіт на 43 сторінки про те, як війна Росії проти України позначилася на мемах.
Меми також допомагають збирати гроші. Наприклад, канадський журналіст Крістіан Боріс створив віральний мем Saint Javelin, завдяки якому вдалося зібрати понад $2 млн.
А ще вони ускладнюють життя російським пропагандистам. Цим займається американська неофіційна армія мультяшних собак шиба-іну — NAFO (North Atlantic Fellas Organization, Північноатлантична організація чуваків). Це невелика група, яка організувалася, щоб збирати гроші для України та викривати очевидну пропаганду росіян у соціальних мережах. У коментарі російських пропагандистів приходять люди з аватарами шиба-іну та розповідають правду про події в Україні.
Цікаво, що історії про те, як меми допомагають в інформаційній війні, вже стали окремим мемом. Команда Малої академії наук України створила добірку правдивих мемів про те, як українці перемагають в інформаційній війні, поки наші бійці ЗСУ знищують ворога на реальному фронті.
😃 Мемні канали як джерело новин
Ба більше, українські телеграм-канали з мемами стали здоровою альтернативою новинних сайтів для українців. На відміну від новинних ресурсів та сумнівних тг-каналів, на яких часто можна знайти фейки, ці канали постять перевірену інформацію, сповіщають про тривоги та ще і роблять меми, які допомагають розкрутитися та працюють на доброму боці інформаційної пропаганди серед українців, адже не сіють зради та паніки.
Виділяються два найбільші телеграм-канали — це «Перша приватна мемарня» та «Український наступ». Меми цих каналів стають настільки популярними, що канали накладають бани на них (Мем про Генштаб) або забороняють розповідати історії їх створення (Кавун — це база).
До речі, ми не могли закінчити цей матеріал інакшим чином, аніж зробити добірку найзнаковіших мемів війни.
Доброго вечора, ми з України
Фраза «Доброго вечора, ми з України» з початку війни додає сил українцям: ми носимо з нею футболки, згадуємо у месенджерах та просто кажемо на кожному кроці. Популярності у свій час фразі додав голова Миколаївської ОВА Віталій Кім, бо саме з цих слів розпочинав кожне своє відеозвернення.
Насправді, фразу придумали DJ ProBass (Артем Ткаченко) та DJ Hardi (Максим Мокренко), які минулого року випустили однойменний трек, що злетів у TikTok. Саму фразу у треку промовляє музикант Марко Галаневич з популярного українського гурту «ДахаБраха».
Швайнокарась
Історія українського мему розпочалася ще у 2014 році, коли після вторгнення Росії в Україну ми почали називати русню «свинособаками» (цей термін прийшов до нас з німецької мови і символізує збірний образ негативних якостей обох тварин). Росіяни намагалися дати відсіч та знайти достойну відповідь, але в них мало що виходило. Одним з варіантів виявився «швайнокарась», який походить від німецького schwein («свиня»). Таким чином, русня хотіла підкреслити, що, як вони вважають, ми постійно їмо сало.
Згодом на мем звернув увагу паблік «Український наступ» та почав стібатися з його жалюгідності. Оскільки наші меми виявилися значно смішнішими, а зображення «швайнокарася» припало до душі українцям, то ухвалили колективне рішення надати йому політичний притулок.
Після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 році про мем згадали знову. Користувачі українського твіттера та інших соцмереж зробили його символом нашої величі — трохи стилізували істоту та додали кровожерливу посмішку, що показує настрій українців на сьогодні. Тож тепер його популярність стрімко зростає — вже як символу «чогось страшного для русні».
Блєдіна
«Блєдіна» — це визначення російської ракети, яка летить на територію України. Під час повітряної тривоги користувачі соцмережі Twitter часто пишуть «блєдіна летить», маючи на увазі, що можливий удар російських ракет по країні.
Перші згадки автентичної «блєдіни» датуються у соцмережі на початку березня, хто точно автор невідомо. Шаленої популярності термін набув наприкінці березня, коли львівська активістка та волонтерка Меланія Подоляк використала це слово у своєму твіті. Саме її користувачі соцмережі вважають справжньою авторкою мему.
Тоді пані Подоляк на сортуванні гуманітарки побачила банку дитячого харчування bledine, виклала фото, на яке бурхливо відреагувала спільнота. Через кілька днів волонтерка знов запостила фото пюре під час повітряної тривоги, підписавши його — «Львів, тривога, знову летить якась блєдіна».
Кавун — це база
Під час війни кавун здобув славу, коли його додав до своєї назви та став активно використовувати популярний тг-канал з мемами «Український наступ». Тоді хтось з підписників пабліку на хвилі популярності кавуна поєднав його з іншим мемом «База» — і так вийшов «Кавун — це база».
Він розшифровується таким чином:
Коли людина каже щось проти москалів, то це база
Якщо це настільки класна база, то їй дають кавун, мегакавун чи навіть склад кавунів
Водночас, промоскальські заяви — це крінж, за який кавун забирають
Бавовна
З початком війни на військових об’єктах в РФ та на тимчасово окупованих територіях також відбуваються вибухи. Щоб не називати це так та ігнорувати вибухи, росіяни вигадали називати це словом «хлопок», аби не лякати мешканців. Так як російською «хлопок» також означає «бавовну», то українці іронізували та почали позначати всі вибухи у росіян «бавовною». Усім це так сподобалося, що здається, по-інакшому і називати важко вже.
Наступного року ми обіцяємо доповнити спецпроєкт, бо на цьому місці мають з’явитися меми про перемогу України у війні.
Крім боротьби на інформаційному фронті, не варто забувати донатити та допомагати нашим військовим у боротьбі з ворогом.
Цей спецпроєкт вийшов за підтримки Favbet, які з початком війни росії проти України перепрофілювали діяльність фонду Favbet Foundation для допомоги ЗСУ та постраждалим від бойових дій.
Favbet Foundation побудував свою роботу на концепції такого собі «супермаркету допомоги», поставляючи в різні підрозділи і регіони широкий спектр обладнання та техніки «під запит»: позашляховики, дрони, цифрові мобільні радіостанції, портативні зарядні пристрої та багато іншого.
Загалом компанія та фонд допомогли ЗСУ на суму понад 30 млн грн.