✍🏻 Чому важливо саме зараз перейти на українську мову

Мова — ДНК нації. Мова – невідмінна частина ідентифікації населення. Мова — скарб кожного народу. Навіть у сьогоденні деякі люди не можуть зрозуміти цих слів, які лунають з медіа та вуст діячів.

Існує думка, що нація помирає, коли у повітрі востаннє залишаються слова рідною мову. Громадяни забувають про свою особливість, піддаються пропаганді чужого і хижого створіння. Молоді покоління вже не знають мови, якою спілкувалися їхні предки. Вже ніхто не слідує колишнім традиціям і звичаям, адже було насаджені нові… Це дуже страшні події, які можуть стати дійсністю, тому потрібно берегти своє рідне слово і знати, як це зробити.

Коли була панщина, багатії піддавалися “моді” й починали розмовляти російською. Вони наймали викладачів, аби бути схожими на корінних жителів Московщини. В той час бідні кріпаки не цуралися свого родоводу й намагалися захистити своє право на спілкування українською. Хоча прості люди зізнавали гноблення через розмови “свинською мовою”, вони змогли зберегти свій дорогоцінний спадок. Не дивно, що із сімей кріпаків походили митці, які прославляли українську культуру на весь світ. Одним із найвідоміших був Тарас Григорович Шевченко, чиї твори вивчають діти у школах і чиї страждання заслуговують на повагу. Його “Кобзар” лежить на поличках кожного свідомого українця, а вірш-послання “І мертвим, і живим, і ненародженим…” зумовлює задуматися над майбутнім.

Тяжкою добою було “розстріляне відродження”. У 20-x роках минулого століття інтелігенція поширювала українську мову попри переслідування російською владою. Митці виступали за друкування українських газет, викладання солов’їної у школах і популяризацію мови серед молоді. Вони створювали літературні організації такі як “Ланка”, “МАРС”, “ВАПЛІТЕ”. Автори пишалися своєю історію, яку описували у творах. На жаль, багато письменників і письменниць були репресованими через бажання розвивати українську мову. Влада жорстоко вбивала і відсилала у Сибір “дітей-мучеників” України, які хотіли одного – відчувати вплив рідної мови та змінити думку русифікованого населення.

У XXI столітті й досі триває боротьба за шанс розмовляти українською. Багато блогерів і діячів намагаються вести сторінки у соцмережах рідною мовою, але отримують сотні повідомлень із словами: “можна по русски”, “я ничево не понимаю” “пожалуйста, у вас также есть аудитория из россии”. Навіть зараз український народ не може висловлюватися без втручання брудних рук держави-агресора, яка вносить свої корективи у наше життя. Відомі люди зазнають ненависті й насмішок. Українську мову називають “сільською” й перекручують значення деяких слів. У такій соцмережі як “Tik Tok” поширюється багато відео від російських блогерів про “спалахуйку” та інші образи нашої мови. На жаль, вони не зупиняться, доки кожен українець не буде захищати в Інтернеті рідну культуру.

Сьогодні головним завданням для українців є покращення знань солов’їної. Якщо є потреба, то перейти на неї у побуті, адже завдяки українській ми зможемо перемогти окупанта. У росії вже не буде мотиву про врятування російськомовних. Наші предки будуть нами пишатися. Наш контент буде популярним. Українську будуть вивчати іноземці. Наша мова обов’язково збережеться на довгі роки, адже по іншому й бути не може. Ми українці й перемоги за нами, особливо у мовному плані.