Реклама

🐶 Як це — бути опікуном тварини з притулку

Родина опікунів фонду Happy Paw налічує 387 чоловік. Ці люди щомісяця підтримують на відстані 486 тварин з 12 притулків по всій Україні.
Čytaty latynkoju
🐶 Як це — бути опікуном тварини з притулку
  1. Головна
  2. Суспільство
  3. 🐶 Як це — бути опікуном тварини з притулку
  • Сподобався пост? Став вподобайку!
  • 0
Родина опікунів фонду Happy Paw налічує 387 чоловік. Ці люди щомісяця підтримують на відстані 486 тварин з 12 притулків по всій Україні.

Десятки тисяч тварин у притулках чекають на своїх господарів. Та, на жаль, не кожен може взяти чотирилапого додому через алергію, невідповідні житлові умови або наявність інших тварин.

Саме для таких людей у 2013 році благодійний фонд “Щаслива лапа” створив проект “Опіка”. Тепер підтримувати пухнастиків у притулках та ділитись турботою на відстані можна з будь-якої точки світу.

Дехто опікає хвостатих вже понад 8 років, а дехто — турбується про рекордних одинадцять котиків. Хто всі ці люди? Чому вони вирішили долучитись до проєкту та які історії їхніх підопічних?

Про знайомство з фондом та проєктом

Більшість опікунів дізнаються про можливість віддаленої підтримки тварини з притулку від знайомих та друзів, які вже є частиною проєкту чи знайомляться з тваринами безпосередньо на сайті фонду.

Так, наприклад, почалась історія Наталії Ситник: “Син вмовив мене взяти додому цуценя джек-рассел-тер’єра. А знайома запропонувала пофотографувати нашу сім’ю та розповіла, що волонтерить фотографом у різних притулках для тварин аби вони швидше знаходили дім. Так я дізналась про фонд Happy Paw, зайшла на сайт і вже за пів години взяла собаку під опіку”.

Про проект Опіка розповідає Аліна Білоус: “Я побачила пост про те, що для учнів моєї школи фонд Happy Paw проводив урок біоетики. А потім моя знайома поділилася ініціативою фонду, проектом Опіка, і я подумала, що це геніальна ідея, якщо ти хочеш допомагати тварині, але не можеш забрати її додому.”

Катя Бінецька дізналась про фонд, коли її собака загубився: “Я не була готова взяти нового пса додому, але вирішила, що якщо я можу допомогти хоча б якійсь тварині, не беручи її додому, це буде ідеальним варіантом. Так я вперше стала опікуном собаки з притулку”.

Що спонукало взяти тварину під опіку

Для багатьох наших опікунів підтримка тварин на відстані — часткова реалізація мрії про власний притулок для тварин.

Катя Бінецька завжди хотіла побудувати великий будинок, в якому будуть жити бездомні собаки: “Я мріяла про те, що у мене буде достатньо грошей аби найняти людей, які будуть не лише прибирати територію і вигулювати собак, а й зможуть соціалізувати тварин, гратись з ними, дарувати їм тепло та увагу. Я виросла і розумію, що у мене немає цих «всіх грошей світу» на такий будинок. Але якщо я можу допомогти одному собаці і кожна людина допоможе хоча б одному собаці, то з часом всі безпритульні песики будуть щасливими”.

У Валерії вдома живуть два кота і немає можливості взяти ще тварину: “Тому варіант віддаленої опіки мені дуже відізвався. У мене не було значних сумнівів і я швидко оформила опіку через сайт. Зрозуміло, що всім одразу допомогти не вийде, адже це важко в першу чергу фінансово. Але все починається з малого. Тому якщо ви опікаєте хоча б 1 тварину – це вже величезний плюс”.

“Я вже працюю багато років у фонді і зрозуміло, що мій рівень довіри до організації просто зашкалює, — розповіла Наташа Качуріна, — адже я на власні очі бачу, що це організація, яка по-правді «хворіє» своїми проєктами. Тим більше сама ідея опіки на відстані дуже проста і цікава: ти допомагаєш конкретній собачці впродовж довгого періоду часу. Це співробітництво на роки і в принципі для мене це було важливо”.

Як це — бути опікуном тварини з притулку

Відповідальність та тепло — поняття, які об’єднують усю родину опікунів.

Для Каті Очеретяної опікунство — це розуміння того, що десь є котик, який чекає і знає, що кожного місяця він отримає свій корм та смаколики саме від мене.

Так Юрій Колибельніков знає, що несе “бодай опосередковану, але все ж таки відповідальність за Маню і її благополуччя, щоб вона була ситою, обробленою від паразитів, що вона, на скільки це можливо, щаслива. По-друге, це таке, знаєте, дуже тепле відчуття і розуміння того, що у тебе нарешті є собака, хоч і не поруч, але він є. І сподіваюсь, що через якийсь зв’язок із Всесвітом моя Маня відчуває, що я також є у неї”.

“Бути опікуном — це можливість дати тварині гарантію того, що вона завжди залишиться в теплі і з їжею. Тобто це про задоволення базових потреб собачки, адже з цього і починається турбота, це її основа. Дуже багато тварин не отримують базових речей, їхні основні потреби у теплі, їжі, спокою не задовольняються, тому без моєї допомоги у притулків не буде можливості турбуватись і про інших тварин”, — вважає опікунка Наталя Качуріна.

“Цей проєкт про любов, добро, тепло і турботу, тобто про те, чого дуже не вистачає безпритульним тваринам. Тому я дуже рада бути опікуном та бути частиною цього проєкту фонду. Це дуже важливо, адже безпритульних тварин багато і вони всі хочуть відчувати тепло та підтримку, як і всі живі істоти на землі”, — розповідає у інтерв’ю для InfoPaw Валерія.

Для Наталії Ситник “бути опікуном тварини з притулку — це велика відповідальність і неочікувано велика кількість позитивних емоцій”.

Про підопічну тварину та важкість вибору

Зараз на сайті Happy Paw 50 тварин, яких можна взяти під опіку. Часто це асоціальні собаки зі складною долею або довгожителі притулків.

Катя Бінецька віддалено опікає собак з притулків вже понад 6 років: “Перша собака, яку я підтримувала була дуже схожа на німецьку вівчарку. Це моя улюблена порода і коли я побачила її на сайті, то одразу в неї закохалась і взяла під опіку. Вона була достатньо молодою, і за пару місяців її забрали в сім’ю.

Після того я вирішила, що є сенс опікати тих тварин, які не соціалізовані, поважного віку, а тому мають менше шансів знайти дім. Так з’явилась моя друга собака під опікою — Ніка. Вона також трошки нагадувала вівчарку, але дуже віддалено. Ніка була вже дорослою і дожила, здається, до 12 років. А кілька років тому вона «пішла на веселку».

Тоді я почала опікуватись Люком. Він сподобався мені також за зовнішністю, бо цей пес трохи схожий на вовка. Люк абсолютно не соціальний, не йде до рук, тому я розумію, що його ніхто не забере з притулку. Адже мало хто захоче собі собаку з якою неможливо спілкуватись. Тому його утримую я.

Люк живе у будинку хазяйки притулку, я бачила його одного разу здалеку, він намотав десь 4 кола навколо мене і я подумала: «значить у тебе все добре». Я не їжджу до нього часто, тому що все одно не зможу з ним близько поспілкуватись, окрім цього кожні відвідини притулку даються мені морально важко. Тому я допомагаю йому на відстані і регулярно отримую фотографії Люка”.

Верона, яку опікає Наталія Ситник, потрапила у притулок ще цуценям, зараз їй майже 3 роки: “Вона чудесна і позитивна собака. Магічним чином вона навіть схожа на мене по темпераменту, але це, звичайно, випадковість. Адже вибирала я її під опіку виключно по фотографіям на сайті Happy Paw. Я нічого не знала про неї і приїхала знайомитись десь через два тижні, а ще за місяць вона почала впізнавати мене.

Коли Верона бачить мене, то ще здалеку «танцює» і виляє хвостиком. Вона знає, що під час візитів я щоразу пригощаю її смаколиками, тому дуже швидко звикла до мене. Так і почалась наша довга історія. От вже майже рік Верона у мене під опікою. І майже кожної суботи ми бачимось. Я дуже сподіваюсь, що Верона знайде дім.

Одного разу Верону вже забирали з притулку, але за місяць повернули без оголошення чіткої причини. У моїх планах забрати її до себе і я сподіваюсь, що наступного року цей план здійсниться.”

“Коли я переглядав список тварин на сайті, то було дуже важко обрати когось одного. Бо хотілось опікуватись ними усіма. Це був довгий процес: я відходив від комп’ютера, знову підходив, розглядав, думав, заспокоював себе”, — пригадує Юрій, — Тоді я обрав Берту, мені стало дуже її шкода, адже вона була старенька. Молоді собачки вже мали опікунів, а вона так і лишалась самотньою. Берта засіла у моєму серці і звідти вже не вийшла.

Друга собака, яку я опікаю, Маня підкорила мене своїми очима. Вони у неї насиченого темно-бурштинового кольору, дуже виразні і вольові. Ними Маня мене і підкупила. По характеру вона дуже темпераментна собака, вольова, з внутрішнім стержнем. Думаю, що як би вона жила зі мною, то скоріше б Маня мене виховувала, а не я її”.

Що потрібно, аби стати опікуном для тварини з притулку?

Покроковий гайд від Happy Paw

  1. Зареєструватися на сайті у особистому кабінеті
  2. Обрати тваринку та зробити заявку на неї на сайті у розділі «Опіка» в профілі конкретної тварини натиснути “Візьми мене під опіку” та заповнити свої дані у формі
  3. Очікувати підтвердження заявки протягом 1-2 робочих днів надійде повідомлення від нашої менеджерки Крістіни про підтвердження вашої заявки на опіку
  4. Оплатити утримання тваринки у профілі тварини натиснути кнопку “Оплатити”, вписати свої контактні дані та здійснити оплату через LiqPay (або іншим зручним для вас способом)

Залишились запитання — дізнавайся більше на порталі InfoPaw

Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту:

Читайте Na chasi у Facebook і Twitter, підписуйтесь на канал у Telegram.

Share
Написати коментар
loading...