Євгенія Клепа
Civic tech (громадянські, або цивільні технології, технології громадського сектору) — це цифрові продукти, які спрощують життя суспільства, допомагають людям брати участь у процесах урядування, ухвалення рішень, публічної взаємодії. В Україні серед прикладів можна назвати Prozorro, «Громадський проект», Opendatabot тощо.
Сфера civic technologies часто перетинається з government technologies (урядовими технологіями) — настільки, що буває складно провести чітку межу між ними. Ми будемо вважати цивільними технологіями дві категорії продуктів, які виділяє Knight Foundation: відкрите урядування та діяльність спільнот.
До першої категорії належать рішення для збільшення доступності даних, підвищення прозорості, різноманітні візуалізації, інструменти для голосування, платформи для публічних обговорень та ухвалення рішень, сервіси для зв’язку між владою та громадянами тощо. Діяльність спільнот включає локальні форуми, краудфандинг та краудсорсинг для громади, організаційні платформи для ком’юніті щодо.
На перетині політики і технологій. Місце жінок у civic tech
За даними WomenTech Network, лише 17% фахівців європейського інформаційно-технологічного сектору — жінки. Автори ж дослідження The State of European Tech 2019 нарахували серед засновників технологічних стартапів 20% жінок (включно з тими, хто має кофаундерів-чоловіків). Якщо поглянути на співвідношення серед С-level, воно становить 12:1 на користь чоловіків. Найвища кількість жінок — серед операційних директорів (21%), найнижча — серед технічних директорів (менше 1%).
Для галузі громадських технологій такої статистики не було, проте ми з колегами порахували її самостійно: взяли добірку civic tech компаній з усього світу і за відкритими джерелами (офіційні сайти, інтерв’ю, LinkedIn) дослідили кількість жінок та чоловіків у командах. Виявилось, що, на відміну від інших технологічних галузей, civic tech демонструє хороші показники гендерного паритету. 41% співробітників цих компаній — жінки. А серед фаундерів представниці жіночої статі складають 29%.
Галузь громадянських технологій більш відкрита для жінок і у порівнянні з політикою. За інформацією UN Women, лише 24% парламентарів усього світу — жінки, а на чолі держав і урядів 2019 року налічувалось лише 23 жінки.
Засновниця Girls Who Code Решма Сауджані підкреслює, що для розвитку в технологічній галузі дівчатам важливо мати рольові моделі. «Ти не можеш бути тим, що не можеш побачити», — пояснює вона. Тож варто розглянути, що вже зроблено у сфері civic tech і наголошувати на ролі жінок у досягненні цих результатів.
Жінки в глобальному civic tech ком’юніті
Світову civic tech індустрію складно представити без Open Technology Fund — організації, що бореться проти цензури та репресивного спостереження, підтримуючи таким чином права людини і розвиток відкритого суспільства. На чолі OTF стоять дві жінки: президентка фонду Лаура Каннінгем і CEO Ліббі Лю.
Програмна менеджерка Open Tech Fund Фіона Кракенбюргер (колишня менеджерка Prototype Fund) долучилась як менторка до програми Civic Tech Sisters, яку ми організували спільно з Goethe-Institut і betterplace. Впродовж півроку десять успішних лідерок з України і Німеччини підтримуватимуть у професійному розвитку двадцять молодих жінок з галузі civic tech — також українок і німкень.
Менторкою виступила і колишня колега Фіони, директорка Prototype Fund Адріана Гро. Серед проєктів фонду — Speakerinnen (збільшення кількості жінок-спікерок у панельних дискусіях по всьому світу), AlarmDisplay (спрощення операційних процесів для екстрених служб), Lightbeam (візуалізація трекінгу даних в режимі реального часу), GAIPA (Global Agriculture Information Platform, платформа з корисною і зрозумілою інформацією для фермерів з країн, що розвиваються).
Більше історій успіху можна знайти в добірці видання GovInsider: журналісти зібрали 55 інтерв’ю з успішними представницями індустрії gov tech (чия робота часто зачіпає і площину civic tech). Серед героїнь GovInsider — Chief Innovation Officer Департаменту закордонних справ і торгівлі Австралії Сара Пірсон, Chief National Cyber Risk Officer Урядового офісу Естонії Лііса Паст, старша радниця Світового банку з технологічних питань Леслі Го та інші.
Українки в civic tech. Перемоги і переможниці
В українській civic tech індустрії теж немало проєктів, за якими стоять жінки. Приміром, відоме IT-рішення для автоматизації бюджету участі «Громадський проект» розробляла команда нашої ГО SocialBoost — під керівництвом очільниці R&D-департаменту Катерини Борисенко. За кілька років існування «Громадського проекту» платформою скористались близько 5 млн українців з сотні міст.
Ця ж команда розробляла і платформу Dosvit, яка дозволяє об’єднаній територіальній громаді швидко створити офіційний сайт — з сучасним дизайном і необхідними застосунками: візуалізацією доходів та витрат бюджету, петиціями, громадськими обговореннями тощо.
Важливо відзначити і USAID / UK aid проєкт TAPAS («Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах»), який працює зокрема над питаннями відкриття державних даних та створення корисних продуктів на їх основі. Керує цим напрямом ще одна жінка — Катерина Оніліогву.
TAPAS виступає організатором конкурсу Open Data Challenge, який проводиться четвертий рік поспіль. Конкурс дав розвиток багатьом стартапам, які отримали змогу пройти підготовку в 1991 Open Data Incubator і якими українці користуються регулярно. Це Штрафи UA, Суд на долоні, PatentBot, DonorUA. Останні два стартапи, до речі, мають жінок серед фаундерів: Наталію Владимирову й Ірину Славінську знають багато людей в технологічному ком’юніті.
Українське civic tech ком’юніті має цікаву особливість: воно доволі молоде, але до нього активно долучаються і фахівці з інших галузей, аби висловити свою громадянську позицію, підтримати розвиток суспільства і реформування країни.
Серед українських менторок Civic Tech Sisters — виконавча директорка UVCA, представниця оргкомітету Ukraine House Davos Ольга Афанасьєва, координаторка ініціатив OpenUp Ukraine Надія Бабинська-Вірна, PR-директорка MacPaw Юлія Петрик, віце-президентка компанії «IT-Інтегратор» Надія Омельченко і засновниця кар’єрного порталу HappyMonday, співзасновниця Pro Bono Club Ukraine Анна Мазур.
Громадянські технології проти проблем Європи
Цивільні технології допомагають знаходити рішення для складних проблем, з якими стикається соціум. Приміром, проєкт німецької африканістки Каролін Шварц Hoaxmap вже чотири роки спростовує міфи та фейкові новини про біженців, допомагаючи подолати європейську міграційну кризу.
Ще одна колишня співробітниця Prototype Fund, програмна менеджерка Simply Secure Айлін Вагнер, допомагає дизайнерам і розробникам створювати технології, що беруть до уваги і захищають інтереси вразливих груп. Simply Secure ділиться експертизою з питань приватності, безпеки, прозорості, етики в UX-дизайні.
У німецькому civic tech ландшафті також виділяється Technologiestiftung Berlin, на рахунку якого — десятки суспільно корисних проєктів: регулярні хакатони, коворкінг CityLAB Berlin, ініціативи з розвитку систем smart city та інтернету речей в Берліні, Open Data InfoPoint (проєкт співпраці з Департаментом економіки, енергетики і державних підприємств Сенату Берліна) тощо.
Technologiestiftung Berlin також зважає на актуальні виклики: проблеми енергоефективності, міського трафіку, боротьби з кліматичними змінами тощо, — ініціює обговорення цих проблем і пошук рішень. Спеціалістка з відкритих даних Technologiestiftung Berlin Торі Бьок також долучилась до Civic Tech Sisters.
Що далі? Розвиток рівних можливостей
Ґрейс О’Хара з Code For Australia жартує, що громадянські технології на 90% громадянські і лише на 10% технології. Щоб побудувати дійсно ефективну систему civic tech продуктів та ініціатив, потрібно створювати якнайбільше можливостей для всіх представників суспільства.
Хоча галузь civic teсh і більш відкрита для жінок, ніж інші напрями технологічної індустрії, повного паритету ми все ще не досягли. У більшості розвинених країн та в багатьох країнах, що розвиваються, де-юре дискримінації за гендерною ознакою вже не існує, та все ще існують стереотипи, які заважають жінкам будувати кар’єру в IT, політиці та громадській діяльності.
Все ще зустрічаються випадки, коли жінки самі не наважуються претендувати на керівні позиції у технологіях, — зокрема і в громадянських, — через внутрішні стереотипи про «слабку стать», не призначену для лідерства. Ми не можемо змінити це за один день, але можемо надихати жінок долучатись до процесу змін та надавати їм більше можливостей.
Закінчити хотілось би цитатою піонера комп’ютерних наук Джозефа Ліклайдера. У своїй роботі The Computer as a Communication Device, надрукованій у журналі Science and Technology у квітні 1968 року, він пише: «Ми віримо, що входимо до технологічної ери, у якій зможемо користуватись багатством інформації — не лише пасивно використовуючи книжки і бібліотеки, але і активно беручи участь у процесах, що відбуваються, додаючи щось своє через взаємодію з ними».
Ми вже півстоліття живемо у світі, про який говорив Ліклайдер. Технології для нас — звична частина життя, без якої неможливо уявити сучасний соціум. І використовувати технологічні рішення для покращення життя і залучення людей (усіх без винятку!) в суспільну взаємодію — не лише можливість, а нагальна потреба.