🇺🇦 Реформи в Україні: децентралізація, медична, пенсійна та освітня — пояснюємо за 20 хвилин

За останні п’ять років в Україні було розпочато більше сотні реформ у всіх сферах. І хоча багато з них можуть бути непомітними в нашому щоденному житті, усі вони змінять країну в середньо- та довгостроковій перспективі, і навіть вже зараз ми живемо в зовсім іншій державі, ніж до Революції гідності.

Ви точно щось чули про різні реформи з телевізору або читали в інтернеті, проте поки щось не стосується людини особисто, масштаби змін відчути складно.

Тож Na chasi пропонує короткий огляд чотирьох найбільш обговорюваних реформ в Україні — просто, доступно і про найголовніше.

⛳ Децентралізація

Децентралізація — це передача прав, обов’язків та бюджетів від державних органів влади до місцевих. Раніше зібрані податки у містах та селах відправлялися «до Києва», перерозподілялися та поверталися назад. Відтепер значна їхня частина залишається в місцевих бюджетах.

Навіщо нам це потрібно

Мешканці міст та сіл прагнуть якісних послуг, сучасної медицини, освіти, гарних доріг та чистих вулиць. Щоб це стало можливим, повинен бути контроль з боку споживачів, тобто людей, які живуть у цих населених пунктах. Це можливо, коли відповідальні за надання послуг знаходяться поблизу, а не в сотнях кілометрів.

Децентралізація також надає органам місцевого самоврядування стимул покращувати умови для місцевого бізнесу. Чим вони будуть краще, тим більше зароблятимуть підприємці та платитимуть податки, які будуть надходити до місцевого бюджету. Звідти кошти вже розподілятимуть на потреби громади.

Що треба знати

Міста та села можуть об’єднатися в ОТГ (об’єднана територіальна громада) та створити новий адміністративний центр з єдиною радою. Для управління коштами рада створює виконавчий комітет, у якому інтереси мешканців з різних населених пунктів представляють сільські старости. Їх обирають у кожному місті або селищі, де проживає понад 50 жителів. Рада контролюється винятково громадою.

Фінансові ресурси ОТГ складаються з власних доходів (податки, збори) та коштів, які передаються з державного бюджету (дотації). Якщо громаді бракуватиме коштів, держава компенсує 80% недостачі.

Ради також можуть встановлювати та змінювати свої податки, створювати власні органи керування освітою, медициною, архітектурою та правопорядком.

Саме тому, наприклад, якщо у вашому місті або селі — погані дороги, то відповідальна за них місцева влада, а не уряд чи президент.

Яка ситуація наразі

Станом на червень 2019 року в Україні створено понад 909 ОТГ, які охопили третину території України.

Чого очікувати далі

Реформа децентралізації суттєво відстає від урядового графіка. Планувалося, що до місцевих виборів-2020 вся територія України буде поділена на ОТГ. Майбутнє реформи насамперед залежатиме від парламентських виборів.

? Пенсійна

Пенсійна реформа передбачає введення накопичувального рівня пенсійної системи.

Навіщо це потрібно

На думку роботодавців, великі відрахування до Пенсійного фонду перешкоджають виходу економіки з тіні. А працівники, водночас, скаржаться на маленьку зарплату через «податки», хоча й потім будуть отримувати маленьку пенсію. Також правила перерахування пенсій до 1 жовтня 2017 року були непрозорими та включали різні коефіцієнти. Існувало понад 20 законів з різними спеціальними виплатами.

Що треба знати

В ідеалі пенсійна система в Україні має бути трирівневою. Насправді зараз працює лише два рівні — перший і третій.

Перший рівень пенсійної системи, так званий «солідарний», передбачає, що сплачені громадяни кошти до Пенсійного фонду (ЄСВ) одразу ж виплачуються нинішнім пенсіонерам. Тож, якщо у вашої бабусі — маленька пенсія, це тому що українці просто не звикли платити податки та ЄСВ разом із ним.

В Україні близько 17 мільйонів працездатного населення, серед яких лише 7 мільйонів працевлаштовані офіційно, ще близько 1,8 мільйонів фізичних осіб-підприємців. Решта не сплачує ані податок на доходи фізичних осіб, ані ЄСВ. Це створює дефіцит Пенсійного фонду та дуже обмежує уряд у питанні підвищення солідарних пенсій.

Пенсійна реформа торкнеться першого рівня. Поріг страхового стажу для виходу на пенсію поступово підніматиметься і до 2028 року сягне 35 років. Раніше рік страхового стажу множився на коефіцієнт 1,35, що також впливало на розмір пенсії у бік збільшення. За пропозицією Кабміну, коефіцієнт був знижений до 1.

До того ж скасовуються особливі умови призначення пенсій для всіх, крім військовослужбовців, «чорнобильців», працівників підприємств зі шкідливими умовами виробництва та певних категорій громадян, яким збережено право на дострокову пенсію.

Другий рівень пенсійної реформи передбачатиме, що кожен українець зі своєї зарплати буде відраховувати певну суму на особистий державний рахунок, з якого потім сам буде отримувати «додаткову» пенсію.

Хоча зберігати ці гроші буде держава, вони залишаться вашими, тільки отримаєте ви їх лише коли вийдете на пенсію. Для того, щоб вони не обезцінилися через інфляцію, незалежне правління Фонду інвестуватиме їх у цінні папери, інфраструктуру та інші великі проєкти і отримуватиме прибуток. Цей прибуток і буде вашою гарантією того, що на ті гроші в свої 65 років ви зможете дозволити собі стільки ж, скільки і в 30, коли почали їх відкладаи.

Другий рівень пенсійної системи вирішує одразу дві проблеми — він забезпечує гідну пенсію майбутнім пенсіонерам, а також слугує джерелом додаткових коштів для оновлення інфраструктури та розвитку фінансового ринку держави. Щоправда, є суттєвий мінус — ефект від цієї реформи відчують лише молоді українці і через кількадесят років. Нинішні пенсіонери або люди передпенсійного віку не зможуть скористатися плодами цієї реформи.

Третій рівень пенсійної реформи в Україні вже діє у вигляді недержавних пенсійних фондів, за допомогою яких можна зібрати гроші на старість. Однак поки що добровільне накопичувальне страхування не є популярним як через необізнаність громадян, так і через низку законодавчих недоліків.

Коли введуть накопичувальний рівень

29 березня 2019 року Національна комісія цінних паперів і фондового ринку оприлюднила свій законопроект про введення обов’язкового накопичувального рівня.

У ньому пропонується встановити розмір внеску у 2% від доходу протягом першого року впровадження накопичувальної пенсійної системи. Після цього він буде збільшуватися на 1 процентний пункт щорічно до 10%.

Тобто, у 2021 році потрібно буде відраховувати 2% від своїх доходів, у 2022 році – 3% і так до 2029 року, коли ставка зросте до 10%. Це буде відбуватися тільки в тому випадку, якщо зарплата буде збільшуватися не менш ніж на 5% в рік.

Після настання пенсійного віку виплати можуть здійснюватися трьома способами: одноразова виплата, пенсія протягом певного терміну та довічна пенсія.

Отримати суму внесків з відсотками раніше за настання пенсійного віку можна у таких випадках: тяжкі захворювання в учасника системи або членів його сім’ї та виїзд закордон на постійне місце проживання.

Чого очікувати далі

За словами експертів, пенсійна реформа відбудеться, коли пенсія залежатиме від внесків людини на індивідуальний пенсійний рахунок, а зміни стосуватимуться молоді більше, ніж нинішніх пенсіонерів.

? Медична реформа

Головний принцип – гроші «ходять» за пацієнтом. Тобто медичний заклад отримуватиме гроші пропорційно кількості пацієнтів, яких обслуговують лікарі.

Які послуги безкоштовні

• екстрена медична допомога, яка надається у випадку швидкого погіршення стану пацієнта (оперативна діагностика, невідкладне лікування та транспортування пацієнта до лікарні);
• первинна медична допомога, тобто послуги сімейного лікаря (консультація, діагностика, лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів, профілактика, виписка направлень);
• вторинна медична допомога, тобто послуги профільного лікаря, до якого направив сімейний лікар. Якщо ви звернулися напряму до профільного лікаря, то ви будете оплачувати його послуги самостійно;
• третинна медична допомога, тобто та, яка надається у випадку тривалих, складних захворювань (онкологія, СНІД, ускладнення у післяопераційний період);
• паліативна медична допомога, тобто обслуговування невиліковних хвороб (знеболення, допомога родинам пацієнтів, підтримка життєдіяльності, догляд за пацієнтом).
• медична реабілітація включає процедури, які допомагають відновити втрачені функції організму людини;
• медичне обслуговування та допомога дітей до 16 річного віку;
• медична допомога у період вагітності та під час пологів (якщо породілля сама забажала народжувати способом кесаревого розтину без наявності на те показань лікаря, така послуга оплачуватиметься пацієнткою).

Як обрати лікаря

Пацієнт обирає лікаря «первинки»: сімейного лікаря, терапевта, педіатра. З цим лікарем укладається декларація. Його можна обирати в будь-якому медичному закладі та змінювати необмежену кількість разів. Лікар зареєструє пацієнта в єдиному електронному реєстрі – системі «Електронне здоров’я».

Для лікарів

Кожен терапевт, педіатр та сімейний лікар повинен зареєструвати за собою певну кількість пацієнтів. Якщо не набрав норму — отримуватиме низьку заробітну плату. За кожного пацієнта лікарю платитимуть щонайменше 370 грн на рік. Ця сума може збільшуватися в залежності від віку пацієнта. Найбільший коефіцієнт – за пацієнтів до 5 років, найменше – за молоду людину від 18 до 39.

У селах сімейного лікаря обирає місцева громада. Рішення про виїзд за викликом пацієнта ухвалює лікар.

У законопроектах про медреформу не йдеться про закриття лікувальних закладів чи скорочення медперсоналу. Ці рішення тепер знаходяться у руках головних лікарів, бо й бюджетом вони тепер також розпоряджаються самостійно.

Якщо не підписав декларацію

Пацієнти, які не підписали декларацію з сімейним лікарем, можуть звернутися до сімейного лікаря, терапевта або педіатра, та отримати медичну допомогу. Якщо пацієнтові потрібні послуги з переліку первинної медичної допомоги, то лікар зможе його прийняти та укласти з ним декларацію одразу на прийомі.

Екстрена медична допомога приїжджатиме на виклики до всіх пацієнтів без виключень.

Що далі

Наразі йде підготовка до запуску реформи екстреної медичної допомоги.

У бригадах швидкої допомоги повинні працювати медтехніки та парамедики, перед якими стоїть задача «довезти хворого до медзакладу». Водій швидкої буде не просто звичайним водієм, а повинен також мати середню медичну освіту та вміти надавати екстрену допомогу.

Читайте також про основні досягненняОсновні досягнення медичної реформи та роботи МОЗ за 2,5 роки медичної реформи за 2,5 роки.

? Освітня

Реформа освіті відбувається на всіх рівнях — від молодшої школи до вишів.

Навіщо

Школярі й студенти отримують сукупність знань без розуміння того, як вони можуть допомогти в житті. Освіта залишається відірваною від реального життя.

Школа

Термін отрімання середньої освіти тепер — 12 років. Це дозволить дітям випускатися зі школи більш зрілими та розуміти чим хочуть займатися далі в житті.

У першу чергу школи прийматимуть дітей, які мешкають на «території обслуговування» закладу. Йдеться саме про місце фактичного мешкання. У другу – братів та сестер тих, хто вже навчається у цій школі. У третю чергу зараховуватимуть дітей співробітників школи. У четверту, на вільні місця, якщо вони залишаться, зараховуватимуться охочі за підсумком лотереї.

Щоб у школі відкрили інклюзивний клас, батькам дитини з особливими освітніми потребами необхідно подати заяву до директора або звернутися в найближчий інклюзивно-ресурсний центр. У кожному інклюзивному класі буде помічник вчителя.

Впродовж уроку діти кілька разів змінюють активності, наприклад, частину уроку слухають вчителя, потім обговорюють тему в групах, далі займаються самостійними проектами. Кожен клас має бути поділений на декілька зон. Серед них – творчі, природничі та ігрові зони, зони тиші та читальні зони.

У першому класі малюкам не можна задавати домашніх завдань та ставити оцінки.

Відтепер вчителі самостійно обирають методику викладання, формують навчальний план та розподіляють кількість годин на певні теми.

Відповідно до реформи децентралізації, школи передаються в розпорядження об’єднаних територіальних громад (ОТГ), з бюджету яких і фінансуватимуться. Водночас, зарплатні та підручники фінансуватимуться коштом державного бюджету.

В селах може не бути достатньої кількості вчителів, учнів та ресурсів для отримання повноцінної освіті. Таким чином, діти в таких селах мають низькі шанси отримати і вищу освіту, а потім знайти себе на ринку праці. Цю проблему покликані вирішити опорні школи.

ОТГ визначає місце, де створять опорну школу. У такій школі буде все необхідне для того, щоб учні навчалися повноцінно. В інших населенних пунктах ОТГ можуть бути філії такої школи. Вони не мають власного керівництва та бухгалтерії, і зазвичай відповідають лише за початкову освіту. До опорної школи дітей підвозять шкільними автобусами.

Громада має право засновувати школи та визначати, які школи стануть опорними, а які – філіями.

Суттєвих змін зазнає старша школа. Тепер старшокласники зможуть обирати — продовжити навчання за академічним спрямуванням, тобто з прицілом на вступ до вишу, або здобувати професію. Перші підуть до академічних ліцеїв, а другі — до профільних коледжів.

Після обрання спеціалізації, непрофільні предмети учні вивчатимуть на інтегрованих курсах — наприклад, для «гуманітаріїв» об’єднають фізику, хімію та біологію в один предмет і навпаки.

Середня профільна освіта

Колишні технікуми та ПТУ стануть професійними ліцеями або профільними коледжами. До 70% навчального матеріалу учні професійно-технічних закладів опановуватимуть на виробництвах. Оновити застаріле обладнання мають допомогти транші від Європейського Союзу.

Одним з напрямом реформи є створення мережі Центрів професійної досконалості. Це будуть інноваційні осередки з сучасним обладнанням, майданчиком для комунікацій, навчання та обміну досвідом. Спеціалісти допомагатимуть школярам визначитися з професією, учням та випускникам профтехів – працевлаштуватися за фахом, а досвідченим фахівцям – пройти перенавчання.

Вища освіта

Головна мета реформування вищої освіти в Укрїні – це інтеграція до європейського освітнього простору. Тому якість освіти та масштаби наукових досягнень українських університетів будуть доводитися до європейських стандартів.

Тепер більше коштів отримують університети, до яких ідуть абітурієнти з високими балами. Наприклад, під час вступної кампанії усі абітурієнти, котрі вирішили податися на спеціальність «історія», формують рейтинговий список. Якщо держава виділила на цю спеціальність 250 місць, то перші 250 абітурієнтів цього рейтингу отримують право на бюджетне місце до університету.

Найбільше грошей отримує той навчальний заклад, у якому найбільше студентів-бюджетників.

У подальшому планується запровадження рейтингу університетів через моніторинг кар’єри випускників, щоб батьки та абітурієнти розуміли подальші переспективи.

Для аналізу потреб ринку та освітніх замовлень створять агентство кваліфікації, до якого увійдуть представники Міністерства економіки, Мінсоцполітики, Міносвіти, роботодавців і профспілок. Виші будуть оцінювати експерти за показниками попередніх п’яти років та нинішнього потенціалу, наукового звіту за той самий період та плану розвитку ще на п’ять років.

Науковий напрям університету можуть віднести до однієї з трьох груп: А – головний напрям з пріоритетним фінансуванням; Б – другорядний, що отримуватиме базове фінансування за наявності коштів; В – не має значення для навчальної роботи університету, тому на базове фінансування претендувати не може.

Задля розвитку медичної освіти затверджено нові правила прийому на навчання до медзакладів вищої освіти. Щоб вступити на спеціальності «Стоматологія», «Медицина» та «Педіатрія», абітурієнти мають набрати хоча б 150 балів ЗНО з профільних предметів.

Запрацювало НАЗЯВО (Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти). До його компетенцій входить акредитація освітніх програм та закладів вищої освіти, дотримання академічної доброчесності та запровадження внутрішньої системи забезпечення якості навчання.

Що далі

У 2019 році реформа нової української школи триватиме далі. Перший етап завершиться через три роки, коли всі класи початкової ланки (1-4 класи) почнуть вчитись за новими стандартами. Наступний етап реформи освіти розпочнеться 2022 року, коли торішні першокласники підуть у п’ятий клас.

Шкільна освіта буде дванадцятирічною: чотири роки початкової школи, п’ять – базової середньої школи, яка називатиметься гімназією, і три роки профільної середньої школи, яка матиме ліцеї академічного та професійного спрямування.

Щодо вищої освіти, то у парламенті зараз лежить законопроект № 8385. Його автори пропонують змінити систему управління сучасними українськими університетами.

Закон обмежить права ректора, а наглядові ради отримають більший обсяг повноважень. Також передбачено введення посади фінансового директора за рішенням вищого навчального закладу.

Для студентів приємним бонусом повинна стати дуальна форма освіти, яка передбачає поєднання навчання у вишах з роботою в організаціях для набуття кваліфікації на основі договору. У МОН вже розробили проєкт про дуальну освіту, який доступний для громадського обговорення. Передбачається, що заклади освіти зможуть визначати перелік освітніх програм, за якими навчання за дуальною формою є доцільним.

***

За п’ять рокив було зроблено немало, і завдяки цьому ми живемо зовсім в іншій країні. Але для того, щоб наздогнати наших європейських сусідів, нам належить добряче попрацювати.