Career Hub
Софія Козинець займається науково-дослідною роботою з тем: Екобіосумісні епоксидні композити з рослинними наповнювачами, як інноваційний матеріал для медичних, побутових та промислових застосувань та дослідження комплексного методу очищення стічних вод від антибіотиків. Також Софія є переможницею національного етапу міжнародної олімпіади геніїв 2023 року, а також є освітньою амбасадоркою та лідеркою китайської малої академії наук 2023. У подкасті “Майбутнє роботи в Україні” Career Hub CSR Ukraine спільно із Софією розкрили питання технологій у галузі науки, гендерні питання, питання освіти та перспективних напрямів розвитку кар’єри для молоді.
— Поясніть, будь ласка, які науки є міждисциплінарними і що це взагалі таке?
— Це власне поєднання будь-яких наук. Наприклад, я займаюсь своїми науковими дослідженнями більше в галузі матеріалознавства, що також належить і до екологічної інженерії. Також я планую продовжити своє навчання в так званому напрямку “public policy”. Я навіть не знаю, чи є він у нас в Україні, але мабуть, що є, проте він більш поширений саме за кордоном. Власне це поєднання вивчення навколишнього середовища, хімії, матеріалознавства для того, щоб змінювати різні закони, зокрема в Україні, пов’язані саме з водоочищенням. Це я так обумовлюю міждисциплінарні науки.
— Розкажіть, будь ласка, яка наразі основна проблема з водоочищенням у світі?
— Проблем, пов’язаних з забрудненням води у світі, – безліч. Є різні види забруднення, різні джерела забруднення води. За даними ООН приблизно 2 млрд людей не мають доступу до чистої питної води з різних причин. І це є дуже великою проблемою для України, оскільки багато людей або втратили свої джерела постачання чистої води, або і взагалі не мали цієї води. Зараз я маю на меті більш локальне вирішення цієї проблеми, або хоча б долучення до вирішення цієї проблеми в Україні.
— Що мотивує та спонукає вас займатись наукою? І на вашу думку, як можна зацікавити українську молодь поглянути на науку, як на перспективний напрям самореалізації в майбутньому?
— Мене мотивує те, що я можу створювати щось нове. Те, що може допомогти нашому суспільству і людям. Є дуже багато напрямків, зокрема, найцікавіші для мене – міждисциплінарні науки, які мають найбільший потенціал. Але до цього мені допомогло те, що в мене були гарні вчителі і дуже гарне оточення. Щодо того, як спонукати сучасну молодь для того, аби вивчати науку: я думаю, що насамперед треба зробити більш зрозумілим те, як можуть використовуватись практично наукові знання. Бо особисто мені здається, що технічні науки в Україні викладаються дуже теоретично, з малою практичною частиною, з малим розумінням того, навіщо це взагалі потрібно, і що з цим можна робити далі. Люди не розуміють, що в принципі вивчення наук і зокрема – математики, розвиває критичне мислення, а критичне мислення допомагає власне приходити до якихось важливих рішень та ідей. Саме тому, на мій погляд, найкраще рішення – пояснювати, що з цього може бути і показувати людям, що в цьому дійсно є сенс.
— Софіє, ви зазначили, що у поглибленому вивченні науки вас мотивували ваше оточення та вчителі, а які є плюси і мінуси у загальній та середній освіті, які ви спостерігаєте в Україні та чи потрібно нам так багато університетів насправді?
— Українська система освіти має свої переваги та недоліки. З одного боку, вона надає можливість дітям широко вивчати різноманітні предмети та обирати профіль навчання з важелем на математику, фізику та природничі науки. Це дозволяє вчителям, зацікавленим у навчанні, розвивати таланти дітей і допомагає їм знаходити своє покликання. З іншого боку, система може бути не такою ефективною, оскільки розподіл матеріалу на довгі періоди може розтягнути навчання, порівняно зі світовими стандартами. Необхідно шукати компроміс, щоб зберегти різноманітність предметів, але зменшити навантаження на учнів та дати їм більше можливостей для власного самовираження та розвитку.
— Отже, це питання варіативності та концентрації, бо якщо ми у школах вивчаємо хімію три роки, то важко пам’ятати наприкінці третього року, що вивчали на першому. Тоді друга частина питання про ваші плани на майбутнє. Ви зазначили, що плануєте продовжувати освіту за кордоном, а саме – в США, і ми знаємо, що в Україні є велика кількість університетів і також профільних, але, на вашу думку, чи потрібна нам така кількість університетів, та як це впливає на якість наданої освіти?
— Я думаю, що тут питання саме у якості освіти. Тому що, наприклад, знову ж таки, за кордоном їх теж досить велика кількість, але в них є фінансування і відповідні умови. У нас, мені здається, що певні університети просто не отримують достатньо уваги, а під час війни і не можуть її отримувати через інші гострі питання. Тому вони дещо потерпають від неналежного фінансування, а викладачі просто не отримують достатньої заробітної плати і не хочуть навчати студентів. Таким чином молодь здобуває погану освіту і ми не маємо кваліфікованих фахівців, що дійсно може бути проблемою. Нині ми не можемо звертати увагу на таку кількість університетів і належним чином підтримувати їхній розвиток.
— На вашу думку, які галузі науки є найбільш перспективними для України?
— Найбільш перспективними для України та світу є міждисциплінарні науки. Більшість наук вже були досліджені, а саме поєднання наук (колаборації) створює оцю інновацію і якісь нові рішення.
— Нам відомі антиутопії коли технології замінюють людей, особливо розвиток штучного інтелекту 2023 року ставить під питання деякі професії. На вашу думку, професії у сфері освіти можуть бути замінені різними техно рішеннями?
— Я вважаю, що певною мірою – так, – якісь базові речі. Але все ж фундаментальну роль вчителя – ні, тому що це не лише та людина, яка навчає, але й певною мірою мотивує. Я згадую те, як я в принципі зрозуміла, що мені подобається математика і що в мене є схильність до точних наук. Це сталося саме через мою вчительку – їй дуже подобалася її професія та саме викладання предмету. Мене це реально надихало. На мою думку, такі автентичні зв’язки між учнями та вчителем, коли вам є про що поговорити, коли вчитель дійсно ділиться своїм досвідом, історіями з життя та досвідом – це не може бути заміщено роботом.
— Як сприяти зацікавленню молоді і як ви для себе бачите кар’єрний трек у науці?
— У нашій країні, на жаль, бракує необхідного обладнання та можливостей, які, на мою думку, потрібні. Але я вірю, що в наукових сферах України є великий потенціал. Важливо привертати молодь до цього, надавати більше можливостей і фінансування науковим установам і проектам. Отримання грантів для наукових установ та організацій, відправка людей на обміни за кордон, щоб здобути додатковий досвід, може стати стимулом для розвитку. В іншому випадку, ризик втратити кваліфікованих фахівців у різних галузях може призвести до проблем. Розвиток інженерних сфер є особливо важливим, оскільки вони задовольняють багато соціальних потреб суспільства. Тому, на мою думку, необхідно спрямовувати зусилля на розвиток цих галузей, навіть на стажування за кордоном, щоб збагатити Україну цим досвідом і прискорити її розвиток.
З повною версією подкасту можна ознайомитися за посиланням. Програма «Мріємо та діємо» впроваджується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та виконується IREX у партнерстві з Центром “Розвиток корпоративної соціальної відповідальності” (CSR Ukraine)