Career Hub
Гостею епізоду про майбутнє роботи у промисловості та підприємництві стала з Олександра Фідкевич — заступниця директора компанії Ma’Rijany Hemp Company, бізнес-консультантка, авторка книги “Як начинити гадюку салом. Рецепт бізнесу на творчості”. Career Hub запитали її про компетенції майбутнього, про тренди, про її професійний шлях.
— Чому галузь промисловості — галузь майбутнього, та які її перспективи? І одразу ж питання про підприємництво як вид зайнятості майбутнього.
— Якщо говорити про підприємництво в Україні — воно активно набуває популярності. Ми дуже вільно говоримо про підприємництво, це вже давно не є чимось незвичним. Люди вчаться бути підприємцями, бо це, вперш за все, — певний рівень фінансової незалежності, фінансової свободи, свободи прийняття рішень і думок, бажання робити те, що ти хочеш. Ми тяжіємо до такого індивідуалізму і саме підприємництво — це шлях до такої різної форми свободи, дій, яка є рушієм економічних змін. Якщо вже перейти до промисловості, до великих бізнес-проектів, які робляться не однією людиною, а великими командами, великими інвестиціями, то можна говорити про додану вартість, яка теж є одним з ключових факторів зміни економіки до її зростання. Міністерство економіки одним з засад розвитку вбачає саме перехід української економіки від сировинної країни та сировинної економіки до створення економіки продуктів, які створюють додаткову вартість. Відповідно це залучає більше коштів для економіки загалом. Тобто з однієї сторони — це індивідуальне підприємство, з іншої — колективний бізнес, але вони з двох сторін підсилюють економіку України, виводячи її на інший рівень.
— А які ви можете перерахувати основні тренди у галузі сьогодні, на які орієнтуються власне фахівці галузі?
— Загалом зараз в промисловості у нас є тяжіння до розширення ринків збуту і перехід на міжнародний ринок. Таким чином ми не лише допомагаємо собі, але і світу, адже тут мова йде про відкриту економіку та промисловість, яка також стає більш відкритою. Другий тренд — тренд на автоматизацію всіх процесів. Навіть будь-яка ручна праця може бути оброблена за допомогою якихось автоматичних систем, що дає якби покращення показників через аналітику. Якщо екстраполювати це саме на співробітників, то вони мають розвивати такі навички, як: вивчення іноземних мов, вміння використовувати більш гнучкі та сучасні підходи в організації праці.
— Ми багато говоримо зараз про відновлення України. Яким чином промислова галузь і фахівці у ній можуть допомогти у післявоєнній відбудові?
— Якщо розглядати це питання на рівні проєкту, у якому я зараз знаходжусь, то основна така місія — відновити галузь використання різноманітних волокон, які можуть бути природними або штучними. Однією з основних цілей цього завдання є різноманітність натуральних волокон, таких як бавовна, льон, бамбук та коноплі. Текстильна галузь в Україні використовувала конопляні волокна активно. Глобальним трендом є збільшення використання конопляного волокна через його екологічні переваги, такі як менше води, необхідної для виробництва. Деякі фешн бренди вже переходять на використання конопляного волокна через його екологічність, ефективність та міцність. Крім одягу, з конопляного волокна можна виробляти папір, будівельні матеріали та підсипку для тварин. Це відкриває нові можливості для різноманітності сировини у різних галузях.
Саша поділилися, що визначення організаційної структури є одним з перших завдань компанії, яка відкривається. Це означає визначення керівних посад та складання команди. У Ma’Rijany Hemp Company вона також займається рекрутингом, адже їх команда в активному процесі формування. Ми запитали про компетенції, на які вона звертала увагу під час відбору кандидатів:
— Перш за все така зараз дуже цінують психологічно стабільних людей з зрозумілих причин. Але це не означає, що, до прикладу, я — дуже стабільна. Я теж під впливом воєнного фактора. Тут питання в тому, що я роблю для того, щоб бути психологічно стабільною. На співбесідах легко виявити, як людина поводить себе і що говорить. Наприклад, у мене була співбесіда з кандидатом у віці 52 роки, який почав розповідати про свої шкільні успіхи. Це викликало у мене сумніви щодо його підходу до сучасних реалій. Звісно, що наша компанія ставить на стабільність та емоційний комфорт працівників, але нам потрібні люди, які вміють працювати в системі й налаштовані на результат.
— Що б ви порадили молоді, яка обирає або обиратиме промислову галузь і кар’єру у ній? Які навички варто починати розвивати?
— Розповім на власному прикладі. Я не маю жодного досвіду, не мала жодних навичок у виробництві взагалі. Так, звісно, я не працюю на виробництві руками, в мене є управлінська функція і це дійсно різні речі. Я скажу так: з будь- — яким напрямком в галузі промисловості можна дуже швидко ознайомитися, уявити, як вона працює за допомогою експертної інформації, якої в інтернеті багато, або через людей, які вже цим займаються.
Експертиза набувається через досвід. Ну, звісно, якщо ти закінчуєш аграрний університет чи інститут харчових технологій, чи машинобудівний — ти будеш мати як мінімум уявлення про те, як це працює. АЛЕ все вирішується виключно на практиці. Можна пройти нескінченно багато онлайн-курсів, але тільки коли ти стаєш до об’єкта своєї праці — ти отримуєш досвід. Тому навичка номер один — це швидко вчитися та обробляти отриману інформацію. Навичка номер два — комунікативна, тобто вміти артикулювати, звітуватись і приймати інформацію. Я використовую це у своїй роботі та це насправді одна із задач керівництва — налагодити зв’язок між різними ланками компанії, щоб не накопичувався системний ризик. Я думаю, що цих двох навичок достатньо для входження у будь-яку діяльність.
З повною версією подкасту можна ознайомитися за посиланням. Програма «Мріємо та діємо» впроваджується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та виконується IREX у партнерстві з Центром “Розвиток корпоративної соціальної відповідальності” (CSR Ukraine)