Володимир Анфімов.png)
Зустрічайте свіжий випуск подкасту «Інше інтерв’ю» та його героя – українського філософа, письменника, ведучого Kult: Podcast Володимира Єрмоленка.
Ми говорили про те, як знання історії, культури та філософії можуть допомогти триматися в ці складні часи, як Пушкін та Лєрмонтов пов’язані з нинішньою війною, чому не варто порівнювати Путіна з Гітлером та завдяки чому українці мають усі шанси перемогти.
Слухайте також у мобільних додатках: Spotify, Apple Podcasts та Google Podcasts
Спеціально для патронів рівня «Мега» і вище Володимир Єрмоленко відповідає на запитання, які події в самій росії здатні призвести до закінчення війни. Отримайте доступ, ставши патроном!
Тоталітаризм народжується, коли людина відчуває себе самотньою. Коли вона в натовпі людей, але в цьому натовпі їй нема з ким поговорити… В культурі так само воно є, для того, щоб його долати, потрібно спілкуватися не тільки між собою, але й крізь часи… Коли ми відчуває, що Леся Українка, виявляється, говорила про нас ті речі, які дуже актуальні зараз, коли Тарас Григорович так само говорить ці речі, коли ми можемо себе впізнати в Шекспірі, це дає велике відчуття того, що буття — не розірване як клаптик паперу
Мені здається, росіяни розуміють, що вони не мають здатності виробляти, не здатні на творчість. Але вони розуміють, що є інший рівень влади. Це володіння засобами знищення. Якщо ти стикаєшся з креативними людьми, з креативними економіками, ти кажеш: «Окей, я менш креативний ніж ви, але я маю владу тому, що можу вас знищити, можу вирішувати, коли ви помрете», це дуже важливий момент. Фактично коли росіяни погрожують атомною зброєю, вони кажуть «Я можу вирішити, коли ви помрете»
Якби в епоху Пушкіна не з’явився Тарас Григорович, який сказав «Україна — це не про минуле, а про майбутнє», я не знаю, чи в нас була б зараз держава
Ми живемо не в довгому історичному романі, а в Шекспірівській драмі, де на наступній сторінці все перевернеться
Росіяни зараз діляться на три категорії. Перша категорія — це путіністи, які вважають, що Україна або не існує, або це гірша версія Росії, і зрозуміло, що це наші вороги. Друга категорія людей — це люди, які вважають, що Україна — прекрасна, але це краща версія Росії, і вони не хочуть зрозуміти, що Україна — це взагалі не версія Росії, ніяка. І третя категорія людей — «над схваткой». Люди, які нібито теж антипутінські, але кажуть «это не моя война». Мені здається, це така радикальна втеча від реальності