Музичний проект “Пиріг і Батіг” переосмислює високу українську лірику у комплекті з музичними шмаганнями. Мета проєкту, створеного ще у 2019 — підіймати український поетичний пласт на наступний рівень, соціально канонізуючи забутих українських поетів, а також популяризувати українську мову через різноманітні музичні стилі і жанри. Новий альбом “Колядницький” оспівує різдвяно-обрядовий літературний спадок, на відміну від попередніх збірок, в основі яких — вірші українських поетів різних часів. Альбом записано за підтримки Canada-Ukraine Foundation
Слухати альбом
Цінність дослідження різдвяно-обрядових пісень в наш час
Колядки як пісні різдвяно-новорічного циклу, можна віднести до давніх форм музичного ритуального епосу, разом з веснівками. Обрядово-сакральний спадок нашого Краю неодноразово трансформувався під впливом часу, підлаштовуючись під реалії, зберігаючи при цьому свою прото основу. Обрядова співана ніша, наче древня діжа, в якій мова мала змогу і ферментуватись, і еволюціонувати водночас. У колядках можна простежити духовну еволюцію, а поза тим — певну теософську революцію.
Через колядку легко зрозуміти та відчути регіональні відмінності Краю за мовними ознаками. Одну і ту ж коляду кожен регіон чи район виконує на своєму особливому і лиш їм притаманному діалекті, зі своїм мовним колоритом. Все це, в свою чергу, демонструє велич мовного спадку в його енциклопедичному сенсі.
На прикладі взірців архитрадиційних колядок, ми можемо спостерігати не тільки мовні, а й духовні трансформації. Наприклад, «Ой як то ще було із нащада Сьвіта…». В її найдавнішому варіанті йдеться про створення світу пташками-деміургами. У сюжеті спостерігаємо певну космогонію, в якій початком всього є Світове Древо. Слідуючи за розвитком змін тексту у колядці, бачимо поступову адаптацію старих хтонічних вірувань під тоді сучасний, християнський зміст. Тож колядки, мов сакральні пісні-космополіти, в них багато спільного ще й зі світовим традиційним спадком.
Традиція музичного переосмислення колядок
Від колядок свого часу брали натхнення чимало композиторів. Хтось адаптував (чи модернізував) традиційні твори до симфонічного простору (Микола Леонтович у «Щедрику»), а хтось практикував цілком авторський матеріал (Остап Нижанківський «Бог ся рождає», «Во Вифлеємі…»).
Тож можемо зауважити, що дослідження колядок є не тільки надзвичайно цікавою, а й дуже важливою практикою: як з лінгвістичної, літературної так і музичної точки зору. Відштовхуючись від перелічених факторів, у нас теж з’явилось бажання прийняти участь у цьому історичному, ритуально-обрядовому марафоні. В альбомі «Колядницький» транслюємо дещо особистий результат чималого колядницького досвіду.
Розуміючи всю відповідальність за модернізацію тих чи інших традиційних форм перед культурною скарбницею, намагались підійти до справи з певною кротістю і неабиякою повагою, наші дії були принципово помірковані.
Отже, до вашої уваги — різдвяно-обрядовий альбом «Колядницький» (інші назви: «Ритуальний», «Обрядовий», «Сьятоспівний»). Пісенний путівник, в якому знаходимо взірці колядок різних регіонів та часів, а також особисті музичні адаптації, що підкреслюють розвиток колядницької традиції у часовому контексті.
Мар'ян Пиріг, Лідер гурту Пиріг і Батіг
10 квітня відбудеться великий сольний концерт Пиріг і Батіг у Жовтневому палаці.