Відеоверсія
Якось батя Джеймс Хетфілд сказав, що нема рифа – немає пісні. Мабуть, його слова взяли собі за правило пацани з шотландського гурту Bleed from Within. Але скажи мені років 10 тому, що я буду захоплюватись цим гуртом настільки, що зможу назвати його одним із найкрутіших метал-колективів сучасності – я б ні за що не повірив, бо на початку своєї кар’єри Візіни взагалі не взлітали в моїх очах і були гуртом середньої паршивості. Але все змінюється і зараз ми поговоримо про їхню творчість детальніше. Колись Кірк Хеммет сказав, що альбом Металліки затримується, бо його рифи з’їла собака. Точніше, він загубив айфон зі своїми напрацюваннями. По-перше, це пояснює унилість матеріалу Hardwired, а по-друге, судячи з того, які рифи стали нарізати Bleed from Within – я знаю хто знайшов телефон Кірка. Що ж, давайте разом поговоримо про неймовірну крутість гурту Bleed from Within.
Перший альбом гурту під назвою Humanity вийшов в 2009 році. Хлопці грали щось деткороподібне і були дуже схожими на The Black Dahlia Murder. Матеріал гурту не викликав абсолютно ніякого інтересу, але наступну роботу 2010 року Empire я вирішив послухати. Чомусь в колі моїх знайомих гурт доволі часто згадували, хоч я особливо не розумів чому. На Empire музиканти трохи змінили звучання і почали грати вже щось металкороподібне. Ближче в сторону технікала. На момент запису першого альбому басистом гурту був Крейг “Гунзі” Гованс. Починаючи з Empire він зайняв місце гітариста, а за бас став відповідати Дейві Прован. Ці хлопаки знаходяться на своїх позиціях по сьогодні. Також як і вокаліст Скотт Кеннеді. Про інших учасників поговоримо згодом.
Щодо матеріалу Empire в цілому. Краще ніж було, але знову таки я одразу забив на гурт і пішов далі займатися своїми справами. Третій диск вийшов аж через три роки в 2013 і називався Uprising. Не можу сказать, що чуваки зробили величезний скачок в плані сонграйтингу. Плюс-мінус Візіни лишились на тому ж рівні, що й були, але мінорні покращення для себе зміг виділити. Наприклад, грувові рифачі на кшталт It Lives In Me. Тобто пацани гоняли технічне міталкорєва, але інколи дозволяли собі сповільнитися, щоб нарізати качового грувняка. Виходило зашибісь, але звучало скоріше як знущання, бо протягом всього альбому в мене було лише одне питання: а якого хрєна? Короче кажучи, навіть з третьої спроби гурт з Глазго для мене не вистрілив. Я б з чистою совістю забив на гурт, але діло в тому, що він сам на себе забив на досить довгий період. Хлопаки в 2014 році випустили міньйон Death Walk і заглохли майже на 4 роки.
Поки Bleed from Within були в творчому хіатусі, барабанщик Алі Річардсон приєднався до Джоша Міддлтона, нинішнього гітариста Architects. У Джоша є проект під назвою Sylosis. Мужики грають суміш трешу, мелодету, прогресиву і взагалі – це дуже потужна команда. Люблю Джошика. Так ось, Алі досі є постійним учасником гурту, а перший альбом з Sylosis він випустив в 2015 році, коли вийшов Dormant Heart. Платівка дуже сподобалась і так вийшло, що цей крутезний драмер став у мене асоціюватись саме з цим гуртом, а не своїм основним проектом. Тим не менш, думаю, що величезна заслуга у тому, чому я вирішив не відкладати в довгий ящик наступну роботу Bleed from Within заключаєтся саме в Алі. Пройшло три роки і Візіни камбекнулись з першим синглом під назвою Alive…
Сказати, що я не охренів – нічого не сказати. Головний риф цієї пісні настільки потужний, що я просто завмер, коли вперше почув композицію. Оце вже було діло, але головне питання лишалось відкритим: це просто чувакам пощастило написати класну пісню чи дійсно чекати чогось потужного? Питання було знято з повістки, коли хлопці релізнули другий сингл Afterlife. Як би так м’якше сказати… Короче, брейкдаун – відвал жопи. Причому він тут не один і взагалі в мене одразу проскочили асоціації з олдскульними As I Lay Dying чи Shadows Fall, коли ці гітарні боги нарізали жирнючі брейки з крутими гармоніями.
Отже, четвертий альбом під назвою Era релізнувся в 2018 році. До гурту приєднався новий гітарист Стівен Джонс, який прийшов на заміну Мартіну Евансу. З приходом талановитого музиканта в лиці Джонса сонграйтинг не те що підскочив на пару сходинок вище, а взлетів десь в стратосферу. Стівен, до речі, зайняв місце ще й бек-вокаліста, причому став відповідати за клін-партії, тому вокальні лінії Візінів додатково отримали x2-прокачки.
Трохи вище я говорив, що мене турбувало питання того, якого дідька команда не акцентує увагу на грувових рифах. Як виявилось, ми маємо справу з досить “смишльонними” пацанами, як розуміють свої сильні і слабкі сторони. Вони явно теж задались тим самим питанням, тому Era повністю складається з технічних рифачів, які переходять в повільний м’ясистий грув, щоб добити навороченими брейками. Бонусом виступають сексуальні гітарні-ліди від Гунзі. Звучить наче альбом мрії, але це не так. Діло навіть не в дрібних недоліках платівки, а в тому, що я навіть не підозрював, наскільки чуваки тільки-тільки розганяються…
П’ятий реліз Fracture побачив світ в 2020-му. Короче кажучи, беремо все вищесказане про попередній альбом і множимо… не знаю, десь на стопійсят. Любите технікал? Пф, не питання. Хочеться качового груву? Ось вам! Атмосферне і мелодійне звучання? Та базару ноль. Просто потрясти башкою під сесксі-мітольчик? Нє вапрос! Щоб не ходити коло та навколо – Fracture один з найкрутіших релізів 2020 року, один з найтоповіших металкор-альбомів останніх десяти років, ну й вже добивочку зроблю – один з найкрутіших метал-альбомів, які я взагалі чув у своєму житті. Просто бімбаракета-о-ма-гад-10-з-10. Слухати всім. Бігом. Прямо зараз!
Після настільки шикарних робіт зазвичай стає трохи боязно за те, чи зможуть музиканти втримати настільки високу планку? В якому напрямку розвиватись і все в такому дусі. Що ж, спочатку хлопці релізнули трек під назвою I am Damnation. Не сказати, що стався майнд бловін, але ломаний грув пісні здався доволі симпатичним. А ось другий трек під назвою Levitate – це вже було щось інше. По-перше, пісня доволі мелодійна і в ній багато чистого вокалу. Плюс до всього порадували мінімалістичні оркестрові аранжировки, які я ще запримітив на попередній I am Damnation. Ну і звісно цей неймовірний брейкдаун. Поняв, що перейматись за новий реліз не варто і став очікувати його виходу.
Шостий і останній на даний момент альбом Shrine вийшов в червні 2022 року. Як сказав, дуже важко стрибнути вище голови, коли в дискографії вже є надпотужний реліз, але знову таки, ми маємо справи з достатньо грамотними музикантами. Хлопці не стали винаходити велосипед, тому лишили загальну форму свого матеріалу. Питань ніяких, бо ця форма – безпрограшна. Але щоб зовсім не повторюватись, Візіни вирішили трохи додати композиціям пафосу за рахунок аранжувань. В більшості вони стосуються оркестровок. Зовсім в малих дозах, звісно, бо треба бути хворим, щоб перебивати ними жирнючий кач. Тим не менш, ціль була досягнута – пісні Bleed from Within зазвучали іншими барвами. Також відмічу роботу Стівена Джонса у вокальному плані. Його клін-партій стало більше, причому не просто в якості беків, а й сольно. Shrine заочно попадає в мій топ-2022, бо тут без сумнівів – це одна з найяскравіших метал-робіт цього року. Тому якщо не знайомі з гуртом, то можете сміливо починати своє знайомство з крайнього релізу гурту. Або попередніх двох – не прогадаєте.
Що ж, ось таким вийшов мій матеріал про Bleed from Within – один з моїх найулюбленіших метал-гуртів сучасності. Незважаючи на те, що ранній матеріал гурту мені не подобається від слова зовсім, шотландський колектив показує, як можна з часом кардинально змінитись, покращуючи всі свої сильні сторони з кожним наступним релізом. Bleed from Within зайняли досить виграшну нішу, граючи дику помісь техікал-металкору і груву, тим самим охоплюючи як любителів Нової хвилі американського металу початку нульових, так і маючи всі шанси сподобатись старожилам, які виросли на олдскульному треш-металі чи на пост-трешевих командах 90-х років. Але це було питання часу. Хтось мав заповнити цей металічний пробіл, щоб виділитись на фоні купи одноманітних модернових колективів. І я радий, що це зробили саме Bleed from Within. Сподіваюсь, що гурт зможе втримати планку і здивувати в майбутньому ще більше слухачів, щоб мої голослівні заяви про “один з найкращих колективів сучасності” вже не звучали настільки гучно і пафосно. А чи подобається вам Bleed from Within? Як почули цей гурт і що взагалі про нього думаєте? Пишіть в коментарях. Не забудьте перейти за посиланням, щоб поставити лайк відео та підписатись як на мій канал, так і на мої соцмережі. На сьогодні в мене все, всім дякую за увагу! Побачимось на сторінках сайту. Слухайте тільки хорошу музику!
- Ютуб-канал про метал-музику: https://www.youtube.com/droptape
- Другий канал про відеоігри та кіно: https://www.youtube.com/droptapelive
- Твіттер: https://twitter.com/Asp1re1nsp1re
- Телеграм: https://t.me/droptape