Alex Droptape
Відеоверсія
Вирішив доповнити свою попередню статтю про Slipknot окремим матеріалом про їхній дебютний альбом, оскільки дійсно захоплююсь однойменним релізом. Минулого разу я розбирав всю творчість колективу, яку можете прочитати тут, тому на цей раз просто поділюсь розповіддю про знайомство з цим альбомом, першими враженнями і в загальних рисах розповім про реліз. Що ж, давайте поговоримо про легендарний дебютний реліз гурту з Айови – Slipknot.
Важко повірити, але пройшло вже 20 років з того моменту, як я почув цей альбом. Пам’ятаю, як на початку 00-х мій двоюрідний брат приніс касету Сліпів зі словами: тобі точно не сподобається – там тільки ор і крики. Я все життя дотримуюсь рекомендацій, тому одразу поставив касету в програвач. З треку (Sic!) мене винесло в першу секунду! Альбом пролетів від початку до кінця і я ні на секунду не міг від нього відволіктися. Ось причина, чому Сліпи стали широко відомими, бо незважаючи на свою важкість і шум їм вдається чіпляти людей з першого прослуховування. Взагалі не дивуюсь, чому їм так швидко вдалося захопити незміцнілі уми школярів. Можу судити по собі.
Мені одразу зайшли шалена енергія і адреналіновий драйв, які валили з колонок. Але важливу роль грає те, що музиканти не забувають про хітовість, тому в потоці шаленства залишають хоча б невеличкий квадрат мелодії, або ж просто вокаліст Корі Тейлор перетягує ковдру на себе, пишучи достатньо мелодійні і в’їдливі партії. За всією стіною потужного і швидкого “валілова” їхній мінімальний мелодизм файно лягає на слух. У цьому плані Slipknot дивовижна команда, оскільки їм ідеально вдається комбінувати екстремальний метал з досить лайтовими елементами, характерними альтернативній музиці, електроніці чи навіть хіп-хопу.
Вважаю, що Сліпи пішли дорогою режисера на кшталт Квентіна Тарантіно, який тирить різні круті елементи в інших творців, але грамотно їх змішує і додає в ці запозичення свого особистого почерку. Дебютний альбом Slipknot на перший погляд здається роботою, в якій ти не почув чогось кардинально нового. Метал з вертушками прийшов з ню-металу, бластбіти встигли задовбати в детухі, атмосферні або дивні звучки вже давно заюзав Трент Резнор в Nine Inch Nails і т.д. Але осмислення прослуханого приходить згодом, коли музика Сліпнот осідає в підсвідомості. Розумієш, наскільки ж важко створити абсолютну мішанину з різних стилів музики таким чином, щоб вся ця каша звучала грамотно і органічно. Потрібна просто таки хірургічна точність, щоб змішати кожен елемент в правильних пропорціях. Наприклад, з першої спроби з цим не справились навіть мої улюбленці SikTh. Так, технічно дебютник Сліпів – не перший запис гурту, але той же Mate.Feed.Kill.Repeat. взагалі не сприймаю всерйоз. Наскільки пам’ятаю, тоді в команді не було більшої половини учасників, тому числі Корі. Джима Рута і Корі Тейлора перетащили в Сліпів з гурту Stone Sour. Наче Корі взагалі не хотів приєднуватися в цю шарашкіну контору і думав собі далі сидіти на роботі в сексшопі. Але якимось чином його таки затащили і ось що з цього вийшло – ми з вами говоримо про цю легендарну роботу. Сподіваюсь я нічого не наплав по фактиці, тому поправте мене, якщо десь помилився.
На жаль, інколи так буває, що унікальні альбоми записуються випадково. Просто правильно сходяться зірки. Тобто забагато невитраченої енергії, юнацького максималізму, внутрішньої агресії, образи на оточуючих, ненависть до свого життя, надмірне споживання алкоголю і активне юзання речовин – все це може грати ключову роль у тому, чому ми, слухачі, отримуємо настільки круті шедеври. Не здивуюсь, якщо Сліпи взагалі дупля не давали, що робили, але відчували, наскільки це прикольно звучить і що слухачів чекає справжній бенгер. Ну і звісно ж цей хаос все одно треба якось структурувати чи приборкувати занадто гарячий пил пацанів, тому цю задачу звалив на себе знаменитий Росс Робінсон. Він дійсно став 10-м членом команди й справився зі своєю роботою на відмінно. Вважаю, що гурту пощастило з талановитим продюсером, який просто знав, що робити з всім цим безумством і купою ідей. Красавчик, Росс, базару нуль.
Наостанок додам, що не всі гурти створені для глибини, намагаючись вразити купку елітних душніл і критиканів. Далеко не всі гурти заморочуються щодо навороченості й технічності виконання своєї музики. Перший альбом Slipknot – золота середина між цими елементами, що сильно підкуповує. Я ніколи не зможу прийняти бік хейтерів чи критиків цієї команди лише тому, що про їхній дебютний альбом я можу говорити дуже довго і розповідати лише про його позитивні сторони. Я його досі люблю, хоч слухаю досить рідко.
Круто, що через більше ніж 20 років ця робота досі залишається такою ж божевільною й унікальною. Думаю, що не буде голослівно заявити, що дебютник Сліпів випередив свій час. Наступний реліз Iowa незважаючи на свою екстремальність вже набагато стриманіший в плані сміливих і неординарних експериментів. А починаючи з Vol 3: The Subliminal Verses гурт потроху починає осаджувати запал, але про все це можете прочитати в моєму попередньому матеріалі про цей гурт.
Що ж, треба закруглятись. Сподіваюсь, було цікаво разом зі мною повернутись назад у часі і згадати свої перші емоції від прослуховування настільки крутого альбому. Якщо по якійсь причині ви малознайомі з цим лонгплеєм – бігом слухать. Якщо чомусь зневажали гурт – спробуйте повернутись до цієї платівки ще раз. Можливо, зможете її відкрити для себе з іншого боку. В будь-якому разі, всім дякую за увагу. Підписуйтесь на мій ютуб-канал та поставте вподобайку. На сьогодні в мене все, побачимось найближчим часом на сторінках сайту. Слухайте тільки хорошу музику!
- Ютуб-канал про метал-музику: https://www.youtube.com/droptape
- Другий канал про відеоігри та кіно: https://www.youtube.com/droptapelive
- Твіттер: https://twitter.com/Asp1re1nsp1re
- Телеграм: https://t.me/droptape