🤬 Що не так з Jinjer?

Відеоверсія

На сьогодні недоліки в музиці Джинджер взагалі не мають ніякого значення і їхній матеріал відходить далеко на задній план. Це дуже сумно, коли хочеш поговорити про музичний гурт, але ловиш себе на думці, що самі музиканти і їхні вчинки говорять про колектив набагато більше, ніж їхня музика. Звісно, що я маю на увазі політичні погляди команди та їхній концерт в Москві на 8-му році російсько-української війни. Зараз постараюсь пройтись по всім як музичним, так і політичні аспектами поки що української метал-команди Jinjer.

Одразу закрию тему, яка хвилює мене менше всього. Матеріал Jinjer. Творчість комнади я пропускаю через призму свого сприйняття і своїх музичних уподобань. Всі мої зауваження і критика щодо гурту може ніяк не перекликатися з вашою думкою. Завжди знаходяться люди, які мені кажуть, що повністю зі мною згодні, а також є ті, які мають протилежну думку. І це чудово. Ми просто дискутуємо про музику і ділимось своїми враженнями.

Слухаючи кожен наступний реліз гурту, я ловив себе на думці, що в майбутньому музиканти почнуть краще відчувати свої сильні сторони та зможуть навчитись фокусуватись на окремих секціях, виводячи їх на перший план, тим самим більше захоплюючи увагу слухача. З того часу бачу, що Джинджер пішли по комфортному шляху, працюючи по відпрацьованій і накатаній формулі, тому шукати і пробувати щось нове — не для них. Можу зрозуміти. Народу подобається, критикують буквально одиниці, тому який сенс щось змінювати?

Проте музику Джинджер банально нудно слухати. Оскільки я великий шанувальник прогресивного стилю, то цей горлівський колектив підпадає під мої музичні вподобання. Але ось в чому нюанс. Зараз метал-сцена має багато винахідливих і унікальних гуртів. На їхньому фоні Джинджер не можуть запропонувати нічого кардинально нового. Чи є це проблемою? Звісно, що ні. Не кожна команда повинна встановлювати нові стандарти звучання. Достатньо просто писати цікавий матеріал і робити записи, які приємно слухати. Але у джинджер проблеми на всіх фронтах.

Не так давно плюс-мінус в один і той самий час випустили по синглу як наш український гурт, так і американська дет-металічна команда Rivers of Nihil. Джинджер релізнули трек Mediator, а Ріверси пісню під назвою Clean. В цілому, ці два гурти підпадають під визначення прогресив, тому я можу сказати, що вони грають приблизно на одному полі. Так ось, у Тані з командою роками вже нічого не змінюється. Вони просто шинкують різні і мало пов’язані між собою секції, намагаючись в рамках досить короткого хронометражу впихнути, таке відчуття, що всі ідеї, які тільки приходять в голову. Якраз на фоні Джинджер дуже контрастують Ріверси. В них кардинально відрізняється підхід до сонграйтингу. Американці роблять все за канонами шведського стандарту. Вони беруть головну лід-мелодію і протягом всієї композиції накидують на цей риф цікаві аранжировки, постійно розвиваючи центральну ідею пісні. Можна сказати, що трек Clean складається з одного паттерну. При цьому композиція постійно прогресує, але при цьому гурт не забуває повертатися до центрального паттерну. Звучить надпрофесійно і грамотно.

Можна сказати, що я порівнюю зовсім різний підхід двох різних команд. В цілому це так. Але в мене є ще один приклад цікавого прогресивного колективу, який можна порівняти з Джинджер. Я говорю про Between the Buried and Me. Суть Бітвінів полягає в тому, що вони постійно в рамках одного треку дуже видозмінюються і можуть повністю змінювати структуру композиції. В них кожна наступна секція може кардинально відрізнятися від попередньої. В цілому, те саме роблять і Джинджер, але знаєте в чому нюанс? Щоб розкрити весь музичний потенціал та дати можливість кожну ідею донести до слухача, Бітвінам треба приблизно 10 хвилин. Це їхня середня тривалість композиції. Як ви думаєте, з таким самим підходом скільки потрібно для розкриття всіх своїх ідей Джинджерам? Приблизно 5 хвилин. Тобто, вже можна зрозуміти проблему. Українці шинкують ідеї в рамках такого короткого часу і тим самим не дають сфокусуватися ні на чому. Якщо ти просто граєш складно — це не робить твою музику цікавою. Музика повинна залишатися музикою незалежно від жанру. І контраргумент: це просто прогресивний метал, ти не розумієш — тут не канає. В простому порівнянні з іншими цікавими прог-командами Джинджер не витримують ніякої критики.

І на цьому проблеми не закінчуються. Можна робити такий підхід, яку Джинджер, але при цьому правильно подавати матеріал. Я маю на увазі грамотно звести і як слід попрацювати над мастерингом. Коли ти чуєш кожен інструмент в потужній пачці, звук давить об’ємом, а правильно розставлені акценти підказують, де саме буде вривон, даючи відчути всю потужність музики. Як можна зрозуміти, у Джинджер немає і цього. Не можу зрозуміти, чому гурт принципово не хоче нічого змінювати і пробувати щось нове. З альбому в альбом в них одні й ті самі проблеми. Всі сильні сторони композиції просто тонуть в загальному звучанні інструментів. Музика звучить абсолютно потоково. Весь час думаєш, чому музика так беззубо звучить? Бо так звели пісню. Насолоджуйся. І раз ніхто взагалі нічого не міняє, мабуть, це дійсно тільки мої проблеми. Або я просто заздрю. Багато хто любить цей аргумент, правда ж?

І тут ми підходимо до більш важливого. Все що я сказав про музику – річ суб’єктивна. Це моя точка зору, з якою можна погоджуватись або ні — діло кожного. Але що неможливо ігнорувати — вату в голові музикантів. Ось тут вже наступає повний крінжер. Коли я слухав їхнє інтерв’ю на каналі Ісландія в рамках рубрики Антиподи, я під кінець відео сидів блідий. Це за межами мого розуму. Єдиний висновок: музиканти Джинджер — це інфантильні діти, які знаходяться в тілах дорослих людей.

По-перше, почнемо з того, що для музикантів ностальгія за дитинством — це рівноцінно ностальнії за совком. Тобто, раніше, за часів совка, іграшки були краще, а мультки — цікавіше, тому радянський союз — це класно і ось був же крутий час. Ото люди жили! Не те що зараз. Ну що ж, раз мороженко було смачне, то можна відмінити всі жахи совка. Приймається. Мене куди більше цікавить інша фраза музикантів:

Я бы мог быть спортсменом, мог бы быть инженером. Кем угодно мог бы быть в той системе

Звучить так, наче вони стали вимушеними металістами. Не хотіли, але, зараза, стали. І тепер їм, бідолагам, проходиться грати цей нецікавий метал, який нікому не потрібен. Хотіли стати викладачами чи космонавтами, а стали металістами. Співчуваю, братани. Але якщо дивиться з цієї позиції, то навіть все стає на свої місця, чому їхня музика настільки занудна: бо Джинджер роблять її вимушено. Так що не критикуйте їх. Вони ж не винні, що їм приходиться займатись такою нудною роботою, як грати метал. Треба віднестись з розумінням. Приймається. Ми всі вам щиро співчуваємо.

Також цікавий тейк щодо “а вот пасматрітє на астальних. Почему ви нас крітікуєтє, а других — нєт“. До Тані взагалі не доходить, що саме тому, що Джинджер дуже люблять і поважають, команді дуже багато чого пробачають і закривають очі на катастрофічні факапи. Будь-якого іншого артиста давно вже знищили і за куди менші пройоби. Дівчина просто не розуміє, яку скидку роблять шанувальники тільки через те, що дуже їхня музика відгукується в серцях багатьох слухачів.

А тепер моє улюблене: концерти на росії. Женя сказав, що це не питання грошей ні в якому разі. Це свідомий вибір. Аргумент: ми не хочемо ображати наших російських фанів. Вдумаємось: ми не хочемо ображати російських шанувальників, але ми нічого не бачимо в тому, щоб ображати, своїх же, українців. Добре, справедливо. Ось вам і розставлені пріоритети. Тим паче про що ми говоримо, коли таня прямим текстом сказала, що вона думає про обурення українців: “насрать“. Важливо те, що свою гідність і повагу до своєї країни Джинджер готові проміняти на два концерти на росії. Ось настільки вони важливіші ніж думка співвітчизників, особливо в період війни. А я нагадую, що росія виступає країною агресором і розпочала повномасштабну війну проти України. Якщо не помиляюсь, таких людей, як Джинджер, називають зрадниками своєї держави.

Можна сказати, що гурт просто внє палітікі і вони виступають за мір ва всьом мірє. Але це лицемірна срань з їхньою сторони. Є багато різних пруфів, які доводять, що наші сьогоднішні герої топлять за днр, толерують агресію росії проти України і т.п. На форумах і на фейсбуці можна знайти предмет дискусії. Люди обговорюють їхнє толерантне ставлення до країни-окупанта. Коли запахло діло контрактом з Напалм Рекордс, то, звісно, крінжери намагались тихенько за собою підчистити, щоб не було зайвих питань. А як же стояти на своєму і бути до кінця вірними своїм ідеалам? Зрадники є зрадники. Вони ніколи не змінюються. Ось все що потрібно знати про джинджер на сьогодні.

Взагалі не здивуюся, якщо через деякий час вони підуть шляхом Марув, Лободи та їм подібним, повністю перебравшись на улюблену росію. Тим паче, що гурт вже кричить, що їх притісняють українські націоналісти, не розуміючи того, що ці українські націоналісти — це всі українці. А ті хто толерують агресію росії проти України — звичайні малороси, які ненавидять країну, в якій живуть. В цілому, я бачу, що джинджер вилетіли з повістки сучасної України і говорять тейками вже давно минулих років, коли вважалося нормальним хуєсосити рідну державу, не розуміючи однієї простої речі: все починається з себе самого. І після революції гідності я бачу, як перевернулась свідомість українців і як люди почали відстоювати свої права, ставити гідність вище всього і, головне, йти весь час вперед, намагаючись внести частинку себе в майбутнє України. І як можна бачити, Джинджер з нами не по дорозі. Тому що можна побажати? Чємодан — вокзал.

Ось таким вийшов мій спіч про поки що український гурт джинджер. Ніхто не забороняє слухати їхню музику – це вибір кожної людини. Хтось вміє відокремлювати творчисть від особистості, а хтось — ні. Від себе скажу, що для мене є речі, на які я не можу закривати очі. Наприклад, толерувати вбивство своїх співвітчизників — вибачте, перебор. Ви робіть так, як вважаєте за потрібне, я ж візьму на себе сміливість закликати ігнорувати цей донецький гурт, якщо ви є шанувальником команди і не знали, що в них живе душа малоросів, які намагаються приховати свою ненависть до України. Що ж, всім дякую за увагу та поширення. Слухайте тільки хорошу музику.

• Мій ютуб-канал про метал-музику: https://www.youtube.com/droptape
• Мій другий канал про відеоігри та кіно: https://www.youtube.com/droptapelive
• Твіттер: https://twitter.com/Asp1re1nsp1re