eyvind
😎 Чим займаються продюсери
Буває так, що виконавці самі пишуть слова й музику, а буває так, що вони лише виконують кимось написані пісні. Тож хто такі автори й композитори, всім, у цілому, зрозуміло.
Але хто ж такі продюсери? В Україні визначення цієї професії є викривленим. У нас продюсером називають людину, яка організовує роботу артиста: відповідає за фінансові та юридичні питання, рекламу або навіть інвестує власні кошти в артиста. Насправді ж усім цим займається музичний менеджер (іноді його називають виконавчим продюсером, що й спричиняє плутанину). Залученість цієї людини до процесу створення музики є набагато меншою.
Насправді ж, у розвинутій індустрії, коли кажуть «продюсер», мають на увазі саме музичного продюсера. Чим же він займається? 🤔
Уявімо, що є артист. Він пережив певну подію у житті, яка надихнула його на створення пісні. Він написав текст, мелодію і можливо навіть записав демо-версію пісні. Це дуже спрощена версія того, чим стане пісня у фінальному варіанті. Демо можна записати навіть вдома за ноутбуком або у любительскій студії.
А далі артист піде саме до продюсера, покаже йому демо і розповість своє бачення цієї пісні: які відчуття, емоції, атмосферу, «вайб» він хоче нею передати. Разом з продюсером вони підберуть потрібні інструменти, звукові ефекти, порядок треків (якщо замислюється альбом) та інші нюанси звучання музичного продукту, які відповідають не лише креативному баченню артиста, але й стилю та інструментарію продюсера, ринковому запиту, сучасним тенденціям тощо.
Фактично продюсер визначає як саме буде звучати трек чи навіть цілий альбом, і у творчому процесі є людиною не менш важливою за самого артиста. Музичного продюсера часто порівнюють з режисером у кіно.
Тож, оскільки продюсер — важлива частина творчого процесу і кожен з них має свій стиль і спеціалізацію, іноді буває, що альбоми зовсім різних артистів з одним продюсером більш схожі між собою, ніж роботи одного артиста з різними продюсерами.
Маленькі незалежні артисти найчастіше продюсують свою музику самі. Так часто відбувається і з популярними артистами. Наприклад, для Біллі Айліш всю її музику продюсує її брат Фіннеас, а гурт Foals взагалі записав свої два останні альбоми самостійно.
Тим не менш, більшість тих записів, що ми з вами слухаємо, все ж були зроблені за допомогою цих спеціалістів. Щоб розбиратися в музиці, варто знати про роль продюсера у її створенні, а також найважливіших продюсерів нашого часу.
😱 Найвпливовіші музичні продюсери наших часів
Впливових продюсерів насправді багато, тож навіть цей перелік буде далеко неповним. Не соромтеся коментувати пост з іменами інших цікавих продюсерів та прикладами їхніх робіт.
Крім того, багато продюсерів з нашого списку є учнями інших великих продюсерів. Але для тих, хто хоче зануритися глибоко в цю тему, ми пізніше порекомендуємо літературу.
Зараз — короткий список тих, кого вам варто знати спочатку.
Рік Рубін
Відомий, перш за все, як рок та хіп-хоп продюсер, саме Рубін стоїть за головним хітом System of a Down, деякі рядки з якої прийшли Сержу Танкяну, поки він був у гостях в Рубіна під час роботи над альбомом Toxicity. Проте, згодом продюсер проявив величезну зацікавленість і в поп-музиці, тож зараз він не цурається роботи ані з Едом Шираном, ані з Адель, ані з багатьма іншими поп-артистами.
Рік Рубін намагається не втручатися у креативний процес артиста, а характерною рисою його продакшну є мінімалізм з фокусом на ударні та вокал. Одна з найбільш відомих робіт Рубіна — альбом Джонні Кеша American Recordings, який позначив тріумфальне повернення музиканта на музичні вершини, це взагалі лише вокал Джонні та його ж гітара, і нічого більше.
Проте, через відсутність деталей і зайвих барв у його треках, Рубіна іноді звинувачують у тому, що він розпочав «війну за гучність» — період, коли продюсери намагалися зробити треки якомога гучнішими (аби змусити слухача їх запам’ятовувати), що негативно впливало на нюанси та загальне багатство звучання.
До речі, Рубін доклав руку і до одного з альбомів глобально відомого гурту з українським корінням Gogol Bordello.
Марк Ронсон
Творець одного з найбільших хітів XXI століття Uptown Funk з Бруно Марсом, Марк Ронсон був одним з тих, хто сформував звучання «десятих». Він встиг попрацювати з Адель, Леді Гага, Дуа Ліпою, Майлі Сайрус та багатьма іншими поп-дівами.
Та головною його роботою вважають другий і останній перед смертю альбом Емі Вайнгаус Back to Black.
Ронсон черпає натхнення з фанку, джазу, соулу та рокнроллу, тому на його треках, а отже його фішки — це ретро і багато басу.
Джек Антонофф
Наймолодший учасник цього списку, а все ж таки торує свій шлях семимильними кроками. Продюсерську кар’єру Джек розпочав у 2009 році з альбому свого ж гурту Fun, основні хіти якого ви точно знаєте.
З того часу Антонофф став відомим завдяки співпраці з Тейлор Свіфт (зокрема її folklore, що отримав Греммі як «Альбом року»), Ланою Дель Рей, Сією, Сент Вінсент і Лорд (саме її альбом Melodrama став проривом для продюсера).
Багато струнних, які можуть як задавати мелодію, так і спорадично розставляти акценти, грандіозні приспіви, що перетворюють пісні на гімни, і сінтезатори з 80-х. А ще, він полюбляє працювати саме з жінками-авторками — якщо ви чуєте сумну музикантку з піснею про якусь драму у стосунках, швидше за все, десь поряд їй підіграв на гітарі Джек Антонофф.
Макс Мартін і Денніз Поп
У 1998 році вийшов дебютний сингл 17-річної співачки Брітні Спірс під назвою …Baby One More Time. Сьогодні це одна з найпопулярніших пісень в історії музики, і створили її шведські продюсери Денніз Поп та Макс Мартін.
На початку 90-х Денніз Поп заснував студію Cheiron («Шейрон») у Стокгольмі разом з Томом Таломаа, а потім найняв Макса Мартіна. Саме у цій студії народилося фірмове звучання попмузики тих часів та почали свій шлях до слави глобальні зірки Ace of Base, Dr. Alban, E-Type, Робін та інші.
Згодом у стінах «Шейрон» записали свій перший хіт Backstreet Boys (I Want It That Way), і відтоді студія стала кузнею хітів №1 — статус, який так і не втратила аж до свого закриття.
У 1998 році, за кілька місяців після випуску хіта Брітні, Денніз Поп помер від раку шлунка. Посаду директора «Шейрон» займає Макс Мартін, який став спадкоємцем не лише студії, але й статусу головного поп-продюсера планети. Після закриття «Шейрону» у 2000, Мартін створює свою студію Maratone, якою керує й досі.
Саме тут Макс Мартін визначив звучання попмузики у нульових та десятих, встигнувши попрацювати ледь не з усіма дівами сучасності. Для Кеті Перрі він записав її проривний хіт I Kissed A Girl, з десяток хітів для Тейлор Свіфт включно з Shake It Off, для Аріани Ґранде — no tears left to cry, і це лише кілька з сотень прикладів культових пісень, створених шведським продюсером.
Серед найсвіжіших робіт Мартіна — співпраця з The Weeknd і чотири найкращих треки з альбому After Hours, і Blinding Lights в тому числі.
Пісні Макса Мартіна — це майже завжди в першу чергу мелодія, під яку вже пишеться нескладний для розуміння та підспівування текст. Мартін несе в собі не лише спадок «Шейрону» та власний досвід створення хітів, але й величезний шлейф, який колись залишили по собі інші культові шведи — гурт ABBA.
Макс Мартін та шведська музична індустрія — це pop to the max, і все, що ви чуєте сьогодні по радіо, було створено під їхнім впливом.
Лінда Перрі
Ситуація вже змінюється, але за даними останніх опитувань серед музичних продюсерів лише 12% жінок. Лінда Перрі — точно найяскравіша з них. Її найголовніша робота — це пісня What’s Up? її власного гурту 4 Non Blondes, яку вона не лише написала й виконала, але й спродюсувала.
Послужний список Лінди Перрі — невеликий, але дуже влучний. Вона працювала здебільшого для артисток, образ яких можна схарактеризувати як «сильна жінка». Зокрема, це Крістіна Аґілера, Пінк, Аліша Кіз та інші.
Фарелл Вільямс
Відомий багатьом як співак, Фарелл насправді в першу чергу талановитий продюсер, відповідальний за безліч сучасних хітів. 1, 2, 3, 4 — порахуйте собі в голові цей ритм як вчитель фізкультури. Це і є фірмовий «підпис» Вільямса: ледь не кожен його трек починається з цієї «лічилки». Включно з його власними.
Фарелл спеціалізується на r&b та хіп-хоп треках і працював з Джастіном Тімберлейком, Кендріком Ламаром, Снуп Догом, Ґвен Стефані, Ріанною, Міссі Еліотт і ще десятками артистів цих жанрів.
Пол Епворт
Розповідь про Епворта варто почати з цієї пісні, яка й досі залишається найбільшою в його доробку. Крім Адель, він обожнює працювати з альтернативними рок-гуртами на кшталт Foster the People, Coldplay, Bloc Party, Mumford & Sons та іншими.
Відсутність певного методу чи стилю — це, власне, і є стиль Епворта. Маючи дуже широку музичну ерудицію, Пол бере по трошки звідусіль і надає своїм трекам унікального звучання. Ви не впізнаєте Пола Епворта як продюсера, але точно запам’ятаєте будь-який з його треків.
Найл Роджерс
Продюсер найуспішнішого альбому Девіда Бові (Let’s Dance) та одного з найуспішніших Мадонни (Like A Virgin), Роджерс вже прожив свої найкращі роки, але його вплив на сучасну музику важко переоцінити.
Один з найяскравіших продюсерів вісімдесятих, Найл повернув рідну епоху диско тридцять років потому. Та так повернув, що американська музична критика назвала його «королем Коачелли» (найбільшого музичного фестивалю США) у 2018 році, бо ледь не всі виконавці на фестивалі грали музику, створену під його впливом або за його прямої участі.
Доктор Дре
Ім’я цієї людини ви точно хоч раз чули у своєму житті. Легендарний репер та хіп-хоп продюсер, що відкрив світу Емінема та 50 Cent, працював з 2Pac та Кендріком Ламаром.
Сьогодні Доктор Дре почиває на лаврах, лише зрідка знову сідаючи за пульт і ще рідше з’являючись на публіці.
Браян Іно
Одна з найвпливовіших фігур у сучасній поп-музиці, Браян Іно відомий перш за все як творець ембіент-музики. Проте його вплив розповсюджується далеко за межі цього жанру чи електронної музики загалом.
Будучи вихідцем з мистецького середовища, Браян Іно приніс експериментальний підхід до музичної індустрії. Що це означає? Легше пояснити на прикладі.
Ми всі чули пісню Девіда Бові Heroes з однойменного альбому, який входить у так звану «берлінську трилогію» артиста. «Потойбічні» гітари, ехо, активне використання синтезатора та інші звукові ефекти — результати експериментів Іно з інструментами.
Вокал Бові записували на три мікрофони, які були розташовані на різній відстані від співака, та вмикалися почергово. А характерні гітарні рифи — результат кропіткої роботи гітариста Фріппа, який спеціально домагався гітарної віддачі і постійно переміщався студією, щоб зловити ідеальної висоти звук.
Сьогодні для тих, хто більш-менш знайомий з процесом написання музики, це звучить досить буденно: музиканти експериментують постійно. Однак до Браяна Іно музиканти були звиклі зовсім до іншого процесу.
Левова частка кропіткої роботи зі створення пісні відбувалася до запису на студії, а туди музиканти приходили записувати майже готовий, «чистовий» варіант. Це було не лише звично, але й фінансово рентабельно: мало хто міг собі дозволити чотири години імпровізувати, потім вирізати з результату 5-секундний семпл, а все інше відправити на смітник.
Все змінилося після появи Браяна Іно, який змушував музикантів працювати над створенням пісні просто «на льоту» і фактично перетворив студію на окремий музичний інструмент — як у випадку з Девідом Бові.
Крім загального впливу на музичну індустрію та роботи над власними альбомами, Іно відомий продюсуванням низки видатних платівок для Talking Heads, U2 та Coldplay. Зокрема саме він відповідальний за Viva La Vida or Death & All His Friends, який широким консенсусом було визнано найкращим альбомом Coldplay.
Втім, навряд чи ви чули про ледь не найбільш популярну роботу Браяна Іно. Це звук запуску Windows 95.