eyvind
Іноді так буває: чуєш поклик до якогось заняття, а з чого почати — не знаєш. На щастя, сьогодні у нас є інтернет і ціле море інформації на будь-яку тему. Проте, український сегмент мережі поки що не такий багатий на корисні матеріали за деякими сферами, і одна з них музика.
Можна нескінченно сварити український народ за топи в стрімінгових сервісах, переповнені низькопробною музикою зі сходу, але це шлях в нікуди. Ми вважаємо, що в Україні багато людей, які б могли та хотіли навчитися розбиратися в сучасній популярній музиці і насолоджуватися нею, але просто не мають достатньо інформації про це.
Тож ми вирішили це виправити. Цим постом я починаю серію матеріалів «Навчитися слухати», яка, сподіваюся, допоможе всім, хто хоче слухати музику з розумінням, розширювати свій горизонт і розвивати смак у широкому розумінні цього слова (адже персональні вподобання ніхто не скасовував).
Дисклеймер №1. Вся серія написана з особистого досвіду автора і є своєрідним порадником, а не науковим посібником чи підручником з теорії музики. Крім того, серія спрямована на людей, які лише починають знайомитися з музикою, тому деякі моменти свідомо спрощені і залишені для самостійного вивчення після того, як читач опанує базові речі. Якщо ж ви зустріли неточності у фактажі чи незгодні з описаним досвідом, запрошуємо до дискусії у коментарях.
Дисклеймер №2. Досвід автора не є універсальним: те, що допомогло мені розібратися, не обов’язково надихне вас. В усякому разі, червоною ниткою крізь всю серію йтиме думка про те, що найголовніше — пробувати щось нове, і музика — не виключення.
Для чого розбиратися в сучасній музиці?
Напевно, якби у вас вже не було поклику до занурення у цей світ, ви б не почали читати цей пост. Проте якщо вам потрібні додаткові аргументи, у нас вони є.
Уявіть, що ви можете їсти лише гречку, один вид сосисок і два овоча: огірки та помідори. Чи можна прожити на такому раціоні? Цілком. Але навіщо?
Чудово, коли у вас є улюблені артисти, гурти чи жанр. Проте, це не означає, що не варто виходити з зони комфорту, як би банально це не звучало. Музична ерудиція, «наслуханість» якщо дозволите, не лише приводить вас до нової музики, але й розкриває ваші вподобання зовсім з іншого боку. Ви починаєте чути те, що раніше там не чули — і це як переживати ті емоції, те захоплення заново. Хіба не класно?
Крім того, хто з нас не любить цікаві історії? За століття, яке приблизно існує музична індустрія в сучасному вигляді, їх тут накопичилося чимало. Ми, до речі, збираємо історії створення культових пісень у спеціальній рубриці.
Врешті-решт, музична ерудиція може стати вашою фішкою, а формування плейлістів для друзів, коханих і вечірок — новим приємним обов’язком.
Якщо ж все це вас не мотивувало, закривайте статтю і залишайтеся basic bitch, що слухає лише топ-40 Apple Music, вибір за вами 😜
Ок, з чого почати?
Цей пост буде вступним в серії, тому сьогодні ми почнемо просто з кількох базових питань і порад. Занурюватися в подальші теми будемо пізніше. Наприклад, вже заплановані такі пости:
- Хто такі продюсери та чому вони важливі
- Які жанри існують та як в них розбиратись
- Дуже коротка історія сучасної музики
- Який стрімінговий сервіс обрати і чим вони відрізняються
І ще багато інших тем. Але це — згодом. Приходьте до нас кожного четверга за новим постом, а всі вони будуть зібрані під окремим тегом «Навчитися слухати». А поки що — от, що ви можете почитати й зробити вже сьогодні.
Підпишіться на музичний стрімінг
Колись для того, аби послухати музику, потрібно було купувати платівки, касети, диски. Та потім прийшов інтернет, а разом з ним — рай безкоштовної піратської музики. Проте, що було раєм для слухачів, стало пеклом для артистів та лейблів.
На піку свого розвитку, що припав на 2000 рік, музична індустрія сумарно заробила $21 мільярд. Саме тоді ж розпочалася переможна хода піратів — і вже у 2001 році виторг впав на $3 мільярди. З того часу заробіток музикантів та лейблів летів донизу майже без зупинок протягом 15 років, досягши найнижчої точки у 2015 році на сумі $6,9 мільярда — втричі нижчій за рекордний показник.
Піратство ледь не вбило музичну індустрію, і постраждали від нього в першу чергу артисти, які не мали підтримки великих лейблів, маркетингових ресурсів тощо, щоб достукатися до свого слухача і вмотивувати його купити альбом чи хоча б трек на iTunes.
Лише у 2016 році музична індустрія вперше за довгий час відновила зростання, і ключовий чинник цього — саме стрімінгові сервіси. Хоча їх критикують за вкрай низькі виплати артистам, їхні алгоритми дозволяють багатьом нішевим музикантам знаходити свою аудиторію — завдання вкрай складне в нашу епоху перевантаженості інформацією. Тож, маючи підписку на стрімінг, ви робите найменший, але внесок у розвиток музики.
— Що ж ви отримуєте як користувач/-ка?
Доступ до мільйонів треків просто у вашому смартфоні в будь-який момент у гарній якості, з обкладинками та всією необхідною інформацією — деякі сервіси пропонують навіть тексти пісень в режимі караоке. Слухати можна як онлайн, так і офлайн. Не треба підписуватися на якісь телеграм-канали та ботів, встановлювати VPN та виконувати якісь інші ритуали.
А головне — алгоритми. Сьогодні кожен стрімінговий сервіс вкладає купу грошей у те, щоб зробити якомога кращими рекомендації для користувачів. Саме вони підкажуть, що вам може сподобатися на основі ваших попередніх вподобань, але про це згодом.
Коштує все задоволення копійки. У порівняні з середньою зарплатою в Україні ціна стрімінгових сервісів складає навіть не десяту частку відсотка — як 1-2 горнятка капучино.
Якщо ваш смартфон коштує більш ніж 5000₴, то і платний стрімінговий сервіс ви цілком можете собі дозволити.
Доступні стрімінги в Україні
- Spotify — можна слухати безкоштовно з рекламою та обмеженнями, передплата $4,99 на місяць (140₴)
- Deezer — можна слухати безкоштовно з рекламою та обмеженнями, передплата 3,99€ на місяць (130₴)
- YouTube Music — передплата 99₴ на місяць
- Apple Music — передплата $4,99 на місяць (140₴)
- SoundCloud — безкоштовний сервіс, де можна знайти багато невідомих незалежних артистів
Детальніше про кожен стрімінг ми також розповімо в окремому пості.
Де дізнаватися про нову музику
Сьогодні основним способом дізнаватися про нову музику (для вас чи нову в цілому — свіжу) буде саме ваш стрімінговий сервіс. Тепер розумієте його важливість?
Для того, щоб підібрати рекомендації для вас на основі вашої улюбленої музики, сервіси використовують складні алгоритми та формують персоналізовані плейлисти. Також, якщо ви слухаєте класну пісню, і хочете послухати ще щось в такому ж стилі, така можливість теж в усіх є.
Що ж стосується нової музики в принципі, то кожен стрімінг щотижня формує плейлисти з музикою, яка вийшла нещодавно. Наприклад, Spotify має два таких плейлисти:
- Новинки щоп’ятниці — плейлист один на всіх, де зібрані нові треки найпопулярніших артистів. Цей плейлист збирає вручну працівник Spotify і він не персоналізований
- Радар релізів — це вже автоматичний плейлист, який збирає алгоритм сервісу. Він містить нові треки тих артистів, на яких підписані саме ви
Подібні інструменти є в кожному стрімінговому сервісі.
Втім, навіть алгоритми не є ідеальними, тому на допомогу вам прийдуть музичні інфлюєнсери та медіа. Авжеж, в першу чергу не забувайте перевіряти нашу спільноту «Музика» — там завжди багато нового.
Для закордонної музики підпишіться на NME та Billboard, а для української — на LiRoom або Нотатки. Цього для початку буде достатньо — далі ми, авжеж, зробимо ще один матеріал з цілим переліком цікавих видань та важливих блогерів, що розповідають про музику.
Релізна п’ятниця
Про цей факт у нас мало хто знає. У 2015 році всі основні гравці на музичному ринку домовилися про єдиний день для релізів і обрали цим днем п’ятницю. Це зробили для того, щоб боротися з піратством. Якщо альбом стає доступним в якійсь країні раніше, ніж в інших, то пірати з цієї країни можуть його злити в мережу для всіх. Ще одна причина — хіт-паради або чарти: у США вони традиційно оновлювалися щоп’ятниці, тож випустивши альбом у п’ятницю, артист отримує цілий тиждень ротацій та продажів, які врахуються потім у його місці в хіт-параді.
Отже, тепер вся музика виходить у п’ятницю? Авжеж ні. Занадто оптимістично вважати, що весь світ домовився про щось і неухильно цього дотримується.
По-перше, незалежні артисти та лейбли менш схильні дотримуватися релізної п’ятниці: для них вигідніше виходити в будь-який інший день: коли твій альбом виходить в один день з платівкою Біллі Айліш, тобі важко достукатися до аудиторії.
По-друге, якщо альбоми дійсно намагаються випускати саме п’ятницями, це не стосується окремих треків та кліпів. Тож шанс почути нову пісню улюбленого артиста не у п’ятницю є досить високим.
Втім, стрімінгові сервіси, музичні видання та інфлюєнсери все одно орієнтуються саме на п’ятницю. Тому плейлисти на стрімінгах з новою музикою оновлюються в цей день та можуть містити треки, які насправді вийшли раніше цього тижня.
На що звертати увагу, коли слухаєш музику?
Ок, навіщо та де слухати — розібралися. Як слухати — не менш важливе питання. Ми ж намагаємося стати усвідомленими слухачами, а це означає звертати увагу на деталі. На початку це потребуватиме певних зусиль, але не переймайтеся — з досвідом ви почнете помічати класні музичні прийомчики, що до них вдаються музиканти й продюсери, буквально на льоту.
А поки що спробуйте розчути навіть у тій музиці, що ви зараз слухаєте, різні інструменти, а також поцікавтеся текстами ваших улюблених пісень, якщо ви цього ще не зробили. Зможете розкласти пісні на партії в голові — це вже буде значний прогрес.
Ви помітили, що по всьому посту випадковим порядком розкидані різні треки. Вони у різних жанрах, іноді зовсім не схожі, але їх об’єднує те, що всі вони класно спродюсовані. Всі ці пісні також можна назвати хорошою музикою, і трошки про це — далі, а хто такі музичні продюсери і яка їхня роль у створенні музики, ми поговоримо пізніше.
Також спробуйте послухати музику не окремими треками — а цілими альбомами. Деякі пісні розкриваються по-новому: отримують контекст, цікаві переходи та стають зрозумілішими.
Як відрізняти погану музику від хорошої
Ми всі маємо різний смак, та чи є якесь об’єктивне, узагальнене уявлення про «хорошу» і «погану» музику? В цілому так, хоча, як і з будь-якою творчістю, ці кордони є досить розмитими. Хороша новина в тому, що на цьому етапі занурюватися в це непотрібно.
Деякі сомельє, які популяризують вино, кажуть: після певного рівня ціни ймовірність того, що запропоноване вам вино буде хорошим, настільки висока, що для більшості людей немає сенсу розбиратися в нюансах. З музикою ми у схожій ситуації, хоча мірилом хорошої музики не є вартість її створення — все трошки складніше.
Ось перелік ознак, за якою ви можете зрозуміти, що музика погана:
- повна відсутність новизни у звучанні — коли ви слухаєте пісню і розумієте, що ви вже чули це мільйон разів від інших виконавців
- артист не доклав зусиль для створення пісні: використані найпростіші мелодії, прогресії, немає різноманіття інструментів, музика звучить бідно (не плутати з «мінімалістично»)
- у пісні немає «вайбу» — вона не викликає жодних емоцій, не продукує жодних образів у вашій голові звучанням чи текстом
- артист не приносить жодної нової ідеї в тему, про яку написав свою пісню, а користується літературними кліше в тексті
Ці критерії теж є доволі суб’єктивними, але здебільшого працюватимуть у більшості випадків.
Загалом же, єдиний спосіб почати відрізняти погану музику від хорошої — це усвідомлено слухати дуже багато різної музики. У певний момент ви почнете помічати, що значна кількість музики побудована на одних і тих самих прогресіях (послідовностях акордів, які формують мелодію пісні), а артисти раз у раз використовують ті самі прийоми.
У наш час це не дивно, адже все було придумано до нас. Проте, навіть сьогодні артист має знаходити новий погляд на усталені речі, щоб вважатися артистом, а не ремісником.
На чому краще слухати музику?
Є дві радикальні точки зору на це питання.
Одні кажуть, що немає жодного значення, на чому ви слухаєте музику — аби слухали. Вони купляють навушники за 100₴ в переході і слухають треки з телеграму чи стрімінгу на дефолтних налаштуваннях.
Інші ж навпаки вважають, що музикою просто неможливо насолоджуватися без вінілового програвача, підключеного за допомогою платиново-золотих дротів до підсилювача і колонок за тисячі доларів, освячених митрополитом ПЦУ.
Як водиться, істина десь між цими двома крайнощами. Щоб насолоджуватися музикою зповна, вам дійсно потрібно трошки розщедритися, але досить буде непоганих навушників середнього класу. Хороші навушники точно коштують більш ніж 1000₴, а в межах 3000-10 000₴ ви точно підберете щось цілком пристойне. Дорожче — вже для ентузіастів.
Що ж стосується джерела, сьогодні всі смартфони середнього і вище класу забезпечують хороший звук — для стрімінгових сервісів так точно. А чи потрібен вам вініл, рекомендуємо подумати трошки пізніше.
Навіщо перейматися за якість музики?
Слухати музику на поганих навушниках — це як готуватися рік до поїздки в Діснейленд, а потім покататися лише на одному аттракціоні. Погані навушники просто не дадуть вам почути пісню так, як її замислювали творці: вони не гратимуть потрібні частоти або робитимуть це неправильно. Деякі «завали» можна відкоригувати еквалайзером, але погані навушники ніколи не звучатимуть так само добре як хороші, як той еквалайзер не викручуй.
Про якість звуку, найкращі навушники для меломанів, а також вініл у нас авжеж будуть окремі матеріали з залученням експертів.
Що ще варто знати для початку?
Ще кілька думок у форматі тез, які не влізли у розділи, але про які вам варто знати.
- За рідкісним виключенням не буває поганих жанрів. Частіше бувають погані пісні і слабкі альбоми
- Музика в наші часи не є гіршою за стару. Не вся стара музика — якісна чи краща за нову
- Почати розбиратися в музиці можна в будь-якому віці, якщо є бажання. Ні, для вас ще не пізно. Проте, після 30 років природний інтерес до музики падає (доведено дослідженнями), тому треба докладати трошки зусиль
- Вам може подобатися музика, яку можна назвати «поганою». В цьому нема нічого страшного чи соромного, якщо ви також слухаєте і хорошу музику
- Протистояння рок-музики і поп-музики — це міф, ці два напрямки нерозривно переплетені один із одним
Дякую, що читали. У наступний четвер ми розберемо з вами, хто такі продюсери, чим вони займаються і хто з продюсерів сьогодні визначає мейнстрім.