Олександр Мельник
Для тих, хто 4 місяці був без інтернету
5 травня 2018-го на YouTube з’явився короткий і нещадний відеокліп виконавця Дональда Ґловера, набагато краще відомого, як Childish Gambino. У ньому головний герой із придуркувато-щасливою міною спостерігав, як навколо буяє злочинність, вбивав періодично інших персонажів і в фіналі викурював «корабель» маріхуани. За 3 місяці все це неподобство зібрало понад 376 млн переглядів — і стало причиною появи маси каверів:
Складових для успіху та вірусності в усьому світі було декілька — простий текст, акценти на суспільні явища, такі як безконтрольний обіг зброї, легалізація наркотичних речовин, споживацька маскультура, три випадки стрілянини у школах та церквах США, зростання ксенофобії та протистояння ультраправих й ультралівих після перемоги Дональда Трампа на виборах президента США. Травень у блогосфері та соцмережах минув у безкінечному обговоренні культурних кодів та прихованих сенсів з цього відеокліпу — а вже з кінця травня-початку червня протягом літа-2018 популярності стали набирати різноманітні відеокавери. У них представники інших країн намагались показати, що в них соціальних проблем не менше, аніж у американців. Хтось робив це із творчого експерименту, але більшість просто «хайпанули», як це зазвичай відбувається у влогах. Були навіть антикавери та «дісси», розбір реакцій та тлумачення змісту кліпу — і все це в десятках популярних YouTube-каналів. У червні здавалося, що інтернет скоро лусне від усіх цих відео.
Хто такий, цей ваш Чайлдіш Ґамбіно
Медіа про поп-культуру наввипередки охрестили його героєм нового покоління, хоча якось не поспішали робити цього раніше. Ґловер і до історії зі своїм надзвичайно популярним кліпом робив непогані відеороботи — ось приклад із 2014 року, який і в 2018-му дасть фору більшості сучасних кліпів хіпхоп-культури за своєю концепцією:
Весь цей креатив генерує хлопець, котрий зріс у суворій консервативній родині свідків Ієгови, майже єдиний афроамериканець у своїй школі, підліток, який відкрив для себе масову культуру не через фільми чи вечірки, а через інтернет. А ще він примудрився при всьому цьому закінчити факультет сценаристів в Університеті Нью-Йорку, зробив одне з перших успішних комічних YouTube-шоу, зіграв у серіалі та зняв власний, зіграв декілька ролей у голівудських фільмах, активізував рух фанатів коміксів за появу темношкірої Людини-Павука, озвучив Сімбу в новій версії «Короля Лева», зіграв у спін-оффі «Зоряних Війн».
Найповніший розбір усіх культурних кодів та причини феноменальної популярності й вірусності його травневого треку та каверів до нього радимо почитати в лонгріді від українського видання Comma. А ми переходимо до того, що було після травня 2018-го.
Що було далі
Після того, як перші 2 тижні у травні всі шукали особливі сенси та дискутували про вплив кліпу на молоде покоління, відеоблогери, коміки, танцюристи, репери та просто представники інді-сцени у різних країнах почали генерувати власні «відповіді» на оригінальний кліп. Деякі відеороботи були схожі на невдалий ролик для шкільного конкурсу відеоробіт, але були й кліпи, які варто згадати тепер, за 3 місяці після того, як лихоманка довкола Чайдіш Ґамбіно завершилася.
Повз увагу українських блогів пройшла відеоробота Nicole Arbour із жіночим поглядом на проблеми американського суспільства: поширення препаратів для зґвалтувань на вечірках, стереотипізація жінок, культура чірлідерства, бадішеймінґ, залежність від адеролу, об’єктивація, зворотній сексизм та віктимність:
Don Andre створив британський варіант треку — правда, не залишивши від оригінального відеоряду майже жодного елемента:
А от Johnny Gauthier зробив напевно найдобрішу та найіронічнішу версію — про Канаду:
Проблеми французів — у відеороботі від ZEF (причому цей виконавець зробив не дослівне копіювання матери оригінального кліпу, а переосмислив його, доповнивши трохи і мелодію, і змінивши послідовність подій у кадрі)
13 млн переглядів за 3 місяці зібрала історія від Falz про реалії суспільно-політичного життя Нігерії:
За рівнем кривавості від нього недалеко втік Ірак у відеоверсії від I-NZ:
Взагалі, цього літа здавалося, що усі проблемні країни світу насправді чекали появи такого відеокліпу, щоби нарешті розповісти про темні сторінки свого життя. IGIZA зробили власний кавер про Кенію — ще одну непросту країну на мапі планети:
XzuB показав трохи реалій Сьєрра-Леоне:
А над висвітленням інших проблем Африки попрацював DannyP:
Проте не слід думати, що гостросоціальними темами цікавилися виключно в Африці. Ми пошукали і знайшли декілька спроб українських проектів (на кшталт «Чоткого паци») зробити українську версію про проблеми та корупцію — але всі ці спроби зробити пародію чи кавер виявилися настільки провальними, що найвдалішим варіантом за все літо виявилася українська переозвучка оригінального відео від каналу UkrTrashDub із понад 300 тис переглядів:
А от північно-східні сусіди пройшлися по своєму насильству та корупції, стереотипам та «величі» як слід, зібравши майже 2 млн переглядів: