Вадим Груша
У липні 2024 року кандидат у президенти США Дональд Трамп заявив, що Америка має домінувати в секторі криптовалют, інакше це зробить Китай. Пізніше ексміністр Китаю закликав врахувати «зміни на міжнародній арені» та усвідомити важливість криптоіндустрії. У двох найбільших економіках світу зрозуміли, що «втрачають шанс».
В інших же країнах, таких як «криптовалютна долина» Швейцарія та Сінгапур, до цього висновку дійшли ще 2014 року, створивши за цей час усі умови для отримання користі з технології. Пізніше до цього списку потрапили Естонія, Литва, Сальвадор, Аргентина, Мальта.
Але як йдуть справи в Україні? Чи є ще можливість і час роздобути свій історичний шанс, чи момент втрачено? Відповідь на це запитання я спробую сьогодні, якщо не відшукати, то хоча б зрозуміти шлях до неї…
Із самого початку: шлях розвитку індустрії в країні до 2025 року
Ще 2014 року в Україні з’явилася перша агенція з продажу BTC і четверте у світі Bitcoin-посольство. Відтоді сфера в країні почала набирати обертів, отримуючи дедалі більше прихильників і визнання, народжуючи дедалі більше місцевих проєктів.
Лише 2022 року, через вісім років, Верховна Рада ухвалила закон № 2074-ІХ «Про віртуальні активи», що регулює обіг крипти на території країни. Він мав дати визначення криптовалютним активам, дозволити криптобіржам і проєктам працювати. Але… так і не набув чинності.
Головним каменем спотикання стали правки у Податковий кодекс. Тільки після їхнього коригування закон мав запрацювати. Відтоді минуло майже три роки. У листопаді 2023 року на розгляд внесли одразу два проєкти про оподаткування. Пізніше питання зборів внесли до Національної стратегії доходів 2024-2030.
Однак це ще не все. Після того, як Україна стала кандидатом до Євросоюзу, уже схвалений законопроєкт було вирішено переписати з урахуванням положень MiCA – європейського зводу правил для регулювання криптосфери.
Варто також зазначити, що спочатку ініціатором законопроєкту виступав саме Мінцифри. За його версією регуляція індустрії мала лягти на плечі НКЦПФР, НБУ і нового органу, сформованого самим Міністерством. Однак до жовтня 2021 року президент наклав вето і відправив проєкт на доопрацювання. В оновленій версії Мінцифри було вилучити з регуляторів. Залишилися НБУ і НКЦПФР.
Як йдуть справи зараз
Наприкінці 2023 року в Парламенті майже одночасно зʼявилось два законопроєкти профільного закону 10225 (асоціюється з НКЦПФР) та 10225-1 (асоціюється з Мінцифри), що свідчить про те що різні державні органи мають суттєво відмінне бачення того, яким шляхом має розвиватись ринок криптоактивів.
У січні 2024 року представники різні представники владних структур заявили, що жоден із проєктів не буде запущено в представленому вигляді. І законопроєкт «Про віртуальні активи», і проєкти поправок до Податкового кодексу буде відредаговано з урахуванням рекомендацій Міжнародного валютного фонду. У ньому йдеться про те, що НБУ і НКЦПФР мають підготувати оновлення законодавства до червня 2024, щоб привести його «у відповідність до найкращої міжнародної практики, з огляду на цілі економічного розвитку та мінімізацію ризиків цінової та фінансової стабільності».
Наразі ж крайній термін, встановлений меморандумом між Україною та МВФ, це кінець грудня 2024 року.
У Мінцифри додають, що зараз триває активна робота над 2 версіями документів – №10225 та №10225-1. Скоріш за все в результаті ми побачимо ще один — третій варіант. А до того моменту:
- Криптовалютна індустрія в Україні не може працювати і не працює. І інвестори, і компанії використовують цифрові активи, але роблять це поза українською регуляцією. Українці звертаються за послугами іноземних компаній через Інтернет, а місцеві проєкти реєструються в інших більш сприятливих юрисдикціях.
- Відсутність регулювання впливає на надходження до бюджету. Згідно з Ukraine Economic Outlook, за шестирічний період з 2016 по 2022 рік країна не отримала $4 млрд податків через відсутність нормативної бази.
- Водночас державні та муніципальні управлінці зобов’язані вказувати в декларації криптовалюти. У 2023 їхній обсяг склав близько 2,8 млрд гривень.
- Через відсутність прозорості та правил авторизації, компанії змушені йти в інші юрисдикції. Найчастіше це Литва, Польща або інші країни ЄС.
Відсутність регулювання уповільнює розвиток криптобізнесу, впровадження технології блокчейн в будь-які сфери життя. Компанії не можуть працювати ефективно всередині держави, так само як вони це можуть робити в сприятливих для індустрії країнах.
Що на нас чекає у 2025: два законопроєкти – два шляхи
У жовтні 2024 року голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що криптовалюти можуть бути легалізовані вже в першій половині наступного року. У Мінцифри ж прокоментували ці слова тим, що у 2025 законопроєкту, як мінімум, вдасться «вийти на фінішну пряму».
Станом на зараз громадськості для ознайомлення доступні два законопроєкти – №10225 (асоціюється з НКЦПФР) і №10225-1 (асоціюється з Мінцифри).
Попри те, що обидві версії мають між собою багато спільного (наприклад, відповідність рекомендаціям FATF) між ними є низка кардинальних відмінностей, виражених у ставленні до ринку цифрових активів.
- НКЦПФР – це регулятор цінних паперів і фондового ринку. І саме в цьому виражається його погляд на ринок цифрових активів. Він пропонує підхід, за якого певні цифрові активи, що мають риси традиційних продуктів, виходять з-під дії законопроєкту і регулюються іншими законами, наприклад, тими ж правилами контролю цінних паперів. Такий варіант викликає невизначеність, що загрожує суперечками щодо того, чим саме є актив і як його регулювати.
Саме така ситуація спостерігається сьогодні у США, де регулятори мають різні погляди на криптоактиви і тягнуть ковдру на себе, спричиняючи ризики для усієї індустрії, але на відміну від Україна вона там хоча б працює. У той час як увесь світ рухається до того, що розділяти крипту і цінні папери, ми близькі до того, щоб витрачати час на натягування старих правил на новий ринок.
Версія НКЦПФР передбачає сувору регуляцію з безпрецедентним рівнем контролю. Вона вводить величезні штрафи (до 200 млн гривень або 12,5% обороту) і не пропонує заохочуючих положень для розвитку індустрії в країні, наприклад таких як, спрощена процедура ліцензування компаній, які вже працюють на європейському ринку. Вона правильна в традиційному сенсі, але не враховує сучасні реалії та думки учасників крипторинку.
Також ця версія пропонує оподатковувати будь-яке відчуження (переказ активів), що призводить до зростання капіталу. Зокрема це стосується простого обміну між криптовалютами на приклад Біткоїна з Ефіріумом, що не просто ускладнює адміністрування податку, а по суті унеможливлює його. Проєкт пропонує провайдерам послуг стягувати ПДФО з інвестиційного прибутку клієнтів, що також означає оподаткування крипторинку за стандартами контролю ринку акцій і цінних паперів чого немає у сприятливих Європейських юрисдикціях. Це може призвести до сплати податків з прибутку, який взагалі не отримано, оскільки прибуткові операції клієнта у одного з постачальників послуг можуть «перекриватись» збитками у більшому розмірі, отриманими в результаті отримання послуг від іншого постачальника послуг.
Мінцифри, відсторонений від регуляції криптоактивів згідно зі схваленим документом, який ще не набув чинності, лояльніший до індустрії. Перше й унікальне правило, яке він пропонує запровадити, – визначати різницю між криптовалютами та традиційними активами за одним критерієм – наявністю або відсутністю блокчейн-технології в основі активу. Це значно спрощує багато процесів і виключає всі суперечки. Криптовалюта – новий клас активів з унікальною природою. Він має регулюватись та оподатковуватись за окремою методологією, яка враховує специфіку нової галузі.
Проєкт регулювання крипторинку з боку Мінцифри передбачає враховувати позиції всіх сторін. І в цьому плані міністерство пішло далі за інших регуляторів – воно спілкується з бізнесом, зі спільнотою криптовалют, розуміє, що відбувається на ринку, і навіть саме виступило ініціатором кількох проєктів на основі технології блокчейн.
Розуміння правил ринку можна помітити і в частині податків – ними оподатковують тільки «вихід із крипти» (угода, підсумком якої є обмін криптовалют на фіат, товар або послугу). Усі внутрішні операції не підлягають стягуванню зборів. Також проєкт пропонує пільгові ставки для компаній і прості правила роботи для закордонних компаній. Такий ліберальний підхід націлений передусім на розвиток індустрії.
Не проґавити історичний шанс
Ми безумовно раді, що процес розробки зрушився з мертвої точки, а важливість швидкого запуску якісної регуляції розуміють у державних інститутах. Але з боку бізнесу хочеться зазначити супер важливу річ. Версія закону, яка намагається обмежити індустрію, затиснувши криптопроєкти та інвесторів у вузькі рамки, по суті йде всупереч з основою закладеною в саму сутність – розвиток ринку.
Позиція ж представників Мінцифри, яка полягає у створенні оптимальних умов для розвитку індустрії, ліберальному підході до криптовалютних активів – з заохочуючими механізмами й зрозумілими критеріями – викликає стриманий оптимізм.
Ми сподіваємося, що вже 2025 року отримаємо справедливе регулювання, мета якого – користь для всіх його учасників. Давно пора, щоб криптовалютний світ в Україні перестав бути «диким заходом» і став цивілізованою галуззю.