Аппалач Ярославни
При згадці коміксів мимоволі кожен собі одразу уявляє в голові Людину-павука, Бетмена, Супермена, Галка чи будь-якого іншого героя двох гігантів індустрії — Marvel або DC. Ера супергеройських блокбастерів, що почалася у двохтисячних, безперечно за це відповідальна найбільше.
Та все ж є комікси, які стали не менш популярними й навіть культовими далеко поза тими світами. У нашій добірці ми зібрали саме такі — незвичні й цікаві комікси за межами Marvel та DC.
«Черепашки-ніндзя»
Для більшості Леонардо, Донателло, Рафаель, Мікеланджело та їхній майстер Сплінтер відомі завдяки однойменним мультсеріалам. Однак усі вони засновані на однойменній серії коміксів, які ще у 1984 році створили Кевін Істмен та Пітер Лерд.
Фабула цього мальопису доволі проста. Нам розповідають про команду мутантів черепашок-ніндзя, які протистоять одвічному ворогу свого майстра — Шредеру та його клану «Ноги».
Водночас у створенні цього коміксу все ж не обійшлося без своєрідної участі Marvel та DC. Творці мальопису на початку 80-х років по суті придумали концепцію «Черепашок-ніндзя», надихнувшись та дещо пародіюючи комікси DC та Marvel.
Підлітковість своїх героїв вони взяли з «Юних титанів», концепт мутантів — з «Людей-Ікс», а елементи здібностей ніндзя та тренувань з «Шибайголови».
Власне так і виросла історія про черепашок, які потрапили під вплив радіації та перетворилися у людиноподібних мутантів, яких взявся навчати майстер Сплінтер, якого теж не оминув вплив радіоактивних речовин.
Загалом комікси про Черепашок-ніндз пропонують доволі широкий спектр для вибору. Тут є і знайомі за своєю доволі дитячою атмосферою серії мальописів, а є й доволі серйозні твори на кшталт «Останнього Роніна», які пропонують більш серйозний та похмурий погляд на Черепашок.
Цей комікс, до речі, в осяжному майбутньому перетворять на відеогру.
«Невразливий»
Ще одна серія коміксів, яка загальної популярності набула вже після виходу однойменного мультсеріалу від Amazon.
Шоу вдалося привернути увагу до себе завдяки незвичному погляду на героїв, які загалом нагадуватимуть вам знайомих персонажів з DC: Супермена, Бетмена, Флеша та ін. Однак на відміну від них тут нам пропонують доволі дорослий та навіть кривавий підхід до оповіді.
Власне й сам комікс «Невразливий» від Роберта Кіркмана розповідає нам про юнака Марка Ґрейсона — сина найсильнішого супергероя на Землі Омні-мена, який як і Супермен походить із зовсім іншої планети.
Загалом це історія про дорослішання юнака та його поступове перетворення у чоловіка завдяки різноманітним пригодам, що випадають йому на шляху. У «Невразливому» варто очікувати багато сюжетних поворотів, подорожей похмурим мультивсесвітом. Він підійде тим, хто не боїться замастити свій супергеройський плащ дещицею крові.
«Хлопаки»
Разом з «Невразливим» було б важко не згадати й про «Хлопаків» — коміксу, якому теж вдалося отримати свою порцію слави, і також завдяки серіалу від Amazon.
Хоча додамо, що перший том з шести випусків мальопису вийшов під видавництвом WildStorm (підрозділом DC), це все ж окремий твір, що у сатиричній та кривавій формі використовує знайомі нам атрибути популярних супергероїв, щоб продемонструвати їх під дещо іншим кутом.
Загалом «Хлопаки» це доволі цікавий погляд на супергеройський жанр, де люди з надприродними здібностями зображені зіпсованими своєю славою та корпораціями зірками, які через свою нерозважливу поведінку ставлять під загрозу життя людей по усій планеті.
Що серіал, що комікси виглядають доволі цікавою сатирою на сучасне життя, особливо у США.
Головним сюжетом мальопису є розповідь про команду, що має назву «Хлопаки» під проводом Вільяма Бутчера, яка має на меті знищити всіх супергероїв на Землі, що їх очолює та курує компанія Vought.
Тут ви знайдете відсилання, мабуть, до усіх відомих супергероїв, не менше кривавості, ніж у «Невразливому», і все це приправлене доволі великою дрібкою дорослого гумору та брутальності.
«Маска»
Можливо, для когось це буде сюрпризом, але популярний фільм «Маска» з Джимом Керрі теж заснований на однойменній серії коміксів від Dark Horse.
Та мальопис демонструє дещо відмінну версію історії від того, що зобразив Керрі на екрані. У коміксах це не такий героїчний та симпатичний персонаж.
Загалом сама назва мальопису «Маска» більше відносить до маски як речі, а ось її носій має імʼя Big Head («Велика голова», «Велика башка», «Пуголовок»).
Загалом у коміксах Big Head це класичний антигерой або ж відвертий негідник. Хоча це залежить уже саме від носія маски. Він може нагадати вам або Дедпула з його цинічними жартами, або ж Джокера у версії Хоакіна Фенікса з його моральною неоднозначністю. Видається, що екранізація цього коміксу у дусі «Дедпула» та «Джокера» могла б дійсно знайти відгук серед глядачів та продемонструвати зовсім інший погляд на цього героя в порівнянні з його версією від Джима Керрі.
«Маус»
Бувають комікси не лише про надприродних супергероїв, а й такі як «Маус». Він у метафоричній формі оповідає про події напередодні та під час Другої світової війни.
Сам мальопис є відносно автобіографічним для Арта Шпіґельмана, який по суті веде бесіду з власним батьком, розповідаючи про життя польських євреїв під час війни.
Особливість «Мауса» також полягає у його доволі постмодерністському підході. Адже автор вирішив змальовувати персонажів у формі антропоморфних тварин відповідно до їхньої національності. Так, євреї зображені як щурі, німці — коти, а поляки — свині.
Це принесло справжнє визнання коміксу, який у 1992 році отримав Пулітцерівську премію, що стало першим подібним досягненням для мальописів. Примітно, що саме з «Маусом» повʼязана й популяризація терміну «графічний роман», який використовував видавець коміксу Pantheon.
«Ліга видатних джентльменів»
Ще один комікс, який на початку публікувався одним з видавничих підрозділів DC у США. У у 2003 році він отримав не надто успішну екранізацію.
Цього разу ми підійшли до Алана Мура, який найбільш відомий як творець «Вартових», однак його доробок налічує й кілька інших цікавих мальописів. Одним з таких власне й є «Ліга видатних джентльменів», виконаний у жанрі альтернативної історії, стімпанку та кросоверу багатьох персонажів з літератури XIX — поч. ХХ ст.
Цей комікс може бути цікавим фанатам творів Жуля Верна, Герберта Веллса, Артура Конана Дйола та ін.
Тут ми по суті маємо своєрідну версію «Месників», у якій зустрічаються Капітан Немо, Доктор Джекілл, професор Моріарті, Алан Квотермейн та інші герої.
Нам розповідають про те, як у 1898 році Британська розвідка вирішує створити «Лігу видатних джентльменів» — групу неординарних особистостей для захисту інтересів Британської Імперії.
Комікс змальовує події від кінця XIX століття та до сучасності та навіть майбутнього.
««В» означає «Вендетта»»
Ще один комікс Алана Мура, який теж у США друкувався одним з підрозділів DC, що звісно не заважає мальопису бути віддільним від неї.
Цей мальопис може бути відомий за однойменним фільмом 2005 року з Наталі Портман у головній ролі. Однак джерело натхнення для картини зʼявилося ще у 1980-х роках.
Щодо коміксу, то у ньому нам зображують антиутопічну та постапокаліптичну версію Великої Британії 1980-1990-х років, яка постраждала від спустошливої ядерної війни, яка знищила більшу частину світу. Після цих подій до влади прийшла неофашистська партія, яка знищила більшість своїх конкурентів у концтаборах та керує країною у тоталітарному стилі.
Це спонукає таємничого героя V у масці Гая Фокса виступити проти цієї системи. Цей анархіст-революціонер розпочинає свою доволі театральну кампанію, щоб повалити панівну партію та продемонструвати суспільству, що люди можуть самі керувати власним життям.
Щодо культурного впливу, то можна відзначити, що маска Гая Фокса стала символом будь-якого анонімного руху та іноді використовується протестувальниками на мітингах.
«Пригоди Тінтіна»
Ще один мальопис, який для більшості українців гарантовано знайомий більше за фільмом «Пригоди Тінтіна: Таємниця «Єдинорога»» 2011 року від Стівена Спілберга.
Насправді ця стрічка базується на бельгійській серії коміксів від Ерже або ж Жоржа Проспера Ремі, яка почала виходити ще у далекому 1929 році.
Власне для бельгійців цей мальопис та сам Тінтін стали одним із неофіційних національних символів. До прикладу, на нещодавньому Чемпіонаті Європи з футболу збірна Бельгії грала у формі, натхненній образом Тінтіна, та відповідно використовувала кольорову гамму, яка не відповідала традиційним кольорам країни.
З іншого боку Ерже своїм стилем малювання по суті винайшов цілу школу карикатури ligne claire (чітка лінія) — чистий, оптично плаский стиль, що може бути також знайомий наприклад за мультфільмами про Астерікса і Обелікса, які теж базують на коміксах зі схожим стилем.
Загалом «Пригоди Тінтіна» це вже точно не звичні для нас комікси про супергероїв чи щось надприроднє, хоча тут і є місце для подорожей у космосі. Однак це все ж доволі дитячі пригоди, з яких, наприклад, частково черпалося натхнення для Індіани Джонса.
Тут нас очікують різноманітні пригоди юного бельгійського репортера на ім’я Тінтін, який разом зі своїм песиком Снові подорожує по всьому світу та потрапляє до різноманітних пригод та проблем.
Водночас ще на початку виходу коміксу він також піддавався критиці через дещо расистське зображення неєвропейських народів, що згодом Ерже почав згладжувати, а в нових випусках такі елементи взагалі відсутні.
«Дядько Скрудж»
Згадаємо також і про інший дитячий комікс, який знову ж таки більше відомий завдяки своїй екранізації у вигляді мультсеріалу «Качині історії».
Комікс «Дядько Скрудж» — це спінофф до коміксів про Дональда Дака, який все ж дебютував як персонаж мультфільмів. Водночас Скрудж Мак-Дак став героєм власного коміксу і лише згодом потрапив на екрани глядачів.
Перша серія цих мальописів від Карла Баркса побачила світ ще у 1947 році і вона досі продовжує виходити та розповідати нові історії про відомого скнару Скруджа Мак-Дака та його племінників. В певному сенсі цей комікс задав тон для багатьох дитячих мальописів завдяки сюжетній тяглості та пригодам на різноманітних континентах.
***
Бонусом все ж хочеться відзначити деякі комікси, які безпосередньо повʼязані з DC та Marvel, однак не асоціюються в першу чергу з цими компаніями.
«Вартові»
Мабуть, один з найвідоміших коміксів від Алана Мура та Дейва Ґіббонса, який свого часу зумів зовсім по іншому продемонструвати супергероїв та показати їх з іншого боку.
Цей мальопис виходив впродовж 1986-1987 років у DC. Він розповідає нам про події альтернативної історії США, де супергерої зʼявилися впродовж 1940-1960-х та допомогли країні перемогти у Вʼєтнамській війні.
Події уже самого коміксу відбуваються у 1985 році, коли США стоїть на порозі ядерної війни з СРСР, а супергерої уже опинилися поза законом.
Однак особливістю «Вартових» стало те, що тут фокус стоїть зовсім не на епічних та героїчних подіях. Алан Мур розповідає нам про супергероїв як живих людей з персональними проблемами, моральними протиріччями на фоні історії про вбивство одного героя, що було проспонсороване урядом.
Сам наратив коміксу побудований нелінійно і загалом завдяки поєднанню усіх цих елементів зумів стати справжньою класикою, яка змінила погляд на супергероїку і в подальшому дала життя для багатьох інших мальописів про супергероїв з іншим поглядом на жанр.
«Дарт Вейдер»
Це комікс видається Marvel з 2020 року, однак навряд хтось в першу чергу буде його асоціювати саме з цією компанією, а не франшизою «Зоряні війни», яка сама по собі є достатньо великим «підприємством».
Чому варто згадати про цей комікс? Він пропонує нам погляд на персонажа Дарта Вейдера/Енакіна Скайвокера, змальовуючи його з дещо особистого боку.
Хоча усі події цієї серії коміксів відбуваються між пʼятим та шостим епізодом «Зоряних війн», вони досліджують минуле Вейдера та демонструють постійну боротьбу всередині нього з залишками Енакіна Скайвокера, що лише краще дає зрозуміти його вчинки у «Поверненні джедая».
Тут є місце спогадам та переживанню травми втрати коханої Вейдера Падме Амідали та постійної боротьби Світла та Темряви всередині Енакіна.
***
Діліться також й ви коміксами, які варті уваги, адже жоден список не може бути вичерпним. До того ж на сьогодні ми маємо величезну кількість коміксів, які навіть фізично неможливо охопити.