Катя Рім
У липні 2022 року TIME опублікував випуск журналу “У метавсесвіт”, який присвятили різним віртуальним світам. Основним поінтом статті була цікава статистика від комісії цінних паперів США. Так, за перші 6 місяців 2022го слово “metaverse” (meta+universe) вжили більше тисячі разів. За 2021 рік таких згадок було 260. А в попередні два десятиліття менше десяти. Процес віртуалізації нашого повсякдення – закономірний результат технологізації. Нічого дивного немає у тому, що зараз фокус уваги зміщується на VR чи AR. Утім, чи варто тут розгледіти більш метафізичні речі? Розбираємося в лонгріді.
Біографічні спостереження
Коли я була школяркою і ще трохи студенткою (в період 2015-2018 рр), трендовим було те, що мало префікс “пост”: постмодернізм чи постпостмодернізм, постіронія, постправда та постапокаліптичний.
Згайдайте період 10х років, коли вийшла купа фільмів у стилі антиутопій - Голодні ігри, Дивергент, Той, що біжить по лезу, Інтерстеллар.
У цих словах ніби було закладено дещо революційне та містично невідоме. 21 століття є прогресивним. І причина цьому – експоненційна кількість винаходів, що змінили наше життя і посилили невизначеність загального людського існування. Прийшов новий етап технологічної революції. Назву черговій епосі так і не дібрали, а просто вирішили префіксом “пост” заперечити попередні віяння модернізму.
На останніх курсах університету з’явилася інша тренденція. Прямо зараз середовище заповнене новомодними словами, як-от блокчейн, крипта чи штучний інтелект. І якщо раніше вони вживалися на рівні справжніх ентузіастів та фанатів віртуалізованої сфери, то тепер – це частина повсякденного фіду новин. Слово “мета” інтегрувалася так само в інформаційне середовище. Тепер на слуху метасвіт, метаіронія чи метадані et cetera.
Ну ще є метакрінж, до речі.
У цьому є логічний звязок.
Настала епоха індивідуалізму: люди все глибше прагнуть пізнати і проявити себе
Urban Dictionary допомагає розставити крапки над і. Приставка мета має такі визначення:
- Мета означає будь-яку річ як таку, як цілісний об’єкт у просторі і часі.
- У мистецтві, використовується для характеристики чогось, що посилається на самого себе чи пояснює самого себе (наприклад, фільм “Дедпул”).
- А ще це грецький префікс, який і означає “вийти за межі чогось”.
Тому очевидно, що зараз поширюється тенденція звертання до внутрішнього, розглядання себе, як цілісної життєвої конструкції. Відбувається трансформування речей “під себе”, які б допомогли вийти за межі буденності, щоб пізнати себе НЕ в матеріальному вимірі. У центрі постає індивід та його унікальність у духовній складовій.
Так, це ж було вже – скажуть студенти філсофського факультету. І я погоджуся з цим, тому що Античність і Відродження заклали фундамент для поширення індивідуалізму як такого. Так постала західна цивілізація, зародився анархізм та лібералізм.
Але зараз йдеться про дещо інше. Визначу це, як новий виток спіралі ідеології цінності особистості. Від простого до складного, як живі організми.
Врешті-решт, це все відбувається крізь бажання вийти за рамки матеріальної реальности: охопити те, що наше око не бачить, а отже те, що здається космічним і не є в межах нашої планети.
Бо все, що за нею – неймовірно загадкове, яке хочеться розгадати. Як і самих себе. Людина прагне розгадати сутність свого буття у новому технологічному контексті. Зрозуміти реальність тепер — це про вихід за межі матеріального фізичним і метафізичним способом. Зараз ми розглядаємо себе згори, не в безпосередній участі у біологічних життєвих процесах. І технології в цьому допомагають, спростовуючи міфи чи викривлені уявлення про світ.
Якщо практично пояснювати, то розглянемо декілька випадків актуальних тенденцій про те, що нова епоха вже настала і формує наш життєвий порядок денний.
Перше – це фантастична популярність тіктоку, який може принести успіх будь-якій людині, навіть якщо вона нічого надприроднього не зробила (таких звуть мета-селебріті). Суть цієї соцмережі – проявити себе в різні способи і донести це до незнайомих тобі людей. Раніше популярність була доступна мінімально. Але подальший виток технологічної революції дав таку можливість.
Ще не раз повторюся, що технології прямо впливають на, скажемо, естетику епохи, в якій вони розвиваються та на філософське осмислення екзистенційних процесів людства.
Тікток – антипод Інстаграму. В останньому є можливість ділитися з тими, хто тебе знає, або випадково знайде. Але Тікток – новий левел, тому що зв’язує тебе з усім світом. Ти вільний виражати свою волю і творчість, як тобі заманеться. Ти є мета-ти.
Друге – це сплеск популярності практик, як астрологія, таро, нумерологія, розбір матриць долі, аюрведа тощо. Разом із соцмережами такі науковоподібні форми стали абсолютно доступними кожному – маємо зв’язок з усім світом на відстані протягнутої фаланги пальця. Цим практикам притаманна двоїстість та магічність, до чого людська увага крізь історичні епохи завжди була прикута особливо. Але тепер це явище має ще й домішок віртуалізації, де є мільярди пропозицій, а отже “космічно-велика” доступність таких послуг.
Вони дарують людині відчуття унікальности та успішности, заспокоюють оптимістичними прогнозами та обіцяють майбутнє з досягненнями. З дитинства важливо відчувати власну обдарованість, гарантії яскравого майбутнього, що керується чимось невідомим за лаштунками. У минулому не кожен міг це собі дозволити. Тепер же це буденність.
Третє – це тренд на mindfulness та slow-living стилі життя. Останні 5 років [за власними спостереженнями] поширеними і вже звичними стали терміни “життя в моменті”, “заземлення” та “усвідомленість”. Тренд турботи про себе вийшов на новий рівень. Пропагується:
- не худе тіло, а любов і турбота до нього, яким воно є з подальшим вдосконалення, але не виснаженням. Адже піклування тепер = боротьба з поганими звичками, які і призводять до проблем/хвороб, а не жорстким контролем усього, що ти їси і робиш.
- не порівняння з іншими, а пошуку свого унікального життєвого шляху і стійкого ментального здоров’я, аби подолати стреси та депресії.
- не швидкість та успішний успіх з вигоранням, а пошук себе з балансом у житті. Так-так, той самий work-life balance.
Тут першоплановими стають метафізичні практики. Серед них медитації, йога, правильне дихання та афірмації. Ці інструменти були доступні тисячоліттями. Але масово вони використовуються зараз із шаленим потоком каналів отримання інформації чи не з кожної “праски”. Якщо розглядати такі інструменти не з точки зору матеріальности, то вони видаються не простим набором інструментів, а провідником до не вивченого виміру, де все втрачає форму. Так і в космосі – будь-які турботи втрачають суть. Є лише вічність та мета-Я.
Четверте – це суспільно-політичні події, що змусили індивіда аналізувати власне існування. З 80-х років 20 століття космічна тематика проявлялася у кіноіндустрії, як і в музичній. Людей цікавило, яким буде майбутнє. 20-ті ж роки 21 століття змістили цей фокус не на те, яким стане завтра на Землі з усіма авто в повітрі та інопланетянами (бо future is here).
Актуальне тепер питання, яку форму отримає наше життя з розвитком технологій, чи вдасться “торкнутися зірок” у прямому сенсі? А саме:
- побувати за межами планети (вже було здійснено перші комерційні польоти від Virgin Galactic Річарда Бренсона);
- яким буде контакт з іншопланетними цивілізаціями та чи вдасться оселитися на Марсі (і це вже не просто задум, а реальний план дій);
- чи замінять технології VR та AR значну частину нашого реального існування (напрацювання для цього вже у розробці).
І одна з головних причин – коронавірус. Ковід видозмінив звичний спосіб існування. Дистанційність тепер невід’ємна, у трудовому та освітньому середовищі. Онлайн-месенджери заповнюють відчуття самотности.
Тепер людство готове до схожих катаклізмів і дизрупцій, а отже воно стало flexible до викликів. Будучи змушеними перебувати довгий час в обмеженому просторі, люди впадали у глибоку рефлексію. Хтось, на жаль, в депресію. Фактично багато хто мимохіть займався аналізом себе (meta), своєї ролі в соціумі та обмірковували корисність існування на цій планеті. Для українців додатковим імпульсом послужила і війна.
Це неминуче вело до метафізичних блукань, тому що через нездатність отримати відповідь на екзистенційні питання, лишалося думати про те, що Всесвіт має свою власну силу і його закони непідвласні людській волі. А отже це щось неймовірно недосяжне, що колись у перспективі принесе нам нові відкриття та сенси буття. А розуміння цього було б неможливе без космічних досліджень і віртуалізації фізичного позаземного світу, які дали нам ще більше питань, ніж відповідей. Утім, і розширили масштаб сприйняття довколишнього світу.
П’яте (як наслідок четвертого) – це творчість, як дзеркало наших переживань. Про фільми вже було сказано дещо. Виконавці ж за останні роки також випустили альбоми, у яких простежується один спільний момент – space-естетика, ретрофутуризм чи типові подорожі на Місяць чи інші виміри, щоб втекти від сірої буденності.
Космічна тема часто актуалізувалася виконавцями. І ось низка обкладинок альбомів, які зберігають схожу тематику в останні сучасні роки:
1. Lana Del Rey – Lust for Life, 2017
2. Dua Lipa – Future Nostalgia, 2020
3. Coldplay – Music of the Spheres, 2021
4. Lil Uzi Vert – Eternal Atake, 2020
5. Ariana Grande – thank u, next, 2019
6. Doja Cat – Planet Her, 2021
7. Tame Impala – Currents, 2020
8. Grimes – Visions, 2012
Цей список можна також доповнити загальною творчістю M83 та Bjorke.
Не без уваги зараз і фонк. Його техно-звучання не схоже на інші композиції, що переносить слухача на інші вібрації. Митці – мрійники, і ними рухає невідоме та бажання відкривати. Фактично космос – це найвищий рівень дослідження для них та людей загалом. Далі не піти, адже і там вистачає місця для відкриттів на сотні мільйони років. Пояснення цьому – низка відкриттів та досліджень, що привідкрили завісу позаземного простору. На Землі вже не так цікаво тепер 🙂
І саме в зміні формату життя криється останній чинник того, чому слово “мета” та космічний простір інтегруються у наше життя так закономірно. Шосте – це новітні технології. У жовтні 2021 року компанія “Facebook” зробила ребрендинг і стала називатися (о як не дивно!) “Meta”. Зробив це Марк Цукерберґ з метою узгодження подальшого напрямку роботи компанії, яка планує зосередитися на створенні метавсесвіту (metaverse). Останнім розробники хочуть повністю видозмінити Інтернет як такий. Планується розробка 3D-простору, де людина буде не тільки виконавцем комбінацій кодів (суб’єктом), а й безпосереднім учасником взаємодії крізь віртуальну реальність та голограми, що створить ймовірність формування окремих meta-особистостей реальних людей. Тобто це простір, де людина існуватиме.
Цим займається не тільки Meta, а й інші світові техгіганти. Amazon, Apple, Microsoft, Nvidia, Google проводять внутрішні реорганізації, переглядують власні вакансії з вимогами та виділяють кошти на нові розробки. У підсумку так вони хочуть отримати той поки що не сформований метавсесвіт. Виглядає, як ще один інструмент контролю життя людини, проте розглядати його можна під різним кутом.
Тому звичний спосіб життя неодмінно видозміниться. І Інтернет поступово прийме нову форму — більш імерсивну та кібернаповнену. Купа умов та паралельних тенденцій прискорюють цей процес. Уже зараз людина витрачає достатню кількість годин за екраном телефона і комп’ютера. Можна помітити зменшення поширеності живого спілкування. Немає потреби шукати комунікацію, адже існує купа способів цікаво провести свій час за Ютубом, іграми, Нетфліксом тощо.
Цікаво, що термін метавсесвіту не новий. У 1992 році американський письменник Ніл Стівенсон видумав його для науково-фантастичної книги “Лавина”. Автор застосував це поняття для опису взаємодії людей у віртуальному тривимірному світі, наче аватарів. Хоча схожі концепції з’являлися і раніше, і пізніше. Фільми “Матриця” у виконанні Кіану Рівза відомі чи не кожному і описують дистопічне майбутнє під владою розумних машин. Проте тепер метавсесвіт — це не про машини і панування роботів, а про інтеграцію технологій у звичний процес існування. Метавсесвіт – це власний віртуальний світ людини, який вона зможе формувати сама. Згадати варто й розробку чіпів, яку ініціював Ілон Маск і її далі тестують. Когось це лякає, когось приваблює — але це неминуче розвивається.
Бажання вийти за межі фізичного сприйняття, можливість науково-місткіших відкриттів, доступність різноманіття інформації, непередбачувані кризи, тренд на індивідуалізацію та благополуччя і технологізація — в букеті формують наше сьогодення, що закономірно відображується в референсах на космічну естетику. Далі тільки зорі, а за ними ще більше зірок і таємниць, адже здається, що земне існування порівняно розгадане. А технології за руку ведуть тебе вперед у нові виміри: як життя, так і пізнання. І від цього видається, що життя стає ще цікавішим.
Тим не менш, уявлення про метасвіт досі утопічне і наївне.