Альона Каравай
“Ірпінь. Хроніки відродження” — це серія інтерв’ю з місцевими мешканцями про три тижні в окупації, про довоєнний Ірпінь, про улюблені рослини і сьогодення. Відео створила київська медіа-артистка Оля Михайлюк як частину більшого проєкту під такою самою назвою. Ініціатива включала облаштування міських локацій, постраждалих від обстрілів, та роботу з місцевою спільнотою. Зйомка відео була скоріше супровідною діяльністю, яка допомагала артистці документувати процес реабілітації та осмислювати те, як допомогти нам всім загоїти рани.
Плануючи навесні цей проєкт, ми уявляли, що будемо нотувати, як крок за кроком місто відновлюється під мирним небом. На жаль, садити городи й доглядати за своїми садами ірпінцям довелося під сигнали повітряної тривоги та новини про можливість повторного вторгнення. Попри все, рослини проросли, а люди мають надію на відновлення своїх помешкань. Ландшафтний дизайн під час війни — доволі складний досвід, який при цьому надихає й може знадобитися багатьом українцям.
Оля Михайлюк, художниця, со-засновниця агенції АртПоле
Документування спогадів ірпінців — це доказ воєнних злочинів росії
Ірпінь, як і сусідні Буча та Гостомель, став одним із форпостів Києва, де з 24 лютого точилися важкі бої. Одна частина містечка була окупована, інша — зазнала важких руйнувань, по ній щодня гатили росіяни. Ірпінь звільнили першим — 28 березня.
У відео-нотатках місцеві жителі діляться побажаннями щодо майбутнього вигляду міста, розповідають, як воно виглядало в минулому, які квіти їм подобаються, які рослини та запахи асоціюються з мирним життям. Взаємодія з рослинами давала можливість відволіктися від страшних березневих спогадів. Оцінюючи ділянки ґрунту щодо вологи й сонячного проміння, аби кущі й квіти прижилися, ірпінці міркували про майбутнє — своє і свого міста.
Хтось з тих, з ким довелося спілкуватися, не залишав місто у березні. Хтось виїжджав накоротко — під обстрілами, після того, як їхні будинки були знищені. Комусь випадково пощастило виїхати раніше. Хтось давно вже не живе в Ірпені, але вважає його рідним.
Як це — перебувати в окупованому місті? Як це — дивитися на свій будинок, виробництво, церкву — в новинах про знищені окупантами об’єкти? Як це — повертати себе і своє місто до життя?
Як виникла ініціатива “Ірпінь. Хроніки відродження”
Спілкування з мешканцями Ірпеня стало такою ж невід’ємною складовою поїздок до міста, як надання гуманітарної допомоги й висаджування рослин.
В недалекому майбутньому українські міста будуть відновлювати архітектори й дизайнери з різних країн. Художниці та активістки з мистецької агенції АртПоле сподіваються, що ці хроніки відродження стануть приводом для подальших обговорень наших просторів існування — нові ідеї виникнуть на перетині мистецтва, новітніх технологій, ландшафтного дизайну, психології, екології та урбаністики. Зараз у ірпінців виникають потреби, із якими доведеться зіткнутися громадам інших деокупованих міст. Тож, АртПоле запрошує художників, архітекторів, дизайнерів, екологів, громадських активістів та всіх небайдужих долучатися до їх ініціативи, написавши повідомлення в Фейсбук або в Інстаграм.
А тим часом відеоробота “Ірпінь. Хроніки відродження” буде доступна для перегляду на Youtube сторінці АртПоля з 22 по 29 листопадаь 2022 року.