Сьогодні ми маємо познайомитись з харківським фотографом Іваном. Це було питанням часу, коли до нас потрапить представник фотографічної столиці України (особиста думка автора пов’язана з сильним впливом Харкіської школи фотографії).
Роботи Івана легко класифікувати як документальну вуличну фотографію. Ось так просто, проте тільки на словах. Документування у фотографії може бути різним: поетичним, коли деякі сцени романтизуються крізь сприйняття автора, а може бути чесним. Іван чесний фотограф. Його роботи нагадують мені відомого фотографа-документаліста Франчеко Дзідзола. Влучно, відкрито, чесно. А роботи в період повномасштабного вторгнення пробирають до кісток.