🇩🇪 Коротка історія Німеччини: огляд книги Джеймса Гоуса

Історія Німеччини завжди розвивалась в контексті імперського напрямку. Хоча донедавна вони не мали розуміння своєї ідентичності. У Середньовіччі вони думали, що є нащадками гунів. Сучасні історики ведуть історію появи німців з захоплення Цезаря і того, що він назвав племена германців. Римляни спочатку дійшли до річки Рейн. Але захопити не всі території й тому вони побудували укріплення і стіну названу Лімес. Майже всі ключові міста сучасної Німеччини виросли на римській частині.

Як пише Джеймс Гоус великою була саме римська сторона. Після занепаду Риму, германські племена зберегли романську культуру та християнство. Згодом на цих землях постала династія Меровінгів які хоч були франками, але не розділяли дві культури й правили франко-германським королівством. Яке згодом перейшло до Піпіна Короткого. Його син Карл Великий засновує імперію Каролінгів і стає імператором Римської імперії. Римська імперія повертається, а західна Німеччина стає її центром. Карл Великий кличе Алкуїна і починає каролінгське відродження, а також будує ще один лімес. На перший план виходить і латина яка розвивається в школах при монастирях. На цих землях була і Священна римська імперія, а також зійшло сонце Пруссії.

Протестантська етика і дух антисемітизму та фашизму

Але особливо мене вразили в цій книжці дві речі. Я не раз задумувався про те, як у Німеччини виник антисемітизм і чому така інтелектуальна країна обрала Гітлера. Розуміння релігійного контексту дозволяє подивитись краще на появу цих негативних феноменів.

Коли Бісмарк прийшов до влади, то відразу почав війну з католицькою церквою, щоб позбавити її соціально-політичного впливу. Ця кампанія отримала назву «Культуркампф». Ця програма фінансована державою перетворила протестантів на радикалів. Одним з таких став історик Генріх фон Трейчке. Його стаття 1879 «Наші перспективи» і особливо скорочена частина статті «Про наше єврейство» лягла в основу сучасного антисемітизму. На зміну звичайної ненависті до євреїв прийшла ідеологія. Антисемітизм перетворився в радикальний громадський рух і саме тут варто шукати джерела подальших подій.

Також автор приводить серйозну статистику хто привів до влади Гітлера. Він показує статистику і мапи голосування. Результат приходу до влади Гітлера вирішив на думку автора лише один фактор – доля протестантів серед населення. Історик Юрген Фальтер привів статистику:

В липні 1932 нацисти отримали всього 17% голосів в регіонах, де більшість населення були католиками

Основні дати:

Цезар називає племена германцями 58. до н.е.

Коронація Карла Великого і каролінгське відродження 800 р.

Заснування Священної Римської імперії й коронація Оттона у Римі 962 р.

Величне століття Фрідріха Барбаросси 1155. Перший рейх.

Реформація 1517 і поява протестантизму

Поява королівства Прусії 1701

Семилітня війна Фрідріха Великого.

Прихід до влади Бісмарка. Від прем’єр-міністра до райхсканцлера. Другий рейх

Прихід до влади Гітлера 1933. Третій рейх.

Відновлення повоєнної Німеччини Конрадом Аденауером 1949

Ангела Меркель

Також я хотів написати чому ці книги корисні й що вони дають читачеві.

Такі книги написані в стилі короткої історії тієї чи іншої держави — це щеплення від історичного невігластва. Особисто мені історія Німеччини чи Англії здавалася темним лісом. Звичайно якісь дати я пам’ятав, але без контексту й етапів розвитку — це були лише фрагменти. Тому такі книжки важливі у декількох значеннях.

Читання доброї історичної книжки занурює нас в історичний контекст і певний часовий проміжок. Мені особливо цікаво читати якщо автор послідовний у своїх міркуваннях. Коли він вибудовує історію або декілька історій демонструючи статику, етапи розвитку чи занепаду і причинно-наслідкові зв’язки. У «Короткій історії Англії» можна було прослідкувати від захоплення Англії Вільгельмом Завойовником, до правління його нащадків Плантагенетів, Тюдорів і далі. Ось як про свої знання пише автор вищезгаданої книжки:

Я мандрував по Англії все життя. Підіймався на кручі Корнуола, бродив по болотистих рівнинах Норфолка і Пеннінських горах. Я досліджував великі й малі міста Англії, її церкви та житлові будинки. Але, попри це, до недавнього часу я по-справжньому не знав свою країну, тому що не мав поняття, як вона виникла. Англія, як я її уявляв, була щось типу географічного фону для знайомих з дитинства подій і персонажів. Я багато раз чув про Альфреда Великого, нормандське завоювання, Великої хартії вольностей, битві при Азенкурі, дружин Генріха VIII, королеви Єлизавети, Кромвеля, Першій світовій війні, Вінстона Черчилля ... Кожна подія, кожна фігура уособлювали собою окремо якийсь знаменний момент свого часу, але зв'язку між ними не було — не вистачало загальної розповіді

Я розглядаю історію як щось більше, ніж проста послідовність подій; для мене це ланцюг причинно-наслідкових зв'язків. Саме в цьому ланцюзі й полягає секрет того, як Англія стала тим, чим вона є сьогодні

Короткі історії та причинно-наслідкові події дозволяють читачеві бути конструктором історії. Відтворити для себе історію країни, змалювати її короткий нарис та основні маркери історичних подій. Для початку це може бути 5-10 ключових фактів історії. Вони можуть стати тим базисом на якому ми побудуємо історію. А згодом дивлячись фільми чи серіали, наш палац пам’яті тієї чи іншої країни буде обростати новими даними, цікавою інформацією. Неможливо запам’ятати всю книжку, але 5-10 головних подій — досить легко.

Також ці книжки просто добре мати у своїй бібліотеці. Тоді наша бібліотека — це не просто накопичення книг, а місце куди завжди можна звернутись якщо нам потрібна інформація. Бібліотека як писав Еко, стає професійним інструментом. Іноді навіть балачки з друзями на тему історії потребують додаткових знань. Читання коротких історичних книг та їхнє осмислення, дає змогу вималювати у своїй уяві цілі історичні картини, відтворювати історії розвитку подій.

Підсумки

Історичний бекґраунд дає нам ключі до політики й філософії, мистецтва та літератури. Він дозволяє бачити зв’язки між політикою, економікою, наукою. Читаючи Шерлока Голмса можна побачити не тільки детективний сюжет, але й основні умонастрої епохи. «Собака Баскервілей» має політичний і науковий контекст. Досвід запам’ятовування дає глибше розуміння. Коли Шерлок каже «У ті часи голова Карла ще була на плечах», то знання історії одразу малює в уяві часи противенства монархії й парламентаризму, а згодом страту короля. У Німеччині знання релігійних переконань і території уже може багато чого сказати. Перечитування «Вірнопідданого» Генріха Манна після цієї книжки дало набагато глибше розуміння. Тому такі книжки можуть стати як фундаментом запам’ятовування історії, так і дати ключі до глибшого розуміння історичних та культурних процесів.