Автори книжки «Нові стоїки. 52 уроки для наповненого життя», що вийшла друком у видавництві Лабораторія, пропонують поглянути на свої дні крізь призму стоїцизму і з’ясувати, які серед наших щоденних справ є зайвими.
Час — це єдина річ, яку неможливо дати в борг, а потім повернути, а отже, це єдиний ресурс, який нам справді потрібно розподіляти надзвичайно обачно. Сенека написав ці слова два тисячоліття тому, однак він цілком міг сказати їх і в xxi столітті: наше життя стає дедалі насиченішим, однак не завжди змістовнішим. Перше запитання, яке має озвучити стоїк щодо надто зайнятої людини — чи справді вона правильно розставляє пріоритети. Ми приділяємо достатньо уваги найважливішому в житті чи нас відвертають недоречні або відверто згубні справи? Друге запитання стосується якості й кількості, як сказали б ми зараз. Словосполученням «якісний час» дещо зловживають, однак воно пов’язане з думкою про те, що ми намагаємося зробити надто багато справ упродовж дня — а це не найкращий рецепт для життя чи навіть намагання впоратися з усіма цими справами. Є емпіричні докази, що в разі перевищення критичного рівня подальша робота над певним завданням насправді може мати згубні наслідки. Причина проста: для підтримки розумової зосередженості людям потрібен відпочинок і різноманітні стимули.
Є два аспекти зайнятості, на яких Сенека зосереджується і про які варто згадати. Перший стосується того, що в нас залишилося зовсім мало часу, та й то лише той, «що іншим людям не знадобився», тобто час найнижчої якості. Сенека говорить про людей, які прожили досить довго, аби відчути, що настав завершальний етап. Коли вони озираються на своє життя, то усвідомлюють, що використовували свій час неправильно. Ми ж не хочемо дійти до цього етапу й дізнатися, що часу вже не лишилося?
По-друге, ми маємо планувати кожен свій день так, ніби це останній день нашого життя. Це ще один приклад стоїчної мотивації: усвідомлення смерті надає цінності життю. Уявіть собі, ніби сьогодні справді останній день вашого життя. Ми впевнені: ви провели б цей день зовсім інакше й зосередилися б на важливому для вас, а не на дрібницях. Звісно, ви не знаєте, який саме день буде останнім або скільки часу залишилося, тому у вас щодня має виникати почуття невідкладності.
Не хвилюйтеся щодо майбутнього й не жалійте за минулим. Майбутнє ще не настало, а минуле вам непідвладне. Лише теперішнє вимагає вашої уваги — ви маєте ухвалювати важливі рішення щодо того, як плануєте провести цей день і кожен день, у поточний момент.
Суть дисципліни дії може полягати однаково в тому, щоб позбутися непотрібних дій і щоб культивувати доброчесні вчинки. Ми пропонуємо вам з’ясувати, чи виконуєте ви впродовж кожного дня дії, яких потрібно позбутися.
Кожного вечора протягом тижня виділіть трохи часу, щоб проаналізувати, як минув день і чи відповідали ваші дії двом критеріям: чи робили ви це «для себе», тобто чи допомагали вам відповідні дії формувати характер, а також чи були вони справді важливими. Скористайтеся поданою нижче списком, як орієнтиром. Наприкінці кожного дня записуйте три справи, якими ви займалися, і запитайте себе, чи допомогли вони вам зміцнити або сформувати характер, а також чи були вони важливими. Чи займалися б ви тими самими справами або чимось схожим, якби знали, що ваше життя невдовзі завершиться? Ви можете записувати в таблицю короткі й прості справи (приміром, ви переглядали соціальні медіа, пили пиво чи писали текстові повідомлення одному із членів родини) або довгі й важливі справи (наприклад, працювали над важливим проєктом чи брали участь у марафоні). Корисно описувати сукупність дій різних типів, оскільки дії, що займають лише кілька хвилин, можуть за все життя охопити величезні проміжки часу!
Що робити?
- Запишіть справи, якими ви займалися сьогодні, великі або дрібні.
- Ця справа допомогла вам сформувати характер або виконала іншу важливу роль?
- Чи займалися б ви цією справою, якби це був останній день вашого життя?
- Тепер, коли ви впродовж тижня записували свої дії, які робили за день, виділіть трохи часу й поміркуйте над ними. Перегляньте записи й опишіть тенденції, які ви помітили. Чи виявили ви повторювані дії, що не приносять вам задоволення, не покращують ваш характер або не допомагають виконувати обов’язки? Чи були дії, які ви хочете виконувати й далі або частіше?
У кінцевому підсумку дисципліна дії має єдину мету: свідомо діяти так щоб стати кращою людиною. Ця вправа дасть змогу з’ясувати, які ваші поточні дії допомагають вам досягти цієї мети. Зважаючи на це, ви можете ухвалювати інформативніші, зваженіші рішення щодо своїх дій, щоб стати кращою людиною.