Альона Каравай
Процес створення вистави Poslukh. Фото: Артем Галкін.
Центральною темою цієї роботи є усамітнення, самотність та самогубство як один з можливих наслідків. Насправді, work in progres вистави було показано ще у 2019 році в Празі. А потім глобальний карантин, з одного боку, актуалізував тему, але з іншого — уповільнив реалізацію в форматі сценічної постановки.
В вересні цього року Христина Слободянюк, Іра Татаренко, Марія Потапенко та Ліза Цілик поїхали подалі від Києва та усамітнились в резиденційному просторі Rizoma , аби за двадцять днів створити виставу — базуючись на празькій версії та одночасно розказуючі історію усамітнення заново, базуючись на каратнинному досвіді. За цим процесом можна спостерігати в щоденнику вистави — авторки щоденно викладають своєрідний творчий «звіт» в форматі сторіс. Спостерігати за цим — захоплюючий процес, що може затягнути, наче вдалий міні-серіал.
Мім / перформерка: Марія Потапенко. Фото: Артем Галкін.
Продюсер вистави Володимир Бурковець каже, що Фізична вистава POSLUKH емоційно непроста. А режисерка Христина Слободянюк обіцяє, що на сцені будуть прості люди, які бунтують та підкорюються, зневірюються та віднаходять нові сенси й орієнтири. Люди, які існують на межі вибору “бути чи не бути”. Люди, схожі на кожну й кожного з нас, в кінці кінців. До речі для обох з них – для Христини та Володимира – ця вистава стане дебютом в їх ролях.
Прем’єра вже 2 та 3 жовтня в Театрі драми та комедії на лівому березі.
Роблять Proto produkciia ex. INSHI та Творче Об’єднання “2/8” за підтримки Український культурний фонд. Ще до прем’єри Фізична вистава POSLUKH встигла запітчитись та стати однією з 11 учасників від України в міжнародній програмі Perform Europe.