🤩 Що ви хотіли б дізнатися про косплей, але не знали, в кого спитати

😯 Історія та становлення мистецтва

Термін «косплей» походить від сполучення двох слів costume та play, що в перекладі означає костюмована гра. Вперше його вжив журналіст Такахасі Нобуюкі в червневому випуску журналу «My Anime», в 1984 році. Після цього в журналі з`явилась рубрика «Hero Costume Operation», в якій читачам розповідали, як і з чого зробити власний костюм, що потрібно для створення образів та як їх правильно презентувати.

Натхненням для Такахасі став фестиваль Fiction World Science, який проходив в Лос-Анджелесі. Саме яскраві враження чоловіка стали поштовхом до появи косплею в Японії. Так виникнув термін, проте не саме явище.

В Америці кінця 30-их років широку популярність отримав образ надлюдини. Паралельно цьому також розвивався жанр sci-fi. Тандем наукової фантастики та коміксів мав значний вплив на людей. Саме тоді, в 1939-ому році з’явилися перші косплеєри у сучасному, широкому, значенні слова. Ними стала пара закоханих — Міртл Р. Дуглас та її хлопець Форест Джеймс Акерман.

У своїх образах вони відвідали першу Всесвітню конвенцію наукової фантастики, або як її ще називають Worldcon, яка проходила в Нью-Йорку. Вбрання наші герої створили власноруч, за мотивами стрічки 1936-ого року «Прийдешнє». Так Міртл та Форест назавжди увійшли в історію, як піонери косплею. У перший рік проведення конвенції ніхто ще не носив костюмів, проте вже у 1940-ому, в Чикаго відбувся костюмований парад. Цікаво, що хобі пари серйозно вплинуло на їх подальше життя. Міртл була видавцем науково-фантастичного фензину (аматорське малотиражне періодичне видання), а згодом почала виступати на конвенціях під псевдонімом Morojo.

Форест став письменником та провідним експертом у галузі наукової фантастики, фільмів жахів та фентезі. І хоча кохання цієї пари не витримало перевірки часом, любов до косплею вони пронесли крізь все життя.

В 60 — ті роки почали з’являтися нові комікси, які привертали до себе увагу широкої публіки, а вже у 1970 році, в Сан-Дієго, відбувся перший Comic Con. Американський косплей на основі японської манги фактично передував введенню практики в Японії. У 1979 році на Comic Con в Сан-Дієго Карен Шаубельт та її друзі косплеєри з’явилися в образах команди космічного корабля «Бойового зорельоту Ямато».

В 90-их та на початку нульових почали з’являтися нові фандоми — товариства, об’єднані спільним інтересом людей до конкретних книг, фільмів та серіалів. Вони вже не були прив`язані суто до аніме чи наукової фантастики, наприклад, стрічки про «Гаррі Поттера» та «Володаря перснів». Розвиток комп`ютерних ігор також зіграв значну роль. А згодом об`єктом косплею стали навіть відомі особистості. В 2003 році, в Японії, пройшов перший World Cosplay Summit, який став показником того, що цей вид мистецтва вийшов на новий рівень і може існувати незалежно від тематичних заходів.

🇺🇦 Реалії українського косплею

Мистецтво перевтілення в Україні почало активно розвиватися з 2007 року. Саме складнощі з пошуком готових матеріалів, призвели до того, що люди, які хотіли займатися косплеєм, мали створювати свої костюми самостійно і проявляти надзвичайну креативність. Тому одними з найрозповсюдженіших різновидів на теренах нашої країни став крафтовий та фото-косплеї. Деталізація образів та нестандартні рішення — фішки, які допомогли вітчизняному мистецтву вийти на один рівень зі світовим.

Фото @serhii.sparda

З розширенням ґік-культури в Україні почали з’являтися тематичні крамниці, які дали змогу більшій кількості людей долучитися до косплею. Зазвичай на створення одного повноцінного костюму потрібно від декількох місяців до пів року — окрім досконалого крою, дуже важливо підібрати вдалий реквізит, на виготовлення якого також потрібен час. Недешевим є і сам матеріал, який повинен не тільки відображати характер героя, але й мати гарний вигляд під час виступів на публіку та витримувати перевірку екстремальними умовами.

Зараз це мистецтво існує не тільки як хобі, але і як професія. Розважальна індустрія все частіше звертається до людей, які вміють перевтілюватись в яскравих персонажів для того, щоб вони задали настрій події. Деякі косплеєри тримають власні студії, в яких допомагають розробляти іншим людям костюми. Існує також практика, коли ЗМІ замовляють тематичні фотосесії за участі професійних косплеєрів.

Фото @shooter666stern

Фото @rekfelus

На сьогодні одним з найбільших українських майданчиків, де косплеєр може заявити про себе, є Comic Con Ukraine, який проходить на Арт-заводі «Платформа». Саме тут відбувається одне з наймасштабніших косплей-шоу в Європі. Люди, які вміють створювати круті образи, можуть надіслати організаторам заявку на участь, (детальніше про правила участі — на сайті Comic Con Ukraine) та виступити на заході в різних категоріях: одиночне косплей-дефіле, парне косплей-дефіле або ж групове косплей-дефіле.

Призовий фонд конвенції становить 100 000 гривень. 70 000 з яких отримують майстри перевтілень, а 30 000 — переможці K-Pop Cover Dance. Крім цього, Comic Con Ukraine дає можливість пройти відбір на World Cosplay Summit — найбільший та найпрестижніший захід для будь-якого косплеєра, який проходить щороку в Японії.

Анна Римаренко, психологиня

— Коли ми захоплюємося косплеєм, то переходимо з позиції споживача — «я дивлюсь фільми або аніме і просто споживаю те, що роблять інші люди» — в позицію творця. Чому це добре? Тому що ми отримуємо можливість реалізувати свої творчі здібності. Ні для кого не секрет, що обрати персонажа, зібрати костюм, створити цілісний образ — це дуже велика та продуктивна робота.

Це також корисно тому, що ми вкладаємо сили, ресурси, час, і при цьому отримуємо конструктивний результат, естетичне задоволення і своєю діяльністю приносимо радість тим, хто розділяє нашу любов до певного персонажа. Досвід, коли ти доклав зусилля й отримав щось натомість, та усвідомлення успішності — вкрай важливі особливо для підлітків, які зіткнулися з соціальним тиском або недостатньо впевнені в собі, почуваються чужими в компанії чи класі

Це дуже корисні емоції для дитини, коли він попрацював над чимось і при цьому сам обрав, що це буде. Адже підліткам дуже часто розповідають як жити та що робити. І це обов`язково має бути соціально схвалені захоплення: навчайся, грай в шахи, займайся танцями — дуже часто це не те, що обрав би сам підліток. А косплей дає можливість самостійно вирішувати, який буде персонаж, костюм та як втілити вподобаний образ. Це досвід подолання невпевненості, страху, в чомусь, перфекціонізму, тому що ідеально відтворити образ намальованого персонажа неможливо і ти маєш змиритися з певними недоліками. Плюс аніме- та косплей- спільноти — це справді великі товариства, які об’єднані творчими цінностями.

Перебування в такій тусовці дуже корисний досвід соціалізації, адже ми зайняті конструктивною діяльністю, поруч з нами ті, хто поділяють наші захоплення, навіть, якщо ці захоплення можуть бути незрозумілими для певного кола людей. Батьки, які переживають через те, що дитина хоче займатися косплеєм, навпаки мають радіти, бо це дуже хороший варіант хобі

Pugoffka, косплеєрка, фотографиня

— Я почала фотографувати косплей в 2009 році. Спочатку проводила модельні та повсякденні зйомки, але це мені швидко набридло. Мені не вистачало звичайних зйомок, де я могла б втілити свої ідеї. Я почала шукати нових моделей і знайшла групу косплеєрів. З того часу я відзняла близько 1 500 зйомок і відвідала понад 50 фестивалів усього світу.

Косплей — це дуже багатогранне хобі, в якому практично кожна людина знайде щось своє. Можна проявити себе як модель, швачка, крафтер, фотограф, відеооператор чи у всіх цих категоріях одразу. А також завдяки цьому хобі легко знайти багато нових друзів 😊

Для мене косплей давно став професією. І, чесно кажучи, це робота мрії. Якщо втомлюєшся від зйомок, то завжди можеш зайнятися створенням власних костюмів, потім переключитися на обробку світлин. А до карантину частина моєї роботи полягала ще й в тому, що я відвідувала конвенти як член журі та проводила воркшопи з фотографії.