Станіслав Троянов
? Ринок праці повернувся до докризового рівня
З початком карантину в кінці березня 2020 року IT-ринок праці трохи просів: у квітні роботодавці відкрили в півтора-два рази менше вакансій, ніж до кризи. Але вже в липні-серпні всі великі IT-компанії відновили активний найм. Щоб вийти на колишній рівень, ринку знадобилося лишень три місяці.
Попри пандемію, минулий рік не виявився для співробітників IT-галузі збитковим. Зарплати фахівців зросли приблизно на 10%. Збільшилася і кількість IT-компаній, наприклад, у Львові — на 7%.
Таку динаміку можна пояснити тим, що IT-сфера не зупиняла роботу в період карантину і змогла безболісно перевести співробітників на дистанційний формат. В середньому за ринком число віддалених вакансій збільшилось приблизно на третину.
? IT-стартапи залучають інвестиції
IT-галузь України — це не тільки аутсорсинг. Технологічні стартапи створюють продукти міжнародного рівня, які визнають у всьому світі. Наприклад, український Reface потрапив в список рекомендованих застосунків від Google.
Поки що в Україні тільки один «єдиноріг» — бізнес з оцінкою понад $1 млрд. Це компанія Grammarly. Ще кілька стартапів з цієї категорії мають українських співзасновників — наприклад, Revolut, Bitfury і GitLab.
А ось великі угоди за участю міжнародних інвесторів відбуваються буквально кожен місяць. Наприклад, тільки за перші два місяці 2021 року український стартап по автоматизації робочих процесів AirSlate залучив $40 млн інвестицій, виробник телевізорів KIVI — $13 млн, SaaS-компанія Scalarr — $7,5 млн. У грудні 2020-го Reface залучив $5,5 млн: інвесторами виступили американський венчурний фонд Andreessen Horowitz та інші бізнес-ангели.
Кожна така історія — сигнал для західних партнерів і замовників працювати з українським IT-ринком.
? Студенти набираються досвіду в IT-компаніях
Українські компанії вже давно беруть студентів на оплачувані стажування: щомісяця запускають десяток таких програм. А наприкінці 2020 року, бізнес почав співпрацювати з IT-факультетом, як з високотехнологічною компанією. Про це домовилися Києво-Могилянська академія та асоціація EASE.
Замовникам для студентів-програмістів виступив один з резидентів Європейської асоціації програмної інженерії. IT-компанія буде давати студентам завдання з розробки та наукових досліджень і допомагати з їх виконанням.
Таким чином, студенти отримають перший комерційний досвід роботи в команді, ще навчаючись у вищі.
? Україна приймає IT-фахівців з Білорусі
З початку протестів в Білорусі в нашу країну переїхали понад 2 000 IT-фахівців із сусідньої республіки. Щоб їх підтримати, асоціація EASE спільно з Мінцифрою запустила інформаційний портал Belarustoukraine.com
??? Мінцифра допоможе з релокейтом білорусам — створили спеціальний сайт. Там є покроковий план переїзду: куди звертатися і що робити, якщо ви фрілансер або у вас є ІТ-команда.
Крім цього EASE супроводжувала переїзд понад 100 білорусів: допомогла обрати підходяще місто і надавала там безкоштовні робочі місця в офісі компанії-партнера. Також фахівцям висилали запрошення на роботу, щоб вони без проблем перетнули український кордон.
За оцінками директора Інституту соціально-економічної трансформації Іллі Несходовського, один IT-фахівець з Білорусі може виробляти в середньому близько $100 тис. доданої вартості на рік. Це означає, що 2 000 людей можуть генерувати додаткове джерело валюти в країну розміром $200 млн на рік.
? Мінціфри запускає Diia City
У 2020 році Мінцифра анонсувала проєкт «Дія City» — це спеціальний правовий режим для IT-індустрії. Резиденти програми отримають особливий статус та зможуть платити податки за спеціальною ставкою. За оцінками міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, це дозволить збільшити обсяг українського IT-ринку у два рази.
Не всі українські компанії поставилися до ініціативи з натхненням. Вони побоюються, що якщо держава буде виступати регулятором IT-ринку, то підвищаться корупційні ризики для всіх учасників процесу. Але в результаті довгих переговорів з учасниками IT-ринку Мінцифра все ж планує скоротити свої регуляторні функції.
З іншого боку, участь в «Дія City» — добровільна. Якщо бізнес не бачить для себе вигоди ставати резидентом спеціального правового режиму, він зможе продовжити роботу за старими правилами.
З огляду на всі пункти, які ми перерахували вище, є всі підстави припускати, що у 2021 році український IT-ринок стане більше як і за кількістю співробітників, так і за кількістю залучених інвестицій. А якщо темпи зростання збережуться ще на кілька років, то експорт українських IT-послуг може зрости на 50-100%.