Владислав Рудий
Тематично подія сфокусована на предметному і промисловому дизайні. У конференції взяло участь понад 150 осіб. Серед них предметні дизайнери, представники креативних агенцій, менеджери з розробки продуктів та виробничих компаній, що спеціалізуються на промисловому дизайні. Захід організовано Центром інформаційної підтримки бізнесу у м. Львові, щоб допомогти бізнесу знайти ефективні бізнес-моделі, підсилити капіталізацію, застосування ноу-хау, зрозуміти, як працювати в екосистемі зі здоровою конкуренцією.
Світовий досвід демонструє пряму залежність економічних показників від використання компаніями дизайн-підходу: чим раніше застосовується дизайн у розвитку продукту, тим більший дохід отримує компанія. Наприклад, у 2016 році дизайн приніс 7% від загального ВВП країни Великобританії, а це £85.2 млрд фунтів стерлінгів.
За словами організаторів, екосистема креативних індустрій розвивається поступово. Сьогодні потреба бізнесу — це дизайн, а дизайну — стати бізнесом. Віримо, що і в Україні є багато дизайнерів і бізнесів, які готові створювати вартісні речі на міжнародному рівні. Тому ми продовжуємо говорити про предметний дизайн і ключова тема цього року — Дизайн як бізнес та дизайн для бізнесу. Дизайн має працювати як бізнес і бізнес має розуміти і усвідомлювати цінність дизайну і залучати його на всіх етапах і бізнес-процесах. Бачимо великий потенціал у комерціалізації дизайну в тому числі через налагодження партнерств та співпраці між дизайнерами та виробниками. Ми також віримо в цінність дизайну, адже саме дизайн створює додану вартість для виробників.
Ярослав Белінський — графічний дизайнер, спеціаліст з брендингу та візуальних комунікацій, засновник та голова Асоціації Design4Ukraine.
Цього року світ відзначає сто років дизайну Баугауз. У маніфесті школи її засновник визначив ключові ознаки дизайну: простота, мультифункціональність, ощадливість у використанні простору, матеріалів, часу і грошей. Цю тезу сформували сто років тому, та вона актуальна і досі. Великі компанії, корпорації, підприємства формують свої бізнес-моделі використовуючи принципи сталого виробництва і циркулярної економіки. В Україні дизайн відроджується і займає вагоме місце серед 12 креативних індустрій. Тому сьогодні ми маємо нагоду дискутувати про те, чи досі актуальні принципи Баугауз чи можна їх трансформувати у бізнес-підходи і бізнес-моделі.
Комерційна цінність дизайну
Не виникає сумнівів, що дизайн додає цінності, але як виміряти цей показник. Чи є приклади комерційно успішних кейсів, коли дизайн додав вартості і цей показник заміряли. Або можливо це все трата часу — намагатися за формулами порахувати скільки дизайн додав вартості.
Дизайн в першу чергу — про функцію і про те, як продукт стає продуктом. Недостатньо загорнути щось в гарну обгортку. Кожен продукт це комплект дизайн напрямків, підходів тощо. Цінність готового дизайнерського продукту в тому, чи порекомендує користувач цю річ друзям, знайомим тощо.
Дизайн впливає на те, як часто і довго захоче користувач використовувати той чи інший продукт.
Можна говорити про вплив дизайну на операційну діяльність, яка підвищує якість і швидкість роботи компанії. Якщо правильно організувати дизайн-процес, то, наприклад, три людини зможете робити ту роботу, яку до того робило п’ятеро. Дизайн як підхід робить компанію операційно ефективнішою.
Можна говорити про вплив дизайну на економіку країни, але важливо мати доступ до всіх необхідних даних, щоб мати можливість аналізувати показники і робити висновки.
На відміну від великих міст і столиці, малі міста в Україні є своєрідними блакитними океанами, де можна формувати дизайн-спільноти, та розвивати індустрію без зайвої конкуренції.
Ендрю Волтерс (Keynote speaker) — директор з досліджень в Міжнародному центрі дизайну та досліджень (PDR), професор з дизайну орієнтованого на споживача в Університеті Cardiff Metropolitan (Великобританія). Вже 19 років займається дослідженнями в сфері дизайну і його впровадженням в компаніях, щоб покращити інноваційність та конкурентоспроможність продукту. Впроваджував дизайн-підходи в компаніях-виробниках мотоциклетного одягу і спорядження, човнобудівних компаніях тощо.
Дизайн — це креативний підхід до вирішення проблем, який починається з аналізу потреб користувачів та залучає користувачів до спільного створення, розробки та тестування рішень.
Можна означити чотири етапи впровадження дизайну за схемою Данської драбини дизайну (Danish Design Ladder):
- Відсутність дизайну (No Design)
- Дизайн для надання форми (Design as form-giving)
- Дизaйн як процес (Design as process)
- Дизайн як стратегія (Design as strategy)
Зазвичай я говорю не з дизайнерами, а з людьми, які не дуже розуміють, що таке дизайн. Дизайн має багато різних значень для різних людей, професій, сфер діяльності: і не тільки те, як ми комунікуємо, як споживаємо продукт, який сервіс надаємо, а й залучення громадськості, соціальне вдосконалення та державні політики.
Еволюція бізнесу в дизайні
Зробити вдалий бізнес можна лише, якщо робити помилки і вчитися з ними працювати. Наприклад, клієнти має розуміти, що він платить гроші за те, що дизайн-агенція зробить усі помилки за них. І потім вже отримають готове рішення.
Промислове виробництво дизайнерських продуктів можливе тоді, коли є той, хто буде споживати і інвестувати у виробництво (замовник, виробник, постійний споживач).
Є компанії, які в своїй бізнес-моделі потребують дизайн, щоб створити такий ціннісний продукт, який їхня аудиторія буде споживати. І ці компанії проблему з дизайном вирішують, шукають необхідних людей, створюють власну дизайн-агенцію, замовляють послуги на аутсорсі. Тобто, бізнеси — яким потрібне дизайн для створення продукту і виведення його на ринок свою потребу в дизайні вирішують. І тут питання не в дизайнерах чи нерозумінні бізнесу, навіщо потрібен дизайн. Просто існують бізнеси, для яких дизайн не є основним драйвером розвитку компанії.
Якщо хочеш продавати свій дизайн, то маєш ставитися до нього як до бізнесу: хто твої клієнти, де вони, що їм потрібно.
Є в Україні клієнти на промисловий дизайн — і вони питання дизайну вирішують самостійно. Якщо ви приходите до виробника, а він не розуміє і не хоче розуміти нащо бізнесу дизайн — то не витрачайте час і сили, бо це все гроші.
Дизайн — це постійні зміни, він враховує потреби людини та вирішує їх. Будь-яке дизайнерське рішення неможливе без дослідження навіщо і для кого ми це робимо. Тому потрібно аналізувати технології, потреби суспільства, потреби споживача.
Якщо дизайн працює, то це допомагає компаніям та організаціям здійснювати інновації у роботі зі споживачами продуктів і послуг, партнерами та іншими заінтересованими сторонами бути інноваційними й конкурентними на ринку.
Марта Кобринович — співавторка дослідження «Дослідження ринку предметного дизайну в Україні», аналітикиня в агенції економічного розвитку PPV Knowledge Networks презентувала результати дослідження з акцентом на тому, скільки приносить предметний дизайн в економіку країни, які є стандарти та критерії якості роботи предметного дизайнера, де навчатися, місце предметного дизайну в екосистемі креативних індустрій. Перше подібне дослідження проводили у 2017 році, друге у 2019.
Ключові спостереження і висновки дослідження:
Як і два роки тому, ринок предметного дизайну в Україні досі перебуває на початковій фазі свого розвитку, проте показує ознаки зростання. Найшвидше розвиваються профільні дизайн-агенції (компанії), вони є й найбільш стійкими до нестабільності та негативних явищ ринку. На противагу, дизайнери-фрілансери зростають найповільніше, навіть, стикаються зі спадом свого бізнесу.
Ринок предметного дизайну досі орієнтований на внутрішнього споживача, дві третини опитаних дизайнерів працюють тільки з українськими клієнтами. Тільки 18% респондентів мають справу з іноземними ринками.
Дизайнери відзначають, що екосистема підтримки ринку досі слабка, бракує спеціальних програм, які б допомогли їм втілити свої задуми. Водночас дизайнери не часто використовують такі інструменти як залучення інвестицій чи грантові можливості від фондів й інших організацій.
Ринок предметного дизайну більше потребує готових рішенням від ідеї до фінального продукту ніж окремі послуги. Так само рівень затребуваності готових проєктів предметного дизайну є вищим, ніж на ринку дизайну в Україні загалом. Виробники, що використовують предметний дизайн, визнають цінність дизайну, але сприймають його тільки як підхід до розробки продукту. Натомість дизайн як спосіб організації роботи чи окремий бізнес-процес наразі ігнорується.
Неякісна профільна освіта та брак технічної бази – основні фактори, які, на думку учасників дослідження, стримують розвиток ринку. Натомість, збільшення кількості замовлень від клієнтів та професійне зростання завдяки якісній спеціалізованій освіті – головні умови розвитку ринку предметного дизайну в Україні.
Як зробити дизайн в Україні бізнесом
Є проблема з теоретизуванням в освіті, повинен бути баланс між практичною складовою і теоретичною. Але не варто драматизувати, що все пропало.
Розрив між навчанням і роботою є як в Україні, так і інших країнах. Дизайнер мусить бути гнучким, бо потрібно вміти знаходити спільну мову з підрядниками, інженерами, клієнтами. Виробники не хочуть виходити зі своєї зони комфорту, тому українські дизайнери і шукають виробників в Китаї або Європі.
Остерігайтесь підрядників, які спочатку обіцяють усе, про що ви попросите. А потім виникають проблеми на кожному етапі роботи, то обладняння немає потрібного, то немає тих, хто вміє працювати за тим обладнанням, або взагалі кажуть, що ми можемо тільки ось так і все.
Конференцію Creative Economy Day організовує Центр інформаційної підтримки бізнесу у м. Львові, заснований на базі агенції економічного розвитку PPV Knowledge Networks за підтримки ЄБРР в рамках ініціативи #EU4Business Європейського Союзу. Вже три роки подія об’єднує та підтримує українське підприємництво у сфері креативної економіки. Вона збирає тих, хто відчуває необхідність створювати щось нове і прагне робити це на світовому рівні. Попередні конференції відбулись у 2017 та 2018 роках щоб сприяти діалогу виробників та промислових дизайнерів.