Сніжанна Беляєва
Усе буде автоматизація
За даними дослідження Всесвітнього економічного форуму, вже до 2022 року, частка нових спеціальностей зросте від 16 до 27%. До цього часу, через автоматизацію прогнозується зникнення близько 75 млн. робочих місць, а мінімум 54% співробітників у світі повинні будуть пройти перенавчання, аби бути конкурентоздатними і затребуваними на ринку праці. Автоматизація та роботизація усіх процесів – рушійна сила змін у традиційному процесі роботи.
Марина Мунтаніол розповідає, що автоматизація допоможе компаніям значно підвищити власну ефективність та зменшить кількість витрат та часу.
Вже сьогодні компанії по всьому світі починають активно готувати себе до викликів майбутнього та активно переходять на автоматизацію процесів. Однак, перед тим, як автоматизовувати щось у компаніях варто переглянути усі діючі процеси, адже автоматизація - це також і про інвестиції
Марина Мунтаніол, старша консультантка практики «People Advisory Services», EY
На її думку, компаніям варто чітко розуміти, чи є у них достатньо фінансових та людських ресурсів, щоб підтримати впровадження чих чи інших технологій, проаналізувати стратегію та цілі автоматизації. До таких змін варто рухатися поступово, а також залишати місце для більш креативних задач, які машини замінити не зможуть. Оптимальним є варіант, коли штучний інтелект робить усю рутинну роботу, тим самим дозволяючи людині використовувати свій головний інструмент – мозок – для вирішення нестандартних завдань, глибокого аналізу і застосування уяви. Для цього необхідно створити відповідне середовище, де інвестиції у культуру так само важливі, як й у технології.
Цифровий HR
Нові технології та сучасні діджитал-інструменти також впливатимуть і на HR-сферу. Це стосується як і найму працівників, так і організації внутрішніх процесів всередині компанії. Зважаючи на швидкі темпи автоматизації, компанії поступово вводитимуть в роботу так званий “HR-Tech”. Це будуть спеціалізовані алгоритми, котрі аналізуватимуть увесь масив “open data” (відкритих даних), підбиратимуть спеціалістів, надсилатимуть їм тестові завдання, перевірятимуть та проводитимуть відбір.
Результати дослідження, проведеного у 2018 році компанією EY в Україні (Ernst & Young) показали, що лише 50% українських компаній використовують діджитал-HR інструменти, в той час як 23% лише планує їхнє впровадження у найближчому майбутньому. Компанії, які застосовують ці інструменти відзначають точність та доступність даних, швидкий доступ до інформації, злагодженість внутрішніх процесів та підвищення прозорості. Близько 75% зазначили, що запровадили деякі інструменти саме для навчання і розвитку персоналу. Компанії вибирають різні інструменти в залежності від розміру компанії та цілі, яку вони хочуть досягти.
Цифрове майбутнє вже наступило, адже ми не можемо уявити ні дня без смартфона. Усе, що нам потрібно - знаходиться в наших долонях. Сучасні роботодавці все більше вимають цифрового досвіду, однак коли працівник приходить на роботу - він не завжди може побачити той цифровий досвід всередині організації. В Україні, поки не всі компанії готові забезпечити співробітників всіма необхідними системами, які могли б спростити їхню роботу
Марина Мунтаніол, старша консультантка практики «People Advisory Services», EY
Однак, за її словами, при втіленні подібних інструментів необхідно дивитися на сприйняття працівниками тих чи інших технологічних рішень. Зазвичай, люди завжди відхиляють щось нове, тому варто забезпечити належний рівень комунікації та бути готовими до того, що щось може не спрацювати.
Ера великих даних
Великі дані все більше стають наріжним каменем для аналітики, тому потрібно вміти ними користуватись. За допомогою аналізу великих даних, компанії можуть більш якісно проводити зрізи знань та навичок працівників, формувати програми під потреби працівників та пропонувати саме те навчання, яке є комфортним та результативним для окремого індивідуума. За глобальним дослідженням компаній, лише 8% мають придатні для аналітики дані, і тільки 10% з них знають, що з цими даними робити. У більшості компаній культура процесу збору даних не налагоджена, і це є однією з найбільших больових точок роботодавців, які працюють у топових компаніях. Очікується, що до 2020 року, більше 83% робочих матеріалів компаній будуть зберігатися в “хмарі”.
Олександр Бесан, керівник відділу моделювання та великих даних «Альфа-Банк Україна» розповідає, що їхня компанія активно використовує великі дані та штучний інтелект для того, щоб бути конкурентоспроможними на ринку праці.
В банківській сфері сьогодні відчувається сильна конкуренція, адже з одного боку — ринок, а з іншого — фінтех компанії. Будь-яка інституція — це люди, відповідно ми, як роботодавці, маємо шукати можливості для молоді, аби вони могли готуватися до викликів та трендів майбутнього. Моделювання великих даних — уже є в університетах, і це є чудовим досвідом
Олександр Бесан, Керівник відділу моделювання та великих даних «Альфа-Банк Україна»
Боротьба за таланти
Зі зростанням хвилі автоматизації, алгоритми і програми поступово витіснятимуть з робочих місць так званий «посередній персонал». Конкуренцію з машинами зможуть витримати лише найкращі, і лише таких шукатимуть компанії майбутнього. За словами Марини Мунтаніол, вже сьогодні на ринку відбувається мікс поколінь робітників: коли в організації працюють люди різного віку, вмінь та хакартеру і доводиться вибрати для них ті чи інші рішення, щоб втримати в організації.
Зараз ринком керують кандидати, а не роботодавці, як це було раніше. Саме тому працедавці борються і придумують різні методики для пошуку людей
Марина Мунтаніол, старша консультантка практики «People Advisory Services», EY
Вона розповідає, що основний акцент варто робити на покоління Y (люди, які народилися у період з 1981 по 1994—2000 роки), адже до 2025 року вони становитимуть 75% робочої сили.
У 2018 році, дослідження компанії EY «Кращий роботодавець» показало, що найбільш важливими для молоді є наявність можливостей для кар’єрного зростання, конкурентної заробітної плати та перспективи для особистого та професійного розвитку – ці варіанти обрали 70%, 57% та 51% респондентів відповідно. Цікаво, що розрив між такими критеріями як «Кар’єрне зростання» та «Розмір заробітної плати» збільшився у 2018 році порівняно з попередніми роками. При цьому студенти, які мають досвід роботи, обирали фактор «Розмір заробітної плати» частіше ніж інші, а також до ключових факторів вибору місця роботи відносили міжнародний досвід компанії та її імідж на ринку. Окрім цього, підвищилась пріоритетність фактору «Графік роботи» в порівняти із 2017 роком. Це доводить глобальну тенденцію, що студенти прагнуть поєднувати роботу з навчанням та мати баланс між роботою та особистим життям.
Також, результати дослідження виявили, що найбільш привабливими для студентів є IT-галузь, де хотіли б працювати 55% опитаних. Велика частка респондентів обрала також сферу професійних послуг (аудит і консалтинг) та споживчий сектор. Найменш привабливими залишились нафтогазова, агрохімічна та медійна галузі.
На думку Євгена Бондаренка, директора з управління персоналом «Медіа Групи Україна», така низька зацікавленість молоді медіа-сферою є викликом для медійних компаній.
Сьогодні кожен з нас може відчути себе журналістом чи оператором, бо поширення інформації доступні нам з будь-якого пристрою. Якщо ще 10-15 років тому, лише медіа мали спеціальні засоби, для зйомок, то сьогодні - усе в нас на долоні
Євген Бондаренко, директор з управління персоналом медіагрупи «Україна»
Розвиток навичок майбутнього
За даними дослідження Всесвітнього економічного форуму, в найближчі роки, професійні навички повинні оновитися трохи менше, ніж наполовину. Так званні “машинні” навички втратять актуальність, адже будуть замінені роботами, а ось виключно “людські” прерогативи додадуть у популярності. Топ-10 навичками майбутнього, за версією Всесвітнього економічного форуму є: аналітичне мислення та інновації, активне навчання, креативність, критичне мислення та аналіз, комплексне вирішення проблем, лідерство та соціальний вплив, емоційний інтелект, ідеація, системний аналіз та оцінювання.
Євген Бондаренко радить університетам вже сьогодні оновити навчальні програми, з огляду на тренди майбутнього та вимоги роботодавців. На його думку, важливо також навчити студентів працювати разом, оскільки на реальній роботі більшість проектної діяльності здійснюється в командах. Більш того, варто запроваджувати можливість писати одну дипломну роботу кільком людям. Також, необхідним навиком майбутнього є вирішення комплексних чи складних задач та вміння постійно вчитися.
__________
Національний форум «Бізнес та університети» – це унікальна щорічна подія, покликана розвивати та зміцнювати партнерства між закладами вищої освіти і бізнесом в Україні. Організатори – Центр «Розвиток КСВ» та платформа з розвитку кар`єри Career Hub. Історія форуму розпочалась 2013 року. За ці роки на заході піднімались питання ролі освіти у регіональному розвитку, навичок для бізнесу – 2030, освітніх трансформацій в університетах, підприємництва майбутнього та інші актуальні теми.